Донецьк

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Донецьк
Большой герб Донецка.png Flag of Donetsk.svg
Герб Донецька Прапор Донецька
Розташування міста Донецьк
Основні дані
Інша назва Шахтарська столиця, Місто мільйона троянд
Країна Україна Україна
Регіон Донецька область Донецька область
Район/міськрада Донецька міськрада
Код КОАТУУ 1410100000
Засноване 1869
Статус міста з 1917 року
Поділ міста 9 районів
Населення 949 825 (01.01.2014)[1]
Агломерація Донецько-Макіївська агломерація
Площа 358[2] км²
Густота населення 2653 осіб/км²
Поштові індекси 83000—83490
Телефонний код +380-622, 623
Координати 48°00′32″ пн. ш. 37°48′15″ сх. д. / 48.00889° пн. ш. 37.80417° сх. д. / 48.00889; 37.80417Координати: 48°00′32″ пн. ш. 37°48′15″ сх. д. / 48.00889° пн. ш. 37.80417° сх. д. / 48.00889; 37.80417
Висота над рівнем моря 169 м
Водойма Кальміус, Бахмутка
Назва мешканців донеччанин, донеччанка, донеччани
Міста-побратими Бохум, Шарлеруа, Кутаїсі, Пітсбург, Шеффілд, Таранто, Москва, Ростов-на-Дону, Вільнюс
День міста остання неділя серпня
Відстань
Найближча залізнична станція Донецьк
До Києва
 - фізична 593 км
 - залізницею 801 км
 - автошляхами 693 км
Міська влада
Адреса 83050, м. Донецьк, вул. Артема, 98, 338-09-55
Веб-сторінка Донецька міськрада
Міський голова Лук'янченко Олександр Олексійович
Запит «Сталіно» перенаправляє сюди; див. також інші значення.

Доне́цьк (до 1924 та 19411943[3] роках — Юзівка, у 19241941 та 19431961 роках — Сталін[4], Сталіне[5], Сталіно[6]) — місто в Україні, адміністративний центр Донецької області. Населення 950 тис. осіб. Формує міську агломерацію з чисельністю населення близько 2 млн мешканців.

Свою сучасну назву місто отримало від назви регіону — Донецького басейну, власне від Донецького кряжу, названого так завдяки його розміщенню уздовж ріки Донець[7].

Донецьк сьогодні — великий промисловий та фінансовий осередок України, «шахтарська» столиця України, центр найбільш економічно розвиненого регіону України. Це розвинений мегаполіс, у якому сконцентровані високий промисловий і науковий потенціал, робітники й фахівці високої кваліфікації, розвинена інфраструктура й виробнича база. Донецьк утворює агломерацію з населенням понад 1,7 млн мешканців. Економіку міста становлять 200 промислових підприємств із обсягом виробництва понад 50 млрд. грн. і понад 20 000 підприємств малого й середнього бізнесу, на яких зайнято близько 180 тисяч донеччан.

Історія[ред.ред. код]

Докладніше: Історія Донецька

Заселення земель в районі сучасного Донецька розпочато запорозькими козаками у XVII столітті, та донськими наприкінці XVIII століття.

1869 року валлієць Джон Юз розпочав будівництво металургійного заводу селищем робітників Юзівка, названого на честь засновника. Дату заснування селища вважають часом заснування міста Донецька. На той час на території Донецька вже існували слободи Олександрівка, Григор'ївка, Авдотьїно. Деякі дослідники вважають датою заснування Донецька 1779 рік, оскільки в цьому році, козаки, після зруйнування Катериною II Запорізької Січі у 1775 році, заснували Олександрівку (передмістя Донецька)[8]. У травні 1917 року селище Юзівка, з населенням уже 70 тисяч мешканців, отримало статус міста. Головну частину населення селища становили переселенці з Центральної Росії та Південної України, греки Приазов'я.

Дореволюційна Юзівка ділилася на дві частини: Заводська — район металургійного заводу, де знаходилися «Англійська колонія» — район переселенців з Великої Британії, та Новий Світ — район мешкання чиновників та ремісників. Вплив англійської культури значно позначився на архітектурі та плануванню міста.

У 1924 році місто було перейменовано на Сталіно — на честь сталеливарної промисловості. У 1932 році місто стало адміністративним центром Сталінської області. У 1941 році чисельність населення міста сягнула півмільйона мешканців, у місті видобувалося 7% вугілля, вироблялося 5% сталі Радянського Союзу.

Мешканці Юзівки під час православної служби, фото 1890-х років

З 21 жовтня 1941 по 7 вересня 1943 в ході Другої світової війни місто було окуповане німецькими загарбниками. В ході окупації населення міста зменшилося зі 507 до 175 тисяч мешканців.

1970 року ЮНЕСКО визнала Донецьк найбільш озелененим високо індустріальним містом світу, тоді Донецьк називали «містом мільйона троянд». Цей статус місто повернуло в 2009–2010 роках[9][10].

У квітні 1978 року населення Донецька становило понад мільйон мешканців, проте до 2010 року, внаслідок демографічної кризи, дещо зменшилось.

З 1991 року — у складі незалежної України. 2008 року Донецьк отримав диплом «Найкраще місто СНД» на міжнародному форумі «Мегаполіс — 21 століття» у Москві[11].

У березні 2014 Донецьк стає одним із центрів сепаратистського руху, а протягом квітня — червня 2014 опиняється під контролем бойовиків «Донецької народної республіки».

Географія[ред.ред. код]

Географічні координати Донецька: 48°00' пн.ш. 37°48' сх.д.[12]. Часовий пояс — UTC+2, з переходом на літній час UTC+3. Загальна площа Донецька — 385 км². Довжина міста Донецька з півночі на південь — 28 км, зі сходу на захід — 55 км.

Місто розташоване в центральній частині Донбасу, на південь від Донецького кряжу. Географічно належить до степової зони, у верхів'ях річки Кальміус оточений невеликими лісами, пагорбами, ріками та озерами.

За 115 км на південь від Донецька розташоване Азовське море. Найбільші водосховища — Кальміуське водосховище (62+38 га, на річці Кальміус) і Донецьке море (206 га), найбільша річка — Кальміус, протікає центром міста, серед малих річок — Асмолівка (13 км); Черепашкина (23 км); Бахмутка (Скоморошина); Осикова; Піщана; Казенна; Богодухівка.

На території міста Донецька розміщені 125 шахтних териконів.

Клімат[ред.ред. код]

Докладніше: Клімат Донецька

Клімат Донецька помірно континентальний. Ізотерма січня −5 °C та липня +22 °C. Взимку переважають північно-східні та східні вітри, влітку — північно-західні та західні вітри. Швидкість вітру сягає 20-30 м/сек. Опадів випадає до 556 мм на рік.

Тепла погода встановлюється у кінці квітня, тримається приблизно 160–170 днів. Літо в Донецьку характеризується високою температурою повітря, посухою та різкими вітрами. Перші холодні дні бувають у жовтні, листопад із заморозками та снігом. Взимку панує Азійський антициклон. Клімат нестабільний, оскільки рівнинна місцевість дозволяє вільно рухатись атлантичним, арктичним та континентальним повітряним масам, морози часто змінюються потеплінням. Середня температура повітря взимку: мінус 3-6 °С.[13]

Клімат Донецька
Показник Січ Лют Бер Кві Тра Чер Лип Сер Вер Жов Лис Гру Рік
Середній максимум, °C −3 −1 3 13 20 23 25 24 19 11 4 0 11
Середня температура, °C −6,1 −4,8 0,4 9,3 15,5 19,0 20,9 20,1 14,9 7,8 2,0 −2,6 8,0
Середній мінімум, °C −8 −6 −2 5 10 13 15 14 10 4 −1 −5 4
Норма опадів, мм 42 34 33 41 52 62 48 41 40 27 42 52 514
Джерело: http://www.meteoprog.ua/ua/climate/Donetsk/

Територіально-адміністративний устрій[ред.ред. код]

Разом з найближчими містами Донецьк входить у склад Донецької агломерації. До складу сучасного міста Донецька входять населені пункти Бирюки, Горбачево-Михайлівка, Ларине та Моспине. Решта колишніх передмість, такі як Вєтка, Гладківка тощо, давно стали територією міста, однак зберігають свої історичні назви як його мікрорайони.

Територія міста Донецька поділена на 9 адміністративних одиниць — районів:

Назва Рік заснування Площа Чисельність населення, 2008 Мікрорайони
Будьонівський район 1980 81,97 км² 89 618 Донська сторона, Енергетик, Євдокіївка, Мушкетове, Вертикальне, Червоне містечко, Богодухівка, Заперевальне, Квітковий, Донський, Триналівка, Прохорівка, Олексіївка, Ампілогове.
Ворошиловський район 1973 9,8 км² 91 970 Юзівка(старе місто), Семенівка, Студентське містечко.
Калінінський район 1926 25,9 км² 108 016 Калинівка (Риківка), Ігнатівка, Черемушки, Шахтобудівельник, Покровський,
Київський район 1967 37,87 км² 139 222 Гілка, Гладківка, Привокзальний, Путилівка, Червоний фронт, 5-та ділянка, 3-й східний
Кіровський район 1937 67,1 км² 162 150 ім. Абакумова, ім. Бірюзова, Рутченкове, Перемога, Текстильник, Мирний, Широкий
Куйбишевський район 1926 52,9 км² 110 221 Азотний, Октябрський, Смолянка, Грабарі, Площадка (Адмінселище), 15-та ділянка, Магістральний
Ленінський район 1926 85,8 км² 100 330 Олександрівка, Блакитний, Зоряний, Сонячний, Південні схили, Красний Пахар.
Петровський район 1932 62,4 км² 80 849 Мандрикіне, Петрівка, Тихий, Трудовські.
Пролетарський район 1958 146,9 км² 98 486 Східний, Об'єднаний, Чулківка, Чумакове
Донецька обласна державна адміністрація та одна з копій Пальми Мерцалова у Ворошиловському районі Донецька
ТОЦ «Green Plaza» в Донецьку

Населення[ред.ред. код]

Донецьк входить у п'ятірку найбільших міст України. В 1978–2004 роках чисельність населення Донецька становила більш 1 мільйона мешканців. За даними всеукраїнського перепису 2001 року у міській раді мешкало 1 033 424 осіб, включаючи населення власне міста Донецька — 1 016 194 осіб. Динаміка змін чисельності населення:

У 2001–2004 роках населення зменшувалось приблизно на 5 тис. осіб на рік, в 2004–2009 — на 3,5 тис. осіб на рік. Очікується, що в 2010—2030-х роках населення міста буде зменшуватись швидшими темпами, що пов'язано зі зменшенням сегменту населення репродуктивного віку (від 20 до 35 років) з теперішніх 1047 тис. осіб у області до близько 480 тис. осіб через 20 років, тобто у 2,2 рази зменшиться кількість населення, яке народжує основну кількість малюків. Враховуючи цей фактор, до 2030 року в місті може залишитися менше 850 тис. осіб.

Реальна чисельність населення міста значно відрізняється від населення в межах не тільки через агломеративність, але й через неузгодженість адміністративних кордонів між Донецьком та Макіївкою. Так, великі мікрорайони Донський та Східний опинилися за межею міста, та юридично не належать до території міста. Реальне населення міста (без агломерації) становить близько 1,2 млн мешканців.

Національний склад населення Донецька станом на 2001 рік був таким(перепис населення 2001 року)[36]:

Національність Кількість (%)
1 Росіяни 493392 48,15
2 Українці 478041 46,65
3 Білоруси 11769 1,15
4 Греки 10180 0,99
5 Євреї 5087 0,50
6 Татари 4987 0,49
7 Вірмени 4050 0,40
8 Азербайджанці 2098 0,20
9 Грузини 2073 0,20
Інші 13001 1,27
Загалом 1024678 100,00
Динаміка національного складу населення
1926 1939 1959 1989 2001
українці  26,2%  41,2%  40,7%  41,0%  46,7%
росіяни  56,6%  47,2%  50,6%  52,0%  48,2%
євреї  10,8%  5,4%  3,1%  1,6%  0,5%


Економіка[ред.ред. код]

Промисловість[ред.ред. код]

Кондитерська фабрика «Конті»

Донецьк посідає друге місце в області за обсягом промислового виробництва (після міста Маріуполя) і перше місце за темпами росту. На території міста знаходиться одна з найбільших за обсягами інвестицій вільних економічних зон України «Донецьк». Разом з містом Макіївка утворює найбільший промисловий вузол України.

На промислових підприємствах міста зайнято понад 119 тисяч людей. Рівень безробіття в Донецьку — 0,7 %[37]. Загальний обсяг реалізованої промислової продукції у 2011 році — 50,0 млрд грн., загальний обсяг реалізованих послуг — 10,5 млрд грн. (зростання на 15 відсотків, відносно 2010 року)[38].

