Київська область

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Київська область
Coat of Arms of Kyiv Oblast.png Flag of Kiev Oblast.svg
Герб Київської області Прапор Київської області
Розташування
Основні дані
Прізвисько: Київщина
Країна: Україна Україна
Утворена: 27 лютого 1932 року
Код КОАТУУ: 32000
Населення: 1 722 601 (на 1.04.2013)
Площа: 28131 км²
Густота населення: 61.1 осіб/км²
Телефонні коди: +380-45
Обласний центр: Київ Київ
Райони: 25
Міста:

обласного значення
районного значення


12
14
Смт: 30
Села: 1121
Селища: 6
Селищні ради: 30
Сільські ради: 605
Номери автомобілів: AI
Інтернет-домени: kiev.ua; kv.ua
Мапа області
Обласна влада
01196, м.Київ-196, площа Лесі Українки, 1
Веб-сторінка: Київська обласна рада
Голова ОДА: Присяжнюк Анатолій Йосипович
Рада: Київська обласна рада
Голова ради: Качний Олександр Сталіноленович

Ки́ївська о́бласть — область на півночі України. Обласний центр — місто Київ — адміністративно до її складу не входить.
Площа області — 28 131 км2, населення на 2012 рік складає 1,7 млн чоловік.
Розташована в басейні середньої течії Дніпра, більшою частиною на Правобережжі. На сході межує з Чернігівською і Полтавською, на південному-сході та півдні з Черкаською, на південному-заході — з Вінницькою, на заході — з Житомирською областями, на півночі — з Гомельською областю Білорусі.
Утворена 27 лютого 1932 року. В області 25 районів, 24 міст, у тому числі 12 обласного значення, 30 селищ міського типу, загалом 1127 населених пунктів. Північну частину області площею близько 2 тис. км2 займає Чорнобильська зона відчуження.

Зміст

Населення [ред.]

Більшу частину населення області становлять українці; живуть також росіяни, євреї, білоруси, поляки та інші.

Національний склад населення Київської області станом на 2001 рік[1]

Національність Кількість осіб Відсоток до загальної кількості
1 Українці 1 684 803 92,52 %
2 Росіяни 109 322 6,00 %
3 Білоруси 8 698 0,48 %
4 Поляки 2 846 0,16 %
5 Вірмени 2 341 0,13 %
6 Молдавани 1 515 0,08 %
7 Євреї 1 270 0,07 %
8 Азербайджанці 933 0,05 %
9 Татари 902 0,05 %
10 Цигани 833 0,05 %
11 Інші 7 598 0,42 %
Разом 1 821 061 100 %

Середня щільність населення — 63,01 осіб на 1 км² (2005). Найщільніше заселені центральні та південні райони області.

Міське населення [ред.]

Міське населення становить 61,1 % (2010)[2]. Великі міста: Біла Церква, Бориспіль, Бровари, Фастів, Як зазначено вище, м. Київ не входить до складу Київської області, тому у вищевказаних даних населення Києва не враховано.

Міські населені пункти з кількістю мешканців понад 14,0 тисяч
за даними Держкомстату[3][4] [5]
Біла Церква 211,0 Буча 28,3
Бровари 98,0 Вишгород 26,2
Бориспіль 59,5 Славутич 24,9
Фастів 48,3 Яготин 20,5
Ірпінь 41,7 Богуслав 16,9
Вишневе 37,0 Сквира 16,8
Васильків 36,7 Березань 16,6
Боярка 35,1 Українка 15,5
Обухів 33,5 Коцюбинське 15,2
Переяслав-Хмельницький 28,0 Гостомель 14,3

Географія [ред.]

Поверхня області — горбиста рівнина із загальним нахилом до долини Дніпра. За характером рельєфу ділиться на три частини. Північна частина зайнята Поліською низовиною (висота до 198 м). Лівобережжя займає Придніпровська низовина з розвиненими річковими долинами. Південно-західна частина зайнята Придніпровською височиною — найбільш розчленованою і припіднятою частиною області з абсолютними висотами до 273 м.

Корисні копалини [ред.]

Виявлені і розробляються переважно мінеральні будівельні матеріали: граніти, гнейси, каолін, глини, кварцові піски. Є невеликі поклади торфу. Є джерела мінеральних радонових вод (Миронівка, Біла Церква).

