Пітюренко Юхим Іванович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Пітюренко Юхим Іванович
Народився жовтень 1928 (95 років)
Ганнівка, Верхньодніпровський район, Дніпропетровська округа, Українська СРР, СРСР
Діяльність географ
Alma mater Дніпровський національний університет імені Олеся Гончара
Науковий ступінь доктор географічних наук

Юхим Іванович Пітюренко (*1928, Ганнівка) — доктор географічних наук, професор кафедри розміщення продуктивних сил Національного економічного університету.

Життєпис

Народився у жовтні 1928 року в селі Ганнівці на Дніпропетровщині в родині вчителя. У 1951 р. закінчив географічний факультет Дніпропетровського університету. Працював учителем, директором школи в Донецьку.

З 1960 року творчий і життєвий шлях Ю. І. Пітюренка пов'язаний з Києвом. Він працював у науково-дослідному і проектному інституті містобудування (1960—1961 рр.), викладав у Інституті народного господарства. Протягом 1963—1970 рр. Юхим Іванович працював у Раді по вивченню продуктивних сил України, а в 1971 р. разом з очолюваною ним проблемною групою з географії населення (з 1984 р. — відділ) перейшов до заново створеного Сектора географії при Інституті геофізики АН України, де впродовж 15 років успішно продовжував дослідження в галузі географії населення. В 1979 р. він захистив (у Ленінградському університеті) докторську дисертацію «Питання методології і методики дослідження регіональних систем міських поселень (на прикладі Української РСР)». Разом із науковою діяльністю Ю. І. Пітюренко викладав у Київському державному університеті (1975—1983 рр.). З 1985 р. Юхим Іванович — у Київському інституті народного господарства (тепер Національний економічний університет): до 1988 р. — декан факультету економіки праці та матеріально-технічного постачання, завідувач кафедрою економічної географії та економічної історії, з 1988 р. — професор кафедри розміщення продуктивних сил.

Науковий вклад

Результати наукової діяльності вченого викладені у численних наукових працях, серед яких кілька монографій: «Розвиток міст і міське розселення в Українській РСР» (1972 р.); «Територіальні системи міських поселень Української РСР (методологія і методика дослідження, аналіз сучасного становища, закономірності і перспективи розвитку)» (1977 р.); «Системи розселення і територіальна організація народного господарства» (1983 р.).

Він розробив типологію систем розселення і нові методи вивчення локальних, обласних та регіональних систем міських поселень, функціонально-системну типологію міст, визначив закономірності і поглибив концепцію взаємопов'язаного розвитку територіальних систем розселення та виробництва.

При значних досягненнях у теоретичній розробці наукових положень географії населення не можна не відзначити, що Юхим Іванович — невтомний організатор польових досліджень розселення, анкетних обстежень поселень. Виконані під його керівництвом прикладні дослідження з географії населення, конкретні рекомендації щодо розвитку малих і середніх міст, промислових, курортних і сільськогосподарських районів тощо широко використовувались у діяльності державних установ. Ю. І. Пітюренко успішно поєднував наукові дослідження з викладацькою діяльністю, з великою науково-організаторською роботою. Він був членом двох спеціалізованих рад по захисту докторських і кандидатських дисертацій, членом редколегії міжвідомчого наукового збірника «Економічна і соціальна географія».

Джерела