Тілугі санта-мартанська
| Тілугі санта-мартанська | ||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 | ||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
| Drymophila hellmayri (Todd, 1915) | ||||||||||||||||
 Ареал виду | ||||||||||||||||
| Синоніми | ||||||||||||||||
| Drymophila caudata hellmayri | ||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||
|
Тілу́гі санта-мартанська[2] (Drymophila hellmayri) — вид горобцеподібних птахів родини сорокушових (Thamnophilidae)[3]. Ендемік Колумбії. Вид названий на честь австрійського орнітолога Карла Едуарда Геллмайра[4]. Раніше вважався підвидом колумбійського тілугі[5][6].
Поширення і екологія[ред. | ред. код]
Санта-мартанські тілугі є ендеміками гірського масиву Сьєрра-Невада-де-Санта-Марта на півночі Колумбії. Вони живуть в густому підліску вологих гірських тропічних лісів та у високогірних чагарникових і бамбукових заростях. Зустрічаються парами, на висоті від 500 до 1500 м над рівнем моря.
Збереження[ред. | ред. код]
МСОП класифікує стан збереження цього виду як близький до загрозливого. За оцінками дослідників, популяція санта-мартанських тілугі становить приблизно 14 тисяч птахів. Їм загрожує знищення природного середовища.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ BirdLife International (2016). Drymophila hellmayri.
- ↑ Drymophila hellmayri у базі Avibase.
- ↑ Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2021). Antbirds. World Bird List Version 12.1. International Ornithologists' Union. Архів оригіналу за 3 грудня 2017. Процитовано 18 березня 2022.
- ↑ Jobling, James A. (2010). The Helm Dictionary of Scientific Bird Names. London: Christopher Helm. с. 188. ISBN 978-1-4081-2501-4.
- ↑ Isler, M. L., Cuervo, A.M., Bravo, G.A. & Brumfield, R.T. 2012. An integrative approach to species-level systematics reveals the depth of diversification in an Andean thamnophilid, the Long-tailed Antbird. Una Estrategia Integral para la Sistemática a Nivel de Especie Revela la Magnitud de Diversificación en un Thamnophílido Andino, Drymophila caudata. Condor 114: 571–583. Artículo integral en inglés, con resumen en español (PDF) [Архівовано 30 січня 2021 у Wayback Machine.] DOI:10.1525/cond.2012.120012
- ↑ South American Classification Committee (18 вересня 2012). Proposal (#542) to South American Classification Committee – Split Drymophila caudata into four species. Архів оригіналу за 24 березня 2022. Процитовано 8 грудня 2012.
|
|
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |