Лірохвіст великий

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Menura novaehollandiae)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Лірохвіст великий

Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Клас: Птахи (Aves)
Ряд: Горобцеподібні (Passeriformes)
Родина: Лірохвостові (Menuridae)
Рід: Лірохвіст (Menura)
Вид: Лірохвіст великий
Menura novaehollandiae
Latham, 1801
Посилання
Вікісховище: Menura novaehollandiae
Віківиди: Menura novaehollandiae
ITIS: 561097
МСОП: 22703605
NCBI: 47692

Лірохвіст великий, або австралійський[2] (Menura novaehollandiae) — співочий птах роду лірохвостів.

Опис[ред. | ред. код]

Довжина тулуба −38-40 см, хвоста — 60 см, загальна довжина самок — 86 см. Мають довгу шию, сильно подовжений дзьоб. Колір пір'я темно-бурий. Крайні пір'їни хвоста стрічкоподібні із зазубреними вирізками, дещо зігнуті. Середня пара рульових пір'їн вужча, нагадує струни. Проміжні пера віялоподібні опахала. У самок вдвічі коротше, має звичайну будову.

Спосіб життя[ред. | ред. код]

Полюбляє ліси та скреби. Веде наземний спосіб життя. Швидко та вправно бігає. Полохливий птах. Літає рідко. Ночує на гілках великих дерев. Активний вдень. Харчується хробаками, наземними ракоподібними, молюсками, комахами.

Займає велику територію — 500—700 м у діаметрі. Полігамний птах. Має 5-6 токовиних місць, які відвідує щоденно. Робить гніздо з пір'я, через тиждень відкладає 1 яйце темно-сірого кольору. Висиджує 45-50 днів.

Особливості[ред. | ред. код]

Відомі голосові імітації, які роблять великі лірохвости. Вони гарно копіюють голоси коней, ягнят, скрегіт пилки, звуки дзвонів. Часто розчищають невеликі майданчики, та "Танцюють", буває якщо один самець вступає на чужу територією, то між хазяїном та чужинцем починається танцювальний поєдинок.

Розповсюдження[ред. | ред. код]

Великі лірохвости мешкають на південному сході Австралії, зокрема в штатах Вікторія та Квінсленд.

Цікавинки[ред. | ред. код]

Великий лірохвіст зображений на австралійській монеті у 10 центів.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. BirdLife International (2012). Menura novaehollandiae: інформація на сайті МСОП (версія 2013.2) (англ.) 26 листопада 2013
  2. Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.