Київська область

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Київська область
Coat of Arms of Kyiv Oblast.png Flag of Kiev Oblast.svg
Герб Київської області Прапор Київської області
Розташування
Основні дані
Прізвисько: Київщина
Країна: Україна Україна
Утворена: 27 лютого 1932 року
Код КОАТУУ: 32000
Населення: 1 725 666 (на 1.03.2014)
Площа: 28131 км²
Густота населення: 61.1 осіб/км²
Телефонні коди: +380-45
Обласний центр: Київ Київ
Райони: 25
Міста:

обласного значення
районного значення


12
14
Смт: 30
Села: 1121
Селища: 6
Селищні ради: 30
Сільські ради: 605
Номери автомобілів: AI, KI
Інтернет-домени: kiev.ua; kv.ua
Мапа області
Обласна влада
01196, м.Київ-196, площа Лесі Українки, 1
Веб-сторінка: Київська обласна рада
Голова ОДА: Шандра Володимир Миколайович
Рада: Київська обласна рада
Голова ради: Бабенко Микола Володимирович

Ки́ївська о́бласть — область на півночі України. Обласний центр — місто Київ — адміністративно до її складу не входить.

Площа області — 28 131 км², населення на 2012 рік становить 1,7 млн осіб.

Розташована в басейні середньої течії Дніпра, більшою частиною на Правобережжі. На сході межує з Чернігівською і Полтавською, на південному-сході та півдні з Черкаською, на південному-заході — з Вінницькою, на заході — з Житомирською областями, на півночі — з Гомельською областю Білорусі.

Утворена 27 лютого 1932 року. В області 25 районів, 24 міст, у тому числі 12 обласного значення, 30 селищ міського типу, загалом 1127 населених пунктів. Північну частину області площею близько 2 тис. км² займає Чорнобильська зона відчуження. Місто Славутич є ексклавом Київської області на території Чернігівської.

Географія[ред.ред. код]

Поверхня області — горбиста рівнина із загальним нахилом до долини Дніпра. За характером рельєфу ділиться на три частини. Північна частина зайнята Поліською низовиною (висота до 198 м). Лівобережжя займає Придніпровська низовина з розвиненими річковими долинами. Південно-західна частина зайнята Придніпровською височиною — найбільш розчленованою і припіднятою частиною області з абсолютними висотами до 273 м.

Корисні копалини[ред.ред. код]

Виявлені і розробляються переважно мінеральні будівельні матеріали: граніти, гнейси, каолін, глини, кварцові піски. Є невеликі поклади торфу. Є джерела мінеральних радонових вод (Миронівка, Біла Церква).

Див. також

Клімат[ред.ред. код]

Клімат помірно континентальний, м'який, з достатнім зволоженням. Середня температура січня −6°, липня +19,5°. Тривалість вегетаційного періоду 198–204 дні. Сума активних температур поступово збільшується з Півночі на Південь від 2480 до 2700°. За рік на території області випадає 500–600 мм опадів, головним чином влітку.

Ріки[ред.ред. код]

Київщина має густу річкову мережу (177 річок завдовжки понад 10 км). Найважливіша водна артерія — Дніпро (довжина його в межах області — 246 км), його головні притоки — Прип'ять, Тетерів, Ірпінь, Рось (праві); Десна і Трубіж (ліві). На території області — Київське водосховище і частина Канівського водосховища (створені на Дніпрі). Усього в області — 13 водосховищ і понад 2000 озер.

Ґрунти[ред.ред. код]

На півночі поширені дерново-підзолисті, в долинах рік — дерново-глеєві, лучні й болотні ґрунти. У центральній частині на лесах — опідзолені чорноземи, темно-сірі і світло-сірі лісові ґрунти; у південних районах — глибокі малогумусні чорноземи. На Лівобережжі зустрічаються лучно-чорноземні, лучні солонцюваті, солончакові і болотні солончакові ґрунти.

Загальна площа лісового фонду області — 675,6 тис.га. Для північної частини території області характерні масиви хвойних і змішаних лісів, значні площі різнотравно-злакових луків і заболочені ділянки. На півдні переважають широколистяні ліси (дуб, граб, ясен, вільха, липа), кущі й луки. Область розташована у межах двох природних зон: змішаних лісів (Київське Полісся) і лісостепової. На півночі області переважають недреновані перезволожені і заболочені, поліські алювіально-зандрові і терасні, на півдні — луково-степові височинні розчленовані і терасні, а також лісостепові височинні розчленовані природно-територіальні комплекси. В області — 77 територій і об'єктів природно-заповідного фонду (загальна площа — 80,3 тис. га), в тому числі Дніпровсько-Тетерівське і заліське заповідно-мисливські господарства, 7 заказників (Дніпровсько-Деснянський, Звонківський, Жорнівський, Іллінський, Усівський тощо), пам'ятник природи (урочище Бабка), дендропарк «Олександрія» (Біла Церква).

Адміністративно-територіальний устрій[ред.ред. код]

Загальна інформація[ред.ред. код]

Адміністративний центр області — місто Київ.

У складі області:

  • районів — 25;
  • районів у містах — 2;
  • населених пунктів — 1182, в тому числі:
    • міського типу — 56, в тому числі:
      • міст — 26, в тому числі:
        • міст обласного значення — 13;
        • міст районного значення — 13;
      • селищ міського типу — 30;
    • сільського типу — 1126, в тому числі:
      • сіл — 1121;
      • селищ — 5.

У системі місцевого самоврядування:

  • районних рад — 25;
  • міських рад — 26;
  • селищних рад — 30;
  • сільських рад — 605.

Райони[ред.ред. код]

Назва Адм. центр Адм. устрій
1 Баришівський смт Баришівка Адм. устрій
2 Білоцерківський м. Біла Церква Адм. устрій
3 Богуславський м. Богуслав Адм. устрій
4 Бориспільський м. Бориспіль Адм. устрій
5 Бородянський смт Бородянка Адм. устрій
6 Броварський м. Бровари Адм. устрій
7 Васильківський район м. Васильків Адм. устрій
8 Вишгородський м. Вишгород Адм. устрій
9 Володарський смт Володарка Адм. устрій
10 Згурівський смт Згурівка Адм. устрій
11 Іванківський смт Іванків Адм. устрій
12 Кагарлицький м. Кагарлик Адм. устрій
13 Києво-Святошинський м. Київ Адм. устрій
14 Макарівський смт Макарів Адм. устрій
15 Миронівський м. Миронівка Адм. устрій
16 Обухівський м. Обухів Адм. устрій
17 Переяслав-Хмельницький м. Переяслав-Хмельницький Адм. устрій
18 Поліський смт Красятичі Адм. устрій
19 Рокитнянський смт Рокитне Адм. устрій
20 Сквирський м. Сквира Адм. устрій
21 Ставищенський смт Ставище Адм. устрій
22 Таращанський м. Тараща Адм. устрій
23 Тетіївський м. Тетіїв Адм. устрій
24 Фастівський м. Фастів Адм. устрій
25 Яготинський м. Яготин Адм. устрій

Міста обласного значення[ред.ред. код]



Міста районного значення[ред.ред. код]

Місто Входження
1 Богуслав Богуславський район
2 Боярка Києво-Святошинський район
3 Вишгород Вишгородський район
4 Вишневе Києво-Святошинський район
5 Кагарлик Кагарлицький район
6 Миронівка Миронівський район
7 Сквира Сквирський район
8 Тараща Таращанський район
9 Тетіїв Тетіївський район
10 Узин Білоцерківський район
11 Українка Обухівський район
12 Чорнобиль Іванківський район
13 Яготин Яготинський район

Демографія[ред.ред. код]

Більшу частину населення області становлять українці; живуть також росіяни, євреї, білоруси, поляки та інші.

