Лорікет мінданайський
| Лорікет мінданайський | ||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 | ||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
| Saudareos johnstoniae (Hartert, E, 1903) | ||||||||||||||||
| Синоніми | ||||||||||||||||
| Trichoglossus johnstoniae | ||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||
|
Лоріке́т мінданайський[2] (Saudareos johnstoniae) — вид папугоподібних птахів родини Psittaculidae[3]. Ендемік Філіппін.
Опис[ред. | ред. код]
Довжина птаха становить 20 см, вага 48-62 г, довжина крила 11-11,5 см. Забарвлення переважно зелене. Лоб і щоки рожевувато-червоні, через очі ідуть широкі темно-фіолетові смуги. Нижня частина тіла жовта, поцяткована зеленуватими хвилястими смужками. Нижні покривні пера крил і хвоста зеленувато-жовті, на нижній стороні крил є жовтуваті смуги. Дзьоб оранжево-чевоний, лчі червоні, навколо очей темно-сірі кільця, лапи зеленувато-сірі. Виду не притаманний статевий диморфізм. у молодих птахів рожевувато-червоний відтінок обличчя менш виражений, за очима є тьмяно-рожевувато-фіолетові плями, очі карі, навколо очей сіруваті кільця, дзьоб чорнувато-коричневий.
Поширення і екологія[ред. | ред. код]
Мінданайські лорікети є ендеміками острова Мінданао. Вони мешкають на схилах гір Апо, Кітанглад[en], Матутум[en], Раганг[en], поблизу озера Ланао та в деяких інших місцях. Мінданайські лорікети живуть у вологих гірських і хмарних тропічних лісах. Зустрічаються поодинці, парами або зграйками до 30 птахів, на висоті від 1000 до 2500 м над рівнем моря. Живляться нектаром, пилком, квітками, плодами і комахами. В кладці 2 яйця, інкубаційний період триває 2-3 тижні, пташенята покидають гніздо через 5 тижнів після вилуплення.
Збереження[ред. | ред. код]
МСОП класифікує стан збереження цього виду як близький до загрозливого. За оцінками дослідників, популяція мінданайських лорікетів становить від 2500 до 10000 птахів. Їм може загрожувати знищення природного середовища.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ BirdLife International (2016). Saudareos johnstoniae. Архів оригіналу за 8 травня 2021. Процитовано 15 травня 2022.
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- ↑ Gill, Frank; Donsker, David (ред.). Parrots, cockatoos. IOC World Bird List Version 12.1. International Ornithologists' Union. Архів оригіналу за 12 грудня 2021. Процитовано 15 травня 2022.
Джерела[ред. | ред. код]
- Forshaw, Joseph M. (2006). Parrots of the World; an Identification Guide. Illustrated by Frank Knight. Princeton University Press. ISBN 0-691-09251-6.
|
|
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |