Шаруа
Перейти до навігації
Перейти до пошуку
Шаруа — соціальний прошарок залежних скотарів (кедей) і хліборобів (жатакі) в казахському феодальному суспільстві. Шаруа юридично не були закріпачені. Вони повинні були вносити продуктову ренту в різних формах і виконувати всілякі відпрацювання. При посиленні експлуатації між шаруа і феодалами виникали конфлікти, при яких шаруа відкочовували, гнали худобу, повставали і брали участь у збройних сутичках тощо.
Див. також[ред. | ред. код]
- Ку́лі — наймані робітники, батраки, у XIX — поч. XX ст. дешева робоча сила з густонаселених азійських колоній.
Джерела[ред. | ред. код]
- Якунин А. Ф. Народы Средней Азии и Казахстана во второй половине XIX века. — Москва, 1954.(рос.)
|
Це незавершена стаття про Казахстан. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |