Бідна наречена

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Бідна наречена
Оригінал Бедная невеста
Жанр П'єса
Автор Островський Олександр Миколайович
Мова Російська мова
Написаний 1850-1851
Виданий Москвитянин №4 1852 року

«Бідна наречена» - п'єса (комедія) в п'яти діях Олександра Островського 1851 року.

Створення[ред.ред. код]

Влітку 1850 року Островський повідомляв Погодіну про свої літературні заняття. Серед розпочатого була і «Бідна наречена». 31 жовтня 1850 року Островський читав у Погодіна уривок з цієї п'єси. Наприкінці березня 1851 року драматург, розраховуючи на швидке завершення п'єси, звертався до Погодіна з проханням про публікацію «Бідної нареченої» в «Відомостях».

Весь квітень пройшов у напруженій роботі над «Бідною нареченою». У травні Островський пише Погодіну: «сподівався зробити Вам сюрприз, тобто надіслати 2 акти своїй комедії, але тепер обставини змінилися і я закінчу їх тільки до суботи». П'єса була закінчена влітку 1851 року, однак автор продовжував вносити до неї доповнення та поправки.

3 листопада драматург сповіщав Погодіна, що «комедія позамешкалась кількома днями, тому що я чув комедію Пісемського («Іпохондрик») і вважав за потрібне свою підфарбувати настільки, щоб не червоніти за неї» [1].

У грудні Островський здав п'єсу до цензури і 1 січня 1852 року отримав дозвіл на її окреме видання. Але й після цього робота над п'єсою не припинялася. Драматург вносив до неї нові правки: «Завтра, тобто в четвер, я вам віддам наречену» - повідомляв він Погодіну в листі від 30 січня 1852 року.

19 лютого 1852 було отримано цензурний дозвіл на друкування п'єси в журналі «Москвитянин», в четвертому номері якого вона і з'явилася. Готуючи перші збори своїх творів у виданні Кушельова-Безбородько, Островський вносить в «Бідну наречену» ряд додаткових змін. Прийнявши до уваги критичні зауваження, висловлені в журналах «Современник» і «Отечественные записки», драматург скорочує окремі сцени, усуває невдалі висловлювання, уточнює характеристики образів, посилює колоритність мови діючих осіб. Нова редакція п'єси була надрукована в зібранні творів Островського, виданого Кушельовим-Безбородько 1859 року.

Дійові особи[ред.ред. код]

  • Анна Петрівна Незабудкіна, вдова небагатого чиновника.
  • Марія Андріївна, її дочка.
  • Володимир Васильович Мерич, Іван Іванович Мілашін, молоді люди, знайомі Незабудкіна.
  • Платон Маркович Добротворський, старий стряпчий.
  • Максим Дорофійович Беневоленський, чиновник.
  • Аріна Єгорівна Хорькова, вдова, міщанка.
  • Михайло Іванович Хорьков, син її, колишній студент.
  • Карпівна, сваха (по купецтву) в хустині.
  • Панкратьєвна, сваха (по дворянству) в чепчику.
  • Дар'я, покоївка Незабудкіна.
  • Хлопчик Добротворського.
  • Дуня, Паша, молоді дівчата.
  • Офіціант і різні особи, які є в п'ятій дії дивляться весілля.

Відгуки[ред.ред. код]

20 березня 1852 року (після появи «Бідної нареченої» в «Москвитянині») Олексій Пісемський писав драматургу: «Комедію Вашу я прочитав із шаленим задоволенням і знаходжу, що вона не тільки не поступається" Свої люди - розрахуємося", але навіть вище, тому що комізм її тонше, задушевніше - виведені особи до того живі, що мені сняться у сні» [2].

Тургенєв, вказуючи на недоліки комедії, однак, вважав, що «загальний колорит її вірний», а другий акт «прекрасний з початку до кінця». «Островський почав надзвичайно, і читач чекає від нього незвичайного. З усім тим, ми від усієї душі вітаємо комедію пана Островського» [3]. 1879 року, передруковуючи статтю, Тургенєв, маючи на увазі свої критичні зауваження, заявив, що його оцінка «одного з найкращих творів драматурга» виявилася невірною.

Чернишевський вважав, що у порівнянні з п'єсою «Свої люди - розрахуємося» ідея «Бідної нареченої», не має гідної новизни, належить «занадто тісному колу приватного життя», але комедія в цілому, на його думку, «дуже добра» [4].

Свою характеристику п'єси дав 1859 року Добролюбов. Охарактеризував безвихідне положення «бідної нареченої», Марії Андріївни: «А через що ж терпить нещасна всі ці образи? Що її тримає в цій вирі?» ... «Ясно що: вона бідна наречена, їй нікуди подітися, нема чого робити, окрім як чекати чи шукати вигідного нареченого. Заміжжя - це її посада, робота, кар'єра, призначення життя. Як поденник шукає роботи, чиновник - місця, жебрак - подання, так дівчина повинна шукати нареченого ... Над цим сміються сучасні ліберали, але цікаво б знати, що ж, справді, стане у нас робити дівчина, що не вийшла заміж?». У «Бідної нареченої» Добролюбов знаходив «категоричну відповідь» на злободенне питання сучасної Островському дійсності - «чому у нас жінка в сім'ї знаходиться в такому рабському положенні і чому самодурство тяжіє над нею з особливою силою».

Постановки[ред.ред. код]

Дозвіл на театральну постановку «Бідної нареченої» було отримано лише 15 вересня 1852 року. Цьому вирішенню багато сприяло те, що цензор Гедерштерн представив п'єсу в своїй рецензії звичайною любовно-побутовою драмою. Драматична цензура повністю викреслила з п'єси ролі Дуні і Паші. Заборона грати ці ролі було знято драматичної цензурою лише 3 жовтня 1861 року.

«Бідна наречена» була вперше поставлена ​​в Московському Малому театрі 20 серпня 1853 року. Ролі виконували: Незабудкіна - Сабурова Марія Андріївна - К.Н. Васильєва, Мерич - Черкасов, Мілашин - С.В. Васильєв, Добротворський - Шумський, Беневоленський - П.М. Садовський, Хорьков - Полтавцев, Хорькова - Акімова.

Перша вистава «Бідної нареченої» на сцені Олександрійського театру відбулося 12 жовтня 1853 року, в бенефіс артистки Читау. Ролі виконували: Незабудкіна - Громова, Марія Андріївна - Читау, Мерич - Смирнов 1-й, Мілашина - Бурдін, Добротворський - Прусаков, Беневоленський - Мартинов, Хорькова - Лінська, Хорьков - Степанов.

Для постановки у народних театрах «Бідна наречена» була дозволена тільки 3 травня 1893 року, але з вилученням ролей Дуні і Паші. Найчудовішими виконавцями основних ролей п'єси були: П.М. Садовський - Беневоленський, С. Васильєв - Мілашин, Шуйський та Варламов - Добротворський, Далматія - Мерич.

Яскраві сценічні образи створили артистки К.Н. Васильєва, Читау та Стрепетова в ролі Марії Андріївни, Садовська - в ролі Незабудкіна, Стрільська та Лінська - в ролі Хорькової.

Примітки[ред.ред. код]

  1. Письма А. Н. Островского к Погодину, Сб. Библиотеки им. В. И. Ленина, 1939, IV, стр. 11
  2. Невидані листа до О.Н.Островського, 1932 р., С. 346
  3. І.С. Тургенєв, Декілька слів про нову комедії пана Островського «Бідна наречена», «Современник», 1852, IV
  4. Н.Г. Чернишевський, «Бідність не порок», «Сучасник», 1854, V

Посилання[ред.ред. код]