Характерна риса господарчого комплексу Донецька — багатогалузева спеціалізація промисловості, поєднана з розвинутим транспортним та фінансовим господарством міста. У промисловості представлені майже всі галузі, проте, у структурі промислової продукції найбільшу вагу мають підприємства з виробництва та розподілу електроенергії, газу та води (31,9 %), металургії (23,1 %), харчової промисловості (16,2 %), вугільної промисловості (10,5 %) та машинобудування (8,7 %).[39]

Серед провідних підприємств важкої індустрії міста Донецький металургійний завод (близько 9% виробництва сталі в Україні), завод «Топаз» (розробник СРТР «Кольчуга»),Донецьккокс, фінансово-промислові корпорації Донбаська паливно-енергетична компанія, Індустріальний союз Донбасу, Альтком (найбільший та найсучасніший в Україні технологічний парк спецтехніки), System Capital Management (найбільша компанія України), «DMS». Найбільші вуглевидобувні підприємства — шахта імені О. Ф. Засядька і шахта імені О. О. Скочинського. Також, Донецьк є центром хімічної промисловості — у місті розміщені великі хімічні підприємства — «Донецький завод хімічних реактивів», «Донпластавтомат». Підприємства харчової промисловості: пивоварний завод «Сармат», кондитерські концерни АВК і «Конті», завод «Геркулес» широко відомі в Україні. Серед підприємств сфери інформаційних технологій вирізняються компанія АМІ та XITEX Software. Концерн «Nord» — відомий виробник холодильників та газових плит, близько 40 відсотків продукції якого експортується в Європу.[40]

Зовнішньоекономічна діяльність та Інвестиції[ред.ред. код]

Congress-Hall

Інвестиційний потенціал міста відображає «портфель інвестиційних пропозицій», який включає 137 проектів на суму понад 70 млрд грн. Крім того, додатково розроблений Каталог інноваційних проектів, який також налічує 58 проектів на суму 2,2 млрд грн.

У Донецьку проводиться Міжнародний Інвестиційний Саміт — найбільший для України бізнес-форум.[41]

Донецьк увійшов у число головних ділових центрів світу. В Донецьку зосереджені головні офіси найбільших компаній України, — фінансово-промислові групи System Capital Management, ДТЕК, Метінвест Холдинг, Індустріальний Союз Донбасу, Укрінвест, HarvEast Holding, UMG. Останнім часом, Донецьк все частіше називають «діловою столицею України»[42].

Авторитетне видання «Forbes» визнало Донецьк найкращим містом України для ведення бізнесу за такими показниками як купівельна спроможність громадян, інвестиційний клімат, економічна стійкість, інфраструктура та комфорт[43].

Готельний бізнес[ред.ред. код]

У 19 столітті Юзівка мала у своєму розпорядженні три готелі: «Великобританія», «Дон» і «Гранд-готель». На початок 21 століття в місті діють понад 40 готелів, серед них 5 п'ятизіркових. У ході підготовки до проведення «Євро-2012» було побудовано кілька великих готелів: 23-поверховий корпус готелю «Вікторія» — 5 зірок, 24-поверховий готель «Пушкінський», готель «Флора», розширено готель «Централь», здійснено реконструкцію готелю «Шахтар» тощо.

5-зірковий готель «Донбас Палас» входить у топ-100 готелів за версією World Travel Awards, неодноразово визнаний найкращим готелем України. Входить у міжнародну асоціацію «Great Hotels of the World».[44] Готелі Донецька зосереджені переважно у Ворошиловському (центральному), Київському та Калінінському районах міста:

5* готель Донбас Палас
  • «Парк Інн» (колишній «Київ»)
  • «Легіон»
  • «Ліверпуль»
  • «Люкс»
  • «Олімп»
  • «Політ»
  • «Прага»
  • «Ріальто»
  • «Ramada Donetsk» (колишній «Атлас»)
  • «Столичний»
  • «Україна»
  • «Централь»
  • «Цирк»
  • «Шахтар Плаза»
  • «Роялті»

Транспорт[ред.ред. код]

Автобус
Новий транзитний вокзал

У Донецьку діє сучасний Міжнародний аеропорт «Донецьк» імені Сергія Прокоф'єва із пасажиропотоком 1 млн осіб (дані за 2012 рік)[45]. Третій за пасажиропотоком аеропорт України (після «Борисполя» та «Сімферополя», 7 відсотків загальноукраїнського обороту авіатранспорту).[46] Аеропорт слугує портом приписки авіаперевізника ДонбасАеро, який базується в Донецьку і виконує рейси переважно в Західну та Східну Європу, на Близький Схід, у тому числі з аеропортів українських міст Дніпропетровськ, Київ, Одеса, Сімферополь, Харків та Чернівці[47]. На початку 2012 року, в рамках підготовки до Євро-2012, компанією Альтком завершено спорудження нового терміналу аеропорту із пропускною здатністю 3,5 тис. на годину. Загальна вартість проекту реконструкції та технологічного переобладнання аеровокзалу склала близько 3 млрд грн.

Довжина залізничних шляхів Донецької залізниці становить 13% загальної довжини залізничної мережі України. У той самий час на її частку припадає 47% навантаження і 36% вивантаження від усіх залізниць України[48]. Залізниця розміщена на площі 57 000 км², вона пролягає територією Донецької і Луганської, частково Дніпропетровської, Запорізької і Харківської областей України. До складу магістралі входять дві дирекції залізничних перевезень та два райони управління. Експлуатаційна довжина залізниці — 2927,6 км. Щорічно нею перевозиться понад 75 млн пасажирів. Вантажні перевезення складають біля 18% всіх перевезень в Україні (33,4 млрд тонно-км).

Автобусним сполученням Донецьк пов'язаний із усіма населеними пунктами Донецької області, найбільшими центрами України та зарубіжжя. Більшість регіональних рейсів у південному напрямку обслуговує автовокзал «Південний»[49], регіональні рейси північного напрямку та міжнародні рейси в 2000-х роках обслуговував автовокзал «Путилівський», який також називався «Донецьк-3»[50]. Перша черга нового автовокзалу «Західний» наприкінці квітня 2011 року замінила автовокзал «Путилівський»[51]. Будівництво другої черги автовокзалу вже розпочалося[52], його планують завершити до 2012 року[53].

Міський транспорт[ред.ред. код]

У Донецьку широко розвинена мережа міського автомобільного транспорту та електротранспорту. Для забезпечення належного перевезення пасажирів у місті функціонує 4 автобусні парки, в яких знаходиться більше ніж 600 автобусів; 2 тролейбусних і 2 трамвайних депо з парком рухомого складу більше ніж 480 одиниць. Загальна протяжність у місті автомобільних шляхів — 180 км; тролейбусних колій — 139 км; трамвайних колій — 130 км. Також будується метрополітен.

Наука[ред.ред. код]

Докладніше: Наука в Донецьку

В Донецьку базується керівництво Донецького наукового центру НАН України і МОН України, що складається з 10 установ НАН України (зокрема Інститут економіки промисловості НАН України, Інститут прикладної математики і механіки НАН України, Інститут фізико-органічної хімії та вуглехімії імені Л. М. Литвиненка НАН України, Фізико-технічний інститут імені О. О. Галкіна), 8 університетів Донеччини та 2 університетів Луганщини.

