Чотирирічний сейм
Чотирирічний сейм (1788—1792) зібраний за ініціативою групи польських патріотичних реформаторів, очолюваних Гуго Коллонтаєм. Сейм мав на меті всеохопне реформування Речі Посполитої і повернення їй статусу суверенної держави. Основні питання, що стояли на порядку денному цього сейму, були такі: боротьба з анархією, зміцнення центральної влади, скасування частини шляхетських вольностей, реформування податкової системи та війська. Сейм ухвалив 3.5.1791 Конституцію (Урядовий статут (Ustawa Rzadowa z 3 maja)), яка запроваджувала конституційну монархію, особисті свободи і рівні права усім громадянам. Основними засадами цієї Конституції були:
- запровадження поділу влади на законодавчу (двопалатний парламент), виконавчу (король) і судову;
- надання міщанам право мати земельні володіння, отримувати офіцерські звання у війську та обіймати державні адміністративні посади, а також набувати шляхетство;
- покладення обов'язків виконавчої влади на короля і раду Королівства — так званих охоронців прав;
- ліквідація польсько-литовської унії для зміцнення унітарного устрою;
- започаткування виборів у межах панівної династії замість вільного обрання короля; скасування liberum veto, конфедерацій, сконфедерованих сеймів;
- встановлення податків — 10% для шляхти і 20% для духівництва;
- доведення кількості війська до 100 тис. осіб. Одним із найважливіших положень був IV артикул, що стосувався селян, найчисельнішої верстви в Речі Посполитій. З моменту ухвалення Конституції вони переходили під державну опіку. Також одним з найважливіших актів сейму було прийняття ухвали про міста, що надавало міщанам королівських міст публічних прав.
У відповідь на ухвали Чотирирічного сейму консервативні шляхетські кола утворили в 1792 Торговицьку конфедерацію і закликали на допомогу російську армію. Втручання сусідів привело до другого поділу Польщі, затвердженого сеймом у м. Гродно 1793.
Див. також [ред.]
Джерела [ред.]
- Спроба порятунку. 220 років тому, 3 травня 1791-го, Сейм Речі Посполитої ухвалив Конституцію – першу в Європі й другу у світі після американської.
- Wł. Smoleňski, «Przewrót umysłowy w Polsce wieku XVIII» (Ęраков-СПб., 1891)
- Sz. Askenazy, «Przymierze polsko-pruskie» (Львов, 1900)
- Alkar (Al. Kraushaar), «Ksiąž Repnin i Polska w pierwszem czteroleciu panowania Stanisława Augusta» (Ęраков, 1897)
- W. Kalinka, «Sejm czteroletni»
- T. Korzon, «Dzieje wewnętrzne Polski za Stanisława-Augusta»
- H. Ęареев, «Польские реформы XVIII век» (СПб., 1890)
- H. Ęареев, «Падение Польши в исторической литературе» (СПб., 1888).
