Клеванська волость
Перейти до навігації
Перейти до пошуку
| Клеванська волость | ||||
| Центр | Клевань | |||
|---|---|---|---|---|
| Площа | 9891 (1885) | |||
| Населення | 6781 осіб (1885) | |||
| Густота | 62.7 осіб / км² | |||
| Наступники | ґміна Клевань | |||
Кле́ванська волость — адміністративно-територіальна одиниця Рівненського повіту Волинської губернії Російської імперії. Волосний центр — містечко Клевань.
Станом на 1885 рік складалася з 19 поселень, 17 сільських громад. Населення — 6781 осіб (3306 чоловічої статі та 3475 — жіночої), 776 дворових господарства[1].
Основні поселення волості:
- Клевань — колишнє власницьке містечко при річці Стубенка за 23 версти від повітового міста, 490 осіб, 82 двори; волосне правління; православна церква, костел, 3 єврейські молитовні будинки, повітове та парафіяльне духовне училище, богадільня, 4 постоялі двори, 7 постоялих будинків, 74 лавки, базар, ярмарок. За ½ версти — станція залізниці.
- Білів — колишнє власницьке село при річці Стубенка, 275 осіб, 60 дворів, православна церква, постоялий будинок.
- Броники
- Голишів — колишнє власницьке село при річці Стубенка, 424 особи, 65 дворів, православна церква, постоялий будинок.
- Грабів — колишнє власницьке село при річці Устя, 373 особи, 54 двори, православна церква.
- Дерев'яне — колишнє власницьке село, при струмкові, 479 осіб, 71 двір, православна церква, постоялий будинок.
- Диків — колишнє власницьке село при річці Стубенка, 990 осіб, 177 дворів, православна церква.
- Мочулки — єврейська землеробська колонія, 332 особи, 20 дворів, молитовний будинок, постоялий будинок, маслобійний завод.
- Новий Жуків — колишнє власницьке село при річці Стубенка, 158 осіб, 25 дворів, православна церква.
- Оржів — колишнє власницьке село при річці Устя, 747 осіб, 105 дворів, православна церква, школа, постоялий будинок.
- Сморжів — колишнє власницьке село при річці Стубенка, 235 осіб, 33 двори, православна церква.
- Старий Жуків — колишнє власницьке село при річці Стубенка, 352 особи, 54 двори, православна церква, школа, постоялий будинок.
| Гміна Клевань | |
| 1921-1939 | |
| Воєводство | Волинське |
|---|---|
| Повіт | Рівненський |
| Адмінцентр гміни | Клевань |
| Тип гміни | Сільська |
| Громади | 30 |
Після окупації Волині поляками волость називалася ґміна Клевань, з 19 лютого 1921 р. у складі повіту входила до новоутвореного Волинського воєводства.
12 грудня 1933 р. частину території передано:
- із ґміни Дзяткевіче — села Радухівка, Сухівці й Жуківщина;
- до ґміни Алєксандр'я — село Суськ і розміщені на правому березі річки Горинь державні ліси[2].
Польською окупаційною владою на території ґміни інтенсивно велася державна програма будівництва польських колоній і заселення поляками. На 1936 рік ґміна складалася з 30 громад[3]:
- Адамків — хутір: Адамків;
- Білів — село: Білів та хутір: Білів;
- Бронники — село: Бронники, хутір: Бронники, фільварок: Бронники та шосейна будка: Бронники;
- Дерев'яне — село: Дерев'яне, хутір: Дерев'яне, шосейна будка: Дерев'яне та лісничівка: Дерев'яне;
- Диків — село: Диків та хутір: Диків;
- Грабів — хутори: Грабів, Дубова Долина і Воля;
- Голишів — село: Голишів, хутір: Голишів, лісничівка: Голишів та військове селище: Дуби;
- Юридика-Новостав — село: Юридика-Новостав, лісництво: Юридика-Новостав, летовище: Новостав та урочище: Пнівщина;
- Клевань — містечко: Клевань;
- Клевань — селище: Клевань, залізнична станція: Клевань та урочище: Перекалля;
- Клевань — село: Клевань, надлісництво: Клевань, смолярня: Клевань та вокзал: Клевань;
- Костянтинів — селище: Костянтинів;
- Мочулки — колонія: Мочулки та лісничівка: Мочулки;
- Новосілки — село: Новосілки та хутори: Новосілки і Гори;
- Новостав-Дальній — село: Новостав-Дальній;
- Новожуків — село: Новожуків;
- Олишва — село: Олишва та лісничівка: Олишва;
- Оржів — село: Оржів та хутір: Оржів;
- Оржів — фабричне селище: Оржів, лісничівка: Оржів та залізничний перестанок: Оржів;
- Покоси — колонія: Покоси та лісничівка: Покоси;
- Радухівка — село: Радухівка;
- Рогачів — село: Рогачів;
- Рокитнянка — військове селище: Рокитнянка;
- Руда-Красна — село: Руда-Красна, хутір: Руда-Красна, смолярня: Руда-Красна та лісничівка: Руда-Красна;
- Сморжів — село: Сморжів, хутір: Сморжів та лісництво: Милостав;
- Старожуків — село: Старожуків та хутір: Старожуків;
- Сухівці — село: Сухівці;
- Шволежерів — військове селище: Шволежерів;
- Застав'я — село: Застав'я, хутір: Застав'я та урочище: Швейцарія;
- Жуківщина — колонія: Жуківщина.
Після радянської анексії західноукраїнських земель ґміна ліквідована у зв'язку з утворенням Клеванського району.
- Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)
- ↑ Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)
- ↑ Rozporządzenie Ministra Spraw Wewnętrznych z dnia 6 grudnia 1933 r. o zniesieniu gminy wiejskiej Majków i o zmianie granic gmin wiejskich w powiecie rówieńskim, województwie wołyńskiem. Dz.U. 1933 nr 97 poz. 753 [Архівовано 26 Грудня 2016 у Wayback Machine.] (пол.)
- ↑ Wołyński Dziennik Wojewódzki nr 1 z dnia 4 stycznia 1936 roku, s. 70-71 [Архівовано 4 травня 2017 у Wayback Machine.] (пол.)
|
Це незавершена стаття про адміністративно-територіальний поділ Російської імперії. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
| |||||||||||||||||
_(1796).gif)