Халіме Хатун
| Халіме Хатун | |
|---|---|
| Народилася | 13 століття |
| Померла |
13 століття Сьогут, Біледжик, Туреччина |
| Поховання | Сьогут |
| Рід | Abu Odehd |
| У шлюбі з | Ертогрул |
| Діти | Осман I Газі |
Халіме Хатун (осман. حلیمه خاتون; пом. пр. 1281) — ймовірна дружина Ертогрула і мати засновника Османської імперії Османа I.
Біографічні дані[ред. | ред. код]
Ім'я матері Османа не називає жоден із хроністів. Ім'я Халіме не згадуються в статті Ісламської енциклопедії про Ертогрула і про Османа. Ентоні Алдерсон вказує, що мати Османа була припущеною туркменкою, не називаючи її ім'я.
Сучасних Осману історичних джерел не було, про його життя практично немає фактичної інформації. Практично всі документи виявилися пізніми фальшивками. Усі відомості про Османа та його пращурів засновані на усних переказах та легендах про нього, що виникли і склалися набагато пізніше за його життя. З османських джерел найранішою, що дійшла до нас є — Хроніка османського будинку (Тева-ріх-і аль-і Осман) Ашикпашазаде, розпочата в 1476 році. Дослідники вважають, що відокремити дійсність від вигадки в розповідях про початковий період османської історії вкрай складно, якщо це взагалі можливо. Колін Імбер писав, що багато розповідей про Османа, у хроніках XV століття, є вигаданими: «найпростіший текстовий аналіз показує, що багато „фактів“, про Османа Газі та його послідовників насправді фікція». Біографія навіть отця Османа, Ертогрула, легендарна. Він не згадується в жодному сучасному йому джерелі. Єдиним речовим доказом існування Ертогрула як історичної особи є дві монети із написами Осман б. Ертогрул б. Гюндюз Альп та Осман б. Ертогрул, які зберігаються в колекціях музею Топкапи.
Тюрбе Ертогрула, попри всі перебудови, схоже на будівництво XIII століття. Поруч із похованням Ертогрула в Сегюті є поховання, яке не датоване і приписується «дружині Ертогрула, Халіме». Місце поховання Халіме Хатун, яке було додано наприкінці 19 століття султаном Абдул Гамідом II, розташоване в саду, поблизу могили Ертугрула Газі в Сегюті. За словами історика Джемаля Кафадара, «відновлення» та «перебудова» цієї гробниці султаном у 19 столітті, назва якої додана пізніше, були політично вмотивовані.
Діти[ред. | ред. код]
У неї було три сини:
- Сару Бату Савчі Бей (1249—1287),
- Гюндюз Альп (1245?-1299)
- Осман Газі (1258—1326).
Гробниця Геваш[ред. | ред. код]
Тюрбе (гробниця) була побудована для Халіме Хатун у Геваші в 1358 році[1]. Кажуть, що ця Халіме була донькою сельджуцького правителя Меліка Ізеддіна і, можливо, членом династії Кара-Коюнлу.[2][3][4][5]
У масовій культурі[ред. | ред. код]
Есра Білгіч з'явилася в ролі Халіме Хатун у турецькому серіалі «Відродження: Ертугрул» (Diriliş: Ertuğrul). У цій історії вона принцеса сельджуків.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ The Cambridge History of Turkey. Cambridge University Press. 2008. с. 307. ISBN 9780521620963. Процитовано 12 March 2020.
- ↑ Darke, Diana (2011). Eastern Turkey. Bradt Travel Guides. ISBN 9781841623399.
- ↑ Controversial new building slammed as 'visual pollution' at 700-year-old Seljuk tomb. Hürriyet Daily News. Процитовано 12 March 2020.
- ↑ Farson, Daniel (1985). A traveller in Turkey. Routledge & Kegan Paul. с. 73. ISBN 9780710202819. Процитовано 12 March 2020.
- ↑ Aslanapa, Oktay (1971). Turkish Art And Architecture. Faber. с. 171-172. ISBN 9780571087815. Процитовано 13 March 2020.
Посилання[ред. | ред. код]
Джерела[ред. | ред. код]
- Bahadıroğlu, Yavuz, Resimli Osmanlı Tarihi, Nesil Yayınları, 15inci baskısı, 2009, ISBN 978-975-269-299-2.
- Peirce, Leslie P., The Imperial Harem: Women and Sovereignty in the Ottoman Empire, Oxford University Press, 1993, ISBN 0-19-508677-5.