У місті діють інші науково-дослідні та проектні інститути (зокрема Автоматгірмаш, Донецький експертно-технічний центр, Дондіпрошахт, Інститут геолого-екологічних проблем Донбасу, НДІ медико-екологічних проблем Донбасу, НДІ судових експертиз, ДонВУГІ, Дондіпровуглемаш, НДІ проектних робіт у промисловості вогнетривів, НДІ травматології та ортопедії, Проектно-конструкторський технологічний інститут, Дондіпрооргшахтобуд, НДІ гірничої механіки імені Федорова, ПівденНДІдіпрогаз. Діє низка приватних (акціонерних) науково-виробничих об'єднань (Донецька інжинірингова група, Гаймек, Донецьквибухпром, Спецшахтобуріння тощо).

Освіта[ред.ред. код]

Нова науково-технічна бібліотека, 3-й корпус ДонНТУ та Пам'ятник Джонові Юзу
Хода студентів ДонНУ у День фізика, 2007 рік
Докладніше: Освіта в Донецьку

Станом на 1 вересня 2011 року в Донецьку було 19 вищих навчальних закладів ІІІ і IV рівнів акредитації (в області 31)[54]. У 2006 році загальна кількість студентів в Донецьку становила 113 тис. осіб, з них на денному відділенні навчалося 63,5 тисяч осіб. Вищих навчальних закладів I та II рівнів акредитації — 20 (в області 82). У них навчається приблизно 20 тисяч учнів. Провідні навчальні заклади міста —

Донецький національний університет є одним з двох українських вузів (разом з КНУ ім. Шевченка), які увійшли у список провідних вузів світу «Вебметрікс».[55]. Також, за версією QS World University Ranking Донецький національний університет разом з Київським політехнічним потрапив до рейтингу найкращих ВНЗ планети.[56] У системі загальної середньої освіти переважна більшість учнів навчаються російською мовою, українською ведеться навчання лише в 34 школах міста, де вчаться 21% школярів. Хоча українці в місті становлять 47%, переважна більшість з них спілкуються у побуті російською мовою.

Мовне питання
Копія листа Донецького Страйкового Комітету шахтарів та Донецького обласного Товариства української мови ім. Т. Г. Шевченка з приводу необхідності відкриття в Донецьку школи з українською мовою викладання та виділення для неї нового приміщення будинку політосвіти Донецького обкому Компартії, 1989 р.

У рамках подій розпаду СРСР і оксамитової революції в Україні 1989–1991 рр. як культурологічні громадські організації (зокрема Донецьке обласне Товариство української мови імені Т.Г.Шевченка), так і шахтарські страйкоми Донеччини виступали за відновлення україномовних шкіл у Донецьку та на Донеччині (див. оригінал Звернення Донецького страйкому та Донецького Товариства української мови).

За даними Всеукраїнського перепису 2001 року українську мову вважали рідною 24,1% населення Донецької області, що на 6,5 відсоткових пунктів менше, ніж за даними перепису 1989 року. Російську мову визначили як рідну 74,9%. У порівнянні з минулим переписом населення цей показник збільшився на 7,2 відсоткових пунктів.[57].

У місті Донецьку, де за останнім переписом проживає 493 тисячі росіян і 478 тисяч українців (разом 96% від 1 025 тисяч городян), мову своєї національності визнало рідною 99,3% росіян і лише 23% українців, тоді як українську (мову українського громадянства) назвало рідною тільки 0,7% росіян, а російську — 76,9% українців.

20 травня 2008 року Донецька міськрада ухвалила рішення обмежити навчання українською мовою в освітянських закладах: заборонено збільшувати кількість україномовних шкіл і класів та дитсадків і дитячих груп. Після несхвальної оцінки уряду донецький мер Олександр Лук'янченко призупинив дію цього рішення[58].

Після цього, виходячи із побажань батьків та статистичних даних, батькам дітей надано право обирати, якою мовою буде вестись навчання їхніх дітей. Таке рішення підтримали 66% депутатів від Партії регіонів, 62% — від БЮТ, 60% — незалежних депутатів та 33% — від НУ-НС[59].

Релігія[ред.ред. код]

Мечеть Ахать Джамi

У місті представлені усі релігійні конфесії, діють православні й греко-католицькі церкви, протестантські молитовні доми й католицькі костьоли, мусульманські мечеті і юдейські синагоги, буддійська та індуїстська громади.

Однак найбільший приход має Українська православна церква Московського патріархату, відтак її культові споруди переважають в місті. Відомо, що до 1948 року в Донецьку існувало 13 православних общин[60], однак за радянської влади релігійне життя міста майже зійшло нанівець.

Кафедральний собор — історичний Свято-Преображенський собор, розміщений у самому серці міста, у Ворошиловському районі на вулиці Артема. У Київському районі міста розміщений жіночий Свято-Іверський монастир.

Медицина[ред.ред. код]

Медична допомога населенню Донецька організована в 52 лікувально-профілактичних установах міського підпорядкування. З них 22 багатопрофільні лікарні, 5 дитячих лікарень, 6 диспансерів (2 дермато-венеричних, протитуберкульозний, онкодиспансер, психоневрологічний, наркологічний), 8 стоматологічних поліклінік, станція швидкої медичної допомоги, центр профілактики, Центр здоров'я, Будинок дитини, 4 дитячі санаторії тощо.

Дев'ять лікувально-профілактичних установ мають статус клінічних, у яких розгорнуті кафедри Донецького медичного університету. Планова потужність поліклінічних відділень міських лікарень становить 137 78 відвідувань за зміну. Ліжковий фонд міських лікарень нараховує 7248 ліжок з 42 профілями. Амбулаторний прийом ведуть лікарі за 70 спеціальностями. У лікувально-профілактичних установах міста працюють 4104 лікарі, 7474 середніх медичних працівники.

Обласні лікарні і центри

Спорт[ред.ред. код]

Докладніше: Спорт в Донецьку

Донецьк — потужний спортивний центр країни, має високорозвинену спортивну інфраструктуру. Свого часу тут проходили чемпіонати СРСР з тенісу, легкої атлетики, боксу. На кортах Донецька і нині проводяться міжнародні тенісні турніри під егідою ATP. Також в Донецьку проводилися матчеві зустрічі Кубка Девіса, Ліги Чемпіонів УЄФА. На сьогодні, представники Донецька займають провідні позиції в країні у таких видах спорту як футбол, хокей, баскетбол, бокс, теніс, легка атлетика та інші.

