Þ (латиниця)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Див. також: Торн (значення)
Þ
Латинська абетка
A B C D E F G
H I J K L M N
O P Q R S T U
V W X Y Z
Додаткові і варіантні знаки
À Á Â Ã Ä Å Æ
Ā Ă Ą Ȧ
Ɓ Ƀ Ç Ć Ĉ Ċ Ȼ
Č Ď Ð,ð Ɖ,ɖ Đ,đ È É
Ê Ë Ē Ė Ę Ě Ə
Ĝ Ğ Ġ Ģ Ƣ Ĥ
Ħ Ì Í Î Ï Ī Į
İ I IJ Ĵ Ķ Ǩ
Ƙ Ļ Ł Ĺ Ľ Ŀ
LJ Ñ Ń Ņ Ň Ɲ
Ƞ Ŋ NJ Ò Ó Ô Õ
Ö Ǫ Ø Ő Œ Ơ Ɋ
ʠ Ŕ Ř Ɍ ß ſ
Ś Ŝ Ş Š Þ Ţ
Ť Ŧ Ⱦ Ƭ Ʈ Ù
Ú Û Ü Ū Ŭ Ů Ű
Ų Ư Ŵ Ý Ŷ
Ÿ Ɏ Ƴ Ȥ
Ź Ż Ƶ Ž        

Þ, þ, торн — літера давньо- та середньоанглійської, готської, давньонорвезької абеток та сучасної ісландської. Походить від руни турісаз.

У давньоанглійській мові разом із ð позначала зубний фрикативний звук, дзвінкий /ð/ і глухий /θ/, проте літера ð вийшла з ужитку раніше, þ протрималась до середньоанглійської доби, а в скороченнях навіть до ранньої доби новоанглійської мови.

В ісландській мові торн (þoddn /θ̠ɔtn̥/ або þordn /θ̠ɔrtn̥/) — 30-та літера абетки; її транслітерують як th, коли немає засобів передати символ þ.

Літера торн має однакове накреслення з літерою шо розширеної грецької абетки, але не пов'язана з нею за походженням.

Див. також[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

  • Freeborn, Dennis (1992) From Old English to Standard English. London: Macmillan.
  • Ladefoged, Peter; Maddieson, Ian (1996). The Sounds of the World's Languages. Oxford: Blackwell. ISBN 0-631-19814-8.