Донецьк

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Перейти до: навігація, пошук
Донецьк
Герб Донецька Прапор Донецька
Розташування міста Донецьк
Основні дані
Прізвисько Шахтарська столиця
Країна Україна Україна
Регіон Донецька область Донецька область
Район/міськрада Донецька міськрада
Код КОАТУУ 1410100000
Засноване 1869
Агломерація Донецько-Макіївська агломерація
Статус міста з 1917 року
Поділ міста 9 районів
Населення 988 000 (2008)
Площа 358 км²
Густота населення 2 757 осіб/км²
Поштові індекси 83000—83490
Телефонний код +380-622, 623
Координати 48°0′32″ пн. ш. 37°48′15″ сх. д.
Висота над рівнем моря 169 м
Водойма Кальміус, Бахмутка
Назва мешканців донеччанин, донеччанка, донеччани
Міста-побратими Бохум, Шарлеруа, Кутаїсі, Пітсбург, Шеффілд, Таранто, Москва, Вільнюс
День міста остання неділя серпня
Відстань
Найближча залізнична станція Донецьк
До Києва
 - фізична 593 км
 - залізницею 801 км
 - автошляхами 693 км
Міська влада
Адреса 83050, м. Донецьк, вул. Артема, 98, 338-09-55
Веб-сторінка Донецьк
Міський голова Лук'янченко Олександр

Доне́цьк (до 1924 та 1941-1943 роках — Юзівка, у 1924-1941 та 1943-1961 рр. — Сталине[1]) — адміністративний центр Донецької області. Населення близько 1 000 000.

Свою назву отримав від річки Сіверський Донець, що тече через північ Донецької області

Донецьк є великим промисловим та фінансовим осередком на сході України, «шахтарською» столицею.

Донецьк сьогодні — це розвинутий мегаполіс, у якому сконцентровані високий промисловий і науковий потенціал, робітники й фахівці високої кваліфікації, де є розвинена інфраструктура й виробнича база. Економіку міста становлять 200 промислових підприємств із обсягом виробництва більш ніж 5 млрд. грн. і понад 20000 підприємств малого й середнього бізнесу, на яких зайнято близько 180 тисяч донеччан.

Герб Ворошилівського району

Зміст

[ред.] Загальні відомості про місто

  • Довжина з півночі на південь — 28 км;
  • Довжина зі сходу на захід — 55 км;
  • Кількість районів — 9;
  • Кількість площ — 21;
  • Кількість вулиць, бульварів, проспектів — 2200;
  • Загальна довжина вулиць — 2500 км;
  • Водосховища — Кальміуське водосховище (60 га), Донецьке море (206 га);
  • Ріки — 5:,
    1. Кальміус;
    2. Асмолівка (13 км);
    3. Черепашкина (23 км);
    4. Скоморошка;
    5. Бахмутка.
  • Кількість териконів — 125.
Бульвар Пушкіна

[ред.] Населені пункти

[ред.] Історія

Докладніше у статті: Історія Донецька

Заселення земель в районі Донецька було розпочато запорозькими козаками в XVII ст. В 1869 р. валлійцем Джоном Юзом починається будівництво металургійного заводу з робочим селищем Юзівка. Дату заснування селища прийнято вважати часом заснування міста Донецьк. В 1917 р. селище Юзівка отримало статус міста. В 1932 році місто стало адміністративним центром Донецької області. В 1970 р. ЮНЕСКО визнало Донецьк найкращим промисловим містом світу. У квітні 1978 р. населення Донецька становило понад мільйон жителів, проте до 2008 р., внаслідок демографічної кризи, дещо зменшилось.

[ред.] Географія

Географічні координати Донецька: 48°00' пн.ш. 37°48' сх.д. [2]. Часовий пояс — UTC+2, з переходом на літній час UTC+3. Загальна площа Донецька — 385 км². Місто з півночі на південь простягається на 28 км. Зі сходу на захід — 55 км. Разом з найближчими містами Донецьк входить у склад Донецької агломерації. Місто знаходиться в центральній частині Донбасу на південь від Донецького кряжу. Донецьк знаходиться в степовій зоні, у верхів’ях річки Кальміус та оточений невеликими лісами, пагорбами, ріками та озерами. За 95 км на південь від Донецька знаходиться Азовське море. В Донецьку знаходиться 2 водосховища — Нижньокальміуське водосховище (62+38 га, на річці Кальміус) та Донецьке море (138 га). Через місто тече 4 річки: Кальміус, Асмоловка (13 км), Черепашкіна (23 км), Скоморошка.

