Фотофізичний процес
Фотофізичний процес (англ. photophysical process, рос. фотофизический процесс) — фотозбудження та наступні процеси, що переводять молекулярну частинку (чи тверде тіло) з одного електронного стану в інший електронний стан шляхом випромінювальних чи безвипромінювальних переходів. Хімічні перетворення при цьому не відбуваються.
Загальний опис[ред. | ред. код]
Фотофізичні процеси визначаються взаємним розташуванням енергетичних рівнів, які відповідають різних електронним станам молекули, та ймовірностями (або константами швидкостей) переходу молекули з одного стану у інший.
У основному електронному стані ароматичні молекули мають парне число електронів й сумарний спін, рівний нулю, — це синглетний стан молекули. Вільні радикали мають непарне число електронів й спін, рівний 1/2; бірадикали мають парне число електронів та спін, рівний 1. За низьких температур аж до кімнатної заселені майже винятково нульові коливальні рівні молекули. При поглинанні кванту світла у видимій або ультрафіолетовій області спектру молекула переходить у один із збуджених синглетних станів При цьому заселяються вищі коливальні рівні цих станів. Такий стан молекули отримав назву франк-кондонівського стану. За час порядку сек відбувається перехід на нульовий коливальний рівень збудженого електронного стану — процес, який носить назву конверсії. Якщо молекула в результаті поглинання квнту опинилася у стані або більш високому, то перехід у стан відбувається без випромінювання за час порядку сек.
Флуоресценція[ред. | ред. код]
Квантовий вихід флуоресценції представляє відношення числа випромінених квантів світла з стану до числа поглинутих квнтів світла. Зокрема, коли ймовірність випромінення кванту флуоресценції визначається лише трьома переходами:
1) повернення у стан без випромінення
2) повернення до стану із випроміненням кванту світла флуоресценції
3) ізоенергетичний перехід на один з високих коливальних рівнів низнього триплетного стану із наступною швидкою ( сек) внутрішньою конверсією на нульовий коливальний рівень цього стану. Перехід із стану у стан або із стану у стан називається інтерконверсією (або інтеркомінаційним переходом).
Якщо константи цих переходів позничити відповідно то для цього часткового випадку квантовий вихід флуоресфенції визначається співвідношенням
Час флуоресфенції виражається через ті самі константиЦ:
З цих рівнянь слідує, що
де — мінімальний випромінювальний час життя збудженого стану. Ця величина може бути обчислена з спектру поглинання по формулі теорії випромінювання[1].
Універсальне співвідношення Степанова (співвідношення Кеннарда-Степанова) — співвідношення між спектрами поглинання й люмінесценції складних молекул. Воно виражає в узагальненому вигляді спектрально-енергетичні характеристики люмінесценції складних молекул (такі, як правило Стокса) й є аналогом закону випромінювання Кірхгофа, встановлюючи зв'язок між потужністю люмінесценції й теплового випромінювання системи[2].
Джерела[ред. | ред. код]
- Глосарій термінів з хімії / Й. Опейда, О. Швайка. Ін-т фізико-органічної хімії та вуглехімії ім. Л. М. Литвиненка НАН України, Донецький національний університет — Донецьк: «Вебер», 2008. — 758 с. ISBN 978-966-335-206-0
Посилання[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
Ця стаття не має інтервікі-посилань. |
Це незавершена стаття з хімії. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |