Тучинська волость

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Тучинська волость
Центр Тучин
Площа 29 759 (1885)
Населення 15 190 осіб (1885)
Густота 46.7 осіб / км²
Наступники ґміна Тучин

Тучинська волость — адміністративно-територіальна одиниця Рівненського повіту Волинської губернії Російської імперії. Волосний центр — містечко Тучин.

Склад

[ред. | ред. код]

Станом на 1885 рік складалася з 21 поселення, 18 сільських громад. Населення — 15190 осіб (7549 чоловічої статі та 7641 — жіночої), 769 дворових господарств[1].

Основні поселення

[ред. | ред. код]
  • Тучин — колишнє державне та власницьке містечко село при річці Горинь, за 24 версти від повітового міста, 513 осіб, 106 дворів; волосне правління; 2 православні церкви, костел, кладовищенська католицька каплиця, синагога, 3 єврейські молитовні будинки, 47 лавок, кузня, столярна майстерня, суконна фабрика. За 3 версти — колонія Амелин із молитовним будинком та школою. За 6 верст — колонія Жалянка із молитовним будинком, школою та вітряком. За 7 верст — цегельний завод. За 10 верст — смоляний завод. За 10 верст — колонія Кути-Залісся із молитовним будинком та школою. За 11 верст — колонія Несподзянка 1-а із молитовним будинком та школою. За 12 верст — колонія Несподзянка 2-а із молитовним будинком та школою. За 15 верст — колонія Несподзянка 3-я із молитовним будинком та школою. За 24 версти — колонія Кухи (Феліціанівка) із молитовним будинком та школою.
  • Антонівка — єврейська землевласницьке колонія, 737 осіб, 40 дворів, молитовний будинок, 2 лавки, шкіряний завод.
  • Воскодави — колишнє власницьке село при річці Горинь, 464 особи, 55 дворів, православна церква, постоялий будинок, водяний млин.
  • Гориньград — колишнє власницьке містечко при річці Горинь, 1039 осіб, 135 дворів, православна церква, костел, кладовищенська католицька каплиця, синагога, школа, 2 лавки, кузня, столярна майстерня.
  • Дроздів — колишнє власницьке село при річці Горинь, 395 осіб, 38 дворів, православна церква, школа, постоялий будинок, водяний млин.
  • Мала Любашна — колишнє власницьке село, 190 осіб, 23 двори, православна церква, водяний млин.
  • Малі Селища — колишнє власницьке село, 171 особа, 15 дворів, православна церква, постоялий будинок, вітряк. Поруч єврейська землевласницька колонія із 36 дворами, 650 мешканцями, 2 молитовними будинками та 2 лавками.
  • Річиця — колишнє власницьке село при річці Горинь, 416 осіб, 48 дворів, православна церква, кузня, постоялий будинок, водяний млин, винокурний завод.
  • Синне — колишнє власницьке село, 418 осіб, 45 дворів, православна церква, постоялий будинок.
  • Шубків — колишнє власницьке село при річці Горинь, 490 осіб, 54 двори, православна церква, школа, постоялий будинок, водяний млин, смоляний та винокурний заводи.

Польський період

[ред. | ред. код]
Гміна Тучин
1921-1939
Воєводство Волинське
Повіт Рівненський
Адмінцентр гміни Тучин
Тип гміни Сільська
Громади 45

Після окупації Волині поляками волость надалі називалася ґміна Тучин, з 19 лютого 1921 р. у складі повіту входила до новоутвореного Волинського воєводства.

31 грудня 1924 р. до гміни Костопіль приєднано вилучені з гміни Тучин село і селище Малі Селища, села Юзефувка, Мала Любашка, Борщувка, колонії Груди, Анноваль, Крухи, Долганєц, Янішувка, Колбанє, Руденка і Майдан Руденський[2]

12 грудня 1933 р. внесено зміни у складі ґміни і передано:

Польською окупаційною владою на території ґміни інтенсивно велася державна програма будівництва польських колоній і заселення поляками. На 1936 рік ґміна складалася з 45 громад[4]:

  1. Анелин — колонії: Анелин і Валевиця;
  2. Андріївка — колонія: Андріївка;
  3. Антоніїв — колонії: Антоніїв і Полянка;
  4. Антонівка — колонія: Антонівка;
  5. Антонівка — селище: Антонівка;
  6. Бугринський-Майдан — колонія: Бугринський-Майдан;
  7. Цецилівка — колонія: Цецилівка;
  8. Дроздів — село: Дроздів;
  9. Галлерове — військове селище: Галлерове;
  10. Горбів — село: Горбів та військове селище: Ведета;
  11. Гориньград — містечко: Гориньград;
  12. Ядзин Чеславин — колонія: Ядзин Чеславин;
  13. Язлівці — військові селища: Язлівці й Залісся;
  14. Ючин — колонія: Ючин;
  15. Корчимка — колонія: Корчимка;
  16. Коростятин — село: Коростятин;
  17. Котів — село: Котів;
  18. Красниця — колонія: Красниця;
  19. Криничка — колонія: Криничка;
  20. Кути Залісся — колонії: Кути Залісся і Круглик;
  21. Леонівка — колонії: Леонівка і Верховецький Бір;
  22. Люцинів — колонія: Люцинів;
  23. Матіївка — село: Матіївка;
  24. Малятин — село: Малятин;
  25. Мар'янівка — колонія: Мар'янівка;
  26. Микулин — село: Микулин;
  27. Мощони — село: Мощони;
  28. Мичів — колонія: Мичів;
  29. Несподіванка — колонія: Несподіванка;
  30. Новий Прушин — колонія: Новий Прушин;
  31. Пустомити — село: Пустомити, фільварок: Пустомити та лісничівка: Березолуки;
  32. Пустомицький Майдан — колонії: Пустомицький Майдан і Петровиця;
  33. Рисвянка — колонія: Рисвянка;
  34. Рисвянка — село: Рисвянка;
  35. Річиця — село: Річиця та хутір: Чорничне;
  36. Синне — село: Синне та колонія: Подобанка;
  37. Собівка — колонія: Собівка;
  38. Шубків — село: Шубків;
  39. Тучин — містечко: Тучин;
  40. Тучин — село: Тучин, фільварок: Ступник та хутір: Видумка;
  41. Уршулин — колонія: Уршулин;
  42. Воронів — село: Воронів, фільварок: Воронів та селище: Прушин;
  43. Воскодави — село: Воскодави, фільварок: Воскодави та хутір: Воскодавська-Діброва;
  44. Залянка — колонія: Залянка;
  45. Залянка — село: Залянка.

Після радянської анексії західноукраїнських земель ґміна ліквідована у зв'язку з утворенням Тучинського району.

Див. також

[ред. | ред. код]

Джерела

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]