Таланти і шанувальники
| Таланти і шанувальники | ||||
|---|---|---|---|---|
| Таланты и поклонники | ||||
| Жанр | комедія | |||
| Форма | п'єса | |||
| Автор | Олександр Островський | |||
| Мова | Російська мова | |||
| Написано | 1881 | |||
| Опубліковано | «Вітчизняні Записки» № 1, 1882 | |||
|
| ||||
 Цей твір у Вікісховищі | ||||
«Таланти і шанувальники» — п'єса на чотири дії Олександра Островського. Написана 1881 року.
Робота над п'єсою розпочато у серпні 1881 року, закінчено 6 грудня того ж року. Перша постановка — 20 грудня 1881 (1 січня 1882) в Москві в Малому театрі в бенефіс М. Музиля, що виконав роль Нарокова.
Сюжет[ред. | ред. код]
Негіна — популярна, але бідна молода акторка. Її наречений Мелузов навчає її наук та чесного життя. Князь Дулєбов, сподіваючись використати її стисне становище, пропонує їй стати утриманкою. Актркаа різко відмовляє і викликає у Дулєбова лють та бажання помсти. Напередодні бенефісу Негіної Дулєбов всіляко інтригує проти неї, намагаючись зірвати виставу, але завдяки старанням друзів Негіної, Великатова і Васі бенефіс проходить на відмінно, приносить акторці великий гонорар, частину якого змушений заплатити і Дулєбов, щоб не втратити поваги у суспільстві. Але антрепренер Мигаєв все-таки відмовляється продовжити контракт Негіної. Після бенефісу захоплені шанувальники приходять один за одним до Негіна висловити своє захоплення її грою. Нароков, Мелузов і Великатов у листах освідчуються їй у коханні. Після роздумів Негіна кидає Мелузова і у пошуках театральної слави та благополуччя їде з Великатовим у маєток.