Хріниця польова
| Хріниця польова | |
|---|---|
| |
| Молоді рослини | |
| Біологічна класифікація | |
| Царство: | Рослини (Plantae) |
| Клада: | Судинні рослини (Tracheophyta) |
| Клада: | Покритонасінні (Angiosperms) |
| Клада: | Евдикоти (Eudicots) |
| Клада: | Розиди (Rosids) |
| Порядок: | Капустоцвіті (Brassicales) |
| Родина: | Капустяні (Brassicaceae) |
| Рід: | Хріниця (Lepidium) |
| Вид: | Хріниця польова (L. campestre)
|
| Біноміальна назва | |
| Lepidium campestre | |
Хріниця польова (Lepidium campestre) — вид рослин родини капустяні.
Будова[ред. | ред. код]
Невелика (20–60 см) сиза рослина з дуже розгалуженим стеблом. Суцвіття зібране у верхній частині рослини. Воно має згори квіти, а донизу зелені плоскі овальні стручки близько 6 мм довжини та 4 мм ширини. Кожен стручок містить дві 2,5 мм насінини. Стовбур покритий листям з зубатим краєм та волосинками.
Поширення та середовище існування[ред. | ред. код]
Зустрічається як бур'ян на схилах балок, побіля доріг на пустирищах в степовій та лісостеповій частині України, на Кавказі, в Малій та Середній Азії.
Практичне використання[ред. | ред. код]
Рослина належить до того ж роду, що і кресс-салат посівний. У насінні хріниці міститься 22,2–28,5 % жирної світло-жовтої олії з гострим, майже пекучим смаком, що нагадує смак гіркого перцю. І саму рослину і її олію використовували як присмаку до салатів та рибних чи м'ясних страв. Листя вживають сирим, чи відварюють протягом 10 хв.[1]
Розглядають можливість використання хріниці польової як сільськогосподарської олійної рослини.[2]
Див. також[ред. | ред. код]
Галерея[ред. | ред. код]
-
Доросла рослина -
Листя -
Суцвіття
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Lee Allen Peterson (1977). Edible Wild Plants. New York City: Houghton Mifflin Company. с. 26.
- ↑ www.tandfonline.com. doi:10.1080/09064719809362493 https://www.tandfonline.com/action/captchaChallenge?redirectUri=%2Fdoi%2Fabs%2F10.1080%2F09064719809362493&. Процитовано 7 січня 2019.
{{cite web}}: Пропущений або порожній|title=(довідка)
Джерела[ред. | ред. код]
- М. Л. Рева, Н. Н. Рева Дикі їстівні рослини України / Київ, Наукова думка, 1976 — 168 с. — С.
| ||||||||