Венесуела

	Боліварианська Республіка Венесуела; República Bolivariana de Venezuela
Прапор	Герб
	Девіз: немає
	Гімн: «Gloria al Bravo Pueblo»
Столиця	Каракас; 10°30′ пн. ш.; 66°58′ зх. д.
Найбільше місто	КИЪВ
Офіційні мови	іспанська мова
Державний устрій	{{{форма_правління}}}
- Президент	юЩЕНКО
- Віце-президент	Хорхе Родріґес
Незалежність
- від Іспанії	5 липня 1811
- від Великої Колумбії	13 січня 1830
- Визнана незалежною	30 березня 1845
Площа
- Загалом	916 445 км² (33)
- Води (%)	0,3
Населення
- оцінка 2007 р.	27 730 435 (45)
- перепис 2001 р.	23 054 210
- Густота	30/км² (173)
ВВП (ПКС)	2006 р., оцінка
- Повний	$176,4 мільярдів (47)
- На душу населення	$6 900 (90)
ІРЛП (2004)	0.784 (medium) (72)
Валюта	Венесуельський болівар (VEB)
Часовий пояс	AST (UTC-4:30)
Домен Інтернет	.ve
Телефонний код	+58

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Перейти до: навігація, пошук

Венесуела (ісп. Venezuela [be̞ne̞ˈswe̞la] Бенесве́ла, «мала Венеція»), офіційно Боліварианська Республіка Венесуела (ісп. República Bolivariana de Venezuela) — країна на півночі Південної Америки на узбережжі Карибського моря, межує на сході з Ґайаною, на півдні - з Бразилією, на заході - з Колумбією.

До складу Венесуели входять також біля сорока островів, найбільший – острів Маргарита.

Площа — 912100 кв. км

Населення 23,242 млн чол.(2001).

Столиця — Каракас

Адміністративний поділ. Адміністративно В. поділена на Федеральний округ, 20 штатів, 2 федеральні тер. і федеральні володіння (72 о-ви в Карибському м.).

Офіц. мова — іспанська.

Грошова одиниця — болівар.

Мапа Венесуели

.

[ред.] Географія

Докладніше у статті: Географія Венесуели

Венесуела — країна гір, рівнин і лісів. Основні природні райони: гірська область Анд, западина Маракайбо, Льянос і Ґвіанське плоскогір'я. Гори Анди й озеро Маракайбо на північному-заході, рівнини в центрі, дельта річки Оріноко на сході, Гайанська височина на південному-сході.

Водоспад Анхель — найвищий у світі.

Див. також: Геологія Венесуели

[ред.] Політичний лад

Глава держави й уряду — президент (Уго Чавес)

Політична система — федеративна демократична республіка

[ред.] Населення

19753 тис. мешканців (1990)

метисів — 70%
білих (іспанців, португальців, італійців) — 20%
негрів — 9%
індіанців — 2%

Мови: іспанська (державна), індіанські мови (2%)

[ред.] Історія

Докладніше у статті: Історія Венесуели

Існує версія, що назву країні дав італійський картограф Амеріґо Веспуччі, який 1499 року відвідав ці місця у складі експедиції Алонсо де Охеди. Мандрівники побачили оселі місцевого населення, встановлені на палях над водою.Це нагадало їм європейську Венецію, внаслідок чого виникла назва "Венесуела"(Venezuela), тобто "Мала Венеція".

Незалежність від Іспанії отримано 1830 року після повстання, очолюваного Симоном Боліваром.

Після тривалого періоду диктатур 1961 року було прийнято нову конституцію.

[ред.] Економіка

Див. докладніше: Економіка Венесуели

Венесуела – аграрно-промислова країна з розвинутою нафтодобувною промисловістю. Основні галузі промисловості: нафтова, залізорудна, конструкційних матеріалів, харчова, текстильна, сталеливарна, алюмінієва, моторобудівна. Осн. тр-т: автомобільний (протяжність автомобільних доріг бл. 100 тис. км.), морський, планується розвиток залізн. тр-ту. Майже 90% всіх перевезень пасажирів і вантажу здійснюються автомобільним транспортом. Єдина в країні залізниця протяжністю 336 км з'єднує Баркісімето і Пуерто-Кабельо. Однак уряд планує довести протяжність залізниць до 1200 км, спорудивши лінії між Пуерто-Кабельо і Каракасом. Гол. порти: Ла-Саліна, Пуерто-Кабельо, Маракайбо, Амуай, Пунта-Кардон. Повітряні перевезення здійснюють 6 внутрішніх авіаліній, провідне місце серед яких займають компанії «Авенса» і «Аеропосталь».

За даними [Index of Economic Freedom, The Heritage Foundation, U.S.A., 2001]: ВВП – $ 81 млрд. Темп зростання ВВП – (-0,7)%. ВВП на душу населення – $3499. Прямі закордонні інвестиції – $ 1,1 млрд. Імпорт (машини і транспортне обладнання, запчастини, хімічні продукти і продовольство) – $ 19,3 млрд (г.ч.США – 53,4%; Сауд. Аравія – 7,0%; Японія – 5,3%; Колумбія – 5,3%; Італія – 5,1%). Експорт (г.ч. нафта і нафтопродукти – бл. 90%, а також алюміній і залізняк)– $ 25 млрд (г.ч. США – 56,7%; Колумбія – 5,7%; Бразилія – 4,5%; Німеччина – 1,6%; Японія – 1,4%).

Венесуела повністю забезпечує себе нафтою і природним газом; вона має також в своєму розпорядженні великі запаси кам'яного вугілля і гідроенергетичні ресурси. У 1990-х рр. потреби Венесуели в енергії на 91% задовольнялися за рахунок нафти і природного газу і на 8% - за рахунок ГЕС. Сумарна потужність електростанцій становила майже 18,8 млн кВт, з яких 43% припадає на ТЕС і 57% - на ГЕС.

Див. також: Корисні копалини Венесуели, Історія освоєння мінеральних ресурсів Венесуели, Гірнича промисловість Венесуели.