Академіка Павлова

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Академіка Павлова
Салтівська лінія
Загальні дані
Тип односклепінна мілкого закладення
Платформи
Кількість 1
Тип острівна
Форма пряма
Будівництво
Дата відкриття 24 жовтня 1986
Архітектор(и) В. А. Співачук, П. Г. Чечельницький, А. З. Денисенко
Інженер(и)-конструктор(и) П. Д. Пашков, Р. І. Денисюк
Транспорт
Виходи до вул. Академіка Павлова, вул. Василя Стуса, вул. Метлинського
Наземний транспорт А 207е, 240е, 271е
Т 16, 16а, 27
Інше
Географічні координати 50°00′33″ пн. ш. 36°19′06″ сх. д. / 50.0092694° пн. ш. 36.3185056° сх. д. / 50.0092694; 36.3185056Координати: 50°00′33″ пн. ш. 36°19′06″ сх. д. / 50.0092694° пн. ш. 36.3185056° сх. д. / 50.0092694; 36.3185056
Стільниковий зв'язок Київстар
Мапа
Салтівська лінія
Дружби народів
оборотні тупики
Героїв Праці
Студентська
Академіка Павлова
Академіка Барабашова
ТЧ-2 «Салтівське»
вул. Шацька
вул. З'єднана
Метроміст через р. Харків
Київська
Ярослава Мудрого
Університет
Історичний музей
оборотні тупики
ССГ до першої лінії
Жовтнева
Новожанове

«Академіка Павлова» — 19-та станція Харківського метрополитену. Розташована на Салтівській лінії між станціями «Студентська» і «Академіка Барабашова». Відкрита 24 жовтня 1986 року[1].

Виходи та пересадки[ред. | ред. код]

Вихід на вулицю Академіка Павлова та до вулиці Василя Стуса, пересадки на автобуси № 207е, 240е, 271е та трамваї № 16, 16а, 27

Конструкція[ред. | ред. код]

Односклепінна станція мілкого закладення з острівною платформою.

Колійний розвиток[ред. | ред. код]

Станція без колійного розвитку.

Оздоблення[ред. | ред. код]

Склепіння зібрано з об'ємних залізобетонних конструкцій і є основним архітектурним елементом, структурна пластика поверхні якого, в поєднанні з точковими світильниками і торшерами-покажчиками, розташованими на платформі, формують внутрішній простір станційного залу. Образне рішення органічно доповнюють декоративні мозаїчні композиції зі смальти, розташовані групами на колійних стінах. Вони присвячені науці та науковим відкриттям академіка І. П. Павлова в різних галузях знань — фізіології, біохімії, психології. В здоблені стін застосовано сірий мармур Уральського родовища, підлога набрана з плит сірого і чорного граніту. У північному вестибюлі знаходиться бюст академіка.

Література[ред. | ред. код]

  • Х23 Харьков: Архитектура, памятники, новостройки. Путеводитель / [Сост. А. Ю. Лейбфрейд, В. А. Реусов, А. А. Тиц]. — Х.: Прапор, 1985. — 151 с., ил.

Примітки[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

Галерея[ред. | ред. код]

Зовнішні відеофайли
Будівництво станції метро «Академіка Павлова» (1984) на YouTube