[ред.] Клімат

Клімат в Донецьку — помірно-континентальний. Ізотерма січня −5 °C та червня +18 °C. Взимку переважно північно-східні та східні вітри, влітку — північно-західні та західні вітри. Швидкість вітру сягає 20-30 м/сек. Опадів випадає до 556 мм на рік.

Тепла погода встановлюється з кінця квітня, тримається близько 160—170 днів. Літо в Донецьку характеризується високою температурою повітря, засухою та різкими вітрами.

Перші холоди трапляються в жовтні, листопад з заморозками та снігом. Взимку панує Азійський антициклон. Клімат нестабільний, оскільки рівнинна місцевість дозволяє вільно рухатись атлантичним, арктичним та континентальним повітряним масам, морози часто змінюються потеплінням. Середня температура повітря взимку: мінус 10-15 °С.[3]

Місяць Січень Лютий Березень Квітень Травень Червень Липень Серпень Вересень Жовтень Листопад Грудень Рік
Максимум °C −2 −1 3 13 20 23 25 24 19 11 3 0 11
Мінімум °C −7 −7 −2 5 10 13 15 14 10 3 −1 5 4
Джерело: Weatherbase[4]


[ред.] Територіально-адміністративний устрій

Мапа районів Донецька

Територія міста Донецьк поділена на 9 адміністративних одиниць — районів:

  • Будьонівський район
    • заснований у 1980 р.
    • площа — 25 км2.
    • жителів — 100,3 тис.
    • мікрорайони, селища — Євдокіївка, Заперевальний, Мушкетово, Цвєточний,
    • до складу району входять: селище міського типу Ларине, село Павлоградське.
    • транспорт — залізнична станція Мушкетово, автостанція «Будьоннівська»
Обласна держ. адміністрація на бульварі Шевченка
Скульптура групи „Бітлз” у студентському містечку
Дитяче містечко в центрі Донецька
Парк кованих фігур у центрі Донецька. Метелик.

[ред.] Вулиці, бульвари, площі

Докладніше у статті: Вулиці Донецька

Головна вулиця — Артема. Найдовша — Петровського. Кількість площ — 21. Головна площа — Леніна

[ред.] Міська символіка

Міська символіка була затверджена 27 вересня 2004 року рішенням № 13/5 Донецької міської ради. У рішенні затверджувались герб Донецька та прапор Донецька.

Герб Донецька представляє собою п'ятикутний щит, розділений навпіл горизонтальною смугою. Верхня частина щита - лазурова, нижня - чорна. На щиті зображена золота правиця, яка тримає золотий гірничий молоток. У верхньому правому куті розташована п'ятикутна зірка. Великий герб з двох боків підтримується фігурами з композиції монументу «Визволителям Донбасу»: ліворуч — шахтар на фоні золотої лаврової гілки; праворуч — воїн на фоні дубової гілки. Обидві фігури сріблястого кольору. Композиція обвита чорно-блакитною стрічкою. Зверху знаходиться золота корона з п'ятьма вежами, на якій зображені цифри «1869» — рік заснування міста. Знизу щит обрамований двома покладеними навхрест золотими гілками троянди. Троянди обгорнуті червоною стрічкою, на якій золотими літерами написано «Донецьк».

Прапор Донецька[5]: прямокутне полотнище з розмірами: 1,2 ширини до 1,5 довжини. Прапор горизонтально розділений на дві рівні частини. Верхнє поле — лазурове, нижнє — чорне. В центрі полотна нанесене золоте зображення гербу Донецька, що займає не менше 0,32 частини площі прапору. Лазурове поле герба розташовано на лазуровій половині прапору, а чорне — на чорній. Зображення герба створюється за допомогою вишивки або аплікації. Полотнище прапору кріпиться на древко та увінчується наконечником.

Крім офіційного прапору Донецька, зустрічається і такий варіант: на білому полотнищі розміщується повноколірний герб Донецька.

[ред.] Населення

Донецьк входить в п'ятірку найбільших міст України. В 1979—2006 роках чисельність населення Донецька становила більш 1 мільйона мешканців, що робить місто мегаполісом.

