Київська область

Київська область
Герб Київської області	Прапор Київської області
Основні дані
Прізвисько:	Київщина
Країна:	Україна
Утворена:	27 лютого 1932 року
Код КОАТУУ:	32000
Населення:	▲ 1718980 (на 1.10.2011)
Площа:	28131 км²
Густота населення:	61.1 осіб/км²
Телефонні коди:	+380-45
Обласний центр:	Київ
Райони:	25
Міста: обласного значення районного значення	13 13
Смт:	30
Села:	1121
Селища:	6
Селищні ради:	30
Сільські ради:	605
Номери автомобілів:	AI
Інтернет-домени:	kiev.ua; kv.ua
Обласна влада
01196, м.Київ-196, площа Лесі Українки, 1
Веб-сторінка:	Київська обласна рада
Голова ОДА:	Присяжнюк Анатолій Йосипович
Рада:	Київська обласна рада
Голова ради:	Качний Олександр Сталіноленович

Ки́ївська о́бласть — область на півночі України. Утворена 27 лютого 1932 року. Розташована в басейні середньої течії Дніпра, головним чином на Правобережжі. На сході межує з Чернігівською і Полтавською, на південному-сході та сході — з Черкаською, на південному-заході — з Вінницькою, на заході — з Житомирською областями, на півночі — з Гомельською областю Білорусі. Обласний центр — місто Київ — адміністративно до її складу не входить.

В області 25 районів, 26 міст, у тому числі 13 обласного значення, 30 селищ міського типу, загалом 1122 населених пунктів.

Населення

Більшу частину населення області складають українці; живуть також росіяни, євреї, білоруси, поляки та інші.

Національний склад населення Київської області станом на 2001 рік

№	Національність	Кількість осіб	Відсоток до загальної кількості
1	Українці	1 684 803	92,52%
2	Росіяни	109 322	6,00%
3	Білоруси	8 698	0,48%
4	Поляки	2 846	0,16%
5	Вірмени	2 341	0,13%
6	Молдавани	1 515	0,08%
7	Євреї	1 270	0,07%
8	Азербайджанці	933	0,05%
9	Татари	902	0,05%
10	Цигани	833	0,05%
11	Iншi	7 598	0,42%
	Разом	1 821 061	100%

Середня щільність населення — 63,01 осіб на 1 км² (2005). Найщільніше заселені центральні та південні райони області. Міське населення становить 61,1 % (2010). Великі міста: Біла Церква, Бориспіль, Бровари, Буча, Ірпінь, Вишневе, Васильків, Переяслав-Хмельницький, Фастів, Боярка. Як зазначено вище, м. Київ не входить до складу Київської області, тому у вищевказаних даних населення Києва не враховано.

Географія

Поверхня області — горбиста рівнина із загальним нахилом до долини Дніпра. За характером рельєфу ділиться на три частини. Північна частина зайнята Поліською низовиною (висота до 198 м). Лівобережжя займає Придніпровська низовина з розвиненими річковими долинами. Південно-західна частина зайнята Придніпровською височиною — найбільш розчленованою і припіднятою частиною області з абсолютними висотами до 273 м.

Корисні копалини

Виявлені і розробляються переважно мінеральні будівельні матеріали: граніти, гнейси, каолін, глини, кварцеві піски. Є невеликі поклади торфу. Є джерела мінеральних радонових вод (Миронівка, Біла Церква).

Див. також

• Піщиківське родовище вторинних каолінів

Клімат

Клімат помірно континентальний, м'який, з достатнім зволоженням. Середня температура січня −6°, липня +19,5°. Тривалість вегетаційного періоду 198—204 дні. Сума активних температур поступово збільшується з Півночі на Південь від 2480 до 2700°. За рік на території області випадає 500—600 мм опадів, головним чином влітку.

Ріки

Київщина має густу річкову мережу (177 річок завдовжки понад 10 км). Найважливіша водна артерія — Дніпро (довжина його в межах області — 246 км), його головні притоки — Прип'ять, Тетерів, Ірпінь, Рось (праві); Десна і Трубіж (ліві). На території області — Київське водосховище і частина Канівського водосховища (створені на Дніпрі). Усього в області — 13 водосховищ і понад 2000 озер.

