Фонетичний розбір
Фонетичний розбір слова — це аналіз фонетичних особливостей певного слова. Він передбачає вироблення в учнів (студентів) навичок сприймати на слух особливості звуків мови і покращення навичок транскрибування.
Частковий фонетичний розбір застосовується при вивченні голосних звуків і приголосних звуків, фонем і їх реалізації, при вивченні звукових змін, складу і наголосу.
При повному фонетичному розборі слово, записане транскрипцією, поділяють на склади, визначають наголошений склад, кількість звуків (при фонетико-графічному з'ясовують співвідношення між звуками і літерами), дають їхню характеристику:
- у голосних: ряд, піднесення, лабіалізованість/нелабіалізованість; повного творення або редукований і ступінь редукції, просунутість початкової або кінцевої фази голосного вперед і вгору поруч з м'яким
- у приголосних: місце і спосіб утворення, сонорність, дзвінкість, твердість, лабіалізованість.
У ВНЗ фонетичний розбір доповнюється аналізом позиційних та історичних змін звуків із з'ясуванням причин їх виникнення.
Порядок фонетичного розбору слова[ред. | ред. код]
- Орфографічний запис слова, вимова відповідно до орфоепічних норм, запис транскрипцією.
- Поділ слова на склади (відкриті, закриті), визначення наголосу в слові.
- Характеристика голосних: наголошені / ненаголошені, якими буквами позначаються.
- Характеристика приголосних за участю голосу й шуму (дзвінкі, глухі), за наближенням середньої частини язика до твердого піднебіння (тверді, м'які), якими буквами позначаються.
- Кількість букв у записаному і звуків у вимовленому слові.
Зразок фонетичного розбору[ред. | ред. код]
Футбол
- Футбол [фудбóл]
- 2 склади, закриті
- 6 букв, 6 звуків
[ф] — приголосна, тверда, глуха
[у] — голосний, ненаголошений
[д] — приголосна, тверда, дзвінка
[б] — приголосна, тверда, дзвінка
[о] — голосний, наголошений
[л] — приголосна, тверда, дзвінка
Див. також[ред. | ред. код]
Література[ред. | ред. код]
- М. Я. Плющ. Розбір // Українська мова : енциклопедія / НАН України, Інститут мовознавства ім. О. О. Потебні, Інститут української мови ; ред. В. М. Русанівський [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія, 2000. — ISBN 966-7492-07-9.