Вирівська волость (Рівненський повіт)

Вирівська волость
Центр	Вири
Площа	45 854 (1885)
Населення	4823 осіб (1885)
Густота	9.6 осіб / км²
Наступники	ґміна Клєсув

Вирівська волость — адміністративно-територіальна одиниця Рівненського повіту Волинської губернії Російської імперії. Волосний центр — село Вири.

Станом на 1885 рік складалася з 14 поселень, 11 сільських громад. Населення — 4823 особи (2307 чоловічої статі та 2516 — жіночої), 584 дворових господарства.

Основні поселення волості:

• Вири — колишнє власницьке село за 120 верст від повітового міста, 349 осіб, 34 двори; волосне правління; постоялий будинок.
• Єльне — колишнє власницьке село, 310 осіб, 37 дворів, православна церква, постоялий будинок.
• Кам'яне — колишнє власницьке село при річці Случ, 550 осіб, 80 дворів, православна церква, постоялий будинок, водяний млин, вітряк.
• Малі-Селищі — колишнє власницьке село, 232 особи, 39 дворів, православна церква, постоялий будинок, винокурний завод.
• Осницьк — колишнє власницьке село, 223 особи, 40 дворів, православна церква, постоялий будинок, водяний млин.
• Томашград (Сехи) — колишнє власницьке містечко, 361 особа, 59 дворів, православна церква, католицька каплиця, постоялий будинок.
• Чудель — колишнє власницьке село при річці Случ, 590 осіб, 108 дворів, православна церква, постоялий будинок, водяний млин.

Під владою Польщі

Гміна Клєсув
1920—1939
Воєводство	Поліське, Волинське
Повіт	Сарненський
Адмінцентр гміни	Клесів
Тип гміни	Сільська
Громади	14
Населення (1921)  • населення  • густота населення	9 960

Після окупації Волині поляками волость називалася гміною Вири і входила до Сарненського повіту Поліського воєводства.

15 травня 1922 р. перейменована на ґміна Клєсув у зв'язку з перенесенням адміністративного центру.

16 грудня 1930 ґміна у складі повіту була передана до Волинського воєводства.

Польською окупаційною владою на території ґміни велася державна програма будівництва польських колоній і заселення поляками. На 1936 рік ґміна складалася з 14 громад:

1. Чабель — село: Чабель та хутір: Кравцева-Даровизна;
2. Чудель — село: Чудель та хутори: Бутилки і Будки;
3. Ясногірка — село: Ясногірка, гаївка: Дубрівка та хутір: Говч;
4. Єльне — село: Єльне, залізнична станція: Єльне та хутори: Хворозбит, Кружки, Камінь, Млинок, Острів, Підпар, Пласток, Підкруг і Сергіївка;
5. Кам'яне — село: Кам'яне та хутори: Довгий-Островок, Довгий-Брід, Гуски, Града, Вакулин, Загалля, Застав'я і Замлиння;
6. Клесів — село: Клесів, селище: Клесів, хутори: Кремінне, Пухач, Вілька-Клесівська і Здилів та колонія: Ліщинець;
7. Крита-Слобода — село: Крита-Слобода та хутір: Завереття;
8. Лядо — село: Лядо, залізнична станція: Лядо, фільварок: Лядо і Мединь-Славків та колонії: Омельне, Перестанець і Татинне;
9. Ломськ — село: Ломськ, колонія: Бесідка, фільварок: Шичеве та селище: Томашгород;
10. Малі-Селищі — село: Малі-Селищі й Рудня-Сідлиська та хутір: Зеленява;
11. Осницьк — село: Осницьк та хутори: Крушина, Пугачівка і Смолярня;
12. Томашгород — село: Томашгород, гаївка: Лядкове-Лядо та хутори: Підбуч, Саклів, Стеблик, Шершень, Тухове, Закруг і Заброди;
13. Теодорівка — село: Теодорівка та колонія: Липники;
14. Вири — село: Вири і Олексіївка, колонія: Альбин та хутори: Бараки-Товсті, Брід і Цегельня.

Після радянської анексії західноукраїнських земель ґміна ліквідована у зв'язку з утворенням Клесівського району.

Джерела

• Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)