Ґрунти

На півночі поширені дерново-підзолисті, в долинах рік — дерново-глеєві, лучні й болотні ґрунти. У центральній частині на лесах — опідзолені чорноземи, темно-сірі і світло-сірі лісові ґрунти; у південних районах — глибокі малогумусні чорноземи. На лівобережжі зустрічаються лучно-чорноземні, лучні солонцюваті, солончакові і болотні солончакові ґрунти.

Загальна площа лісового фонду області — 675,6 тис.га. Для північної частини території області характерні масиви хвойних і змішаних лісів, значні площі різнотравно-злакових луків і заболочені ділянки. На півдні переважають широколистяні ліси (дуб, граб, ясен, вільха, липа), кущі й луки. Область розташована у межах двох природних зон: змішаних лісів (Київське Полісся) і лісостепової. На півночі області переважають недреновані перезволожені і заболочені, поліські алювіально-зандрові і терасні, на півдні — луково-степові височинні розчленовані і терасні, а також лісостепові височинні розчленовані природно-територіальні комплекси. В області — 77 територій і об'єктів природно-заповідного фонду (загальна площа — 80,3 тис. га), в тому числі Дніпровсько-Тетерівське і заліське заповідно-мисливські господарства, 7 заказників (Дніпровсько-Деснянський, Звонківський, Жорнівський, Іллінський, Усівський тощо), пам'ятник природи (урочище Бабка), дендропарк «Олександрія» (Біла Церква).

Адміністративний поділ

Адміністративно-територіальний устрій області: 25 адміністративних районів, 25 міст, у тому числі 11 — обласного підпорядкування, 30 селищ міського типу, 1122 сільських населених пунктів. Найбільші міста: Біла Церква, Бровари, Бориспіль, Фастів.

Народне господарство

Дендропарк «Олександрія».

Преображенський собор (Біла Церква).

Лісостеп.Київська область

Економіка області — складний багатогалузевий комплекс, спеціалізація якого визначається переважним розвитком важкої індустрії у поєднанні з легкою і харчовою промисловістю і високоінтенсивним сільським господарством зерно-бурякового і м'ясо-молочного напрямів.

Промисловість

Прискорено розвиваються галузі, які визначають науково-технічний прогрес (машинобудування і металообробка, в тому числі приладобудування, електронна, електроенергетика, порошкова металургія, хімія і нафтохімія), а також нові для області виробництва — мікробіологічне і картонно-паперове. На території області розташовані Трипільська ТЕС, Київська ГЕС, Київська ГАЕС. Підприємства машинобудівної і металообробної галузей випускають хімічне устаткування, машини для тваринництва і кормовиробництва, екскаватори, меліоративну техніку, технологічне устаткування для підприємств торгівлі, а також товари побутового призначення.

Серед діючих підприємств хімічної і нафтохімічної промисловості — Білоцерківське виробниче об'єднання шин і гумоазбестових виробів і завод гумотехнічних виробів, Броварський завод пластмас. Мікробіологічна промисловість представлена Трипільським біохімічним заводом. В Обухові картонно-паперовий комбінат. Підприємства харчової промисловості: цукрові (основні — в Яготині і смт Гребінки), молочні, маслоробні, спиртові, крохмальні, консервні заводи, м'ясо- птахокомбінати.

На території області — 21 комбікормовий завод. Легка промисловість об'єднує підприємства швейної, трикотажної шкіряної, льонообробної галузей (розташовані в містах Переяславі-Хмельницькому, Фастові, Сквирі, Білій Церкві, Броварах, Богуславі, Василькові та ін.). На базі місцевих мінерально-сировинних і лісових ресурсів розвинена будівельна і деревообробна промисловість: заводи залізобетонних виробів (Біла Церква, Бровари, Вишгород), цегляні, по обробці граніту (Буча), скляні, по виробництву санітарно-технічних виробів. Добування граніту поблизу Богуслава і Білої Церкви. На території області сформувалися Київський і Білоцерківський промислові вузли. Спеціалізацію Білоцерківського вузла визначають хімічна і машинобудівна промисловість, доповнена харчовою промисловістю. Серед багатогалузевих промислових центрів області найбільші — Бровари, Фастів, Васильків, Бориспіль, які входять в Київський промисловий вузол.

