Тип сквоша

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Тип сквоша (пропозиційне обрізання) — тип, який «стискає» або «обрізає» тип до пропозиційної секвенції у гомотопічній теорії типів. Позначається подвійною вертикальною рискою .

Визначення

[ред. | ред. код]

Для будь-якого терму типу існує пропозиційне обрізання , де  — образ у Її можна розглядати як формальну операцію, яка робить рівними усі терми, які належать до даного типу («населяють» його). Інший випадок, де для будь-яких має місце гарантує, що  — пропозиція.

Принцип рекурсії для полягає у тому, що якщо  — пропозиція та то існує індукована функція така, що для усіх Іншими словами, будь-яка пропозиція слідує з Таким чином, пропозиція не містить більше інформації, ніж факт належності (населеності) Завдяки пропозиційному обрізанню можна розширити логіку простих пропозицій, щоб охопити диз'юнкцію й квантор існування. Зокрема, проста пропозиційна версія « або » яка не «запам'ятовує» інформацію про те, який диз'юнкт є істинним. Принцип рекурсії для обрізання має на увазі, що можна провести аналіз на випадок при спробі доказати просту пропозицію. Іншими словами, якщо  — пропозиція, то для визначення достатньо побудувати функцію

Якщо проста пропозиція, то В силу для справедливе Припустимо, що сімейство типів таке, що

  • для будь-якого тип є простою пропозицією та
  • для будь-якого має місце

Тоді

Можна визначити предикат такий, що є простою пропозицією. Тоді з елемента отримується елемент такий, що тому з можна побудувати і тому, що може бути отриманий елемент з

Таким чином, вибір єдиний.

Якщо ми хочемо визначити функцію та в залежності від елемента доказати просто існування декотрого необхідно визначити елемент з шляхом допрацювання аргументу для унікального існування як у теорії типів. У теорії множин ця проблема вирішується застосуванням аксіоми вибору, яка допомагає вибрати необхідні елементи. Таким чином, якщо не є множиною (наприклад, універсумом ), то не існує узгодженої форми вибору, яка дозволила б просто вибрати елемент з для кожного для використання у визначенні

Аксіома вибору

[ред. | ред. код]

Запис у звичайній нотації

перепишеться

де «існує таке, що » записується як Це еквівалентно формулюванню, що для будь-якої множини та будь-якого такого, що кожне є множиною, має місце де Та навпаки, та

Це відповідає відомій еквівалентній формі класичної аксіоми вибору, а саме:

Дано набір непорожніх множин, їхній декартів добуток є непорожньою множиною.

Програмування

[ред. | ред. код]

Пропозиційне обрізання дозволяє перевести тип \Type у пропозицію \Prop. У мові Arend є спеціальні універсуми \Prop та \Set, які складаються з пропозицій та множин, відповідно. Якщо відомо, що тип А міститься у \Prop (або \Set), то доказ відповідної властивості isProp (або isSet) у Arend може бути отриманий за допомогою вбудованої до прелюдії аксіоми Path.inProp:

\func inProp {A : \Prop} : \Pi (a a' : A) -> a = a'

Посилання

[ред. | ред. код]