Чернітка білолоба

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Myioborus albifrons)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Чернітка білолоба

Біологічна класифікація
Домен: Ядерні (Eukaryota)
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Інфратип: Хребетні (Vertebrata)
Клас: Птахи (Aves)
Ряд: Горобцеподібні (Passeriformes)
Родина: Піснярові (Parulidae)
Рід: Чернітка (Myioborus)
Вид: Чернітка білолоба
Myioborus albifrons
(PL Sclater & Salvin, 1871)
Ареал виду
Ареал виду
Посилання
Вікісховище: Myioborus albifrons
Віківиди: Myioborus albifrons
EOL: 1052074
ITIS: 561316
МСОП: 22721947
NCBI: 231563

Чернітка білолоба[2] (Myioborus albifrons) — вид горобцеподібних птахів родини піснярових (Parulidae).[3]. Ендемік Венесуели.

Довжина птаха становить 13-13,5 см. Довжина крила самця становить 6,2—7,1 см, довжина крила самиці 6,8 см. Верхня частина тіла темно-сіра, голова чорна, на тімені рудувато-коричнева пляма. Навколо очей білі кільця. сполучені смужкою, що утворюють "окуляри" Підборіддя, горло і нижня частина тіла жовті. Крила і хвіст чорні, рульові пера білі. Лапи і дзьоб чорні.

Поширення і екологія

[ред. | ред. код]

Білолобі черніткии є ендеміками Венесуельських Анд. Вони мешкають в горах Кордильєра-де-Мерида в штатах Трухільйо, Мерида і Тачира. Білолобі чернітки живуть в гірських тропічних лісах на висоті від 2200 до 3200 м над рівнем моря; іноді трапляються на висоті до 4000 м над рівнем моря. Харчуються комахами, яких шукають в кронах дерев.

Збереження

[ред. | ред. код]

МСОП вважає стан збереження цього виду близьким до загрозливого через знищення природного середовища і фрагментованість ареалу.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. BirdLife International (2016). Myioborus albifrons. Архів оригіналу за 19 липня 2021. Процитовано 19 липня 2021.
  2. Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
  3. F. Gill, D. Donsker & P. Rasmussen (red.). New World warblers, mitrospingid tanagers (англ.). IOC World Bird List (v10.2). Процитовано 20 січня 2021.

Джерела

[ред. | ред. код]