Ян Білецький

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Ян Білецький (пол. Jan Bielecki) — шляхтич, герой однойменної поеми Юліуша Словацького. У дитинстві потрапив до татарського полону, де провів багато років. Після повернення став королівським тлумачем. Власник маєтності — селі Гиновичі, подарованого королем, яку відібрав представник роду магнатів Сенявських. У відповідь Білецький у 1588 році скористався з татарського нападу, яких нацькував зробити напад на маєтності Сенявських. Як покарання отримав анатему.

За переказами, помер на порозі церкви святого Миколая. Його дружина Анна, яка походила з Адамівки, викопала для чоловіка могилу його шаблею, де й поховала. Зранку її знайшли неживою біля могили.

Джерела[ред. | ред. код]

  • Тихий Б. Церква св. Миколая на Адамівці // Пам'ятки України. — К., 2013. — спецвипуск № 2 (191) (лип.). — С. 42.
  • Lepszy K. Bielecki Ibrahim, h. Janina // Polski Słownik Biograficzny. — Kraków : Polska Akademia Umiejętności, 1936. — T. II. — S. 41. (пол.)