Яструб-імітатор
Перейти до навігації
Перейти до пошуку
| Яструб-імітатор | ||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||
| Accipiter imitator Hartert, 1926 | ||||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||||
|
Яструб-імітатор[2] (Accipiter imitator) — хижий птах роду яструбів родини яструбових ряду яструбоподібних. Це рідкісний птах, ендемік Соломонових островів.[3][4][5]
Опис[ред. | ред. код]
Довжина птаха 28–33 см, довжина хвоста 13–16 см, розмах крил 53–63 см. Спина чорна, груди та шия білі або чорні, живіт білий. Очі темно-червоні.[6]
Поширення[ред. | ред. код]
Яструб-імітатор є ендеміком Соломонових островів. Мешкає на островах Бугенвіль, Шуазель, Санта-Ісабель, можливо на Макірі. Населяє тропічні рівнинні та гірські ліси на висоті до 1000 м над рівнем моря.[7]
Збереження[ред. | ред. код]
Це рідкісний і малодосліджений вид. З 2000 року МСОП визначає його стан як вразливий. За оцінками, в природі збереглося менш як 1000 яструбів-імітаторів.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ BirdLife International (2012). Accipiter imitator. Архів оригіналу за 29 липня 2014. Процитовано 26 листопада 2013.
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- ↑ Species account: Imitator Sparrowhawk Accipiter imitator. Global Raptor Information Network (англ.). The Peregrine Fund. Процитовано 4 листопада 2020.
- ↑ Imitator Sparrowhawk (Accipiter imitator) (англ.). IBC: The Internet Bird Collection. Архів оригіналу за 17 березня 2016.
- ↑ F. Gill, D. Donsker & P. Rasmussen (red.). Hoatzin, New World vultures, Secretarybird, raptors (англ.). IOC World Bird List (v10.2). Процитовано 4 листопада 2020.
- ↑ Species factsheet: Accipiter imitator (англ.). BirdLife International. 2020. Процитовано 4 листопада 2020.
- ↑ Lucas H. DeCicco et al. Notes on the birds of Isabel, Solomon Islands, including the first record since 1927 of Island Leaf Warbler Phylloscopus maforensis. „Bulletin of the British Ornithologists’ Club”. 139 (4), ss. 311–319, 2019. doi:10.25226/bboc.v139i4.2019.a2 [] помилка: {{lang}}: немає тексту (допомога).
|