Ş

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ş
Латинська абетка
A B C D E F G
H I J K L M N
O P Q R S T U
V W X Y Z
Додаткові і варіантні знаки
À Á Â Ã Ä Å Æ
Ā Ă Ą Ȧ
Ɓ Ƀ Ç Ć Ĉ Ċ Ȼ
Č Ď Ð,ð Ɖ,ɖ Đ,đ È É
Ê Ë Ē Ė Ę Ě Ə
Ĝ Ğ Ġ Ģ Ƣ Ĥ
Ħ Ì Í Î Ï Ī Į
İ I IJ Ĵ Ķ Ǩ
Ƙ Ļ Ł Ĺ Ľ Ŀ
LJ Ñ Ń Ņ Ň Ɲ
Ƞ Ŋ NJ Ò Ó Ô Õ
Ö Ǫ Ø Ő Œ Ơ Ɋ
ʠ Ŕ Ř Ɍ ß ſ
Ś Ŝ Ş Š Þ Ţ
Ť Ŧ Ⱦ Ƭ Ʈ Ù
Ú Û Ü Ū Ŭ Ů Ű
Ų Ư Ŵ Ý Ŷ
Ÿ Ɏ Ƴ Ȥ
Ź Ż Ƶ Ž        

Şş (S-седиль) — літера розширеної латинки. Вживається в абетках деяких тюркських мов (турецька, татарська на основі латинки, кримськотатарська, азербайджанська, туркменська), а також курдської. У цих мовах завжди позначає глухий заясенний фрикативний звук [ʃ], аналогічний українському ш.

Інколи використовується у типографії замість румунської літери Ș/ș (S з комою, наприклад, у слові Timișoara) за умов відсутності останньої в доступному наборі символів.

Також використовується для передачі літери сад арабської мови, хоча зазвичай для цього вживають літеру (S із крапкою).

Приклади[ред. | ред. код]

Слова турецької мови: Eskişehir, Şımarık

Також Ş зустрічається у власних назвах, зокрема іменах: Hakan Şükür, Rüştü Reçber, Şenes Erzik (Шенес Ерзік)

Див. також[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]