Цоколь Андрій Якимович

Цоколь Андрій Якимович
Народився	1907(1907) село Мироцьке Київської губернії
Помер	невідомо
Національність	українець
Діяльність	державний діяч
Партія	КПРС
Нагороди

Андрій Якимович Цоколь (1907(1907), село Мироцьке Київської губернії, тепер Києво-Святошинського району Київської області — ?) — український радянський діяч, голова правління Української ради промислової кооперації, начальник Головного управління місцевої промисловості і побутового обслуговування населення при Раді Міністрів УРСР. Кандидат у члени ЦК КПУ в лютому 1960 — вересні 1961 року. Депутат Верховної Ради УРСР 5-го скликання.

Життєпис

Народився 25 червня (або 1 вересня) 1907 року в селянській родині. У 1923—1926 роках — робітник винокурного заводу на Київщині. У 1926 році поступив до Київської радянсько-партійної школи, після закінчення якої знову повернувся на свій завод, де працював апаратником.

Член ВКП(б) з 1929 року.

З листопада 1929 року служив у Червоній армії.

У 1931—1936 роках — студент Київського інституту промислової кооперації.

У 1936—1941 роках — начальник паливного управління, член президії Української ради промислової кооперації.

Під час німецько-радянської війни служив у 10-му запасному зенітному кулеметному батальйоні Південно-Західного фронту, перебував у евакуації в східних районах СРСР.

Після демобілізації з квітня 1944 по грудень 1950 року працював заступником голови правління Української ради промислової кооперації (Укооппромради).

Одночасно, у 1944—1946 роках — головний представник уряду Української РСР із евакуації польських громадян із території Української РСР. Один із головних виконавців депортації поляків із території України.

З грудня 1950 по серпень 1951 року — голова правління Української ради промислової кооперації (Укрпромради).

З 1951 року — заступник голови Української ради промислової кооперації (Укрпромради).

З 1957 року — голова правління Української ради промислової кооперації (Укрпромради/Укооппромради).

На 1960—1961 роки — начальник Головного управління місцевої промисловості і побутового обслуговування населення при Раді Міністрів Української РСР.

У 1965 — після 1973 року — заступник міністра місцевої промисловості Української РСР.

Подальша доля невідома.

Звання

• старший лейтенант запасу

Нагороди

• орден Трудового Червоного Прапора
• медаль «За перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.»
• медалі
• заслужений працівник промисловості Української РСР (18.05.1973)

Джерела

• газета «Прапор перемоги» (Луганськ) — 1959 рік — лютий.