Київська область
| Київська область | |
|---|---|
 |
 |
| Герб Київської області | Прапор Київської області |
 |
|
| Основні дані | |
| Прізвисько: | Київщина |
| Країна: |  Україна |
| Утворена: | 27 лютого 1932 року |
| Код КОАТУУ: | 32000 |
| Населення: | ▲ 1 722 601 (на 1.04.2013) |
| Площа: | 28131 км² |
| Густота населення: | 61.1 осіб/км² |
| Телефонні коди: | +380-45 |
| Обласний центр: |  Київ |
| Райони: | 25 |
| Міста: обласного значення |
12 14 |
| Смт: | 30 |
| Села: | 1121 |
| Селища: | 6 |
| Селищні ради: | 30 |
| Сільські ради: | 605 |
| Номери автомобілів: | AI |
| Інтернет-домени: | kiev.ua; kv.ua |
 |
|
| Обласна влада | |
| 01196, м.Київ-196, площа Лесі Українки, 1 | |
| Веб-сторінка: | Київська обласна рада |
| Голова ОДА: | Присяжнюк Анатолій Йосипович |
| Рада: | Київська обласна рада |
| Голова ради: | Качний Олександр Сталіноленович |
Ки́ївська о́бласть — область на півночі України. Обласний центр — місто Київ — адміністративно до її складу не входить.
Площа області — 28 131 км2, населення на 2012 рік складає 1,7 млн чоловік.
Розташована в басейні середньої течії Дніпра, більшою частиною на Правобережжі. На сході межує з Чернігівською і Полтавською, на південному-сході та півдні з Черкаською, на південному-заході — з Вінницькою, на заході — з Житомирською областями, на півночі — з Гомельською областю Білорусі.
Утворена 27 лютого 1932 року. В області 25 районів, 24 міст, у тому числі 12 обласного значення, 30 селищ міського типу, загалом 1127 населених пунктів. Північну частину області площею близько 2 тис. км2 займає Чорнобильська зона відчуження.
Зміст |
Населення [ред.]
Більшу частину населення області становлять українці; живуть також росіяни, євреї, білоруси, поляки та інші.
Національний склад населення Київської області станом на 2001 рік[1]
| № | Національність | Кількість осіб | Відсоток до загальної кількості |
|---|---|---|---|
| 1 | Українці | 1 684 803 | 92,52 % |
| 2 | Росіяни | 109 322 | 6,00 % |
| 3 | Білоруси | 8 698 | 0,48 % |
| 4 | Поляки | 2 846 | 0,16 % |
| 5 | Вірмени | 2 341 | 0,13 % |
| 6 | Молдавани | 1 515 | 0,08 % |
| 7 | Євреї | 1 270 | 0,07 % |
| 8 | Азербайджанці | 933 | 0,05 % |
| 9 | Татари | 902 | 0,05 % |
| 10 | Цигани | 833 | 0,05 % |
| 11 | Інші | 7 598 | 0,42 % |
| Разом | 1 821 061 | 100 % |
Середня щільність населення — 63,01 осіб на 1 км² (2005). Найщільніше заселені центральні та південні райони області.
Міське населення [ред.]
Міське населення становить 61,1 % (2010)[2]. Великі міста: Біла Церква, Бориспіль, Бровари, Фастів, Як зазначено вище, м. Київ не входить до складу Київської області, тому у вищевказаних даних населення Києва не враховано.
| Міські населені пункти з кількістю мешканців понад 14,0 тисяч за даними Держкомстату[3][4] [5] |
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
Географія [ред.]
Поверхня області — горбиста рівнина із загальним нахилом до долини Дніпра. За характером рельєфу ділиться на три частини. Північна частина зайнята Поліською низовиною (висота до 198 м). Лівобережжя займає Придніпровська низовина з розвиненими річковими долинами. Південно-західна частина зайнята Придніпровською височиною — найбільш розчленованою і припіднятою частиною області з абсолютними висотами до 273 м.
Корисні копалини [ред.]
Виявлені і розробляються переважно мінеральні будівельні матеріали: граніти, гнейси, каолін, глини, кварцові піски. Є невеликі поклади торфу. Є джерела мінеральних радонових вод (Миронівка, Біла Церква).
Див. також
Клімат [ред.]
