Enhanced Graphics Adapter

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Відеокарта EGA

EGA (англ. Enhanced Graphics Adapter) — стандарт моніторів і відеоадаптерів для IBM PC. Випущений IBM в 1984 році для нової моделі персонального комп'ютера IBM PC AT. Відеоадаптер EGA дозволяє використовувати 16 кольорів за роздільності 640×350 пікселів. Його оснащено 16 КБ ПЗП для розширення графічних функцій BIOS і відеоконтролером Motorola MC6845. За своїми характеристиками розташований між CGA і VGA.

Адаптер EGA при роздільності 640×350 дозволяє одночасно використовувати 16 кольорів з можливих 64-х (по два біти на червону, зелену і синю складові). EGA також підтримує 16-кольорові варіанти графічних режимів CGA 640×200 і 320×200; в цьому випадку можна використовувати лише кольори з палітри CGA. Вихідні режими CGA також підтримуються, хоча EGA не повністю апаратно сумісний з CGA. EGA може виводити зображення на MDA-монітор, ця можливість вмикається за допомогою перемикачів на платі, при цьому доступний лише режим 640×350.

Плата EGA підключається до шини ISA, починаючи з 8-бітної версії. Базова версія EGA мала 64 КБ відеопам'яті, чого було достатньо для монохромної графіки високої роздільності і кольорової графіки в режимах 640×200 і 320×200. З часом, більшість плат EGA почала випускатись з 256 КБ відеопам'яті. Деякі клони EGA сторонніх виробників (в тому числі, ATI Technologies і Paradise) підтримують розширені графічні режими (наприклад, 640×400, 640×480 і 720×540), автоматичне визначення типу монітора і, іноді, спеціальний черезрядковий режим для CGA-моніторів.

Стандарт EGA був замінений стандартом VGA, представленим IBM у квітні 1987 року з моделлю комп'ютера PS/2.

Текстові режими[ред.ред. код]

В текстових режимах використовується два типа шрифтів. Стандартний шрифт EGA формується матрицею 7×9 в комірці 8×14 пікселів. Для сумісності з CGA використовується шрифт з матрицею 7×7 в комірці 8×8 пикселів.

EGA — перший відеоадаптер IBM, що дозволяє програмно змінювати шрифти текстових режимів.

Доступні такі режими:[1][2]

  • 80×25 символів (комірка 8×14 пікселів; роздільність 640×350 пікселів).
  • 40×25 символів (комірка 8×8 пікселів; роздільність 320×200 пікселів).
  • 80x43 символів (комірка 8×8 пікселів; роздільність 640×350 пікселів). Цей режим не є стандартним. Для його використання необхідно спочатку встановити режим 80×25, а потім завантажити шрифт 8×8 за допомогою команди BIOS.[3]

Графічні режими[ред.ред. код]

  • 320×200 пікселів
  • 640×200 пікселів
  • 640×350 пікселів

Палітра[ред.ред. код]

Повна 64-колірна палітра EGA

Палітра EGA дозволяє використовувати всі 16 кольорів CGA одночасно, і дозволяє обрати кольори з 64-колірної палітри (по два біти на червону, зелену і синю складові). Також вона може використовувати коричневий колір CGA без будь-яких додаткових схем для дисплеїв. Наступний стандарт VGA був заснований на EGA, дозволивши використання 64 кольорів, що можуть бути налаштовані.

При виборі кольору для палітри EGA, по два біти використовуються для червоного, зеленого і синього каналу. Це означає, що кожен канал може набувати значення 0, 1, 2 або 3. Для вибору кольору магента, червоний і синій канал матимуть середню інтенсивність (2, або 10 в двійковій системі) а зелений канал буде вимкнений (0). При розрахунку певного значення в 64-колірній палітрі EGA, двійковий номер когості каналу, а букви верхнього реєстру позначають значення інтенсивнішого. Для магента, потрібні інтенсивніші червоний та синій канали, отже значення для R і B буде 1. Всі останні канали не потрібні, отже вони будуть позначені як нулі. Таким чином отримаємо двійковий номер кольору магента 000101. В десятковій системі це означає 5, таким чином встановлення кольору для політри як 5 дасть магента.

Стандартна EGA 16-колірна палітра
(відповідає стандартним кольорам CGA colors)
Color rgbRGB Decimal
0 — black (#000000) 000000 0
1 — blue (#0000AA) 000001 1
2 — green (#00AA00) 000010 2
3 — cyan (#00AAAA) 000011 3
4 — red (#AA0000) 000100 4
5 — magenta (#AA00AA) 000101 5
6 — brown (#AA5500) 010100 20
7 — white / light gray (#AAAAAA) 000111 7
8 — dark gray / bright black (#555555) 111000 56
9 — bright blue (#5555FF) 111001 57
10 — bright green (#55FF55) 111010 58
11 — bright cyan (#55FFFF) 111011 59
12 — bright red (#FF5555) 111100 60
13 — bright magenta (#FF55FF) 111101 61
14 — bright yellow (#FFFF55) 111110 62
15 — bright white (#FFFFFF) 111111 63

Технічні характеристики[ред.ред. код]

Роз'єм[ред.ред. код]

Роз'єм на відеокарті:[4]

5 1
DE9 Diagram.svg
9 6
Pin assignments
Pin Назва Функція
1 GND Маса
2 SR Вторинний червоний (Інтенсивність)
3 PR Первинний червоний
4 PG Первинний зелений
5 PB Первинний синій
6 SG Вторинний зелений (Інтенсивність)
7 SB Вторинний синій (Інтенсивність)
8 H Горизонтальна синхронізація
9 V Вертикальна синхронізація

Сигнал[ред.ред. код]

Тип Цифровий, ТТЛ[5]
Роздільність 640×350 та ін.
Горизонтальна частота 15,7/21,8 кГц
Вертикальна частота 60 Гц
Кількість кольорів 16/64

Конкуруючі відеоадаптери[ред.ред. код]

В 1984 році IBM також випустила відеоадаптер Professional Graphics Controller для використання в САПР. Адаптер підтримував роздільність 640×480 пікселів (трохи більше, ніж у EGA) і одночасний вивід 256 кольорів з 4096 можливих. Збільшена кількість кольорів дозволяла створювати фотореалістичні зображення. Адаптер мав власну мову для створення й перетворення двовимірних і тривимірних зображень. Також він міг емулювати роботу CGA.[6]

Примітки[ред.ред. код]

  1. Dnes, Walter. «Nicer console textmodes» (англійською). Процитовано 2008-11-16. 
  2. Музыченко, Евгений. «Frequently Asked Questions (Часто Задаваемые Вопросы) по видеоаппаратуре для IBM PC» (txt). Архів оригіналу за 2013-06-27. Процитовано 2008-11-16. 
  3. [1]
  4. «Справочник www.5v.ru». Архів оригіналу за 2012-02-17. Процитовано 2006-10-24. 
  5. Kuphaldt, Tony R. «Logic signal voltage levels». All About Circuits (англійською). Архів оригіналу за 2012-02-08. Процитовано 2006-10-14. 
  6. Duke, Keith A.; Wall, W. Alan (1985). «A Professional Graphics Controller». IBM Systems Journal (англійською). Архів оригіналу за 2012-02-17. Процитовано 2006-11-01.