Testimonium flavianum

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Testimonium flavianum (свідчення Флавія) — свідчення юдейського історика Йосипа Флавія про Ісуса з Назарету.

Йдеться про два уривки з його твору Іудейські старожитності, опублікованих у 93 чи 94 роках грецькою мовою. Ці розділи твору, що згадують про Ісуса з Назарету, чітко вказують, що Йосип Флавій вже мав знання про раннє християнство.

Іудейські старожитності, Книга XVIII , 63-64[ред.ред. код]

Γίνεται δὲ κατὰ τοῦτον τὸν χρόνον   Ἰησοῦς σοφὸς ἀνήρ, εἴγε ἄνδρα αὐτὸν λέγειν χρή: ἦν γὰρ παραδόξων ἔργων ποιητής, διδάσκαλος ἀνθρώπων τῶν ἡδονῇ τἀληθῆ δεχομένων, καὶ πολλοὺς μὲν  Ἰουδαίους, πολλοὺς δὲ καὶ τοῦ   Ἑλληνικοῦ ἐπηγάγετο: ὁ χριστὸς οὗτος ἦν.

καὶ αὐτὸν ἐνδείξει τῶν πρώτων ἀνδρῶν παρ᾽ ἡμῖν σταυρῷ ἐπιτετιμηκότος Πιλάτου οὐκ ἐπαύσαντο οἱ τὸ πρῶτον ἀγαπήσαντες: ἐφάνη γὰρ αὐτοῖς τρίτην ἔχων ἡμέραν πάλιν ζῶν τῶν θείων προφητῶν ταῦτά τε καὶ ἄλλα μυρία περὶ αὐτοῦ θαυμάσια εἰρηκότων. εἰς ἔτι τε νῦν τῶν Χριστιανῶν ἀπὸ τοῦδε ὠνομασμένον οὐκ ἐπέλιπε τὸ φῦλον.

А був у цім часі Ісус, чоловік мудрий, якщо треба звати його чоловіком, він бо чинив дивні діла і був учителем людей, що з радістю приймають правду. І притягнув до себе багато юдеїв і також багато греків. Він був Христос. І хоч Пилат на донос наших знатніших людей, покарав його смертю на хресті, не зникли ті, що спочатку його любили. Він бо появився їм у третій день знову живим, бо Божі пророки вже були сказали це і тисячі інших речей про нього. І нині не зникло плем'я тих, що від нього звуться християни.[1]

Іудейські старожитності, Книга XX , 9.1[ред.ред. код]

У другому уривку Йосип Флавій описує смерть заподіяну Якову, братові Ісуса, званого Христом. Тут згадується заміна прокуратора Іудеї, померлого Феста на нового Альбіна. Йосип Флавій у 62 році писав:

Анан же ж молодший, про призначення якого ми тільки що згадали, мав крутий і дуже неспокійний характер; він належав до партії саддукеїв, які, як ми вже говорили, відрізнялися в судах особливою жорсткістю. Будучи такою людиною, Анан вважав, що внаслідок смерті Феста і Альбіна який поки що не прибув, настав зручний момент. Тому він зібрав синедріон і представив йому Якова, брата Ісуса, іменованого Христом, так само як і деяких інших осіб, звинуватив їх у порушенні законів і засудив до побиття камінням.[2]

Примітки[ред.ред. код]

  1. Переклад поданий за Джюзеппе Ріціотті, Життя Ісуса Христа. Переклад о. Лева Гайдуківського. Видання УКУ ім. св. Климента папи. Рим 1979. Том XLSX-L. ст. 93
  2. Йосип Флавій, Іудейські старожитності, Книга XX , 9.1 (рос.)

Посилання[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]

  • Джюзеппе Ріціотті, Життя Ісуса Христа. Переклад о. Лева Гайдуківського. Видання Українського католицького університету ім. св. Климента папи. Рим 1979. Том XLSX-L.


Єврейська історія Це незавершена стаття з єврейської історії.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.