Київська область
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
| Київська область | |
|---|---|
 |
 |
| Герб Київської області | Прапор Київської області |
 |
|
| Основні дані | |
| Прізвисько: | Київщина |
| Країна: |  Україна |
| Утворена: | 27 лютого 1932 року |
| Код КОАТУУ: | 32000 |
| Населення: | 1 750 684 (2007)[1] |
| Площа: | 28 131 км² |
| Густота населення: | 63,01 осіб/км² |
| Телефонні коди: | +380-44 |
| Обласний центр: |  Київ |
| Райони: | 25 |
| Міста: обласного значення |
12 14 |
| Смт: | 30 |
| Села: | 1121 |
| Селища: | 6 |
| Селищні ради: | 30 |
| Сільські ради: | 605 |
| Номери автомобілів: | AI |
| Інтернет-домени: | kiev.ua; kv.ua |
 |
|
| Обласна влада | |
| 01196, м.Київ-196, площа Лесі Українки, 1 | |
| Веб-сторінка: | http://www.kyiv-obl.gov.ua |
| Голова ОДА: | Вакараш Віктор Михайлович |
| Рада: | Київська обласна рада |
| Голова ради: | Майбоженко Володимир Володимирович |
Ки́ївська о́бласть — адміністративна одиниця на півночі України. Утворена 27 лютого 1932 року. Розташована в басейні середньої течії Дніпра, головним чином на Правобережжі. На сході межує з Чернігівською і Полтавською, на південному-сході та сході — з Черкаською, на південному-заході — з Вінницькою, на заході — з Житомирською областями, на півночі — з Гомельською областю Білорусі. Обласний центр — місто Київ (адміністративно не входить до складу області).
В області 25 районів, 26 міст, в тому числі 12 обласного значення, 30 селищ міського типу, всього 1183 населених пунктів.
Зміст |
[ред.] Населення
Основне населення — українці; живуть також росіяни, євреї, білоруси, поляки та інші. Середня щільність населення (без м. Києва) — 63,01 осіб на 1 км² (2005). Найщільніше заселені центральні та південні райони області. Міське населення (крім Києва) становить 52 % (1985). Великі міста (крім Києва): Біла Церква, Бориспіль, Бровари, Ірпінь, Буча, Васильків, Переяслав-Хмельницький, Фастів, Боярка .
[ред.] Географія
Поверхня області — горбиста рівнина із загальним нахилом до долини Дніпра. За характером рельєфу ділиться на три частини. Північна частина зайнята Поліською низовиною (висота до 198 м). Лівобережжя займає Придніпровська низовина з розвиненими річковими долинами. Південно-західна частина зайнята Придніпровською височиною — найбільш розчленованою і припіднятою частиною області з абсолютними висотами до 273 м.
[ред.] Корисні копалини
Виявлені і розробляються переважно мінеральні будівельні матеріали: граніти, гнейси, каолін, глини, кварцеві піски. Є невеликі поклади торфу. Є джерела мінеральних радонових вод (Миронівка, Біла Церква).
Див. також
[ред.] Клімат
Клімат помірно континентальний, м'який, з достатнім зволоженням. Середня температура січня −6°, липня +19,5°. Тривалість вегетаційного періоду 198—204 дні. Сума активних температур поступово збільшується з Півночі на Південь від 2480 до 2700°. За рік на території області випадає 500—600 мм опадів, головним чином влітку.
[ред.] Ріки
Київщина має густу річкову мережу (177 річок завдовжки понад 10 км). Найважливіша водна артерія — Дніпро (довжина його в межах області — 246 км), його головні притоки — Прип'ять, Тетерів, Ірпінь, Рось (праві); Десна і Трубіж (ліві). На території області — Київське водосховище і частина Канівського водосховища (створені на Дніпрі). Усього в області — 13 водосховищ і понад 2000 озер.
