Туреччина

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Перейти до: навігація, пошук

Республіка Туреччина
Türkiye Cumhuriyeti

Прапор Туреччини Emblem Туреччини
Прапор Emblem
Девіз: Yurtta Sulh, Cihanda Sulh
Мир батьківщині,мир всьому світові
Гімн: İstiklâl Marşı
Гімн незалежності
Розташування Туреччини
Столиця Анкара
39°55'48.00' пн.ш. 32°50' сх.д.
Найбільше місто Стамбул
Офіційні мови турецька
Державний устрій парламентська республіка
 - Президент Абдула Гюль
 - Прем'єр-міністр Реджеп Таїп Ердоган
Формування держави  
 - з Османської Імп. 29 жовтня 1923 
Площа
 - Загалом 783 562 км² (37)
 - Води (%) 1,3
Населення
 - перепис 2007 р. 70 586 256 (17)
 - Щільність 93/км² (102)
ВВП (ПКС) 2008 р., оцінка
 - Повний $791 млрд ([[Список країн за ВВП|]])
 - На душу населення $10 380 ([[Список країн за ВВП на душу населення|]])
ІРЛП  (2007) 0.775 (середній) (84th)
Валюта Нова Турецька Ліра (=100 курушам) - “Нова Турецька Ліра” була введена на заміну “Турецької Ліри” 1 січня 2005. (TRY)
Часовий пояс EET (UTC+2)
 - Літній час EEST (UTC+3)
Домен Інтернет .tr
Телефонний код +90


Туреччина (Turkey), Республіка Туреччина (турецькою: Türkiye Cumhuriyeti), країна, розташована між Чорним і Середземним морями, межує на сході з Вірменією, Грузією й Іраном, на південному сході з Іраком і Сирією, на сході з Грецією й Егейським морем, на північному заході з Болгарією. На території країни крім турків проживають значною мірою курди (біля 20 млн.чол.), вірмени, греки, араби, лази, аджарці, євреї, ассірийці, болгари, албанці, боснійці, хорвати. Член Міжнар. банку реконструкції і розвитку і Міжнар. валютного фонду (з 1947). Член організації Чорноморського Економічного Співробітництва, НАТО, ООН, кандидат до Європейського Союзу (EU). Сучасна Туреччина, чиїм попередником була 600-літня Османська імперія, з'явилася на політичній карті світу після Першої світової війни.

Зміст

[ред.] Адміністративний поділ

У адміністративному відношенні Туреччина ділиться на 75 провінцій, об'єднаних в 7 географічних областей.

[ред.] Географія. Природа

Мапа країни.
Мапа країни.

Див. Природа Туреччини, Геологія Туреччини, Гідрогеологія Туреччини, Сейсмічність Туреччини.

Туреччина простягається із заходу на схід приблизно на 1450 км, а з півночі на південь – на 480 км. Сухопутний кордон має довжину 2628 км, а берегова лінія – 7168 км. Європейська частина країни, площею 23,764 тис. кв. км, межує на півночі з Болгарією, омивається водами Чорного моря і протоки Босфор на сході і Мармурового моря і протоки Дарданелли на півдні, а на заході межує з Грецією і має вихід до Егейського моря. Азіатська частина Туреччини, площею 755,688 тис. кв. км, на півночі широким фронтом звернена до Чорного моря і межує з Грузією і далі на схід з Вірменією, на малому відтинку з Азербайджаном і з Іраном, а на півдні з Іраком і Сирією. Південні рубежі утворені в основному Середземним морем, західні – Егейським морем.

