Y (латиниця)
| Y | |||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|
| |||||||
| Латинська абетка | |||||||
| A | B | C | D | E | F | G | |
| H | I | J | K | L | M | N | |
| O | P | Q | R | S | T | U | |
| V | W | X | Y | Z | |||
| Додаткові і варіантні знаки | |||||||
| À | Á | Â | Ã | Ä | Å | Æ | |
| Ā | Ă | Ą | Ȧ | Ả | Ɐ | Ɑ | |
| Ɓ | Ƀ | Ç | Ć | Ĉ | Ċ | Ȼ | |
| Č | Ď | Ð,ð | Ɖ,ɖ | Đ,đ | È | É | |
| Ê | Ë | Ē | Ė | Ę | Ě | Ə | |
| Ĝ | Ğ | Ġ | Ģ | Ƣ | Ɡ | Ĥ | |
| Ħ | Ì | Í | Î | Ï | Ī | Į | |
| İ | I | IJ | Ĵ | Ķ | Ḱ | Ǩ | |
| Ƙ | Ⱪ | Ļ | Ł | Ĺ | Ľ | Ŀ | |
| LJ | Ñ | Ń | Ņ | Ň | N̈ | Ɲ | |
| Ƞ | Ŋ | NJ | Ò | Ó | Ô | Õ | |
| Ö | Ǫ | Ø | Ő | Œ | Ơ | Ɋ | |
| ʠ | Ŕ | Ř | Ɍ | Ɽ | ß | ſ | |
| Ś | Ŝ | Ṡ | Ş | Š | Þ | Ţ | |
| Ť | Ŧ | Ⱦ | Ƭ | Ʈ | T̈ | Ù | |
| Ú | Û | Ü | Ū | Ŭ | Ů | Ű | |
| Ų | Ư | Ŵ | Ⱳ | Ẋ | Ý | Ŷ | |
| Ÿ | Ɏ | Ƴ | Ẑ | Ẕ | Ȥ | Ⱬ | |
| Ź | Ż | Ƶ | Ž | ||||
Y, y («і́грек») — 25-та літера латинського алфавіту.
Історія[ред. | ред. код]
Походить від грецької літери Υ, υ («іпсилон»). У латинській мові використовувалася виключно для запису грецизмів, звідси й іде її назва («і грецька»). Має спільне походження з літерою V (що виникла не прямо з грецького іпсилона, а через посередництво літери етруського алфавіту).
Назва[ред. | ред. код]
Назва «ігрек» походить від лат. I graeca («і грецька»), бо звук [y], який тоді передавав грецький іпсилон, був не властивий латинській мові. В абетках сучасних мов y може називатися по-різному: в англійській — wye ([waɪ]), у французькій і румунській — i grec, у галісійській — i grego, у каталонській — i grega, в італійській — i greca або ipsilon, у польській — igrek, у в'єтнамській — gờ-rét, у нідерландській — Griekse ij або i-grec, в іспанській — i griega (зараз офіційно прийнята форма ye)[1], у португальській — ípsilon або i grego[2], у німецькій — Ypsilon.
Використовування[ред. | ред. код]
У графічних системах мов[ред. | ред. код]
В англійській абетці y відома як wye ([waɪ], множина wyes)[3]. Має різне фонетичне значення: у різних словах може передавати і голосний ([i], [ɪ] рідше [ɛ], [ə] чи дифтонг [aɪ]), і приголосний ([j]). Як літера для позначення голосного дублює літеру i. У сучасній англійській вживання y більш обмежене порівняно з середньою англійською і давньоанглійською мовами. Вона трапляється здебільшого в таких трьох положеннях: у грецизмах на місці оригінального υ (system — грец. σύστημα), наприкінці слова (city, pony, при формах множини cities, ponies), замість i перед закінченням -ing (dy-ing, justify-ing). У давньоанглійській графіці латинська y відповідала руні «уруз», теж позначаючи звук [y]. У середньоанглійській він перейшов у [wi /wiː], а після великого зсуву голосних — у [waɪ].
У німецькій та нідерландській абетках y вживається тільки в запозиченнях і власних іменах (Ägypten, Syrien, а також Bayern — «Баварія»).
У польській мові передає звук [ɘ] (часто їй приписують фонетичне значення [ɨ])[4]. Майже ніколи не трапляється на початку слова — за винятком деяких запозичень, де читається як [j] (Yeti [ˈjɛtʲi]).
У латинізованому запису грецьких слів y використовується для передачі υ.
| Фонетичний алфавіт НАТО | код Морзе | ||
| Yankee | |||
|
|
|
|
| Морський прапорний сигнал | Семафорна абетка | Американська мова жестів (ASL) | Шрифт Брайля |
Інше використовування[ред. | ред. код]
Велика літера[ред. | ред. код]
- У неорганічній хімії — хімічний символ ітрію.
- В органічній хімії — позначення амінокислоти тирозину.
Мала літера[ред. | ред. код]
- У МФА — позначення огубленого голосного переднього ряду високого підняття
- У математиці — позначення осі ординат і залежної змінної.
Способи кодування[ред. | ред. код]
У Юнікоді велика Y кодується як U+0059, мала y — U+0079.
Код ASCII для великої Y — 89, для малої y — 121; або у двійковій системі 01011001 та 01111001 відповідно.
Код EBCDIC для великої Y — 232, для малої y — 168.
NCR код HTML та XML — «Y» та «y» для великої та малої літер відповідно.
Див. також[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Real Academia Española, ред. (2010). Propuesta de un solo nombre para cada una de las letras del abecedario. Архів оригіналу за 30 грудня 2010.
- ↑ Portuguese (Português). Omniglot. Архів оригіналу за вересня 9, 2015. Процитовано 12 травня 2016.
- ↑ «Y», Oxford English Dictionary, 2nd edition (1989); Merriam-Webster's Third New International Dictionary of the English Language, Unabridged (1993); «wy», op. cit.
- ↑ Jassem, Wiktor (2003), Polish, Journal of the International Phonetic Association, 33 (1): 103—107, doi:10.1017/S0025100303001191
Посилання[ред. | ред. код]
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Y (латиниця)
|
