Шарлотта Софія Ангальт-Бернбурзька

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Шарлотта Софія Ангальт-Бернбурзька
нім. Charlotte Sophie von Anhalt-Bernburg
Ім'я при народженні Шарлотта Софія
Народилася 21 травня 1696(1696-05-21)
Бернбург, Ангальт-Бернбург, Священна Римська імперія
Померла 22 липня 1762(1762-07-22) (66 років)
Зондерсгаузен, Шварцбург-Зондерсгаузен, Священна Римська імперія
Діяльність аристократка
Титул принцеса Ангальт-Бернбурзька
Рід Асканії, Шварцбурги
Батько Карл Фрідріх
Мати Софія Альбертіна цу Сольмс-Зонненвальде
Брати, сестри Victor Frederick, Prince of Anhalt-Bernburgd, Фредеріка Генрієтта Ангальт-Бернбурзька і Єлизавета Альбертіна Ангальт-Бернбурзька
У шлюбі з Август Шварцбург-Зондерсгаузенський
Діти Фредеріка Августа, Шарлотта, Крістіан Вільгельм, Крістіан Ґюнтер, Йоганн Ґюнтер, Август

Шарлотта Софія Ангальт-Бернбурзька (нім. Charlotte Sophie von Anhalt-Bernburg, 21 травня 1696 — 22 липня 1762) — принцеса Ангальт-Бернбурзька з династії Асканіїв, донька князя Ангальт-Бернбургу Карла Фрідріха та графині Софії Альбертіни цу Сольмс-Зонненвальде, дружина принца Шварцбург-Зондерсгаузенського Августа Ґюнтера.

Біографія[ред. | ред. код]

Народилась 21 травня 1696 року у Бернбурзі. Була третьою дитиною та другою донькою в родині спадкоємного принца Ангальт-Бернбургу Карла Фрідріха та його першої дружини Софії Альбертіни цу Сольмс-Зонненвальде. Мала старшу сестру Єлизавету Альбертіну. Брат помер немовлям до її народження. Згодом сімейство поповнилося трьома молодшими дітьми.

Втратила матір у 12-річному віці. Батько оженився вдруге таємним морганатичним шлюбом із Шарлоттою Вільгельміною Нюсслер,[1] У 1718 році він став правлячим князем Ангальт-Бернбургу.

У 25 років Шарлотта Софія взяла шлюб із 30-річним принцом Шварцбург-Зондерсгаузенським Августом Ґюнтером. Наречений доводився молодшим братом чоловікові її сестри Єлизавети Альбертіни, мав резиденцію в Ебелебені та отримував апанаж. Весілля відбулося 19 липня 1721 у Бернбурзі. У подружжя народилося шестеро дітей:

Ебелебенський палац
  • Фредеріка Августа (1723—1725) — прожила 2 роки;
  • Шарлотта (1732—1774) — дружина графа Райхенбах-Ґошюца Генріха, мала семеро дітей;
  • Крістіан Вільгельм (1734—1737) — прожив 3 роки;
  • Крістіан Ґюнтер (1736—1794) — князь Шварцбург-Зондерсгаузену у 1758—1794 роках, був одружений із принцесою Шарлоттою Вільгельміною Ангальт-Бернбурзькою, мав шестеро дітей;
  • Йоганн Ґюнтер (1737—1738) — прожив 3 місяці;
  • Август (1738—1806) — був одружений із принцесою Крістіною Єлизаветою Ангальт-Бернбурзькою, мав шестеро дітей.

Чоловік Шарлотти Софії займався благоустроєм Ебелебенського парку навколо замку, згодом його зусилля продовжив їхній син Крістіан Ґюнтер.[2]

Август Ґюнтер помер у жовтні 1750 року, а за вісім років Крістіан Ґюнтер став правлячим князем Шварцбург-Зондерсгаузену. Шарлотта Софія пішла з життя у Зондерсгаузені за часів правління сина, 22 липня 1762 року.

Генеалогія[ред. | ред. код]

Крістіан II
 
Елеонора Софія Зондербурзька
 
Фрідріх Пфальц-Цвайбрюккенський
 
Анна Юліана Нассау-Саарбрюкенська
 
Генріх Вільгельм цу Сольмс-Зонненвальде
 
Марія Магдалена Еттінген-Еттінгенська
 
Крістіан II
 
Елеонора Софія Зондербурзька
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Віктор I Амадей
 
 
 
 
 
Єлизавета Пфальц-Цвайбрюкенська
 
 
 
 
 
Георг Фрідріх цу Сольмс-Зонненвальде
 
 
 
 
 
Анна Ангальт-Бернбурзька
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Карл Фрідріх
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Софія Альбертіна цу Сольмс-Зонненвальде
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Шарлотта Софія
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Від цього союзу у принцеси з'явилося двоє молодших єдинокровних братів.
  2. Історія Ебелебенського парку [1] [Архівовано 2 грудня 2020 у Wayback Machine.] (нім.)

Література[ред. | ред. код]

  • H. F. Apfelstedt: Das Haus Kevernburg-Schwarzburg von seinem Ursprunge bis auf unsere Zeit ISBN 3-910132-29-4.

Посилання[ред. | ред. код]