[ред.] Ґрунти
На півночі поширені дерново-підзолисті, в долинах рік — дерново-глеєві, лучні й болотні ґрунти. У центральній частині на лесах — опідзолені чорноземи, темно-сірі і світло-сірі лісові ґрунти; у південних районах — глибокі малогумусні чорноземи. На лівобережжі зустрічаються лучно-чорноземні, лучні солонцюваті, солончакові і болотні солончакові ґрунти.
Загальна площа лісового фонду області — 675,6 тис.га. Для північної частини території області характерні масиви хвойних і змішаних лісів, значні площі різнотравно-злакових луків і заболочені ділянки. На півдні переважають широколистяні ліси (дуб, граб, ясен, вільха, липа), кущі й луки. Область розташована у межах двох природних зон: змішаних лісів (Київське Полісся) і лісостепової. На півночі області переважають недреновані перезволожені і заболочені, поліські алювіально-зандрові і терасні, на півдні — луково-степові височинні розчленовані і терасні, а також лісостепові височинні розчленовані природно-територіальні комплекси. В області — 77 територій і об'єктів природно-заповідного фонду (загальна площа — 80,3 тис. га), в тому числі Дніпровсько-Тетерівське і заліське заповідно-мисливські господарства, 7 заказників (Дніпровсько-Деснянський, Звонківський, Жорнівський, Іллінський, Усівський тощо), пам'ятник природи (урочище Бабка), дендропарк «Олександрія» (Біла Церква).
[ред.] Народне господарство
Економіка області — складний багатогалузевий комплекс, спеціалізація якого визначається переважним розвитком важкої індустрії у поєднанні з легкою і харчовою промисловістю і високоінтенсивним сільським господарством зерно-бурякового і м'ясо-молочного напрямів.
[ред.] Промисловість
Прискорено розвиваються галузі, які визначають науково-технічний прогрес (машинобудування і металообробка, в тому числі приладобудування, електронна, електроенергетика, порошкова металургія, хімія і нафтохімія), а також нові для області виробництва — мікробіологічне і картонно-паперове. На території області розташовані Трипільська ТЕС, Київська ГЕС, Київська ГАЕС. Підприємства машинобудівної і металообробної галузей випускають хімічне устаткування, машини для тваринництва і кормовиробництва, екскаватори, меліоративну техніку, технологічне устаткування для підприємств торгівлі, а також товари побутового призначення.
Серед діючих підприємств хімічної і нафтохімічної промисловості — Білоцерківське виробниче об'єднання шин і гумоазбестових виробів і завод гумотехнічних виробів, Броварський завод пластмас. Мікробіологічна промисловість представлена Трипільським біохімічним заводом. В Обухові картонно-паперовий комбінат. Підприємства харчової промисловості: цукрові (основні — в Яготині і смт Гребінки), молочні, маслоробні, спиртові, крохмальні, консервні зводи, м'ясо- птахокомбінати.
На території області — 21 комбікормовий завод. Легка промисловість об'єднує підприємства швейної, трикотажної шкіряної, льонообробної галузей (розташовані в містах Переяславі-Хмельницькому, Фастові, Сквирі, Білій Церкві, Броварах, Богуславі, Василькові та ін.). На базі місцевих мінерально-сировинних і лісових ресурсів розвинена будівельна і деревообробна промисловість: заводи залізобетонних виробів (Біла Церква, Бровари, Вишгород), цегляні, по обробці граніту (Буча), скляні, по виробництву санітарно-технічних виробів. Добування граніту поблизу Богуслава і Білої Церкви. На території області сформувалися Київський і Білоцерківський промислові вузли. Спеціалізацію Білоцерківського вузла визначають хімічна і машинобудівна промисловість, доповнена харчовою промисловістю. Серед багатогалузевих промислових центрів області найбільші — Бровари, Фастів, Васильків, Бориспіль, які входять в Київський промисловий вузол.
