Щасливий рейс

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Щасливий рейс
рос. Счастливый рейс
Жанр музична комедія
Режисер Володимир Немоляєв
Сценарист Віктор Ардов
Володимир Немоляєв
У головних
ролях
Микола Крючков
Михайло Жаров
Віра Орлова
Оператор Самуїл Рубашкін
Композитор Сигізмунд Кац
Художник Володимир Єгоров
Кінокомпанія "Мосфільм"
Тривалість 79 хв.
Мова російська
Країна СРСР СРСР
Рік 1949
IMDb ID 0382276

«Щасливий рейс» (рос. «Счастливый рейс») — радянський чорно-білий художній фільм, музична комедія, знята на кіностудії «Мосфільм». Створений у 1947 році як стереофільм під назвою «Машина 22-12» (роками демонструвався у київському "Стереокіно"(кінотеатр "Орбіта")) , а в 1949 році вийшов у широкий прокат в «пласкому» варіанті під назвою «Щасливий рейс».

Сюжет[ред. | ред. код]

Молодий шофер Синичкин отримує першу у своєму житті машину — пошарпану півторатонку ГАЗ-АА, з номером МВ 22-12, доведену до плачевного стану «шофером першого класу» Зачосовим — самовпевненим нехлюєм і зліснім порушником правил дорожнього руху.

Завдяки зусиллям Синичкина стара машина перетворюється на цілком справну та приносить своєму водієві не лише успіхи в праці, але й удачу в особистому житті — знайомство з заправницею Фенечкою, за увагу якої з ним змагається Зачосов, який пересів на шикарний легковий автомобіль (ЗІС-101).

Однак Фенечка віддає перевагу молодому шоферу, що любить свою справу, а не першокласному «ледарю», що довів до жалюгідного стану й нову машину. У фільму щасливий кінець: Синичкину довіряють новий «ЗІС», на якому він разом з дівчиною мчить просторами Москви, а Зачосов, що не виправдав довіру начальника, повертається для перевиховання на «машину 22-12».

У ролях[ред. | ред. код]

Знімальна група[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]