Національний склад населення Київської області станом на 2001 рік[1]

Національність Кількість осіб %
1 Українці 1 684 803 92,52 %
2 Росіяни 109 322 6,00 %
3 Білоруси 8 698 0,48 %
4 Поляки 2 846 0,16 %
5 Вірмени 2 341 0,13 %
6 Молдавани 1 515 0,08 %
7 Євреї 1 270 0,07 %
8 Азербайджанці 933 0,05 %
9 Татари 902 0,05 %
10 Цигани 833 0,05 %
11 Інші 7 598 0,42 %
Разом 1 821 061 100,00 %

Середня щільність населення — 63,01 осіб на 1 км² (2005). Найщільніше заселені центральні та південні райони області.

Найбільші населені пункти[ред.ред. код]

Міське населення становить 61,1 % (2010)[2]. Великі міста: Біла Церква, Бориспіль, Бровари, Фастів, Як зазначено вище, м. Київ не входить до складу Київської області, тому у вищевказаних даних населення Києва не враховано.

Міські населені пункти з кількістю мешканців понад 14,0 тисяч
за даними Держкомстату[3][4][5]
Біла Церква 210,9 Переяслав-Хмельницький 27,9
Бровари 98,3 Вишгород 26,5
Бориспіль 59,5 Славутич 24,8
Фастів 48,2 Яготин 20,4
Ірпінь 42,9 Богуслав 16,8
Вишневе 37,5 Сквира 16,7
Васильків 36,7 Березань 16,5
Боярка 35,3 Українка 15,6
Обухів 33,1 Коцюбинське 15,3
Буча 28,5 Гостомель 14,4

Злочинність[ред.ред. код]

Рівень злочинності за 2012 рік на 10 тис. населення складає 88,3 злочинів, з них 40,2 тяжких та особливо тяжких.[6]

Народне господарство[ред.ред. код]

Лісостеп. Київська область

Економіка області — складний багатогалузевий комплекс, спеціалізація якого визначається переважним розвитком важкої індустрії у поєднанні з легкою і харчовою промисловістю і високоінтенсивним сільським господарством зерно-бурякового і м'ясо-молочного напрямів.

Промисловість[ред.ред. код]

Прискорено розвиваються галузі, які визначають науково-технічний прогрес (машинобудування і металообробка, в тому числі приладобудування, електронна, електроенергетика, порошкова металургія, хімія і нафтохімія), а також нові для області виробництва — мікробіологічне і картонно-паперове. На території області розташовані Трипільська ТЕС, Київська ГЕС, Київська ГАЕС. Підприємства машинобудівної і металообробної галузей випускають хімічне устаткування, машини для тваринництва і кормовиробництва, екскаватори, меліоративну техніку, технологічне устаткування для підприємств торгівлі, а також товари побутового призначення. В Пролісках, на східній околиці Києва, працює Бориспільський автобусний завод. Завод випускає 1.700 автобусів в рік різноманітних модифікацій. Завод активно співпрацює з науково-дослідним інститутом автомобілебудування «Еталон».

Серед діючих підприємств хімічної і нафтохімічної промисловості — Білоцерківське виробниче об'єднання шин і гумоазбестових виробів і завод гумотехнічних виробів, Броварський завод пластмас. Мікробіологічна промисловість представлена Трипільським біохімічним заводом. В Обухові картонно-паперовий комбінат. Підприємства харчової промисловості: цукрові (основні — в Яготині і смт Гребінки), молочні, маслоробні, спиртові, крохмальні, консервні заводи, м'ясо-птахокомбінати.

На території області — 21 комбікормовий завод. Легка промисловість об'єднує підприємства швейної, трикотажної шкіряної, льонообробної галузей (розташовані в містах Переяславі-Хмельницькому, Фастові, Сквирі, Білій Церкві, Броварах, Богуславі, Василькові та ін.). На базі місцевих мінерально-сировинних і лісових ресурсів розвинена будівельна і деревообробна промисловість: заводи залізобетонних виробів (Біла Церква, Бровари, Вишгород), цегляні, по обробці граніту (Буча), скляні, по виробництву санітарно-технічних виробів. Добування граніту поблизу Богуслава і Білої Церкви.

На території області сформувалися Київський і Білоцерківський промислові вузли. Спеціалізацію Білоцерківського вузла визначають хімічна і машинобудівна промисловість, доповнена харчовою промисловістю. Серед багатогалузевих промислових центрів області найбільші — Бровари, Фастів, Васильків, Бориспіль, які входять в Київський промисловий вузол.