Однак найпопулярніший серед донетчан футбол. У місті діють три професійні футбольні команди, з яких дві грають в Вищій лізі й одна в Другій Лізі: «Шахтар», Металург і Олімпік. ФК «Шахтар» — володар Кубка УЄФА 2008–2009 року (розіграш якого під цією назвою проводився в останній раз, у фіналі Шахтар здолав бременський «Вердер» з рахунком 2:1), чвертьфіналіст Ліги Чемпіонів УЄФА, неодноразовий чемпіон і володар Кубка України. За версією IFFHS, Шахтар — найкращий футбольний клуб у пострадянському просторі за перше десятиріччя XXI ст. ФК «Металург» — триразовий бронзовий призер Чемпіонату України, неодноразово представляв Україну в Лізі Європи УЄФА. Влітку 2009 року Донецьк і Маріуполь приймали Чемпіонат Європи з футболу серед юнаків. Переможцем стала збірна команда України, яка у фіналі перемогла збірну Англії із рахунком 2:0. У Донецьку було проведено 5 матчів Чемпіонату Європи з футболу, в тому числі півфінальний матч між Іспанією та Португалією. Під час проведення ЄВРО, у Донецьку базувалися збірні Англії та Франції.

29 серпня 2009 відбулося відкриття першого у Східній Європі стадіону, спроектованого та побудованого згідно з 5-зірковою акредитацією УЄФА — стадіону «Донбас Арена». Стадіон має 55 тисяч місць. За акредитацією УЄФА та ФІФА — споруда відповідає класу «еліт». Середня відвідуваність 35 540 глядачів — найвища в Україні.[61]

Окрім «Донбас-Арени» в Донецьку розміщено три стадіони, які приймають матчі високого рівня — РСК «Олімпійський», «Шахтар», «Металург».

Хокейний Клуб Донбас — другий, після «Шахтаря», за популярністю спортивний клуб Донецька. «Донбас» — чемпіон України, володар Континентального Кубка Європи 2013 року. Починаючи з сезону 2012 року грає в Континентальній хокейній лізі — найпрестижнішому турнірі старого світу. У травні 2011 року в Донецьку відбувся Юніорський чемпіонат світу з хокею.[62]. У даний час в Донецьку ведеться будівництво спортивного комплексу «Кальміус-Арена», який стане домашньою ареною для ХК «Донбас» та БК «Донецьк». Найімовірніше, саме в Донецьку будуть проводити фінал Євробаскету-2015.[63][64]

Баскетбольний клуб «Донецьк» — дворазовий срібний призер Української Суперліги. У новому баскетбольному році БК «Донецьк» буде представлений одночасно в 4 турнірах. В Україні донецькі «Тигри» битимуться в Суперлізі, а також у Кубку України. На європейській арені донецький клуб буде представляти країну в Кубку Європи, а також у Єдиній Лізі ВТБ.

Традиційно розвиненим видом спорту в Донецьку є бокс. Вихованцями донецького боксу є знамениті боксери Віктор Мірошниченко, Олександр Ягубкін, Владислав Засипко. Спортивний Клуб Єлісеєва відомий своїми успішними виступами на міжнародних змаганнях. На базі спортивного клубу тренується діючий Чемпіон Світу за версією WBA В'ячеслав Сенченко. Донеччанин Стас Каштанов — діючий тимчасовий володар поясу WBA.

Щорічно у палаці спорту «Дружба» проводяться міжнародні змагання зі стрибків з жердиною «Зірки Жердини», під час яких неодноразово встановлювалися світові рекорди.

У Донецьку тричі проводилися матчі Кубка Девіса, щорічно проводяться чемпіонати України з тенісу та турнір Donetsk APC Cup. Донецькі тенісистки вигравали Кубок Європи, є лідерами збірної України.[65] У 2003 році був заснований клуб «Viccourt».

Клуб з американського футболу «Скіфи» є одинадцятиразовим чемпіоном України. У Чемпіонаті України з регбі місто представлено клубом «Тигри Донбасу».

У місті відбуваються етапи Кубка Світу з конкуру Донбас-Тур. В місті розташований перший кінно-спортивний комплекс європейського рівня «Donbass Equi-Centre». Восени в Донецьку проходить етап Кубка Європи зі стендової стрільби.

У Донецьку, на рингу «Sportmax», проходять змагання з боїв без правил Ліги змішаних єдиноборств Mix-Fight «M-1 Ukraine». Щорічно проводиться серія турнірів з боїв без правил «Лицарі Донбасу». 24 травня 2008 року в Палаці спорту вперше в Україні відбувся Чемпіонат Європи з карате Кіокушинкай.

2010 року в Донецьку на стадіоні РСК «Олімпійський» з 22 по 25 вересня відбувся XV чемпіонат Європи з легкої атлетики серед поліцейських. Першість проводилась за правилами Міжнародної федерації легкоатлетичних асоціацій (IAAF) і Європейського спортивного союзу поліцейських (USPE). Чемпіонати Європи з легкої атлетики серед поліцейських проходять один раз на чотири роки.

8-13 липня 2013 року в Донецьку відбудеться Чемпіонат світу з легкої атлетики серед юніорів під егідою IAAF. В змаганнях візьмуть участь представники 170 країн світу.[66]

Культура та мистецтво[ред.ред. код]

На сьогодні в Донецьку нараховується 254 пам'ятки культурної спадщини. У місті розміщено 11 кінотеатрів, 53 Палаци культури та клубів, 140 музеїв та музейних кімнат, 368 бібліотек із фондом більше 15 522 662 книжок, 16 початкових спеціалізованих навчальних закладів мистецтв, серед яких Український культурологічний центр, Донецька обласна філармонія імені С. С. Прокоф'єва, Донецький державний цирк «Космос», Донецький планетарій, театр кіно ім. Т. Г. Шевченка.

У Донецьку відбуваються такі фестивалі: «32 травня», «Бельканто», «Золотий Скіф», «Пані Україна», «Підводні фантазії», «Прокоф'євська весна», «ДоДж», а також щоосені, за особистого сприяння Вадима Писарєва, фестиваль «Зірки світового балету». 2011 року в Донецьку у Міжнародний день театру буде відновлено Міжнародний конкурс артистів балету та хореографів імені Сержа Лифаря[67].

Бібліотеки[ред.ред. код]

Універсальні публічні: Донецька обласна бібліотека для юнацтва, Донецька обласна дитяча бібліотека імені С. М. Кірова, Донецька обласна універсальна наукова бібліотека імені Н. К. Крупської, Міська дитяча бібліотека ЦБС для дітей міста Донецька, Центральна бібліотека для дорослих ЦБС міста Донецька.

Спеціалізовані: Бібліотека Державної консерваторії імені С. С. Прокоф'єва, Донецька обласна науково-медична бібліотека, Наукова бібліотека Донецького національного університету, Наукова бібліотека Донецького фізико-технічного інституту імені О. О. Галкіна НАН України, Науково-технічна бібліотека Донецького національного технічного університету.

Музеї та експозиції[ред.ред. код]

Докладніше: Музеї Донецька

У Донецьку діють 140 музеїв і музейних кімнат. Серед них два великих державних обласних музеї: Донецький обласний художній музей і Донецький обласний краєзнавчий музей. Крім державних музеїв, існують музеї, створені підприємствами й організаціями міста. Серед них: Музей історії й розвитку Донецької залізниці, створений Донецькою залізницею; Музей зв'язку, створений центром технічної експлуатації місцевого телефонного зв'язку ВАТ «Укртелеком»; Музей єврейської спадщини Донбасу, створений Донецьким єврейським общинним центром; Музей історії ДМЗ, створений Донецьким металургійним заводом та інші. Силами ентузіастів створюються народні музеї. Серед них «Донбас нескорений». У школах створюються музейні кімнати.