Б.ч. тер. Туреччини розташована в межах Анатолійського плоскогір'я (на заході) і Вірменського нагір'я (на сході). Переважають висоти від 800 м на заході до 2000 м на сході. На півночі розташовані Понтійські гори (до 3937 м), на півдні – хребти системи Тавра (до 3726 м). Найвища вершина Т. – потухший вулкан Вел. Арарат (5165 м) на Вірменському нагір'ї. Інші вулкани: Сюпхан, Немрут, Ерджіяс. У горах Вірменського нагір'я беруть початок великі ріки Тигр, Євфрат, Кура, Аракс. Осн. ріки Анатолійського плоскогір'я – Кизил-Ірмак, Сакар'я. На внутр. плоскогір'ях – великі безстічні солоні озера Ван і Туз. Переважають степи і напівпустелі.

Клімат Туреччини надзвичайно різноманітний. Центральна Туреччина - це континентальний клімат з холодною сніжною зимою і спекою влітку. На західному і південному побережжі країни майже весь час тепло - субтропічний, середземноморський клімат. Купальний сезон на побережжі Егейського і Середземних морів починається в квітні і закінчується в листопаді.

[ред.] Історія

Докладніше у статті: Історія Туреччини

Недавня історія. Незалежна республіка, очолювана Мустафою Кемалем (Ататюрком) з 1923, перші вільні вибори проведені в 1950; Аднан Мендерес став прем'єр-міністром, але був страчений після військового перевороту 1960. До 1982, поки не була прийнята нова конституція, армія контролювала всю діяльність держави, жорстоко придушуючи всю політичну діяльність, що викликало міжнародну критику. У 1983, коли Тургут Озал став прем'єр-міністром, заборона на політичну діяльність була знята. Озал був обраний президентом у 1989, у тому ж році Туреччині було відмовлено в членстві в ЄС. У 1991 Туреччина виступила на стороні коаліції ООН проти Іраку у війні в Перській затоці. Конфлікт із курдською меншістю продовжується. Озал помер, його місце зайняв Демірель у 1993.

[ред.] Економіка

Див. Економіка Туреччини

Загальна характеристика господарства. Т. – індустріально-аграрна країна. Основні галузі промисловості: гірнича (вугілля, хроміти, бор, мідь), чорна і кольорова металургія, нафтопереробна, машинобудування, паперова, харчова. Транспорт – автомобільний, залізничний, трубопровідний, морський, річковий, повітряний. Протяжність державних залізниць Туреччини в 1994 становила 10,4 тис. км. Вони напряму пов'язані з рейковою мережею Сірії, Ірану і європейських країн. Шосейних доріг з твердим покриттям в 1995 нараховувалося бл. 46 тис. км. У 1992 торговий флот Туреччини мав водотоннажність порядка 3 млн. т. Гол. морські порти: Стамбул, Ізмір, Ізміт, Іскендерун, Мерсін, Самсун, Трабзон. Аеропорти Стамбулу і Анкари обслуговують декілька десятків міжнародних авіаліній.

За даними [Index of Economic Freedom, The Heritage Foundation, U.S.A. 2001]: ВВП – $ 201 млрд. Темп зростання ВВП – 2,8%. ВВП на душу населення – $3167. Прямі закордонні інвестиції – $ 102 млн. Імпорт – $ 61,3 млрд. (г.ч. Німеччина – 15,9%; Італія – 9,3%; США – 8,8%; Франція – 6,6%; Великобританія – 5,8%). Експорт – $ 54 млрд. (г.ч. Німеччина – 20,3%; США – 8,3%; Великобританія – 6,4%; Італія – 5,8%; Росія – 5%).

Див. також: Корисні копалини Туреччини, Історія освоєння мінеральних ресурсів Туреччини, Гірнича промисловість Туреччини.

[ред.] Культура

Релігія - Іслам - одна з світових монотеїстських релігій. В ході кемалістської революції 1923 року, релігія в республіці була відокремлена від держави.

Святкові релігійні дні - дати проведення даних релігійних свят визначаються за місячним календарем, в зв'язку з цим їх конкретні дати уточнюються щорічно.

[ред.] Національні свята

[ред.] Див. також

[ред.] Галерея




Туреччина Це незавершена стаття з географії Туреччини.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.
Особисті інструменти
Іншими мовами