Ґонкурівська премія ліцеїстів

Ґонку́рівська пре́мія ліцеї́стів (фр. Prix Goncourt des lycéens) — французька літературна нагорода за твори, написані французькою мовою, відгалужена від Ґонкурівської премії й тісно пов'язана з нею.

Ідею Ґонкурівської премії ліцеїстів подали Міністерство освіти Франції і Національна федерація придбання основних продуктів (НФПОП / Fnac), а 1988 року задум втілила в життя НФПОП, співпрацюючи з Реннською академією й діставши схвалення від Ґонкурівської академії. Ідея має на меті, зокрема, заохочувати молодих людей до читання.

Із учнів 56 ліцеїв вибирають журі — близько 2000 осіб, яким у вересні дають прочитати дванадцять книжок, номінованих на Ґонкурівську премію. Два місяці тривають дискусії про ці твори, з учнями зустрічаються письменники-номінанти, а в листопаді представники цих 56 ліцеїв збираються в Ренні, щоб зробити остаточний вибір лауреата.

Ґонкурівську премію ліцеїстів присуджують кілька днів після того, коли стає відомий володар Ґонкурівської премії.

Лауреати[ред. | ред. код]

Рік	Автор	Твір	Видавець (в дужках вказано кількість нагороджених книжок)	Примітки
1988	Ерік Орсенна	«L'Exposition coloniale» / Колоніальна виставка	Сей	Водночас Ґонкурівська премія
1989	Жан Вотрен	«Un grand pas vers le bon Dieu» / Великий крок до доброго Бога	Ґрассе	Водночас Ґонкурівська премія
1990	Франсуаза Лефевр	«Le Petit Prince Cannibale» / Маленький Принц-людоїд	Акт Сюд
1991	П'єр Комбеско	«Les Filles du Calvaire» / Дочки Голгофи	Ґрассе (2)	Водночас Ґонкурівська премія
1992	Едуардо Мане	«L'Île du lézard vert» / Острів зеленої ящірки	Фламмаріон
1993	Анна В'яземскі	«Canines» / Ікла	Ґаллімар
1994	Клод Пюжад-Рено	«Belle mère» / Мачуха	Акт Сюд (2)
1995	Андрій Макін	«Le Testament français» / Французький заповіт	Меркюр де Франс	Водночас Ґонкурівська премія і Премія Медічі
1996	Ненсі Г'юстон	«Instruments des ténèbres» / Знаряддя пітьми	Акт Сюд (3)	Водночас Книжкова премія радіостанції «France Inter»
1997	Жан-П'єр Мілованофф	«Le Maître des paons» / Повелитель павичів	Жульяр
1998	Люк Ланґ	«Mille six cents ventres» / Тисяча шістсот животів	Фаяр
1999	Жан-Марі Лаклаветін	«Première Ligne» / Перша лінія	Ґаллімар (2)
2000	Ахмаду Курума	«Allah n'est pas obligé» / Аллах не мусить	Сей (2)	Водночас Премія Ренодо
2001	Шан Са	«La Joueuse de go» / Жінка, що грала в ґо	Ґрассе (3)
2002	Лоран Ґоде	«La Mort du roi Tsongor» / Смерть короля Цонґора	Акт Сюд (4)	Водночас prix des libraires
2003	Янн Апперрі	«Farrago» / Мішанина	Ґрассе (4)
2004	Філіпп Ґрембер	«Un secret» / Таємниця	Ґрассе (5)
2005	Сільвія Жермен	«Magnus» / Магнус	Альбен Мішель
2006	Леонора Міано	«Contours du jour qui vient» / Обриси близького дня	Плон
2007	Філіпп Клодель	«Le Rapport de Brodeck» / Оповідь Бродека	Сток
2008	Катрін Кюссе	«Un brillant avenir» / Осяйне майбуття	Ґаллімар (3)
2009	Жан-Мішель Ґенассія	«Le Club des incorrigibles optimistes» / Клуб невиправних оптимістів	Альбен Мішель (2)
2010	Матіас Енар	«Parle-leur de batailles, de rois et d'éléphants» / Розкажіть їм про битви, королів і слонів	Акт Сюд (5)
2011	Кароль Мартінес	«Du domaine des Murmures» / Із царства шепотів	Ґаллімар (4)
2012	Жоель Діккер	«La Vérité sur l'affaire Harry Quebert» / Правда про справу Гаррі Кебера	Видавництво Фаллуа	Водночас Велика премія Французької академії за роман
2013	Сорж Шаландон	«Le Quatrième Mur» / Четверта стіна	Ґрассе (6)
2014	Давід Фенкінос	«Charlotte» / Шарлотта	Ґаллімар (5)	Водночас Премія Ренодо
2015	Дельфін де Віган	«D'après une histoire vraie» / За правдивою історією	Видавництво Жана-Клода Латтеса (1)	Водночас Премія Ренодо
2016	Ґаель Фай	«Petit Pays» / Маленька країна	Ґрассе (7)	Водночас prix du roman Fnac
2017	Аліс Зенітер	«L'Art de perdre» / Мистецтво втрачати	Фламмаріон (2)	Водночас prix littéraire du Monde
2018	Давід Діоп	«Frère d'âme» / Брат душі	Сей (3)
2019	Карін Тюїль	«Les Choses humaines» / Людські речі	Ґаллімар (6)	Водночас prix Interallié
2020	Джаїлі Амаду Амаль	«Les Impatientes» / Нетерплячі	Видавництво Емманюель Коллас
2021	Клара Дюпон-Моно	«S'adapter» / Пристосуватися	Видавництво «Сток»	Водночас Премія «Феміна»