Див. також

Клімат [ред.]

Клімат помірно континентальний, м'який, з достатнім зволоженням. Середня температура січня −6°, липня +19,5°. Тривалість вегетаційного періоду 198–204 дні. Сума активних температур поступово збільшується з Півночі на Південь від 2480 до 2700°. За рік на території області випадає 500–600 мм опадів, головним чином влітку.

Ріки [ред.]

Київщина має густу річкову мережу (177 річок завдовжки понад 10 км). Найважливіша водна артерія — Дніпро (довжина його в межах області — 246 км), його головні притоки — Прип'ять, Тетерів, Ірпінь, Рось (праві); Десна і Трубіж (ліві). На території області — Київське водосховище і частина Канівського водосховища (створені на Дніпрі). Усього в області — 13 водосховищ і понад 2000 озер.

Ґрунти [ред.]

На півночі поширені дерново-підзолисті, в долинах рік — дерново-глеєві, лучні й болотні ґрунти. У центральній частині на лесах — опідзолені чорноземи, темно-сірі і світло-сірі лісові ґрунти; у південних районах — глибокі малогумусні чорноземи. На Лівобережжі зустрічаються лучно-чорноземні, лучні солонцюваті, солончакові і болотні солончакові ґрунти.

Загальна площа лісового фонду області — 675,6 тис.га. Для північної частини території області характерні масиви хвойних і змішаних лісів, значні площі різнотравно-злакових луків і заболочені ділянки. На півдні переважають широколистяні ліси (дуб, граб, ясен, вільха, липа), кущі й луки. Область розташована у межах двох природних зон: змішаних лісів (Київське Полісся) і лісостепової. На півночі області переважають недреновані перезволожені і заболочені, поліські алювіально-зандрові і терасні, на півдні — луково-степові височинні розчленовані і терасні, а також лісостепові височинні розчленовані природно-територіальні комплекси. В області — 77 територій і об'єктів природно-заповідного фонду (загальна площа — 80,3 тис. га), в тому числі Дніпровсько-Тетерівське і заліське заповідно-мисливські господарства, 7 заказників (Дніпровсько-Деснянський, Звонківський, Жорнівський, Іллінський, Усівський тощо), пам'ятник природи (урочище Бабка), дендропарк «Олександрія» (Біла Церква).

Адміністративний поділ [ред.]

Адміністративно-територіальний устрій області: 25 адміністративних районів, 24 міст, у тому числі 11 — обласного підпорядкування, 30 селищ міського типу, 1122 сільських населених пунктів. Найбільші міста: Біла Церква, Бровари, Бориспіль, Фастів.

Народне господарство [ред.]

Лісостеп. Київська область

Економіка області — складний багатогалузевий комплекс, спеціалізація якого визначається переважним розвитком важкої індустрії у поєднанні з легкою і харчовою промисловістю і високоінтенсивним сільським господарством зерно-бурякового і м'ясо-молочного напрямів.

Промисловість [ред.]

Прискорено розвиваються галузі, які визначають науково-технічний прогрес (машинобудування і металообробка, в тому числі приладобудування, електронна, електроенергетика, порошкова металургія, хімія і нафтохімія), а також нові для області виробництва — мікробіологічне і картонно-паперове. На території області розташовані Трипільська ТЕС, Київська ГЕС, Київська ГАЕС. Підприємства машинобудівної і металообробної галузей випускають хімічне устаткування, машини для тваринництва і кормовиробництва, екскаватори, меліоративну техніку, технологічне устаткування для підприємств торгівлі, а також товари побутового призначення. В Пролісках, на східній околиці Києва, працює Бориспільський автобусний завод. Завод випускає 1.700 автобусів в рік різноманітних модифікацій. Завод активно співпрацює з науково-дослідним інститутом автомобілебудування «Еталон».

Серед діючих підприємств хімічної і нафтохімічної промисловості — Білоцерківське виробниче об'єднання шин і гумоазбестових виробів і завод гумотехнічних виробів, Броварський завод пластмас. Мікробіологічна промисловість представлена Трипільським біохімічним заводом. В Обухові картонно-паперовий комбінат. Підприємства харчової промисловості: цукрові (основні — в Яготині і смт Гребінки), молочні, маслоробні, спиртові, крохмальні, консервні заводи, м'ясо-птахокомбінати.