Сільське господарство[ред.ред. код]

У структурі сільського господарства за валовою продукцією перше місце посідає тваринництво (54,7 %, 1985). В області 1771 тис. га під сільськогосподарськими угіддями. Площа зрошуваних земель — 122,3 тис.га, осушених — 176,8 тис.га. Найбільша зрошувальна система Бортницька. Сільське господарство області характеризується розвиненим високотоварним зерновим господарством (основна культура — озима пшениця), виробництвом технічних культур (цукровий буряк, льон-довгунець), картоплі, овочів.

Тваринництво спеціалізується на виробництві м'ясо-молочної продукції, яєць. В усіх районах області провідним є скотарство, крім того в лісо-степовій зоні значний розвиток одержали свинарство та птахівництво. Розвинені також кролеводство, бджолярство, рибне господарство.

У 2010 в області намолочено понад два мільйони тонн зерна. Середня урожайність склала 34 центнера з гектара.

Транспорт[ред.ред. код]

Розвинений залізничний транспорт. Експлуатаційна довжина залізниці — 1100 км (2008 р.). Через територію області проходять лінії: МоскваКиївЛьвів, Київ—ДніпропетровськДонецьк тощо. Електрифіковані приміські ділянки залізниці: Київ—ФастівКозятин, Київ—Фастів—Миронівка, Київ—Тетерів, Київ—Ніжин, Київ—Яготин. Залізничні вузли: Київ, Фастів, Миронівка. Довжина автомобільних доріг — 7760 км, в тому числі з твердим покриттям — 7489 км. Найважливіші автомобільні дороги: Санкт-Петербург—Київ—Одеса, Київ—Харків, Київ—Дніпропетровськ. Судноплавство по Дніпру, Десні, Прип'яті. У Києві — аеропорти Бориспіль і Жуляни. Військові аеродроми у Білій Церкві та Узині. Газопроводи: Уренгой—Помари—Ужгород, Шебелинка—Полтава—Київ.

Особистості[ред.ред. код]

Пам'ятки історії та культури[ред.ред. код]

На території Київської області розташовано: 2968 пам'яток археології (з них — 18 національного значення), 2573 пам'ятки історії (з них — 3 національного значення), 208 пам'яток архітектури та містобудування (з них — 91 національного значення), 257 пам'яток монументального мистецтва. 8 населених місць Київської області увійшли до Списку історичних населених місць України, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 26.07.2001 р. за № 878. До цього переліку входять: Біла Церква, Богуслав, Васильків, Вишгород, Переяслав-Хмельницький, Ржищів, Фастів, Яготин.[8]

На Київщині існував специфічний народний іконописний стиль, сформований під впливом іконописної традиції Києво-Печерської лаври. Святі зображалися на темно-пурпурному або чорному тлі в одязі темних тонів із темно-синіми, темно-зеленими або навіть чорними німбами, окресленими тонким пунктирним білим контуром [9]. Колекція домашніх ікон Київщини є частиною експозиції Музею української домашньої ікони в історико-культурному комплексі "Замок Радомисль".[10]

Пам'ятники та меморіальні знаки[ред.ред. код]

20 листопада 2010 року за підтримки благодійної ініціативи «Героїка» у місті урочисто відкрили пам'ятний знак козакам Армії УНР: Білецькому Іванові Омельковичу та Бондаренку Оверкові Ісаковичу. Сталося це на подвір'ї Свято-Миколаївського чоловічого монастиря Української Православної Церкви Київського Патріархату. Обидва воїни взяли участь в Другому зимовому поході Армії УНР тилами більшовиків у 1921 році. Потрапивши у полон до ворога під Малими Миньками, Бондаренко та Білецький були страчені червоними під селом Базар Житомирської обл. 23 листопада 1921 року.[11]

Природно-заповідний фонд[ред.ред. код]

Докладніше у статті Природно-заповідний фонд Київської області

Див.також[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]

Ресурси Інтернет[ред.ред. код]

{{{alt}}} Це незавершена стаття з географії Київської області.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.