Феня

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Феня — мова, що сформувалася на Русі в епоху Середньовіччя і спочатку використовувалася бродячими торговцями офенями[1]. Офені створили власну мову, придумавши нові корені і залишивши традиційну руську морфологію, і використовували мову для спілкування «не для чужих вух». Згодом мову було перейнято кримінальним середовищем, і на даний час фенею називається злодійський жаргон (розмовляти такою мовою — «ботати по фені»).

У Росії виникло професійне співтовариство, яке використовувало таємну мову — жгони, заволзькі «шаповали» — виробники валянок[2]. [уточнити]

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Див. наприклад: Грачов М. А.Блатная музика//Мусарт. — 2006. — № 3
  2. Russian linguistics, Volumes 21-22. D. Reidel Pub. Co., 1997. - 'P. 277 '.

Джерела[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]