Динаміка чисельності населення:

Національний склад населення Донецька[22]:

N Національність Кількість (%)
1 Росіяни 493392 48,15
2 Українці 478041 46,65
3 Білоруси 11769 1,15
4 Греки 10180 0,99
5 Євреї 5087 0,50
6 Татари 4987 0,49
7 Вірмени 4050 0,40
8 Азербайджанці 2098 0,20
9 Грузини 2073 0,20
Інші 13001 1,27
Загалом 1024678 100,00

[ред.] Освіта

У системі загальної середньої освіти переважна більшість учнів навчаються російською мовою, українською ведеться навчання лише в 34 школах міста, де вчаться 21% школярів. Для порівняння українці в місті складають 47%. У травні 2008 року повстала суперечка довкола поступового збільшення україномовних класів. 20 травня Донецька міськрада прийняла рішення обмежити навчання українською мовою у освітянських закладах. Відтак було заборонено збільшувати кількість україномовних шкіл і класів та дитсадків і дитячих груп. За таке рішення проголосували 55 з 58 депутатів. Донецький мер Олександр Лук'янченко призупинив дію цього рішення сесії міськради.[23]

Виші міста:

[ред.] Наука

Докладніше у статті: Наука в Донецьку

В Донецьку знаходиться Донецький науковий центр НАН України, що складається з 6 інститутів, а також інші науково-дослідні та проектні інститути.

[ред.] Промисловість

Докладніше у статті: Промисловість Донецька

Промисловий потенціал Донецька займає 2-е місце в області за обсягом промислового виробництва (після Маріуполя) і 1-е місце за темпами росту. На території міста знаходиться одна з найбільших за обсягами інвестицій вільних економічних зон («ВЕЗ») «Донецьк».

Характерною рисою господарчого комплексу Донецька є багатогалузева спеціалізація промисловості, поєднана з розвинутим транспортним та фінансовим господарством міста. В промисловості представлені майже всі галузі господарства, проте, переважає металургічна, вугільна, хімічна (у тому числі коксохімічна) промисловість та важке машинобудування.

див. також:

[ред.] Транспорт

Донецька залізниця є складовою частиною залізничного транспорту України та пролягає по території Донецької і Луганської, частково Дніпропетровської, Запорізької і Харківської областей України. До складу магістралі входять дві дирекції залізничних перевезень та два райони управління.Експлуатаційна довжина залізниці – 2927,6 км. В рік по ній перевозиться більше 75 млн. пасажирів. Вантажні перевезення складають біля 18 % всіх перезень по Україні (33,4 млрд. тонно-км).

[ред.] Міський транспорт

У Донецьку широко розвинена мережа міського автомобільного транспорту та електротранспорту. Для забезпечення належного перевезення пасажирів в місті функціонує 4 автобусних парки, в яких знаходиться більше ніж 600 автобусів; 2 тролейбусних і 2 трамвайних депо з парком рухомого складу більше ніж 480 одиниць. Загальна протяжність по місту автомобільних шляхів - 180 км; тролейбусних колій - 188 км; трамвайних колій - 130 км. Також будується метрополітен. В місті знаходиться залізнодорожний вокзал та аеропорт міжнародного сполучення.

[ред.] Спорт

Докладніше у статті: Спорт в Донецьку

Донецьк є потужним спортивним центром. Свого часу тут проходили чемпіонати СРСР з тенісу, легкої атлетики, боксу. Також в Донецьку проводилися міжнародні змагання: матчеві зустрічі Кубку Девіса, Ліги Чемпионів УЄФА.

В місті існує три професійні футбольні команди, з яких дві грають в Вищій лізі й одна в Другій Лізі: ФК Шахтар, Металург (Донецьк), Олімпік (Донецьк).

