Титул престолонаслідника
Ця стаття може містити оригінальне дослідження. (квітень 2019) |
Титул престолонаслідника (англ. Substantive title) — основний королівський або князівський титул, який надається спадкоємцю престолу. Він був не спадковим, а набувався в індивідуальному порядку.
Цей титул був офіційним, і відрізнявся від ймовірного спадкоємця трону та ґречних титулів, як наприклад кадет або титулів набутих у шлюбі.
Титул престолонаслідника надавався монархом своєму наступнику. Це міг бути не обов'язково його старший син чи донька (і навіть не обов'язково родич).
Історія[ред. | ред. код]
Традиція закріпляти за спадкоємцями престолу спеціальний основний титул відома ще з часів Середньовіччя. В Англії це був Герцог Ланкастер, у Франції герцог Орлеанський. У Болгарському царстві - князь Рашки. У Польщі, часів Болеслава ІІІ, старший син і спадкоємець мав титул Князя Краківського.
У Київській Русі, на початкових етапах спадкоємець Київського престолу посідав Новгородське князівство[1]. Пізніше, в часи феодальної роздробленості, престолонаслідник Великого князя Київського мав титул Князя Вишгородського[2].
У монархіях, де шляхетські титули успадковувались лише старшим сином, титули престолонаслідника закріпились як найважливіші титули (після самого монарха) і надавались ним своєму спадкоємцю зазвичай на честь важливої династичної події: хрещення, повноліття або шлюбу. У Франції, Португалії, Іспанії, Сполученому Королівстві ці титули остаточно сформувались після 1800 року.
В той же час була низка монархій, де титули престолонаслідників успадковувались всіма синами або чоловічими нащадками володаря: Австрія, Богемія, Німеччина (крім Пруссії), Угорщина, Польща, Україна, Литва, Російська імперія та деякі титули в Бельгії, Італії, Нідерландах та Скандинавії.
Титули колишніх монархій[ред. | ред. код]
- Реставрація Бурбонів:
- Дофін Франції; Спадкоємець французького трону
- Герцог Орлеанський; брат короля
- Принц Конде
- Принц Конті
- Герцог Анжу; претендентували як легітимісти так і Орлеанська гілка
- Перша Французька імперія:
- Принц Наполеон; спадкоємець імператорського престолу
- Грецьке королівство:
- Князь Спарти; спадкоємець грецького трону
- Герцогство Парма:
- Герцог П'яченци
- :
- Принц Неаполя
- Принц П'ємонта
- Князь Генуї
- Герцог Аостський
- Велике князівство Київське:
- Князь Новгородський; на початкових етапах
- Князь Вишгородський; старший син монарха
- Королівство Болгарії:
- Князь Тирново; спадкоємець болгарського трону
- Князь Преслава
- :
- Герцог Браганський; спадкоємець португальського трону
- Принц Бейра; спадкоємець спадкоємця короля
- Королівство Сербії:
- Князь Рашки
- Князь Смедерево
- Королівство Обох Сицилій:
- Герцог Калабрії; спадкоємець, що визнавався іспано-неаполітанською гілкою
- Герцог Кастро; спадкоємцем, що визнавався франко-неаполітанською гілкою
- Герцог Ното; старший син спадкоємця, що визнавався іспано-неаполітанською гілкою
Сучасні монархії[ред. | ред. код]
Основний королівський (князівський) титул спадкоємця трону в сучасних діючих європейських монархіях:
- – Принц Оранський
- – Князь Брабанту
- – Принц Астурійський
- – Принц Уельський
- – Герцог Корнвела
- – Герцог Розесей; Герцог Олбані
- – Маркіз де Бо
- – Принц Уельський (надається монархом Великої Британії)
З європейських монархій в Швеції, Данії, Ліхтенштейні, Люксембурзі та Норвегії спадкоємцям престолу не надають якогось особливого "основного" титулу нащадка трону.
Див. також[ред. | ред. код]
Посилання[ред. | ред. код]
- LORDS & LADIES: TITLES, STATUS AND PRECEDENCE [Архівовано 31 серпня 2021 у Wayback Machine.]
- Ghislain de Diesbach, Madame de Staël (compte rendu) [Архівовано 24 березня 2019 у Wayback Machine.]
- Ghislain de Diesbach, un gentilhomme de notre temps [Архівовано 24 березня 2019 у Wayback Machine.]
- ↑ Крах нашої Імперії. Архів оригіналу за 6 квітня 2019. Процитовано 6 квітня 2019.
- ↑ Енциклопедія історії України. Архів оригіналу за 13 червня 2020. Процитовано 6 квітня 2019.