Клімат помірно континентальний, м'який, з достатнім зволоженням. Середня температура січня −6°, липня +19,5°. Тривалість вегетаційного періоду 198–204 дні. Сума активних температур поступово збільшується з Півночі на Південь від 2480 до 2700°. За рік на території області випадає 500–600 мм опадів, головним чином влітку.
Ріки [ред.]
Київщина має густу річкову мережу (177 річок завдовжки понад 10 км). Найважливіша водна артерія — Дніпро (довжина його в межах області — 246 км), його головні притоки — Прип'ять, Тетерів, Ірпінь, Рось (праві); Десна і Трубіж (ліві). На території області — Київське водосховище і частина Канівського водосховища (створені на Дніпрі). Усього в області — 13 водосховищ і понад 2000 озер.
Ґрунти [ред.]
На півночі поширені дерново-підзолисті, в долинах рік — дерново-глеєві, лучні й болотні ґрунти. У центральній частині на лесах — опідзолені чорноземи, темно-сірі і світло-сірі лісові ґрунти; у південних районах — глибокі малогумусні чорноземи. На Лівобережжі зустрічаються лучно-чорноземні, лучні солонцюваті, солончакові і болотні солончакові ґрунти.
Загальна площа лісового фонду області — 675,6 тис.га. Для північної частини території області характерні масиви хвойних і змішаних лісів, значні площі різнотравно-злакових луків і заболочені ділянки. На півдні переважають широколистяні ліси (дуб, граб, ясен, вільха, липа), кущі й луки. Область розташована у межах двох природних зон: змішаних лісів (Київське Полісся) і лісостепової. На півночі області переважають недреновані перезволожені і заболочені, поліські алювіально-зандрові і терасні, на півдні — луково-степові височинні розчленовані і терасні, а також лісостепові височинні розчленовані природно-територіальні комплекси. В області — 77 територій і об'єктів природно-заповідного фонду (загальна площа — 80,3 тис. га), в тому числі Дніпровсько-Тетерівське і заліське заповідно-мисливські господарства, 7 заказників (Дніпровсько-Деснянський, Звонківський, Жорнівський, Іллінський, Усівський тощо), пам'ятник природи (урочище Бабка), дендропарк «Олександрія» (Біла Церква).
Адміністративний поділ [ред.]
Адміністративно-територіальний устрій області: 25 адміністративних районів, 24 міст, у тому числі 11 — обласного підпорядкування, 30 селищ міського типу, 1122 сільських населених пунктів. Найбільші міста: Біла Церква, Бровари, Бориспіль, Фастів.
Народне господарство [ред.]
Економіка області — складний багатогалузевий комплекс, спеціалізація якого визначається переважним розвитком важкої індустрії у поєднанні з легкою і харчовою промисловістю і високоінтенсивним сільським господарством зерно-бурякового і м'ясо-молочного напрямів.
Промисловість [ред.]
Прискорено розвиваються галузі, які визначають науково-технічний прогрес (машинобудування і металообробка, в тому числі приладобудування, електронна, електроенергетика, порошкова металургія, хімія і нафтохімія), а також нові для області виробництва — мікробіологічне і картонно-паперове. На території області розташовані Трипільська ТЕС, Київська ГЕС, Київська ГАЕС. Підприємства машинобудівної і металообробної галузей випускають хімічне устаткування, машини для тваринництва і кормовиробництва, екскаватори, меліоративну техніку, технологічне устаткування для підприємств торгівлі, а також товари побутового призначення. В Пролісках, на східній околиці Києва, працює Бориспільський автобусний завод. Завод випускає 1.700 автобусів в рік різноманітних модифікацій. Завод активно співпрацює з науково-дослідним інститутом автомобілебудування «Еталон».
Серед діючих підприємств хімічної і нафтохімічної промисловості — Білоцерківське виробниче об'єднання шин і гумоазбестових виробів і завод гумотехнічних виробів, Броварський завод пластмас. Мікробіологічна промисловість представлена Трипільським біохімічним заводом. В Обухові картонно-паперовий комбінат. Підприємства харчової промисловості: цукрові (основні — в Яготині і смт Гребінки), молочні, маслоробні, спиртові, крохмальні, консервні заводи, м'ясо-птахокомбінати.
