Філіппіни

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Республіка Філіппіни Repúbliká ng̃ Pilipinas
Прапор
Девіз: Maka-Diyos, Makatao, Makakalikasan, at Makabansa (таґальською «Заради Бога, людей, світу, та країни»)
Гімн: Lupang Hinirang "Вибрана земля"
Столиця	Маніла 15°45′ пд. ш.; 47°57′ зх. д.
Найбільше місто	м. Кезон
Офіційні мови	Таґальська, Англійська
Державний устрій	Унітарна Президентська Республіка
- Президент	Ґлорія Макапаґаль Арройо
- Віце-президент	Нолі де Кастро
Незалежність	від Іспанії та Сполучених Штатів
- Проголошена	12 червня 1898
- Визнана	15 лютого 1935
- Республіка	2 лютого 1987
Площа
- Загалом	300 076 км² (5-та)
- Води (%)	0,6
Населення
- оцінка 2000 р.	85,236,913 (13-те)
- перепис 2000 р.	76,504,077
- Густота	276/км² (42-та)
ВВП (ПКС)	2005 р., оцінка
- Повний	1,577 трлн. дол. (51-ша)
- На душу населення	$1,168 (68th)
ІРЛП  (2003)	0.758 (середня) (84-та)
Валюта	1 філіппінське песо = 100 сентимо (РНР)
Часовий пояс	(UTC)
- Літній час	(UTC+8)
Домен Інтернет	.ph
Телефонний код	+63

Респу́бліка Філіппі́ни (Republic of the Philippines)– країна на архіпелазі в східній частині Тихого океану і заході Південно-Китайського моря.

Зміст 1 Загальна інформація 2 Новітня історія 3 Природа 4 Економіка 5 Культура 6 Наука 7 Засоби масової інформації 8 Освіта 9 Релігія (див. додаток) 10 Див. також 11 Джерела

[ред.] Загальна інформація

Площа – 300 тис. кв. км, із них 1830 км води.

Столиця – Маніла (на о. Лусон).

Протяжність архіпелагу з півночі на південь – близько 1800 км, із заходу на схід – 1100 км.

Держава розташована на 7107 островах Філіппінського архіпелагу. Вулканічні гори проходять із півночі на південь, 50% території вкрито лісами. Найбільші острови – Лусон (108 172 кв. км) і Мінданао (94 227 кв. км) (становлять 2/3 всієї території Філіппін), інші – Самар, Негрос, Палаван, Паней, Міндоро, Лейте, Цебу і група Сулу.

Глава держави й уряду - президент Ґлорія Макапаґал-Арройо (з 2001 р.) Політична система – демократія, що розвивається.

Експорт: цукор, копра (найбільший виробник у світі), кокосова олія, деревина, концентрат міді, електроніка, одяг.

Населення – 96 млн чол. (на липень 2008), із них тагальців - 28,1%, себуано - 13,1%, ілокано - 9%, бісайя - 7,6%, гіліґайнон ілонґо 7,5%, бікольців 6%, варайців 3,4%, інших 25,3% (за переписом 2000 р.)

Офіційні мови – тагальська й англійська. Грошова одиниця – песо. Філіппіни є членом Асоціації держав Південно-Східної Азії (ASEAN).

[ред.] Новітня історія

Незалежність від Іспанії проголошена 12 червня 1898 р.

Незалежність від США проголошена 4 липня 1946 р.

[ред.] Природа

Див. Географія Філіппін

Природа Філіппін – переважно гірська (гори займають близько 3/4 поверхні) країна; середня висота хребтів – близько 2000 м, найбільша – 2954 м (вулкан Апо на о. Мінданао). Загалом клімат Філіппін тропічний, мусонний, але через сильну розчленованість рельєфу, різну експозицію схилів щодо вологих мусонний потоків і трас тропічних циклонів, неоднакову міру віддаленості місцевості від океану він неоднорідний.

