ТЕС Рамат-Ховав
| 31°09′15″ пн. ш. 34°48′51″ сх. д. / 31.15439722224977714° пн. ш. 34.81418888891677454° сх. д.Координати: 31°09′15″ пн. ш. 34°48′51″ сх. д. / 31.15439722224977714° пн. ш. 34.81418888891677454° сх. д. | ||||
| Країна |
 Ізраїль | |||
|---|---|---|---|---|
| Розташування |
Ізраїль, біля Беер-Шеви | |||
| Введення в експлуатацію | 1989 (блоки 1 та 2), 1993—1999 (парогазовий блок 3-4-5), 2009 (блоки 6 та 7), 2010—2013 (парогазовий блок 8-9) | |||
| Вид палива | природний газ | |||
| Енергоблоки | 2х100 + 1х335 + 2х118 + 1х366 | |||
| Котельні агрегати | 2 котли-утилізатори NEM BV (парогазовий блок 3-4-5) | |||
| Турбіни | газові General Electric 9001E (блоки 1 та 2), 2 газові General Electric 9001E + 1 парова АВВ (парогазовий блок 3-4-5), газові (блоки 6 та 7), 1 газова Siemens + 1 парова Skoda MTD 50 (парогазовий блок 8-9) | |||
| Електрогенератори | General Electric (блоки 1 та 2), 2 General Electric + 1 АВВ (парогазовий блок 3-4-5) | |||
| Встановлена електрична потужність |
1137 | |||
| Материнська компанія | Israel Electric Corporation | |||
| ідентифікатори і посилання | ||||
  ТЕС Рамат-Ховав | ||||
 | ||||
ТЕС Рамат-Ховав — теплова електростанція у південній частині Ізраїлю, трохи більш ніж за десяток кілометрів на південь від Беер-Шеви. Частина її енергоблоків використовує технологію комбінованого парогазового циклу.
Спершу у 1989 році на майданчику станції ввели в експлуатацію дві газові турбіни потужністю по 100 МВт, встановлені для роботи у відкритому циклі (блоки 1 та 2).
У 1993-му стали до ладу ще дві газові турбіни потужністю по 110 МВт, котрі в 1999-му під'єднали через котли-утилізатори до однієї парової турбіни потужністю 120 МВт. Разом вони створили енергоефективний комбінований парогазовий цикл з номінальною потужністю 335 МВт (блок 3-4-5).
В 2009-му на майданчику ТЕС з'явились дві встановлені для роботи у відкритому циклі газові турбіни потужністю по 118 МВт (блоки 6 та 7).
Нарешті, у 2010-му стала до ладу газова турбіна потужністю 260 МВт, котру в 2013-му під'єднали через котел-утилізатор до однієї парової турбіни потужністю 122 МВт. Разом вони створили комбінований парогазовий цикл з номінальною потужністю 366 МВт (блок 8-9).
Як паливо станція спершу використовувала нафту, проте у 2000-х роках в Ізраїлі став доступним ресурс природного газу. Зокрема, з 2008 року почався імпорт з Єгипту (припинився у 2012-му через нестачу ресурсу у постачальника), а в 2013-му стартувала розробка великого власного родовища Тамар. Як наслідок, всі нові блоки ТЕС Рамат-Ховав споруджувались з розрахунку на цей вид палива, на нього ж перевели і вже існуючі газові турбіни. Подача палива здійснюється через Південний газопровід.
Враховуючи розташування у віддаленому від моря посушливому районі, для станції обрали систему повітряного (сухого) охолодження.[1][2][3][4][5]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Project Hovav. webcache.googleusercontent.com. Процитовано 23 квітня 2020.
- ↑ Ramat Hovav I GT Power Plant Israel - GEO. globalenergyobservatory.org. Процитовано 23 квітня 2020.
- ↑ Ramat Hovav II CCGT Power Plant Israel - GEO. globalenergyobservatory.org. Процитовано 23 квітня 2020.
- ↑ Ramat Hovav Site. webcache.googleusercontent.com. Процитовано 23 квітня 2020.
- ↑ Ramat Hovav 6-7 Gas Power Plant. www.industryabout.com. Процитовано 23 квітня 2020.