Феолепіота золотиста
| Феолепіота золотиста | ||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 | ||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
| Phaeolepiota aurea (Mattuschka) Maire ex Konrad & Maublanc, 1928 | ||||||||||||||||
| Синоніми | ||||||||||||||||
| Agaricus aureus Matt., [1] Pholiota aurea (Matt.) Sacc., [2] | ||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||
|
Феолепіота золотиста (Phaeolepiota aurea) — монотипний вид грибів роду Феолепіота (Phaeolepiota). Сучасну біномінальну назву надано у 1927 році.[6]
Морфологічна характеристика[ред. | ред. код]
Суха шапинка напівкуляста 5–25 см у діаметрі, з віком опукла, розпростерта, з бурим горбком. Має колір золотисто-жовтий, золотисто-коричневий, іржаво-жовтий, до центру стає темніша, оксамитово-волокниста. На шапинці видно зернисту лускатість, що поступово зникає, часто з рештками загального покривала по краю. Тонкі густі пластинки трохи прирослі, білуваті, пізніше вохристо-бурі. Спори іржаво-коричневі. Циліндрична пряма ніжка 9–20×1,5–3 см, світло-жовтувата. Має лійкоподібне відстаюче кільце, під яким вона такого ж кольору і фактури, що й шапинка. М'якуш білий, на зламі стає жовтим, з кислуватим запахом, смачний.
Життєвий цикл[ред. | ред. код]
Плодові тіла з'являються у серпні–листопаді.
Поширення та середовище існування[ред. | ред. код]
Росте у листяних та хвойних лісах (на галявинах), у парках (під кущами), інколи в кропиві, часто на місцях пожеж, край доріг, зрідка на залишках гнилої деревини в Євразії, Північній Америці. В Україні відомий з Правобережного Полісся, Лівобережного Лісостепу, Харківського Лісостепу, Гірського Криму.
Практичне використання[ред. | ред. код]
Їстівний гриб.
Природоохоронний статус[ред. | ред. код]
Включений до третього видання Червоної книги України (2009 р.).
Див. також[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Résult. Voy. Belgica, Lich.: 331 (1777)
- ↑ Sylloge Fungorum 5: 736 (1887)
- ↑ Synopsis of the British Basidiomycetes: A descriptive catalogue of the drawings and speciments in the department of Botany British Museum: 122 (1908)
- ↑ Flore Analytique des Champignons Supérieurs: 393 (1953)
- ↑ Enumeratio Plantarum, in Partibus Sællandiae Septentrionalis et Orientalis Crescentium 2: 258 (1803)
- ↑ Phaeolepiota aurea. www.mycobank.org. Процитовано 2017-02-08T06:34:13+00:00.