Острівні дуги Філіппін утворені гребеневими ділянками підводного підняття і відрізняються гірським рельєфом. Особливо це виражене на Лусоні, де простежуються два, а місцями три субмеридіональні хребти середньою висотою близько 1800 м і максимальною 2934 м (гора Пулог). Аналогічна система субмеридіональних хребтів виражена на о. Мінданао з найвищою вершиною країни – вулканом Апо. Всі ці гірські структури є складовою частиною пояса діючих вулканів Тихого океану, що протягся в крайовій зоні й іменується “Тихоокеанським вогненним кільцем”. На о. Лусон нараховують близько 20 періодично діючих вулканів. Між гірськими хребтами розташовані густо заселені рівнини і річкові долини. До найбільших із них належать: на о. Лусон долина р. Кагаян (на північному сході), Центральна рівнина і рівнина Біколь (на південному сході); на о. Мінданао – долини рік Агусан (на сході) і Мінданао (на південному заході); на о. Панай – Центральна рівнина. Крім того, вздовж берегів більшості островів простяглися вузькі прибережні рівнини. Найбільша ріка країни – Кагаян. Виділяються також Пампанга і Агно на Лусоні, а також Агусан і Мінданао з її головною притокою Пулангі на о. Мінданао. Невелика ріка Пасиг на о. Лусон, що витікає з озера Бай, проходить через Манілу, має важливе значення для перевезення вантажів.

Див. також Геологія Філіппін, Гідрогеологія Філіппін, Сейсмічність Філіппін.

[ред.] Економіка

Див. Економіка Філіппін

Філіппіни – аграрно-індустріальна країна. ВВП у 2007 р. становив 300,1 млрд доларів США (за обмінним курсом ПКС), річний темп зростання - 7,3%. ВВП на душу населення - 3200 доларів США. Важливі місця в економіці посідають металургійна, машинобудівна, текстильна, швейна, фармацевтична, хімічна, деревообробна, харчова, радіоелектронна, нафтопереробна, рибна галузі промисловості. Головний вид транспорту – морський. Є також автомобільний, фрагментарно – залізничний види транспорту. Головні морські порти – Маніла, Себу, Ілоіло, Замбоанґа, Батангас, Тобако, Легаспі, Давао.

До початку Другої світової війни в основі економіки Філіппін лежали виробництво і експорт вузького асортименту сировинних товарів, як правило, продуктів сільського господарства і лісоматеріалів. Обробної промисловості (крім цукрової) практично не існувало. Експорт прямував переважно до США, звідки надходила основна частина необхідних промислових виробів. Після здобуття Філіппінами незалежності місцева обробна індустрія отримала стимули для розвитку, і тепер її частка в національному прибутку вища, ніж у сільського господарства. Приблизно 3/4 всього експорту становлять нетрадиційні види товарів. Як і раніше, характерна непропорційно висока концентрація сучасних видів виробництв і населення в нечисленних центрах, переважно в Манілі і її околицях.

Відносна значущість аграрного сектора в економіці Філіппін поступово зменшується (у 2007 р. сільськогосподарське виробництво становило 13,8% ВВП, промисловість - 31,7%, сфера послуг - 54,5%). Трудові ресурси в 2007 р. становили близько 33,6 млн осіб. У 1990-х роках понад 6 млн філіппінців працювали за кордоном, головним чином у США і державах Перської затоки. Рівень безробіття в 2007 р. - 7,3%.

Див. також Корисні копалини Філіппін, Гірнича промисловість Філіппін, Історія освоєння мінеральних ресурсів Філіппін

[ред.] Культура

Культура Філіппін – це унікальна суміш східних і західних рис з упливами китайської, японської, малайзійської, іспанської, португальської, американської культур. Філіппіни - багатомовна країна. Тут налічується близько 72 національних мов та місцевих діалектів. Національна – філіппінська мова, що походить від тагальської (офіційно затверджена в 1973 р.) Англійська та філіппінська мови використовують як державні в освіті, науці, торгівлі. Філіппінська музика увібрала в себе християнські мелодії, індонезійську музику Гамелана, американський блюз, фолк і рок-н-рол. У 20-ті роки ХХ ст. був винайдений новий жанр – kundiman, коли традиційні пісні співалися у стилі американських балад. Пізніше з’явився Rinoy-рок, який став новою формою музики. Rinoy-рок почав об’єднувати людей, тому що під час повстань 1980-х років набув величезної популярності, а пісня Фреда Агуілера «Bayan Ko» стала революційним гімном.