На території області — 21 комбікормовий завод. Легка промисловість об'єднує підприємства швейної, трикотажної шкіряної, льонообробної галузей (розташовані в містах Переяславі-Хмельницькому, Фастові, Сквирі, Білій Церкві, Броварах, Богуславі, Василькові та ін.). На базі місцевих мінерально-сировинних і лісових ресурсів розвинена будівельна і деревообробна промисловість: заводи залізобетонних виробів (Біла Церква, Бровари, Вишгород), цегляні, по обробці граніту (Буча), скляні, по виробництву санітарно-технічних виробів. Добування граніту поблизу Богуслава і Білої Церкви.
На території області сформувалися Київський і Білоцерківський промислові вузли. Спеціалізацію Білоцерківського вузла визначають хімічна і машинобудівна промисловість, доповнена харчовою промисловістю. Серед багатогалузевих промислових центрів області найбільші — Бровари, Фастів, Васильків, Бориспіль, які входять в Київський промисловий вузол.
Сільське господарство [ред.]
У структурі сільського господарства за валовою продукцією перше місце посідає тваринництво (54,7 %, 1985). В області 1771 тис. га під сільськогосподарськими угіддями. Площа зрошуваних земель — 122,3 тис.га, осушених — 176,8 тис.га. Найбільша зрошувальна система Бортницька. Сільське господарство області характеризується розвиненим високотоварним зерновим господарством (основна культура — озима пшениця), виробництвом технічних культур (цукровий буряк, льон-довгунець), картоплі, овочів.
Тваринництво спеціалізується на виробництві м'ясо-молочної продукції, яєць. В усіх районах області провідним є скотарство, крім того в лісо-степовій зоні значний розвиток одержали свинарство та птахівництво. Розвинені також кролеводство, бджолярство, рибне господарство.
У 2010 в області намолочено понад два мільйони тонн зерна. Середня урожайність склала 34 центнера з гектара.
Транспорт [ред.]
Розвинений залізничний транспорт. Експлуатаційна довжина залізниці — 1100 км (2008 р.). Через територію області проходять лінії: Москва—Київ—Львів, Київ—Дніпропетровськ—Донецьк тощо. Електрифіковані приміські ділянки залізниці: Київ—Фастів—Козятин, Київ—Фастів—Миронівка, Київ—Тетерів, Київ—Ніжин, Київ—Яготин. Залізничні вузли: Київ, Фастів, Миронівка. Довжина автомобільних доріг — 7760 км, в тому числі з твердим покриттям — 7489 км. Найважливіші автомобільні дороги: Санкт-Петербург—Київ—Одеса, Київ—Харків, Київ—Дніпропетровськ. Судноплавство по Дніпру, Десні, Прип'яті. У Києві — аеропорти Бориспіль і Жуляни. Військові аеродроми у Білій Церкві та Узині. Газопроводи: Уренгой—Помари—Ужгород, Шебелинка—Полтава—Київ.
Особистості [ред.]
- Білорус Олег Григорович (* 14 жовтня 1939, село Червоне, Фастівський район) — український політик та дипломат.
- Бжеська Валентина Юхимівна (1896, Біла Церква — 13 січня 1977, Київ) — українська актриса.
- Бронште́йн Дави́д Іо́нович (* 19 лютого 1924, Біла Церква, Україна — † 5 грудня 2006, Мінськ, Білорусь) — шахіст, гросмейстер (з 1950).
- Ганкевич Микола Георгійович (?, с. Юзефівка, Васильківський повіт, Київська губернія — † 29 січня 1918, станція Крути) — учасник бою під Крутами.
- Горчинський Анатолій Аркадійович (22 липня 1924, Фастів — 6 січня 2007) — український композитор, співак (баритон), режисер.
- Драч Іван Федорович (* 17 жовтня 1936, Теліжинці, Тетіївський район) — український поет, перекладач, кіносценарист, драматург, державний і громадський діяч.
- Заболотний Володимир Гнатович (*1 (13) серпня 1898 — † 3 серпня 1962) — український архітектор.
- Зленко Анатолій Максимович (2 червня 1938, Ставище) — перший Міністр закордонних справ України (1990–1994, 2000–2003).
- Клепатський (Клепацький) Павло Григорович (12 січня 1885 — після 1938) — історик, педагог, член Української Центральної Ради.
- Комісаренко Василь Павлович (*14 січня 1907, Черняхів — †7 квітня 1993, Київ) — український ендокринолог та патофізіолог, академік АМН України та академік НАН України.
- Костенко Ліна Василівна (* 19 березня 1930, Ржищів) — українська письменниця-шістдесятниця, поетеса.
