Туреччина
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
|
Республіка Туреччина |
|||||
|
|||||
| Девіз: Yurtta Sulh, Cihanda Sulh Мир батьківщині,мир всьому світові |
|||||
| Гімн: İstiklâl Marşı Гімн незалежності |
|||||
| Столиця | Анкара |
||||
|---|---|---|---|---|---|
| Найбільше місто | Стамбул | ||||
| Офіційні мови | турецька | ||||
| Державний устрій | парламентська республіка | ||||
| - Президент | Абдула Гюль | ||||
| - Прем'єр-міністр | Реджеп Таїп Ердоган | ||||
| Формування держави | |||||
| - з Османської Імп. | 29 жовтня 1923 | ||||
| Площа | |||||
| - Загалом | 783 562 км² (37) | ||||
| - Води (%) | 1,3 | ||||
| Населення | |||||
| - перепис 2007 р. | 70 586 256 (17) | ||||
| - Щільність | 93/км² (102) | ||||
| ВВП (ПКС) | 2008 р., оцінка | ||||
| - Повний | $791 млрд ([[Список країн за ВВП|]]) | ||||
| - На душу населення | $10 380 ([[Список країн за ВВП на душу населення|]]) | ||||
| ІРЛП (2007) | |||||
| Валюта | Нова Турецька Ліра (=100 курушам) - “Нова Турецька Ліра” була введена на заміну “Турецької Ліри” 1 січня 2005. (TRY) |
||||
| Часовий пояс | EET (UTC+2) | ||||
| - Літній час | EEST (UTC+3) | ||||
| Домен Інтернет | .tr | ||||
| Телефонний код | +90 | ||||
Туреччина (Turkey), Республіка Туреччина (турецькою: Türkiye Cumhuriyeti), країна, розташована між Чорним і Середземним морями, межує на сході з Вірменією, Грузією й Іраном, на південному сході з Іраком і Сирією, на сході з Грецією й Егейським морем, на північному заході з Болгарією. На території країни крім турків проживають значною мірою курди (біля 20 млн.чол.), вірмени, греки, араби, лази, аджарці, євреї, ассірийці, болгари, албанці, боснійці, хорвати. Член Міжнар. банку реконструкції і розвитку і Міжнар. валютного фонду (з 1947). Член організації Чорноморського Економічного Співробітництва, НАТО, ООН, кандидат до Європейського Союзу (EU). Сучасна Туреччина, чиїм попередником була 600-літня Османська імперія, з'явилася на політичній карті світу після Першої світової війни.
Зміст |
[ред.] Адміністративний поділ
У адміністративному відношенні Туреччина ділиться на 75 провінцій, об'єднаних в 7 географічних областей.
[ред.] Географія. Природа
Див. Природа Туреччини, Геологія Туреччини, Гідрогеологія Туреччини, Сейсмічність Туреччини.
Туреччина простягається із заходу на схід приблизно на 1450 км, а з півночі на південь – на 480 км. Сухопутний кордон має довжину 2628 км, а берегова лінія – 7168 км. Європейська частина країни, площею 23,764 тис. кв. км, межує на півночі з Болгарією, омивається водами Чорного моря і протоки Босфор на сході і Мармурового моря і протоки Дарданелли на півдні, а на заході межує з Грецією і має вихід до Егейського моря. Азіатська частина Туреччини, площею 755,688 тис. кв. км, на півночі широким фронтом звернена до Чорного моря і межує з Грузією і далі на схід з Вірменією, на малому відтинку з Азербайджаном і з Іраном, а на півдні з Іраком і Сирією. Південні рубежі утворені в основному Середземним морем, західні – Егейським морем.
Б.ч. тер. Туреччини розташована в межах Анатолійського плоскогір'я (на заході) і Вірменського нагір'я (на сході). Переважають висоти від 800 м на заході до 2000 м на сході. На півночі розташовані Понтійські гори (до 3937 м), на півдні – хребти системи Тавра (до 3726 м). Найвища вершина Т. – потухший вулкан Вел. Арарат (5165 м) на Вірменському нагір'ї. Інші вулкани: Сюпхан, Немрут, Ерджіяс. У горах Вірменського нагір'я беруть початок великі ріки Тигр, Євфрат, Кура, Аракс. Осн. ріки Анатолійського плоскогір'я – Кизил-Ірмак, Сакар'я. На внутр. плоскогір'ях – великі безстічні солоні озера Ван і Туз. Переважають степи і напівпустелі.
Клімат Туреччини надзвичайно різноманітний. Центральна Туреччина - це континентальний клімат з холодною сніжною зимою і спекою влітку. На західному і південному побережжі країни майже весь час тепло - субтропічний, середземноморський клімат. Купальний сезон на побережжі Егейського і Середземних морів починається в квітні і закінчується в листопаді.