[ред.] Сільське господарство
У структурі сільського господарства за валовою продукцією перше місце посідає тваринництво (54,7 %, 1985). В області 1771 тис.га під сільськогосподарськими угіддями. Площа зрошуваних земель — 122,3 тис.га, осушених — 176,8 тис.га. Найбільша зрошувальна система Бортницька. Сільськ. господарство області характеризується розвиненим високотоварним зерновим господарством (основна культура — озима пшениця), виробництвом технічних культур (цукровий буряк, льон-довгунець), картоплі, овочів. Тваринництво спеціалізується на виробництві м'ясо-молочної продукції, яєць. В усіх районах області провідним є скотарство, крім того в лісо-степовій зоні значний розвиток одержали свинарство та птахівництво. Розвинені також кролеводство, бджолярство, рибне господарство.
[ред.] Транспорт
Розвинений залізничний транспорт. Експлуатаційна довжина залізниці — 880 км (1985 р.). Через територію області проходять лінії: Москва — Київ — Львів, Київ — Дніпропетровськ — Донецьк тощо. Електрифіковані приміські ділянки залізниці: Київ — Фастів — Козятин, Київ — Фастів — Миронівка, Київ — Тетерів, Київ — Ніжин, Київ — Яготин. Залізничні вузли: Київ, Фастів, Миронівка. Довжина автомобільних доріг — 7760 км, в тому числі з твердим покриттям — 7489 км. Найважливіші автомобільні дороги: Санкт-Петербург — Київ — Одеса, Київ — Харків, Київ — Дніпропетровськ. Судноплавство по Дніпру, Десні, Прип'яті. У Києві — аеропорти Бориспіль і Жуляни. Військові аеродроми у Білій Церкві та Узині. Газопроводи: Уренгой — Помари — Ужгород, Шебелинка — Полтава — Київ.
[ред.] Посилання
[ред.] Ресурси Інтернет
- kyiv-obl.gov.ua — Веб-сторінка Київської області
- patent.net.ua — Герб Київської області
- catalogue.biz.ua - Довідник поштових індексів Київської області
 |
Цю статтю необхідно відформатувати, використовуючи мову розмітки Вікі.
Ви можете допомогти проекту, зробивши це!
|
|
|
||
|---|---|---|
| Райони: | Баришівський • Білоцерківський • Богуславський • Бориспільський • Бородянський • Броварський • Васильківський • Вишгородський • Володарський • Згурівський • Іванківський • Кагарлицький • Києво-Святошинський • Макарівський • Миронівський • Обухівський • Переяслав-Хмельницький • Поліський • Рокитнянський • Сквирський • Ставищенський • Таращанський • Тетіївський • Фастівський • Яготинський | |
| Міста обласного значення: | Березань • Біла Церква • Бориспіль • Бровари • Буча • Васильків • Ірпінь • Переяслав-Хмельницький • Прип'ять • Ржищів • Славутич • Фастів | |
|
Міста і смт Київської області |
||
|---|---|---|
| Міста: | Березань · Біла Церква · Богуслав · Бориспіль · Боярка · Бровари · Буча · Васильків · Вишгород · Вишневе · Ірпінь · Кагарлик · Миронівка · Обухів · Переяслав-Хмельницький · Прип'ять · Ржищів · Сквира · Славутич · Тараща · Тетіїв · Узин · Українка · Фастів · Чорнобиль · Яготин | |
| Смт: | Бабинці · Баришівка · Борова · Бородянка · Велика Димерка · Володарка · Ворзель · Глеваха · Гостомель · Гребінки · Димер · Дослідницьке · Згурівка · Іванків · Калинівка (Броварський район) · Калинівка (Васильківський район) · Калита · Клавдієво-Тарасове · Кодра · Кожанка · Козин · Коцюбинське · Красятичі · Макарів · Немішаєве · Пісківка · Рокитне · Ставище · Терезине · Чабани | |
|
|||||
|
|
||
|---|---|---|
| Автономна республіка | Крим | |
| Області | Вінницька • Волинська • Дніпропетровська • Донецька • Житомирська • Закарпатська • Запорізька • Івано-Франківська • Київська • Кіровоградська • Луганська • Львівська • Миколаївська • Одеська • Полтавська • Рівненська • Сумська • Тернопільська • Харківська • Херсонська • Хмельницька • Черкаська • Чернівецька • Чернігівська | |
| Міста державного значення | Київ • Севастополь | |