- Іван Мазепа (20 березня 1639 — 21 вересня 1709) — український військовий, політичний і державний діяч.
- Мороз Олександр Олександрович (* 29 лютого 1944 в селі Буда, Таращанський район) — український політик та громадський діяч, Голова Верховної Ради України у 1994–1998 та 2006–2007.
- Педченко Григорій Миколайович (*3 січня 1955, Дорогинка) — український військовий та громадський діяч, генерал-полковник (серпень 2010).
- Попович Павло Романович (5 жовтня 1930, Узин — 29 вересня 2009, Гурзуф, Крим) — рядянський льотчик-космонавт № 4, перший космонавт-українець.
- Тетеря Павло (Моржковський, Мошковський)[6] (1620–1670) — український військовий, політичний і державний діяч.
- Феодосій Печерський (1009 ? — 3 травня 1074) — святий Православної церкви, преподобний.
- Шевченко Андрій Миколайович (* 29 вересня 1976, с. Двірківщина, Яготинський район) — український футболіст.
- Шовкошитний Володимир Федорович (* 16 липня 1956, с. Світанок, Переяслав-Хмельницький район) — український поет, прозаїк, публіцист.
- Шолом-Алейхем (їдиш שלום־עליכם, у перекладі — мир вам, справжнє прізвище, ім'я та по батькові — Рабинович Шолом Нохумович; 2 березня (18 лютого за ст. ст.) 1859 — 13 травня 1916) — український, єврейський письменник.
Пам'ятки [ред.]
На території Київської області розташовано: 2968 пам'яток археології (з них — 18 національного значення), 2573 пам'ятки історії (з них — 3 національного значення), 208 пам'яток архітектури та містобудування (з них — 91 національного значення), 257 пам'яток монументального мистецтва. 8 населених місць Київської області увійшли до Списку історичних населених місць України, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 26.07.2001 р. за № 878. До цього переліку входять: Біла Церква, Богуслав, Васильків, Вишгород, Переяслав-Хмельницький, Ржищів, Фастів, Яготин.[7]
Пам'ятники та меморіальні знаки [ред.]
20 листопада 2010 року за підтримки благодійної ініціативи «Героїка» у місті урочисто відкрили пам'ятний знак козакам Армії УНР: Білецькому Іванові Омельковичу та Бондаренку Оверкові Ісаковичу. Сталося це на подвір'ї Свято-Миколаївського чоловічого монастиря Української Православної Церкви Київського Патріархату. Обидва воїни взяли участь в Другому зимовому поході Армії УНР тилами більшовиків у 1921 році. Потрапивши у полон до ворога під Малими Миньками, Бондаренко та Білецький були страчені червоними під селом Базар Житомирської обл. 23 листопада 1921 року.[8]
Посилання [ред.]
- ↑ «Всеукраїнський перепис населення 2001 року». Процитовано 21 вересня 2011.(рос.)
- ↑ Головне управління статистики в Київській області — Геополітична характеристика регіону
- ↑ Чисельність наявного населення України на 1 січня 2012 року, Київ-2012 (rar) — Державний комітет статистики України
- ↑ При зазначенні динаміки народонаселення бралась до уваги зміна за період з січня 2011 по січень 2012 року
- ↑ Чисельність населення - щомісячна статистика Головне управління статистики у Київській області
- ↑ УСЕ
- ↑ Історико-культурні заповідники України. Довідник
- ↑ У Богуславі відкрили пам'ятник на честь земляків, які загинули під Базаром
Ресурси Інтернет [ред.]
- kyiv-obl.gov.ua — Веб-сайт Київської обласної Державної адміністрації
- kor.gov.ua — Веб-сайт Київської обласної ради
- patent.net.ua — Герб Київської області
- catalogue.biz.ua — Довідник поштових індексів Київської області
- Київська область - Інформаційно-пізнавальний портал | Київська область у складі УРСР (На основі матеріалів енциклопедичного видання про історію міст та сіл України, тома - Історія міст і сіл Української РСР: Київ. — К.: Гол. ред. УРЕ АН УРСР, 1968., Історія міст і сіл Української РСР. Київська область / Ф. М. Рудич (голова ред. колегії) та ін. — К.: Гол. ред. УРЕ, 1971. — 792 с.)
|
||||||||||
|
||||||||
|
|||||
|
|||||||||||
 |
Це незавершена стаття з географії України. Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її. |
