Папуга-віхтьохвіст сулуйський

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Prioniturus verticalis)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Папуга-віхтьохвіст сулуйський

Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Клас: Птахи (Aves)
Ряд: Папугоподібні (Psittaciformes)
Родина: Psittaculidae
Рід: Папуга-віхтьохвіст (Prioniturus)
Вид: Папуга-віхтьохвіст сулуйський
Prioniturus verticalis
Sharpe, 1893[2]
Посилання
Вікісховище: Prioniturus verticalis
Віківиди: Prioniturus verticalis
EOL: 1177864
ITIS: 554861
МСОП: 22684986
NCBI: 1236348

Папуга-віхтьохвіст сулуйський[3] (Prioniturus verticalis) — вид папугоподібних птахів родини Psittaculidae[4]. Ендемік Філіппін.

Опис[ред. | ред. код]

Довжина птаха становить 28-30 см, не враховуючи видовжені пера на хвості, які сягають 5-6 см. Забарвлення переважно зелене, голова яскраво-зелена, тім'я яскраво-синє, у самців на тімені є червона пляма. Нижня частина тіла жовтувато-зелена, крила темно-зелені. Два центральних стернових пера видовжені, мають голі стрижні, на кінці у них синюваті "віхті". Крайні стернові пера на кінці чорні. Дзьоб сіруватий.

Поширення і екологія[ред. | ред. код]

Сулуйські папуги-віхтьохвости є ендеміками островів Сулу, переважно на острові Таві-Таві. Вони живуть у вологих рівнинних тропічних лісах, на узліссях, і в мангрових заростях. Зустрічаються парами. Живлятся плодами і квітками. Сезон розмноження триває з вересня по січень, гніздяться в дуплах дерев.

Збереження[ред. | ред. код]

МСОП класифікує цей вид як такий, що перебуває на межі зникнення. За оцінками дослідників, популяція сулуйських папуг-віхтьохвостів становить від 75 до 375 птахів. Їм загрожує знищення природного середовища. На деяких островах сулуйські папуги-віхтьохвости, імовірно, вимерли.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. BirdLife International (2016). Prioniturus verticalis.
  2. Richard Bowdler Sharpe. Prioniturus verticalis, sp. n.. „Bulletin of British Ornithologists' Club”. 3, ss. X, 1893. 
  3. Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
  4. Gill, Frank; Donsker, David (ред.). Parrots, cockatoos. IOC World Bird List Version 12.1. International Ornithologists' Union. Процитовано 19 травня 2022.

Посилання[ред. | ред. код]