На території області — 21 комбікормовий завод. Легка промисловість об'єднує підприємства швейної, трикотажної шкіряної, льонообробної галузей (розташовані в містах Переяславі-Хмельницькому, Фастові, Сквирі, Білій Церкві, Броварах, Богуславі, Василькові та ін.). На базі місцевих мінерально-сировинних і лісових ресурсів розвинена будівельна і деревообробна промисловість: заводи залізобетонних виробів (Біла Церква, Бровари, Вишгород), цегляні, по обробці граніту (Буча), скляні, по виробництву санітарно-технічних виробів. Добування граніту поблизу Богуслава і Білої Церкви.

На території області сформувалися Київський і Білоцерківський промислові вузли. Спеціалізацію Білоцерківського вузла визначають хімічна і машинобудівна промисловість, доповнена харчовою промисловістю. Серед багатогалузевих промислових центрів області найбільші — Бровари, Фастів, Васильків, Бориспіль, які входять в Київський промисловий вузол.

Сільське господарство [ред.]

У структурі сільського господарства за валовою продукцією перше місце посідає тваринництво (54,7 %, 1985). В області 1771 тис. га під сільськогосподарськими угіддями. Площа зрошуваних земель — 122,3 тис.га, осушених — 176,8 тис.га. Найбільша зрошувальна система Бортницька. Сільське господарство області характеризується розвиненим високотоварним зерновим господарством (основна культура — озима пшениця), виробництвом технічних культур (цукровий буряк, льон-довгунець), картоплі, овочів.

Тваринництво спеціалізується на виробництві м'ясо-молочної продукції, яєць. В усіх районах області провідним є скотарство, крім того в лісо-степовій зоні значний розвиток одержали свинарство та птахівництво. Розвинені також кролеводство, бджолярство, рибне господарство.

У 2010 в області намолочено понад два мільйони тонн зерна. Середня урожайність склала 34 центнера з гектара.

Транспорт [ред.]

Розвинений залізничний транспорт. Експлуатаційна довжина залізниці — 1100 км (2008 р.). Через територію області проходять лінії: МоскваКиївЛьвів, Київ—ДніпропетровськДонецьк тощо. Електрифіковані приміські ділянки залізниці: Київ—ФастівКозятин, Київ—Фастів—Миронівка, Київ—Тетерів, Київ—Ніжин, Київ—Яготин. Залізничні вузли: Київ, Фастів, Миронівка. Довжина автомобільних доріг — 7760 км, в тому числі з твердим покриттям — 7489 км. Найважливіші автомобільні дороги: Санкт-Петербург—Київ—Одеса, Київ—Харків, Київ—Дніпропетровськ. Судноплавство по Дніпру, Десні, Прип'яті. У Києві — аеропорти Бориспіль і Жуляни. Військові аеродроми у Білій Церкві та Узині. Газопроводи: Уренгой—Помари—Ужгород, Шебелинка—Полтава—Київ.

Особистості [ред.]

Пам'ятки [ред.]

На території Київської області розташовано: 2968 пам'яток археології (з них — 18 національного значення), 2573 пам'ятки історії (з них — 3 національного значення), 208 пам'яток архітектури та містобудування (з них — 91 національного значення), 257 пам'яток монументального мистецтва. 8 населених місць Київської області увійшли до Списку історичних населених місць України, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 26.07.2001 р. за № 878. До цього переліку входять: Біла Церква, Богуслав, Васильків, Вишгород, Переяслав-Хмельницький, Ржищів, Фастів, Яготин.[7]

Пам'ятники та меморіальні знаки [ред.]

20 листопада 2010 року за підтримки благодійної ініціативи «Героїка» у місті урочисто відкрили пам'ятний знак козакам Армії УНР: Білецькому Іванові Омельковичу та Бондаренку Оверкові Ісаковичу. Сталося це на подвір'ї Свято-Миколаївського чоловічого монастиря Української Православної Церкви Київського Патріархату. Обидва воїни взяли участь в Другому зимовому поході Армії УНР тилами більшовиків у 1921 році. Потрапивши у полон до ворога під Малими Миньками, Бондаренко та Білецький були страчені червоними під селом Базар Житомирської обл. 23 листопада 1921 року.[8]


Посилання [ред.]

Ресурси Інтернет [ред.]

Україна Це незавершена стаття з географії України.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.