У 2010 році в будівлі Донбас-Арени було відкрито Музей історії ФК «Шахтар», який вирізняється своєю іноваційністю. У 2012 році музей було номіновано у престижному конкурсі European Museum of the Year. Це перший випадок, коли український музей номінується на міжнародну нагороду такого рівню.[68]

У 2011 році відбулося відкриття сучасного виставкового центру «Арт-Донбас». Він розташувався в Музичному парку.[69]

Театри[ред.ред. код]

У місті діють Національний академічний український музично-драматичний театр, що має 5 сцен — велику, малу, експериментальну, Театральну вітальню та Літній майданчик; Академічний державний театр опери та балету імені Анатолія Солов'яненка, при якому діє Хореографічна школа Вадима Писарєва і на сцені якого проходить фестиваль «Зірки світового балету»; Академічний обласний театр ляльок — перший на Донбасі й один з перших у країні.

Палаци культури[ред.ред. код]

Ще в радянських період історії міста у кожному районі, мікрорайоні або при промисловому підприємстві діяв свій палац культури, зокрема Міський Палац культури (колишній ДК імені Жовтневої революції), Палац культури «Донбас» (колишній ПК шахти «Заперевальна»), Палац культури ВАТ «Донецькгірмаш» (колишній ПК імені XXI з'їзду КПРС), Палац культури заводу хімреактивів, Палац культури імені О. М. Горького шахтоуправління «Червона Зірка», Палац культури імені О. М. Горького шахти імені О. Ф. Засядька, Палац культури імені О. С. Пушкіна, Палац культури імені В. В. Куйбишева, Палац культури імені Г. І. Петровського, Палац культури імені Є. Т. Абакумова, Палац культури імені І. Я. Франка, Палац культури імені М. І. Калініна (реорганізований в Торгово-промислову палату міста Донецька), Палац культури імені М. О. Островського (колишній ПК імені М. О. Островського шахти «Кіровська»), Палац культури імені Т. Г. Шевченка, Палац культури металургів (раніше — імені В. І. Леніна металургійного заводу), Палац культури шахти «Лідіївка», Палац культури шахти «Жовтнева», Палац культури «Ювілейний», Палац культури (домобудівного комбінату, Будьонівський район), Палац культури імені Ілліча, Палац культури шахти «Трудовська», Донецький обласний палац дітей та юнацтва, Міський палац дітей та юнацтва, Палац молоді «Юність», Будинок культури «Батьківщина», Міський будинок творчості, Міський будинок вчителів, Будинок культури імені С. М. Кірова.

Кінотеатри[ред.ред. код]

Театр кіно імені Т. Г. Шевченка та Театральна площа в Донецьку

Театр кіно імені Т. Г. Шевченка — один із символів Донецька, на момент відкриття був першим багатозальним кінотеатром України[70]. В останні роки в місті відкрилась низка сучасних приватних кінотеатрів: Мультиплекс «Донецьк-Сіті» та Мультиплекс «Золоте кільце», Кінопалац «Зірочка», кінотеатр «Кіно-Культ» з 3D-залом. Продовжують діяти кінотеатри «Берізка», «Донбас», «Первомайський», «МИР».

Закриті або працюють частково кінотеатри: «Зоря», «Аврора», «Супутник», «Будівельник», «Планета», «Юність», «Комсомолець», «Хроніка і Повторного фільму», «Світ», «Червона Шапочка», Кіноконцертний комплекс (ККК) «Донецьк», «Гірник», «Кристал»; в тому числі літні кінотеатри «Кальміус» і «Зелений» у парку Щербакова. Кінотеатр «Сталь» також припинив своє існування, на його місці побудовано біблійний інститут «Слово Життя».

У 2010 році було відкрито автомобільний кінотеатр «Moonlight» з найбільшим в Європі екраном розміром 22х11 метрів.[71]

Фотомистецтво[ред.ред. код]

Планетарії[ред.ред. код]

Новий планетарій у Донецьку.

У Донецьку функціонують два планетарії — старий, навпроти ТРЦ «Донецьк-Сіті», та цифровий в районі скверу «Сокіл». Новий ультрасучасний цифровий планетарій було відкрито у 2008 році. У будівлі встановлено сучасне обладнання, яке дозволяє глядачеві спостерігати ефекти просторово-часового переміщення з можливістю моделювання часу з мінімальним проміжком в 100 000 років. Світлові ефекти синхронізовані з відео, 3D графікою та об'ємним звуком, що дозволяє досягнути високого рівня реалізму.[72]

Аквапарк «Aquasferra»[ред.ред. код]

На території Парку культури та відпочинку ім. А. С. Щербакова збудовано аквапарк «Aquasferra» — найбільший критий аквапарк у світі.[73]. За прогнозами експертів він увійде в топ-20 найкращих аквапарків світу. Спроектований канадською компанією «WhiteWater», найбільший аквапарк України було відкрито 21 грудня 2012 року. Важливою перевагою Донецького парку водних розваг стала рухома купольна система, яка дозволяє критому аквапарку перетворюватися на відкриту аквазону в літній період лише одним натисканням кнопки. Загальна площа водяної поверхні парку — 7 тисяч м².[74]

Вулиці міста, парки і пам'ятники[ред.ред. код]

Ковані троянди в Місті мільйона троянд, Парк кованих фігур
Докладніше: Вулиці Донецька

У місті нараховується 2 219 вулиць, бульварів, проспектів, 21 площа. Головна площа — площа Леніна. Загальна протяжність вулиць Донецька — 2 500 км.

Головна вулиця — вулиця Артема. Найдовша — вулиця Петровського. Як мінімум одна вулиця складається з одного будинку: Нижневартовська.

У 1880-х роках у Юзівці існувала тільки одна вулиця — Перша лінія. У 1890-х роках з'явилися паралельні їй вулиці, які називалися «лініями»: Друга лінія, Третя лінія і т. д. Вулиці перпендикулярно перетиналися з більш вузькими провулками. Пізніше вулиці перейменували.

5 липня 2011 року в Донецьку біля будівлі обласної прокуратури було урочисто відкрито пам'ятний знак із нагоди 20-ї річниці роботи прокуратури в незалежній Україні[75].

