Асакадзе-Мару

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Історія
Японія Японія
Назва: Асакадзе-Мару (Asakaze Maru)
Власник:
  • Todai Kisen
  • Yamashita Kisen
  • Імперський флот Японії
Будівник: Osaka Iron Works
Будівельний номер: 1373
Закладений: 24 грудня 1937
Спуск на воду: 10 вересня 1938
Завершений: 28 листопада 1938
Доля: 4 грудня 1943 потоплений на атолі Кваджелейн
Основні характеристики
Тип: вантажне (вугільщик)
Тоннаж:
  • 6517 GRT
  • 3879 NT
Довжина: 129,3 м
Ширина: 17,4 м
Осадка: 10,5 м
Двигуни: 2 парові турбіни, 500 к.с. (на гвинті)
Швидкість: 14,5
Асакадзе-Мару. Карта розташування: Океанія
04.12.43
04.12.43
Район потоплення Асакадзе-Мару

Асакадзе-Мару (Asakaze Maru) — судно, яке під час Другої світової війни взяло участь в операціях японських збройних сил на Філіппінах, у Індонезії, в архіпелазі Бісмарка та на Маршаллових островах.

Передвоєнна історія[ред. | ред. код]

Асакадзе-Мару спорудили в 1940 році на верфі Osaka Iron Works у Інношимі на замовлення компанії Todai Kisen.[1]

У 1940-му новим власником стала компанія Yamashita Kisen.

16 грудня 1940-го Асакадзе-Мару реквізували для потреб Імперського флоту Японії та класифікували як допоміжне судно для бункерування паливом (вугілля й нафта). До 16 січня 1941-го Асакадзе-Мару пройшло певну модернізацію все тій же на верфі Osaka Iron Works у Інношимі.

З травня по жовтень 1941-го судно виконало два рейси до японських підмандатних територій у Мікронезії, зокрема, забезпечуючи діяльність кораблів флоту на Маршаллових островах.

Операції на Філіппінах та в Індонезії[ред. | ред. код]

4 грудня 1941-го Аскадзе-Мару вирушило з Куре на південь і з 6 по 17 грудня перебувало на Амамі Осімі (північна група островів Рюкю). Саме тут збирались сили для висадки на східному узбережжі філіппінського острова Лусон у Ламон-Бей. 17 грудня 1941-го з Амаміошими вийшов конвой із 24 транспортів з військами і того ж дня рушило до Філіппін Асакадзе-Мару, яке ще на Кюсю прийняло запас вугілля та рідкого палива. 24 грудня сили вторгнення прибули до Ламон-Бей та успішно висадили десант. Асакадзе-Мару перебувало тут кілька діб, після чого 27—28 грудня пройшло до порту Давао на південному узбережжі острова Мінданао (був захоплений японським десантом ще 20 грудня).

4—8 січня 1942-го судно пройшло на Палау (важливий транспортний хаб на заході Каролінських островів), після чого 10—16 січня перейшло до Менадо на північно-східному завершенні острова Целебес (тут японці висадились ще 11 січня). 21 січня Аскадзе-Мару полишило цей порт та через сім діб прибуло до Кіруну (наразі Цзілун на острові Тайвань).

Відомо, що в середині березня 1942-го Асакадзе-Мару знову побувало на Целебесі (цього разу в затоці Старинг-Бей на південному сході острова), а на початку квітня прибуло до Куре.

У середині травня 1942-го судно знову попрямувало до Індонезії та 24 числа прибуло до Макассару (південно-західне узбережжя все того ж Целебесу), де вивантажило вугілля.

Відомо, що в першій половині серпня 1942-го Асакадзе-Мару пройшло короткочасний ремонт на верфі Chosen Heavy Industries, наприкінці вересня побувало в Мако (важлива база японського ВМФ на Пескадорських островах у південній частині Тайванської протоки), а на початку жовтня пройшло звідси до Осаки. Наступні два місяці Асакадзе здійснювало рейси в японських водах та відвідало порти Інношима, Муроран (острів Хоккайдо), Фушікі, Йокосука.

Рейс до Рабаулу[ред. | ред. код]

Важка битва за Гуадалканал, яка тривала з початку серпня, змушувала японське командування перекидати сюди підкріплення. 10 грудня 1942-го Асакадзе-Мару вийшло у складі конвою № 1 Го з Йокосуки, пройшло через Сайпан (Маріанські острови) і 22 грудня досягнуло Рабаулу — головної передової бази японців у архіпелазі Бісмарка, з якої провадились операції на Соломонових островах та сході Нової Гвінеї.

30 грудня судно полишило Рабаул та попрямувало до Японії, прибувши до Йокосуки 8 січня 1943-го.

Служба у першій половині 1943-го[ред. | ред. код]

У січні — першій половині липня 1943-го Асакадзе-Мару здійснило численні рейси у водах Японії, де відвідало порти Отару (острів Хоккайдо), Осака, Сасебо, Моджі, Ніїхама, Куре, Саєкі, Йокосука. При цьому в лютому воно також здійснило рейс до Індонезії на острів Амбон, у квітні побувало в Такао (наразі Гаосюн на Тайвані), а в травні — червні пройшло з Саєкі до Палау (важливий транспортний хаб на заході Каролінських островів) та назад у складі конвоїв K-511 та P-531 відповідно.

Другий рейс до Рабаулу[ред. | ред. код]

19 липня 1943-го Асакадзе-Мару вийшло з Йокосуки у складі конвою 3719, який 29 липня прибув на атол Трук (центральна частина Каролінських островів), де ще до війни створили потужну базу японського ВМФ, з якої до лютого 1944-го провадились операції в цілому ряді архіпелагів. 6—10 серпня 1943-го судно у складі конвою № 1064 пройшло до Рабаулу, звідки 26 серпня — 2 вересня пройшло на Палау у складі конвою O-605. 12—24 вересня разом з конвоєм FU-206 Асакадзе-Мару повернулось до Японії та прибуло в Осаку.

Конвой 3009А[ред. | ред. код]

Протягом наступник кількох тижнів Асакадзе-Мар відвідало порти Моджі, Кобе, Нагоя, Йокосука, а 9 жовтня вийшло з останньої на Трук разом із конвоєм № 3009A. 12 жовтня неподалік від Тітідзіми (острови Огасавара) підводний човен торпедував флотський транспорт Мамія (Mamiya), який прямував у складі конвою. Судно утрималось на воді, при цьому 15 жовтня Асакадзе-Мару узяв його на буксир та 18 жовтня довів до Саєкі (острів Кюсю).

Рейс на Маршаллові острови[ред. | ред. код]

22—31 жовтня Асакадзе-Мару пройшло з Куре на Трук. 7 листопада воно вийшло звідси на Маршаллові острови у складі конвою № 5075, який 13 листопада прибув на атол Кваджелейн.

4 грудня 1943-го судно все ще перебувало на Кваджелейні, коли по ньому завдало удару американське авіаносне з'єднання. Були потоплені та пошкоджені цілий ряд кораблів та суден, при цьому Асакадзе-Мару затонуло зі втратою 19 членів екіпажу.[2]

Наразі залишки судна знаходяться на глибині від 24 до 31 метра.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Asakaze Maru (+1943).
  2. Japanese Auxiliary Collier Tankers. www.combinedfleet.com. Архів оригіналу за 26 листопада 2021. Процитовано 7 грудня 2021.