Халдейський католицький патріархат Вавилону
| Babylon | |
|---|---|
 | |
| Церква | католицтво |
| Обряд | East Syriac Rite |
| Країна |
 Ірак |
| Головне місто | Багдад |
| Населення | 3 500 000 осіб |
| Катедральний собор | Cathedral of Our Lady of Sorrows |
| Ієрарх | Louis Raphaël I Sakod |
|
saint-adday.com | |
 Халдейський католицький патріархат Вавилону у Вікісховищі | |
Халдейський католицький патріархат Вавилону (лат. Patriarchatus Babylonensis Chaldaeorum), патріархат Халдейської католицької церкви, знаходиться в соборі Марії-Матері Скорботи, Багдад, Ірак Нинішнім патріархом є Луї Рафаель I Сако. Йому допомагають архієпископ Ербіла Шлемон Вардуні та допоміжний єпископ Багдада Базель Ялдо[1][2][3] Його собором є церква Марії-Матері Скорботи в Багдаді, Ірак.
Католики-халдеї — це більшість ассирійців в Іраці, корінне населення Північної Месопотамії.[4][5][6][7]
Халдейська католицька церква, над якою очолює патріархат, названа на честь давньої Халдеї. Вона знаходиться в повному спілкуванні зі Святим Престолом та Католицькою церквою в цілому. Вперше вона утворився через суперечку, відому як розкол 1552 р., який розділив Церкву Сходу на дві релігійні групи.[8] Керівництво частини, яка вступила в спілкування з Римом, офіційно розірвало свої відносини в 1662 році. У 1677 році турецька цивільна влада визнала єпископа Йосипа I (халдейського патріарха), який став лідером тих, хто підтримував унію з Римом. Святий Престол визнав його патріархом у 1680 р. [9] Його резиденція була в Аміді, відомій по-турецьки як Діярбакір . Після того, як у 1781 році була прийнята відставка його третього наступника, настав довгий період sede vacante, під час якого Святий Престол вирішив не присвоювати титул патріарха жодному з двох конкуруючих кандидатів. Це закінчилося в 1830 р. призначенням католицьким патріархом Йоханнана VIII Гормізда.
Місце перебування католицького патріархату було перенесено в Багдад, Ірак, в середині ХХ століття. Нинішній там собор, собор Богоматері Скорботної, був освячений у 1898 році.
Див. також[ред. | ред. код]
Список літератури[ред. | ред. код]
- ↑ "Bishops appointed for Chaldean Church in Sydney, Toronto, Baghdad," by Catholic News, dated January 15, 2015 https://web.archive.org/web/20150217084418/http://www.catholicnews.com/data/stories/cns/1500181.htm
- ↑ Declaration of the Chaldean Patriarchy on the Role of Chaldeans in the New Iraq, dated September 15, 2003. http://www.chaldeansonline.org/chaldeanews/bishops.html [Архівовано 6 вересня 2018 у Wayback Machine.].
- ↑ "Sako Elected New Chaldean Patriarch," dated February 5, 2013 http://English.ankawa.com/?p=8211 [Архівовано 10 серпня 2020 у Wayback Machine.]
- ↑ Opening Remarks by Chaldean Church’s Bishop Ibrahim at the General Chaldean National Conference in Southfield, Michigan on May 15, 2013. http://www.kaldaya.net/2013/Articles/06/03_BishopMarIbahimE.html [Архівовано 5 січня 2019 у Wayback Machine.]
- ↑ Article entitled "Chaldeans in Metro Detroit" dated August 2011 by ABCNews, article found at Archived copy. Архів оригіналу за 19 вересня 2013. Процитовано 19 вересня 2013.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) - ↑ See BBC NEWS (March 13, 2008). "Who are the Chaldean Christians?". BBC NEWS, dated March 13, 2008. http://news.bbc.co.uk/2/hi/middle_east/7271828.stm [Архівовано 28 листопада 2020 у Wayback Machine.]
- ↑ Iraqi Christians’ long history, BBC News, November 1, 2010 https://www.bbc.co.uk/news/world-middle-east-11669994 [Архівовано 4 листопада 2010 у Wayback Machine.]
- ↑ "The Chaldaean race, which up to that time had been subject to the 'patriarch at Babylon' was divided into two parts"(A Chronicle of the Carmelites in Persia. Eyre and Spottiswoode, 1938, p. 382).
- ↑ Wilhelm Baum, Dietmar W. Winkler, The Church of the East: A Concise History (RoutledgeCurzon, 2003), p. 119 (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 12 листопада 2020. Процитовано 9 січня 2021.