Архітектура Донецька[ред.ред. код]

Парки Донецька[ред.ред. код]

Донецьк — дуже зелене місто, в ньому багато парків, скверів, бульварів. Багато з парків належать місцевим підприємствам, наприклад, парк ДМЗ, парк Отеля Вікторія, сквер Київ-Конті. Одним з символів міста є троянди, які переповнюють центральні проспекти, парки, розарії. В 70х роках 20го століття Донецьк отримав прізвисько «місто мільйона троянд». На початку XXI століття Донецьк повернув собі статус міста в якому на кожного мешканця припадає по кущу троянд. Станом на 2010 рік, у Донецьку нараховується 1 096 000 троянд.

Найперший парк, закладений у Донецьку, отримав звичайну для своєї епохи назву — Міський сад. Проте після того, як 1932 року на протилежному березі Першого міського ставка відкрився Парк імені Постишева, а нині Центральний парк культури і відпочинку імені Щербакова, загальною площею 200 га, Міськсад почав поступатись йому у популярності і поступово втратив своє значення. Центральний парк культури і відпочинку імені Щербакова у 2010 р. визнаний найкращим парком країни[76]. У 2012 році, під час проведення ЄВРО-2012 на території парку діяла фан-зона.

1956 року в Донецьку закладено ще один великий парк у Київському районі міста — Міський парк культури і відпочинку. Його центрами стали монумент «Визволителям Донбасу» та дитяча залізниця імені В. В. Приклонського. 2009 року на межі парку із вулицею Челюскінців відкрито стадіон Донбас Арена з великим ландшафтним парком. У парку розміщений найбільший в Україні сад каменів. На території від монументальних споруд до ріки Кальміус, 2011 року відбулося відкриття першого в Україні Музичного парку. Головним парковим шоу є світломузичні фонтани та амфітеатр, використані новітні технології створення звукового фону. Загальна вартість проекту — понад 30 млн грн.[77] Також в парку була створена реставрація «скіфсько-сарматського поля».

2005 року на подвірї Донецького міського виконавчого комітету, з боку вулиці Університетської, в місті з’явився унікальний Парк кованих фігур, який нині нараховує кілька десятків шедеврів ковальської майстерності просто неба.

Бульвар Пушкіна ввечері

Пам'ятники Донецька[ред.ред. код]

Скульптура гурту «Бітлз» у студентському містечку ДонНТУ

У Донецьку розміщено 262 пам'ятники історії і культури, до них відносяться скульптури, меморіали, пам'ятні знаки і меморіальні дошки: 18 — присвячених Жовтневій революції 1917 року, 9 — громадянській війні в Росії, 30 — мистецтву, 30 — праці, 37 — братських могил, 3 — жертвам фашизму, 3 — діячам комуністичної партії, 1 — працівникам міліції, 1 — засновникові міста.

Першим пам'ятником Донецька (тоді ще Юзівки) був пам'ятник Олександру ІІ. Його відкриття планувалося на 1916 рік, але він зруйнувався за кілька днів до відкриття.

Деякі пам'ятники подаровані Донецьку іншими містами. Таким чином Донецьк отримав від Москви копію Цар-гармати, від Бохуму — копію дзвону встановленого біля Міської Ради, від Києва — оригінал скульптури Архистратига Михаїла.

Засоби масової інформації[ред.ред. код]

У Донецьку видається понад 40 друкованих видань[78], діють понад 18 радіостанцій та понад 20 телевізійних телеканалів, а також низка кабельних операторів.

Найпопулярніша суспільно-політична газета — «Вечерний Донецк», вона поширюється на території Донецька і Донецької області (наклад 30 000 екземплярів). Серед інших суспільно-політичних видань популярні газети Вести Донбасса, «Донбасс», «Донецкие новости», «ГидТВ», «Панорама», «Жизнь», «Донецький кряж». Видаються також місцеві випуски українських та російських газет: «МК в Донбассе», «Газета по-донецки», «Сегодня», «Комсомольская правда — Донбасс» тощо. Певне поширення мають і рекламно-інформаційні газети («Алло», «Вікна реклами», «Перша лінія», «Все обо всем», «Нерухомість Донбаса», «СтройПрайс»), а також безоплатні газети об'яв.

Найпопулярніші регіональні канали: ТРК «Україна», КРТ, Перший муніципальний, ТРК ЮНІОН, Громадське телебачення Донеччини. Їм поступаються у чисельності аудиторії державні канали 27 канал (колишній К-61) та ТРК Донбасс.

Міська символіка[ред.ред. код]

Міська символіка Донецька затверджена 27 вересня 2004 року рішенням № 13/5 Донецької міської ради. У рішенні затверджувались герб Донецька та прапор Донецька.

Герб Донецька — це п'ятикутний щит, розділений навпіл горизонтальною смугою. Верхня частина щита — блакитна, нижня — чорна. На щиті зображена золота правиця, яка тримає золотий гірничий молоток. У верхньому правому куті розміщена п'ятикутна зірка. Великий герб з двох боків підтримується фігурами з композиції монументу «Визволителям Донбасу»: ліворуч — шахтар на фоні золотої лаврової гілки; праворуч — воїн на фоні дубової гілки. Обидві фігури сріблястого кольору. Композиція обвита чорно-блакитною стрічкою. Зверху міститься золота корона з п'ятьма вежами, на якій зображені цифри «1869» — рік заснування міста. Знизу щит обрамований двома покладеними навхрест золотими гілками троянди. Троянди обгорнуті червоною стрічкою, на якій золотими літерами написано «Донецьк».

Прапор Донецька[79]: прямокутне полотнище з розмірами: 1,2 ширини до 1,5 довжини. Прапор горизонтально розділений на дві рівні частини. Верхнє поле — блакитне, нижнє — чорне. В центрі полотна нанесене золоте зображення гербу Донецька, що займає не менше 0,32 частини площі прапора. Блакитне поле герба розташоване на лазуровій половині прапора, а чорне — на чорній. Зображення герба створюється за допомогою вишивки або аплікації. Полотнище прапора кріпиться на держак та увінчується наконечником. Крім офіційного прапора Донецька, зустрічається і такий варіант: на білому полотнищі розміщується повнокольоровий герб Донецька.