Сільське господарство

У структурі сільського господарства за валовою продукцією перше місце посідає тваринництво (54,7 %, 1985). В області 1771 тис. га під сільськогосподарськими угіддями. Площа зрошуваних земель — 122,3 тис.га, осушених — 176,8 тис.га. Найбільша зрошувальна система Бортницька. Сільське господарство області характеризується розвиненим високотоварним зерновим господарством (основна культура — озима пшениця), виробництвом технічних культур (цукровий буряк, льон-довгунець), картоплі, овочів.

Тваринництво спеціалізується на виробництві м'ясо-молочної продукції, яєць. В усіх районах області провідним є скотарство, крім того в лісо-степовій зоні значний розвиток одержали свинарство та птахівництво. Розвинені також кролеводство, бджолярство, рибне господарство.

В 2010 в області намолочено понад два мільйони тонн зерна. Середня урожайність склала 34 центнера з гектара.

Транспорт

Розвинений залізничний транспорт. Експлуатаційна довжина залізниці — 1100 км (2008 р.). Через територію області проходять лінії: Москва — Київ — Львів, Київ — Дніпропетровськ — Донецьк тощо. Електрифіковані приміські ділянки залізниці: Київ — Фастів — Козятин, Київ — Фастів — Миронівка, Київ — Тетерів, Київ — Ніжин, Київ — Яготин. Залізничні вузли: Київ, Фастів, Миронівка. Довжина автомобільних доріг — 7760 км, в тому числі з твердим покриттям — 7489 км. Найважливіші автомобільні дороги: Санкт-Петербург — Київ — Одеса, Київ — Харків, Київ — Дніпропетровськ. Судноплавство по Дніпру, Десні, Прип'яті. У Києві — аеропорти Бориспіль і Жуляни. Військові аеродроми у Білій Церкві та Узині. Газопроводи: Уренгой — Помари — Ужгород, Шебелинка — Полтава — Київ.

Особистості

• Ганкевич Микола Георгійович — учасник бою під Крутами

Пам'ятки

На території Київської області розташовано: 2968 пам’яток археології (з них — 18 національного значення), 2573 пам’ятки історії (з них — 3 національного значення), 208 пам’яток архітектури та містобудування (з них — 91 національного значення), 257 пам’яток монументального мистецтва. 8 населених місць Київської області увійшли до Списку історичних населених місць України, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 26.07.2001 р. за № 878. До цього переліку входять: Біла Церква, Богуслав, Васильків, Вишгород, Переяслав-Хмельницький, Ржищів, Фастів, Яготин.

Пам’ятники та меморіальні знаки

Пам'ятний знак воїнам Армії УНР (Богуслав)

• Пам'ятний знак воїнам Армії УНР (Богуслав)

20 листопада 2010 року за підтримки благодійної ініціативи "Героїка" у місті урочисто відкрили пам’ятний знак козакам Армії УНР: Білецькому Іванові Омельковичу та Бондаренку Оверкові Ісаковичу. Сталося це на подвір’ї Свято-Миколаївського чоловічого монастиря Української Православної Церкви Київського Патріархату. Обидва воїни взяли участь в Другому зимовому поході Армії УНР тилами більшовиків у 1921 році. Потрапивши у полон до ворога під Малими Миньками, Бондаренко та Білецький були страчені червоними під селом Базар Житомирської обл. 23 листопада 1921 року.

Ресурси Інтернет

	Портал «Україна»
	Київська область на Вікісховищі?

• Київщина туристична — офіційний туристичний сайт
• kyiv-obl.gov.ua — Веб-сайт Київської обласної Державної адміністрації
• kor.gov.ua — Веб-сайт Київської обласної ради
• patent.net.ua — Герб Київської області
• catalogue.biz.ua - Довідник поштових індексів Київської області