[ред.] Культура та мистецтво

Монумент Анатолія Солов'яненка в Донецьку, біля Донецький академічного державного театру опери та балету ім. А. Солов'яненка

На сьогодні в Донецьку нараховується 254 пам'ятки культурної спадщини. В місті розташовано 11 кінотеатрів, 53 Палаци культури та клубів, 140 музеїв та музейних кімнат, 368 бібліотек з фондом більше 15 522 662 книжок, 16 початкових спеціалізованих учбових закладів мистецтв, Український культурологічний центр

[ред.] Бібліотеки

  • Донецька бібліотека Державної консерваторії імені С.С. Прокоф'єва
  • Донецька грецька бібліотека
  • Донецька обласна бібліотека для юнацтва
  • Донецька обласна дитяча бібліотека імені С.М. Кірова
  • Донецька обласна єврейська бібліотека
  • Донецька обласна універсальна наукова бібліотека імені Крупської
  • Донецька обласна науково-медична бібліотека

[ред.] Музеї та експозиції

Докладніше у статті: музеї Донецька

В Донецьку перебуває 140 музеїв і музейних кімнат [24]. Серед них два великих державних обласних музеї: Донецький обласний художній музей і Донецький обласний краєзнавчий музей. Крім державних музеїв, є музеї створені підприємствами й організаціями міста. Серед них: Музей історії й розвитку Донецької залізниці, створений Донецькою залізницею; музей зв'язку, створений центром технічної експлуатації місцевого телефонного зв'язку ВАТ «Укртелеком»; Музей єврейської спадщини Донбасу, створений донецьким єврейським общинним центром; Музей історії ДМЗ, створений донецьким металургійним заводом та інші. Силами ентузіастів створюються народні музеї. Серед них «Донбас нескорений». У школах створюються музейні кімнати.

[ред.] Театри

[ред.] Релігія

Докладніше у статті: Релігія в Донецьку

У місті представлені православні й греко-католицькі церкви, протестантські молитовні доми й католицькі костьоли, мусульманські мечеті й іудаїстські синагоги. Найбільше широко представлені культові спорудження православної церкви (переважно Московського) патріархату.

[ред.] Охорона здоров'я

Обласні лікарні і центри:

  • Обласна клінічна лікарня імені М. І. Калініна (ДОКТМО — Донецьке обласне клінічне територіальне медичне об'єднання) (Калінінський район Донецька)
  • ОЦКЛ — Обласна центральна клінічна лікарня (ІНВХ — Інститут невідкладної і відновної хірургії імені Г. К. Гусака) (Ленінський район Донецька)


Міські лікарні:


Дитячі міські лікарні:


Пологові будинки:


Диспансери:

[ред.] Відомі люди

Див. докладніше: Відомі донеччани

[ред.] Примітки

  1. Мапа України І. Зілинського. 1933 рік
  2. Джерело: Географічні координати Донецька
  3. Джерела: Погода в Донецьку, Погода в Донецьку
  4. Historical Weather for Donetsk(англ.), отримано 15 березня, 2007
  5. Джерело: Флаг Донецка
  6. Згідно з переписом населення 9 лютого (28 січня) 1897 року (перший та єдиний загальний перепис населення в Російській імперії)
  7. Згідно з переписом населення 17 грудня 1926 року (перший загальний перепис в СРСР)
  8. Згідно з переписом населення 17 січня 1939 року
  9. Згідно з переписом населення 15 січня 1959 року
  10. Згідно з переписом населення 15 січня 1970 року
  11. Згідно з чисельністю населення на 1 січня 1975 року (Головна редакція Української Радянської Енциклопедії)
  12. Згідно з переписом населення 17 січня 1979 року
  13. Згідно з попередніми даними (Демографический энциклопедический словарь /Редкол.: Валентей Д. И. (гол. ред.) та інші. — М.: Сов. энциклопедия, 1985. — 608 с, іл.)
  14. Згідно з чисельністю населення на 1 січня 1987 року (Головна редакція Української Радянської Енциклопедії)
  15. Згідно з переписом населення 12 січня 1989 року
  16. Згідно з чисельністю населення на 1 січня 1992 року (Госкомстат України)
  17. Згідно з чисельністю населення на 1 січня 1994 року (Госкомстат України)
  18. Згідно з чисельністю населення на 1 січня 1998 року (Госкомстат України)
  19. Згідно чисельності населення на 1 січня 2000 року (Держкомстат України)
  20. Згідно з переписом населення 5 грудня 2001 року (перший та єдиний згальний перепис населення в Україні)
  21. Згідно з чисельністю населення на 1 січня 2006 року (Дкржкомстат України)
  22. Джерело: [1]
  23. http://ua.korrespondent.net/ukraine/469889
  24. Джерело: Культура в Донецьку

[ред.] Посилання

[ред.] Зовнішні посилання

Commons
ВікіСховище має мультимедіа-дані до цієї статті:
Особисті інструменти