Персоналії[ред.ред. код]

Див. докладніше: Відомі донеччани, Почесні громадяни Донецька

Примітки[ред.ред. код]

  1. Статистичний збірник «Чисельність наявного населення України на 1 січня 2014 року»,  — Київ, Державна служба статистики України, 2014
  2. Устав территориальной громады г. Донецка
  3. Фомін А. В. Політика німецького військового командування… 1941–1943 рр.
  4. Декрет ЦИК СССР от 06.06.1924 «О переименовании города Юзовки в город Сталин, округа Юзовского в Сталинский и станции Юзово Екатерининской железной дороги в станцию Сталино»
  5. Правописний словник 1929 р. (Г. Голоскевич)
  6. Український радянський енциклопедичний словник. — 2-е видання. — Т. 1. — К., 1986.
  7. Існує також версія про походження назви міста напряму від річки Сіверський Донець, що тече через північ Донецької області.
  8. РЕЗОЛЮЦІЯ круглого столу «Українська мова на Донеччині: сучасний стан і перспективи»
  9. Донецк — город миллиона роз, 2009-06-17, Официальный сайт городського головы Лукьянченко
  10. Этим летом Донецк подтвердил свой статус «города миллиона роз», 16.06.10, ТРК ЮНИОН
  11. Донецьк став найкращим містом СНД, vkurse.ua, 11 квітня 2008
  12. Джерело: Географічні координати Донецька
  13. Погода в Донецьку, Погода в Донецьку
  14. Згідно з переписом населення 9 лютого (28 січня) 1897 року (перший та єдиний загальний перепис населення в Російській імперії)
  15. Згідно з переписом населення 17 грудня 1926 року (перший загальний перепис в СРСР)
  16. Згідно з переписом населення 17 січня 1939 року
  17. Згідно з переписом населення 15 січня 1959 року
  18. Згідно з переписом населення 15 січня 1970 року
  19. Згідно з чисельністю населення на 1 січня 1975 року (Головна редакція Української Радянської Енциклопедії)
  20. Згідно з переписом населення 17 січня 1979 року
  21. Згідно з попередніми даними (Демографический энциклопедический словарь /Редкол.: Валентей Д. И. (гол. ред.) та інші. — М.: Сов. энциклопедия, 1985. — 608 с, іл.)
  22. Згідно з чисельністю населення на 1 січня 1987 року (Головна редакція Української Радянської Енциклопедії)
  23. Згідно з переписом населення 12 січня 1989 року
  24. Згідно з чисельністю населення на 1 січня 1992 року (Госкомстат України)
  25. Згідно з чисельністю населення на 1 січня 1994 року (Госкомстат України)
  26. Згідно з чисельністю населення на 1 січня 1995 року (Госкомстат України)
  27. Згідно з чисельністю населення на 1 січня 1996 року (Госкомстат України)
  28. Згідно з чисельністю населення на 1 січня 1997 року (Госкомстат України)
  29. Згідно з чисельністю населення на 1 січня 1998 року (Госкомстат України)
  30. Згідно з чисельністю населення на 1 січня 1999 року (Госкомстат України)
  31. Згідно з чисельністю населення на 1 січня 2000 року (Держкомстат України)
  32. Згідно з переписом населення 5 грудня 2001 року (перший та єдиний загальний перепис населення в Україні)
  33. Згідно з чисельністю населення на 1 січня 2005 року (Держкомстат України)
  34. Згідно з чисельністю населення на 1 січня 2006 року (Держкомстат України)
  35. http://donetskstat.gov.ua/statinform/chisl_ruh1.php?dn=0113 | Чисельність населення на 1 січня 2013 року та середня за 2012 рік
  36. Джерело: Головне управління статистики у Донецькій області. Національний склад та рідна мова населення Донецької області. Розподіл постійного населення за найчисельнішими національностями та рідною мовою по міськрадах та районах.
  37. http://www.dn.cominformua.com/cgi-bin/show.pl?lang=ru&action=showstat&sndir=2011_09&razd=18&stat=9
  38. http://www.lukyanchenko.donetsk.ua/news_echo.php?id=7117
  39. http://www.ard.dn.ua/index.php?option=com_content&view=article&id=434&Itemid=113
  40. http://www.holodilnik.info/vendors/?162
  41. http://image.ua/?p=686
  42. http://www.domik.net/novosti/doneck-podgotovil-137-investproektov-na-70-mlrd-grn-n150605.html
  43. http://ru.tsn.ua/groshi/forbes-priznal-doneck-luchshim-gorodom-dlya-biznesa.html
  44. http://www.donbasspalace.com/ru/hotel/hotel/
  45. http://economics.unian.net/rus/news/154081-passajiropotok-ukrainskih-aeroportov-za-2012-god-vozros-na-13.html
  46. http://gorod.dp.ua/news/69602
  47. Карта полетов, иллюстрирует географию полетов воздушных судов авиакомпании «Донбассаэро»
  48. Донецька залізниця — офіційний сайт
  49. Расписание движения междугородных автобусов от автовокзала г. Донецк — Южный
  50. Расписание движения междугородных автобусов от автовокзала г. Донецк — 3 (Путиловский автовокзал)
  51. Новый автовокзал «Донецк — Западный» начнет работать уже с апреля, kp.ua
  52. Точная дата открытия нового автовокзала «Западный» в Донецке еще не определена (Схема), 2011.04.26, ostro.org
  53. Западный автовокзал будет полностью готов уже через год, 01/03/201, govorit.donetsk.ua
  54. Списки вищих навчальних закладів станом на 01.09.2011
  55. http://lifedon.com.ua/society/education/5491-doneckiy-nacionalnyy-tehnicheskiy-universitet-v-chisle-luchshih-vuzov-mira.html
  56. http://korrespondent.net/business/career/1393889-dva-ukrainskih-vuza-voshli-v-rejting-luchshih-universitetov-planety?fb_action_ids=488281787849160&fb_action_types=og.likes&fb_source=aggregation&fb_aggregation_id=288381481237582
  57. http://2001.ukrcensus.gov.ua/results/general/language/donetsk/ Мовний склад населення Донецької області, за даними Всеукраїнського перепису населення
  58. Депутати Донецька ще раз обмежать українську мову, якщо не зашкодить прокуратура
  59. Дончане просят право выбора
  60. Основні напрямки історії Православ'я в Донецькій області//Живе джерело — № 8, серпень 2006, стор. 5
  61. НОВОСТИ.dn.ua :: Средняя посещаемость «Донбасс Арены» составила 35 544 человек
  62. http://www.opendonetsk.com/ru/афиша/2077.html
  63. http://sport.segodnya.ua/basketball/828823.html
  64. http://sport.segodnya.ua/hockey/829095.html
  65. http://sport.segodnya.ua/tennis/826931.html
  66. http://www.62.ua/article/64107
  67. 27 марта 2011 года лучшие балетмейстеры съедутся в Донецк
  68. http://donbass-arena.com/ru/news/20139
  69. http://www.k61.dn.ua/news.php?page=news_donetsk&news=6899
  70. А. К. Скибенко 6 донецких экскурсий. — Донецк: Норд Компьютер, 2009. — С. 65-67.
  71. http://moonlight.dn.ua/about.html
  72. http://planetarium.dn.ua/node/1
  73. http://www.themeparkpost.com/
  74. http://uefaeuro2012.donetsk.ua/dozvillya/tsikavi_mistsya/waterpark.php
  75. У Донецьку увіковичили українську прокуратуру
  76. http://panorama.dn.ua/publ/chaspik/1868-2011-05-25-14-21-35
  77. http://rus.newsru.ua/rest/04jan2010/musikpark.html
  78. Перелік друкарських видань Донецька
  79. Джерело: Флаг Донецка

Посилання[ред.ред. код]

Література і джерела[ред.ред. код]