STS-51-L — 25-й політ космічного корабля, десята місія шатла «Челленджер». Космічний корабель був запущений 28 січня 1986 року зі стартового майданчика 39-B Космічного центру ім. Кеннеді. Політ закінчився через 73 секунди після старту руйнуванням шатла і загибеллю всіх семи членів екіпажу.
Екіпаж останнього польоту Челленджера. Позаду зліва направо: С. Еллісон Онідзука, Шарон Кріста Маколіфф, Грег Джарвіс і Джудіn Резник. Попереду зліва направо: Майкл Дж. Сміт, Дік Скобі та Рон Макнейр
У програму польоту STS-51L входили: вивід на орбіту супутників TDRS, спостереження за кометою Галлея, також планувалося провести в рамках проекту «Учитель у космосі» кілька уроків для школярів із орбіти.
Політ став першою американською орбітальною місією, яка закінчилася загибеллю космонавтів. Це був також перший американський космічний пілотований політ, у ході якого астронавти не досягнули космічного простору. Першим у світі польотом такого роду був «Союз-18-1», два члени екіпажу якого вижили. Політ інженера Грегорі Джарвіса спочатку був запланований на попередній політ шаттла (STS-61-C), але був перенесений на цей рейс через те, що його місце в екіпажі попереднього польоту зайняв конгресмен Клеренс Нельсон[1].
(НАСА): Френсіс Скобі (англ. Francis Richard Scobee) (2-й раз у космосі) — командир;
Димовий шлейф «Челленджера» після його розпаду, через 73 секунди після старту.
Старт «Челленджера» на початку місії STS-51-L, 28 січня 1986