[ред.] Історія
Недавня історія. Незалежна республіка, очолювана Мустафою Кемалем (Ататюрком) з 1923, перші вільні вибори проведені в 1950; Аднан Мендерес став прем'єр-міністром, але був страчений після військового перевороту 1960. До 1982, поки не була прийнята нова конституція, армія контролювала всю діяльність держави, жорстоко придушуючи всю політичну діяльність, що викликало міжнародну критику. У 1983, коли Тургут Озал став прем'єр-міністром, заборона на політичну діяльність була знята. Озал був обраний президентом у 1989, у тому ж році Туреччині було відмовлено в членстві в ЄС. У 1991 Туреччина виступила на стороні коаліції ООН проти Іраку у війні в Перській затоці. Конфлікт із курдською меншістю продовжується. Озал помер, його місце зайняв Демірель у 1993.
[ред.] Економіка
Див. Економіка Туреччини
Загальна характеристика господарства. Т. – індустріально-аграрна країна. Основні галузі промисловості: гірнича (вугілля, хроміти, бор, мідь), чорна і кольорова металургія, нафтопереробна, машинобудування, паперова, харчова. Транспорт – автомобільний, залізничний, трубопровідний, морський, річковий, повітряний. Протяжність державних залізниць Туреччини в 1994 становила 10,4 тис. км. Вони напряму пов'язані з рейковою мережею Сірії, Ірану і європейських країн. Шосейних доріг з твердим покриттям в 1995 нараховувалося бл. 46 тис. км. У 1992 торговий флот Туреччини мав водотоннажність порядка 3 млн. т. Гол. морські порти: Стамбул, Ізмір, Ізміт, Іскендерун, Мерсін, Самсун, Трабзон. Аеропорти Стамбулу і Анкари обслуговують декілька десятків міжнародних авіаліній.
За даними [Index of Economic Freedom, The Heritage Foundation, U.S.A. 2001]: ВВП – $ 201 млрд. Темп зростання ВВП – 2,8%. ВВП на душу населення – $3167. Прямі закордонні інвестиції – $ 102 млн. Імпорт – $ 61,3 млрд. (г.ч. Німеччина – 15,9%; Італія – 9,3%; США – 8,8%; Франція – 6,6%; Великобританія – 5,8%). Експорт – $ 54 млрд. (г.ч. Німеччина – 20,3%; США – 8,3%; Великобританія – 6,4%; Італія – 5,8%; Росія – 5%).
Див. також: Корисні копалини Туреччини, Історія освоєння мінеральних ресурсів Туреччини, Гірнича промисловість Туреччини.
[ред.] Культура
Релігія - Іслам - одна з світових монотеїстських релігій. В ході кемалістської революції 1923 року, релігія в республіці була відокремлена від держави.
Святкові релігійні дні - дати проведення даних релігійних свят визначаються за місячним календарем, в зв'язку з цим їх конкретні дати уточнюються щорічно.
- 5, 6, 7 грудня - Курбан Байрам
- 11, 12, 13, 14 лютого - Свято солодощів
[ред.] Національні свята
- 1 січня — Новий рік.
- 23 квітня — Міжнародне дитяче свято і день Суверенітету.
- 19 травня — День пам'яті Ататюрка і Свято Спорту і Молоді.
- 23 травня — (відмічається тільки в Стамбулі) взяття міста османами. Робочий день.
- 30 серпня — День Перемоги
- 29 жовтня — День Утворення Республіки.
- 10 листопада в 9 год. 05 хв. — країна шанує пам'ять Кемаля Ататюрка хвилиною мовчання.
[ред.] Див. також
[ред.] Галерея
|
Izmir's coast |
|||
Бельгія • Великобританія • Греція • Іспанія • Італія • Кіпр • Люксембург • Мальта • Нідерланди • Німеччина • Португалія • Франція
Асоційовані члени: Ісландія • Норвегія • Польща • Туреччина • Угорщина • Чехія
Спостерігачі: Австрія • Данія • Фінляндія • Ірландія • Швеція
Невизнана держава:
Північний Кіпр¹
Історичні держави: Астраханське ханство • Бухарське ханство •
Східний Туркестан •
Кокандське ханство •
Османська імперія •
Хівінське ханство
Тюркські адміністративно-територіальні утворення в інших країнах
В Азербайджанській Республіці: Нахічевань | В Ірані: Південний Азербайджан | В Монголії: Баян-Улэгейський аймак | В Китаї: Східний Туркестан • Кизилсу-Киргизський автономний округ • Ілі-Казахський автономний округ | В Молдові: Гагаузія | В Росії: Республіка Алтай • Башкортостан • Дагестан • Кабардино-Балкарська Республіка • Карачаєво-Черкеська Республіка • Саха (Якутія) • Татарстан • Тива • Хакасія • Чувашія | В Україні: Крим | В Узбекистані: Каракалпакстан
| Це незавершена стаття з географії Туреччини. Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її. |