[ред.] Наука

Наукові центри були створені ще за часів іспанського володарювання. У 20 ст. створено Міжнародний інститут вивчення рису у 1962 р. Також роботу по вивченню сільськогосподарських рослин провадить інститут в Лос-Баньйосі та університет ім. Св. Карлоса в Себу. На Філіппінах чимало організацій, які представляють такі галузі науки, як архітектура, історія, економіка, медицина, сільське господарство, філософія. Членами національної академії науки стають люди, що досягли великих вершин в галузі природничих і гуманітарних наук. В країні є велика кількість музеїв та бібліотек, чимало з яких створені при університетах. Цінні документи, історичні архіви, мистецькі вироби – це все зберігається в національному музеї в Лопесі.

[ред.] Засоби масової інформації

На Філіппінах працюють 225 телевізійних каналів і більше 900 радіостанцій. У столиці щодня друкується 30 видів газет, переважно англійською, декілька філіппінською і 4 китайською. Тираж «Філіппін дейлі інкуайрер» найбільший серед столичних газет. У Манілі існують декілька кіностудій, де знімають фільми на англійській та тагальській мовах.

[ред.] Освіта

Систему безкоштовної шкільної освіти запроваджено ще в 19 ст., згодом вона була доповнена урядом США про навчання у коледжах та національному університеті і проіснувала до 1972 р. До цього часу національний бюджет виділяв найбільше коштів на освіту. В 1972 р. проведено реформу для модернізування системи. У нових навчальних планах увага зосереджувалась на вивченні професійно-трудових дисциплін. Крім англійської, у школах викладають тагальську, а на о. Мінданао ще й арабську мови. В 1990 р. близько 90% населення старших 14 років були письменними.

[ред.] Релігія (див. додаток)

Більше 80% населення – католики. Лише на о. Мінданао домінує іслам. Філіппіни – єдина азіатська країна, де домінує християнство.

[ред.] Див. також

• Список міст Філіппін

[ред.] Джерела

• Гірничий енциклопедичний словник, т. 3. / За ред. В. С. Білецького. — Донецьк: Східний видавничий дім, 2004. — 752 с. ISBN 966-7804-78-X
• CIA World Factbook

Це незавершена стаття з географії Філіппін. Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.

п • о • р Країни Азії
Держави	Азербайджан · Вірменія · Афганістан · Бангладеш · Бахрейн · Бруней · Бутан · В'єтнам · Грузія · Єгипет · Ємен · Йорданія · Ізраїль · Індія · Індонезія · Ірак · Іран · Казахстан · Камбоджа · Катар · Кіпр · Киргизстан · КНР · Кувейт · Лаос · Ліван · Малайзія · Мальдіви · Монголія · М'янма · Непал · ОАЕ · Оман · Пакистан · Південна Корея · Північна Корея · Росія · Саудівська Аравія · Сінгапур · Сирія · Східний Тимор · Таджикистан · Таїланд · Туркменістан · Туреччина · Узбекистан · Філіппіни · Шрі-Ланка · Японія
Невизнані республіки	Абхазія · Вазиристан · Іракський Курдистан · Палестина (Західний берег річки Йордан і Сектор Гази) · Південна Осетія · Північний Кіпр · Нагірно-Карабаська Республіка · Тайвань · Шан

п • о • р Країни Південно-Східної Азії
Суверенні держави	Бруней • Східний Тімор • В'єтнам • Індонезія • Камбоджа • Лаос • Малайзія • М'янма • Сінгапур • Таїланд • Філіппіни
Несуверенні території	Андаманські і Нікобарські острови (Індія) • Острів Різдва (Австралія) • Кокосові острови (Австралія) • Острів Хайнань (КНР) • Охрідський острів (Республіка Китай)
Спірні території	Острови Ашмор і Кратьєр (Австралія, Індонезія) • острови річки Наф (Бангладеш, Мьянма) • Оcтрови Макклесфілд (КНР, Республіка Китай, В'єтнам) • Парацельські острови (КНР, Республіка Китай, В'єтнам) • Острови Пратас (КНР, Республіка Китай) • Риф Скарбороу (Філіппіни, КНР, Республіка Китай) • Острови Спартлі (Бруней, Малайзія, Філіппіни, КНР, Республіка Китай, В'єтнам)