ТЕС Вангной
| 14°13′56″ пн. ш. 100°46′51″ сх. д. / 14.23238080002777828° пн. ш. 100.78092460002778807° сх. д.Координати: 14°13′56″ пн. ш. 100°46′51″ сх. д. / 14.23238080002777828° пн. ш. 100.78092460002778807° сх. д. | ||||
| Країна |
 Таїланд | |||
|---|---|---|---|---|
| Розташування |
Таїланд | |||
| Введення в експлуатацію | 1997 – 1998 (блоки 1 – 3), 2014 (блок 4) | |||
| Вид палива | природний газ | |||
| Енергоблоки | 1х686 + 1х750 (блоки 3 та 4) | |||
| Котельні агрегати | 2 котла-утилізатора Mitsubishi (у кожному з блоків 1 – 3), 2 котла-утилізатора Vogt (блок 4) | |||
| Турбіни | 2 газові Mitsubishi M701F + 1 парова Mitsubishi (у кожному з блоків 1 – 3), 2 газові Siemens SGT5-4000F + 1 парова Siemens SST5-5000 (блок 4) | |||
| Електрогенератори | 3 Siemens SGen-1000A (блок 4) | |||
| Встановлена електрична потужність |
1436 (блоки 3 та 4) | |||
| Материнська компанія | Electric Generating Authority of Thailand | |||
| ідентифікатори і посилання | ||||
  ТЕС Вангной | ||||
 | ||||
Координати: 14°14′00″ пн. ш. 100°46′52″ сх. д. / 14.23333° пн. ш. 100.78111° сх. д.{{#coordinates:}}: не можна мати більш ніж один первинний тег на сторінку
ТЕС Вангной – теплова електростанція, розташована за чотири десятки кілометрів на північний схід від столиці Таїланду Бангкока.
В 1997 – 1998 роках на майданчику станції ввели в дію три парогазові блоки потужністю по 725 МВт, в кожному з яких дві газові турбіни живили через відповідну кількість котлів-утилізаторів одну парову турбіну. Потужність перших двох блоків становила по 612 МВт, третього – 686 МВт (за іншими даними, всі вони мали однакову потужність у 652 МВт, що забезпечували газові турбіни по 223,4 МВт та парові турбіни з показниками по 205,4 МВт).
В 2014-му ввели в дію парогазовий блок №4 потужністю 750 МВт, який так само має дві газові та одну парову турбіни. Паливна ефективність цього об’єкту становить 57,3%.
Станом на початок 2020-х років в роботі залишались блоки 3 та 4, тоді як блоки 1 та 2 вже були законсервовані.
Як паливо ТЕС використовує природний газ. Спершу його подали по трубопроводу Бангпаконг – Вангной (ресурс офшорних родовища Сіамської затоки), але вже за кілька років також стало можливим надходження блакитного палива по газопроводу Ратчабурі – Вангной (ресурс, імпортований з М’янми), а з 2015-го – через реверсований трубопровід Вангной – Каенгкой.
Власником станції є державна електроенергетична корпорація Electric Generating Authority of Thailand (EGAT).[1][2][3][4]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Carmen (29 листопада 2021). Wang Noi Power Plant, Thailand (амер.). Процитовано 28 березня 2023.
- ↑ Siemens and Marubeni complete Wang Noi 4 power plant in Thailand - NS Energy (амер.). Процитовано 28 березня 2023.
- ↑ Wang Noi Power Plant (Characteristics of the Power Plant) - Electricity Generating Authority of Thailand. www.egat.co.th (амер.). 31 березня 2021. Процитовано 28 березня 2023.
- ↑ Wang Noi power station. Global Energy Monitor (англ.). Процитовано 28 березня 2023.