Понтій Пилат

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

По́нтій Пила́т (Пілат) (лат. Pontius Pilatus) — римський правитель Іудеї з 26 до 36 р. н. е; римський вершник. Йосиф Флавій і Тацит називають його прокуратором, однак знайдений в 1961 р. у Кейсарії напис, що датується періодом правління Пилата, вказує: він, як і інші римські правителі Іудеї з 6 до 41 рр., носив, вирогідно, титул префект.

Правлінння жорстокого й підступного Понтія Пилата ознаменувалося насильством і стратами ^{[Джерело?]}. Податкове і політичне гноблення, провокаційні дії Пилата, які ображали релігійні вірування та звичаї іудеїв, викликали масові народні виступи ^{[Джерело?]}. За словами філософа Філона Олександрійського (I ст. н.е.), Пилат був відповідальним за численні жорстокості і страти, вчинені без будь-якого суду.

[ред.] Апокрифи про Понтія Пилата

Понтій Пилат став героєм кількох новозавітних апокрифів, а Эфіопська православна церква навіть канонізувала Пилата і його дружину. Дружину Пилата — Прокулу почали ототожнювати з християнкою-римлянкою Клавдією, про яку згадано в одному з послань апостола Павла^[1]. Як наслідок, виникло подвійне ім'я — Клавдія Прокула.^[2] Свято святих Пилата і Прокули вірні єфіопської православної церкви святкують 25 червня.

[ред.] Примітки

[ред.] Джерела

• Суд над Ісусом Христом: богословський і юридичний погляд

Це незавершена стаття про персоналії. Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.