ТЕЦ Gulf BL

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
ТЕЦ Gulf BL
Розташування Таїланд Таїланд
Введення в експлуатацію 2018
Вид палива природний газ
Енергоблоки 1х126,8
Котельні агрегати 2 котла-утилізатора
Турбіни 2 газові Siemens SGT-800 + 1 парова
Встановлена електрична
потужність
126,8
Материнська компанія Gulf Energy Development / Mitsui / Thai Industrial Estate
ідентифікатори і посилання

Координати: 14°15′08″ пн. ш. 100°35′18″ сх. д. / 14.25222° пн. ш. 100.58833° сх. д. / 14.25222; 100.58833

ТЕЦ Gulf BL (GBL) — теплоелектроцентраль, яка споруджена у тайській індустріальній зоні Hi-Tech (дещо північніше від столиці країни Бангкоку).

В 2018 році на майданчику станції став до ладу парогазовий блок комбінованого циклу потужністю 126,8 МВт, в якому дві газові турбіни живлять через відповідну кількість котлів-утилізаторів одну парову турбіну.

Станція отримала довгостроковий контракт на викуп 90 МВт потужності державною електроенергетичною компанією Electric Generating Authority of Thailand (EGAT), тоді як надлишкова електроенергія та вироблена технологічна пара в обсягах 10 тонн на годину постачаються підприємствам індустріальної зони.

Як паливо станція використовує природний газ. Індустріальна зона Hi-Tech знаходиться поблизу газового хабу Ванг-Ной, ресурс до якого надходить через трубопроводи Бангпаконг – Вангной та Каенгкой — Вангной.

Проект реалізували через Gulf BL Company Limited (GBP), власниками якої із частками 75 % та 25 % є Gulf MP Company Limited (GMP) та Thai Industrial Estate Corp. При цьому GMP належить Gulf Energy Development Public Company (найбільший тайський приватний інвестор у електроенергетику) та японській Mitsui, що мають частки 70 % та 30 % відповідно.[1][2][3]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Gulf BL power station. Global Energy Monitor (англ.). Процитовано 28 березня 2023.
  2. Gulf Energy Development Public Company Limited. www.gulf.co.th. Процитовано 28 березня 2023.
  3. Siemens will supply 18 gas-turbines (1,100 MW) in Thailand. www.enerdata.net (англ.). 7 вересня 2015. Процитовано 28 березня 2023.