Теорема Вілсона
В теорії чисел теорема Вілсона стверджує, що натуральне число n>1 є простим в тому і тільки тому випадку коли справджується рівність:
Зміст |
Історія [ред.]
Теорема вперше була сформульована індійським математиком Бхаскарою, а згодом арабським вченим Ібн аль Хайтамом. В Європі її сформулював без доведення англійський математик Джон Вілсон, на честь якого вона названа. Перше відоме доведення дав Лагранж у 1773 році.
Доведення [ред.]
Нехай p деяке просте число. Елементарними обчисленнями можна переконатися, що теорема справджується для p=2 і p=3. Тож вважатимемо, що p > 3. Якщо для деякого цілого справджується рівність:
то справджується також
або
Тож у випадку, якщо
, маємо
або
.
Якщо ж
, тоді існує деяке
, відмінне від
, таке, що
. Таким чином справджується:
.
Дана рівність еквівалентна наступній:
,
звідки випливає, що
ділиться на
. Тоді
і як наслідок
зважаючи, що
маємо
,
звідки
.
Тому маємо
і число
не ділиться на
.
Застосування теореми [ред.]
Теорема Вілсона може бути використана для перевірки чисел на простоту. Наприклад відповідний алгоритм на мові С++:
int factorial(int x) { if( x == 0 ) return 1; return x * factorial (x - 1); } bool simpleInt (int p) { return ((factorial (p-1)+1)%p==0); }
Проте через складність обчислення факторіалу даний метод є дуже неефективним.
Дивись також [ред.]
Література [ред.]
- Бухштаб А. А. Теория чисел, 2-е издание, М., 1966
- Трост Э. Простые числа, пер. с нем., М., 1959




.
,
,
.