Тілопо атоловий
| Тілопо атоловий | ||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
.jpg) | ||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
| Ptilinopus coralensis Peale, 1848[2] | ||||||||||||||||
| Синоніми | ||||||||||||||||
| * Kutreron coralensis Bonaparte, 1855[3] | ||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||
|
Тілопо атоловий[6] (Ptilinopus coralensis) — вид голубоподібних птахів родини голубових (Columbidae)[7]. Ендемік Французької Полінезії.
Опис[ред. | ред. код]
Довжина птаха становить 22-24 см, з яких 9,5 припадає на хвіст і 1,4 см на дзьоб. Довжина крила становить 14,2 см, довжина цівки 2,2 см. Вага птаха становить 70-100 г. Птах має переважно зелене забарвлення. Лоб рожевувато-фіолетовий, обрамлений жовтою смугою. Шия і груди сірувато-оливкові. Верхня частина тіла темно-зелена, на крилах жовті плямки, кінчик хвоста жовтий. Живіт жовтувато-зелений. Очі червоний, дзьоб жовтий або жовтувато-оранжевий.
Поширення і екологія[ред. | ред. код]
Атолові тілопо є ендеміками островів Туамоту. Вони є єдиними представниками свого роду, що пристосувалися до життя виключно на коралових островах. Атолові тілопо живуть в тропічних лісах та на покинутих кокосових плантаціях. Зустрічаються поодинці або парами, іноді утворюють зграї по 5-6 (іноді 20-30) птахів. Живляться різноманітними плодами, а також листям, насінням і дрібними комахами, можливо, навіть дрібними ящірками. Розмножуються протягом всього року. Гніздо являє собою платформу з гілок, що розміщується на висоті від 0,3 до 3 м над землею. В кладці одне яйце.
Збереження[ред. | ред. код]
МСОП класифікує стан збереження виду як близький до загрозливого. Атоловим тілопо може загрожувати хижацтво з боку інвазивних видів тварин, зокрема щурів.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ BirdLife International (2016). Ptilinopus coralensis. Архів оригіналу за 30 листопада 2021. Процитовано 30 листопада 2021.
- ↑ T. Peale, 1848. United States Exploring Expedition, 8, Mammalia & Ornithology, s. 190.
- ↑ C. L. Bonaparte, 1855 ["1857"]. Conspectus Generum Avium, 2, sig. 4-7, s. 26 [Архівовано 30 листопада 2021 у Wayback Machine.].
- ↑ G. R. Gray, 1859. Catalogue of the birds of the tropical islands of the Pacific Ocean, s. 37 [Архівовано 30 листопада 2021 у Wayback Machine.].
- ↑ T. Salvadori, 1893. Catalogue of the Birds in the British Museum, 21, Columbae, s. 84 [Архівовано 30 листопада 2021 у Wayback Machine.], 105 [Архівовано 30 листопада 2021 у Wayback Machine.].
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- ↑ Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2021). Pigeons. World Bird List Version 11.2. International Ornithologists' Union. Архів оригіналу за 19 жовтня 2021. Процитовано 22 листопада 2021.
Джерела[ред. | ред. код]
- David Gibbs, Eustace Barnes und John Cox: Pigeons and Doves. A Guide to the Pigeons and Doves of the World. Pica Press, Sussex 2001, ISBN 90-74345-26-3.
|
|
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |