Користувач:Yasnodark/Чернетка. Різне

Фестиваль «Чортківська офензива»
Дати	червень
Місце проведення	Україна, Чортків
Роки існування	2018
Засновано	ГО «Альтернатива-Чортків»
Організовано	ГО «Альтернатива-Чортків»

Гладу́н Степа́н Прокопович
Народився	6 березня 1914; Новосілка
Помер	4 лютого 1973 (58 років)
Національність	українець
	; ; ;

Козлов Філіп
Народився	2000; Україна
Громадянство	Україна
Роки діяльності	2010—теперішній час
Провідні ролі	Роль Олександра у фільмі Синевир та Андрія у серіалі Школа
IMDb	ID 4754369

По[ред. | ред. код]

Бетті Баллантайн●

Пітер Нільсон● (швед. Peter Nilson) «Вартовий космосу» (швед. Rymdväktaren, 1995) (1995) (Швеція)
Генрі Гезлітт (англ. Henry Hazlitt) Велика ідея (англ. «The Great Idea», 1951)^[1]^[2]^[3]
Рене Баржавель (фр. René Barjavel) «Велика таємниця» (фр. «Le Grand Secret», 1973) (Франція)
Белькампо (нід. Belcampo) «Верландія» (нід. «Voorland», 1926) (Нідерланди)
Джон Браннер (англ. John Brunner) «Вершник на хвилі шоку^[en]» (англ. «The The Shockwave Rider», 1974) (Велика Британія)
Джеймс Тіптрі-молодший (англ. James Tiptree Jr.) «Вище стін навколо світу●» (англ. Up the Walls of the World) (1978) (США)
Кен Маклауд (англ. Ken MacLeod) — «Відділ Кассіні» (англ. «The Cassini Division») [1998] (Велика Британія) (Шотландія)
Крістофер Пріст (англ. Christopher Priest) — «Відокремлення●» (англ. «The Separation») (2002) (Велика Британія)
Джаміль Назір^[fr] (англ. Jamil Nasir) — «Відстань Гейза » (англ. «Distance Haze») [2000]
Ґрегорі Бенфорд (англ. Gregory Benford) — «Вітрильна яскрава вічність^[en]» (англ. «Sailing Bright Eternity», 1995) (США)
Жерар Клайн (фр. Gérard Klein) «Вітрильники Сонця^[fr]» (фр. Les Voiliers du soleil, 1961) (Франція)
Пол Дж. Макоулі● (англ. Paul McAuley) — «Вічне світло^[en]» (англ. «Eternal Light», 1991) (Велика Британія)
Ненсі Кресс (англ. Nancy Kress) — «Вкрасти крізь небо» (англ. «Steal Across the Sky», 2009)
Рафаель Лафферті (англ. R. A. Lafferty) «Володар минулого●» (англ. Past Master, []1968 у літературі|1968]]) (США)
Еміль Вахек● «Володар світу» (чеськ. «Pán světa», 1925), (Чехія)
Джеффрі Дірмер^[en] (англ. Geoffrey Dearmer) Вони хотіли бути птахами (англ. «They Chose to Be Birds», 1935)
Джон Варлі (англ. John Varley) — «Гаряча лінія Змійоносця●» (англ. The Ophiuchi Hotline», 1977) (США)
П'єр Пело^[en] «Гарячковий цирк» (фр. «Delirium Circus», 1977) (Франція)
Шаблон:Прапор Агліії Енджела Картер (англ. Angela Carter) — «Герої та лиходії^[en]» (англ. «Heroes and Villains»,1969) (Велика Британія)
Р. В. Фаучар «Гімалайський тунель» (фр. «Himalajský tunel», 1946), (Чехія)
Чарльз Ерік Мейн (англ. Charles Eric Maine) «Глибокий вакуум» (англ. «High Vacuum», 1956) (Велика Британія)
Геррі Едмондс^[en]) ({{lang-en|Harry Edmonds) Годинникар з Гайдельберга (англ. «The Clockmaker of Heidelberg: Or, the Strange Affair of Hugh Brodie, Englishman», 1949)
Томас Циґлер^[de] (нім. Thomas Ziegler) «Голоси ночі●» (нім. «Die Stimmen der Nacht», 1994) (Німеччина)
Ян Гуйлоу^[sv] (швед. Jan Guillou) «Гори богів» (швед. «Gudarnas berg», (1990)
Баррі Н. Молзберґ^[en] (англ. Barry N. Malzberg) — «Ґалактики» (англ. «Galaxies», 1975) (США)
Річард Пауерс● (англ. Richard Powers) — «Ґалатея 2.2» (англ. «Galatea 2.2», 1995) (США)
Джоан Слончевськи● (англ. Joan Slonczewski) — «Двері до океану●» (англ. «A Door into Ocean», 1986) (США)
Артур Селлінз● «День сміття» (англ. Junk Day) (1970) (Велика Британія)
Джек Фінні (англ. Jack Finney) «Десятицентовик Вудроу Вілсона●» (англ. «The Woodrow Wilson Dime», 1968)
Уго Малагуті (італ. Ugo Malaguti) «Дива сатани» (італ. Satana dei Miracoli) (1966) (Італія)
Ларс Густафссон. (швед. Lars Gustafsson) «Дивна тварина з півночі» (швед. «Det sällsamma djuret från norr») (1989) (Швеція)
Джеймс де Міль «Дивний рукопис, знайдений у мідному циліндрі» (англ. «A Strange Manuscript Found in a Copper Cylinder»,) (1888)
Аєн Вотсон^[en] (англ. Ian Watson) — «Дивовижні відвідувачі» (англ. «Miracle Visitors») [1978] (Велика Британія)
Свен Оге Мадсен «Дні з Діамом, або життя вночі^[da]» (дан. «Dage med Diam eller Livet om natten», 1971)
Вільям Керролл (англ. William Carroll) Долари Дулі (англ. «Dooley's Dollars») 2010
Джеймс П. Хоґан^[en] «Експеримент Минерви^[en]» (англ. «The Minervan Experiment», 1981) (Велика Британія)
Джон Слейдек (англ. John Sladek «Ефект Мьоллера-Фокера●» (англ. «The Müller-Fokker Effect») (1970)
Сідні Паркмен (англ. Sydney Parkman) Життя починається завтра ({{lang-en|Life Begins Tomorrow) 1947
Мадж Пірсі ([] помилка: {{lang-xx}}: немає тексту (допомога)) — «Жінка на краю часу●» (англ. «Woman on the Edge of Time») [1976] (США)
Пет Мьорфі (англ. Pat Murphy) — «Жінка, що впала» (англ. «The Puppet Masters») [1986] (США)
Джоанна Расс (англ. Joanna Russ) — «Жіночий чоловік●» (англ. «The Female Man») (1975) (США)
Патриція Маккілліп «Забуті звірі Ельда^[en], 1974)
Іден Філлпотс● (англ. Eden Phillpotts) Завр (англ. «Zaurus») 1938
Оскар Льюїс (англ. Oscar Lewis) Загублені роки (англ. The Lost Years: A Biographical Fantasy«») (1951)

Lester del Rey[ред. | ред. код]

Brian W. Aldiss, Hothouse (Faber and Faber, 1962) Poul Anderson, The High Crusade (Doubleday, 1960) Poul Anderson, The Man Who Counts (Ace, 1978) Isaac Asimov, ed., Before the Golden Age (Doubleday, 1974) Isaac Asimov, The Caves of Steel (Doubleday, 1954) Isaac Asimov, The Foundation Trilogy (series, 1951-1953) Isaac Asimov, I, Robot (Gnome, 1950) J. G. Ballard, The Crystal World (Jonathan Cape, 1966) J. D. Beresford, The Hampdenshire Wonder (Sidgwick and Jackson, 1911) Alfred Bester, The Demolished Man (Shasta, 1953) James Blish, A Case of Conscience (Ballantine, 1958) James Blish, Earthman, Come Home (Putnam's, 1955) Leigh Brackett, edited by Edmond Hamilton, The Best of Leigh Brackett (Nelson Doubleday/SFBC, 1977) Ray Bradbury, Fahrenheit 451 (Ballantine, 1953) Ray Bradbury, The Martian Chronicles (Doubleday, 1950) Marion Zimmer Bradley, The Heritage of Hastur (DAW, 1975) Terry Brooks, The Sword of Shannara (Ballantine, 1977) John Brunner, Stand on Zanzibar (Doubleday, 1968) Anthony Burgess, A Clockwork Orange (Heinemann , 1962) Edgar Rice Burroughs, A Princess of Mars (McClurg, 1917) John W. Campbell, Jr., The Black Star Passes (Fantasy Press, 1953) Terry Carr, ed., Classic Science Fiction: The First Golden Age (Harper & Row , 1978) Jack L. Chalker, Midnight at the Well of Souls (Ballantine Del Rey , 1977) C. J. Cherryh, Brothers of Earth (Nelson Doubleday/SFBC, 1976) Arthur C. Clarke, Childhood's End (Ballantine, 1953) Arthur C. Clarke, The Nine Billion Names of God (Harcourt Brace World, 1967) Arthur C. Clarke, Rendezvous with Rama (Gollancz, 1973) Hal Clement, Mission of Gravity (Doubleday, 1954) Ray Cummings, The Girl in the Golden Atom (Methuen, 1922) L. Sprague de Camp, The Best of L. Sprague de Camp (Ballantine Del Rey, 1978) L. Sprague de Camp & Fletcher Pratt, The Compleat Enchanter: The Magical Misadventures of Harold Shea (Nelson Doubleday/SFBC, 1975) L. Sprague de Camp, Lest Darkness Fall (Henry Holt , 1941) Lester del Rey, The Best of Lester del Rey (Del Rey, 1978) Lester del Rey, The Eleventh Commandment (Regency, 1962) Lester del Rey, Nerves (Ballantine, 1956) Samuel R. Delany, Dhalgren (Bantam, 1975) Philip K. Dick, edited by John Brunner, The Best of Philip K. Dick (Ballantine, 1977) Gordon R. Dickson, Dorsai! (DAW, 1976) Thomas M. Disch, Camp Concentration (Rupert Hart-Davis, 1968) Stephen R. Donaldson, Lord Foul's Bane (Holt, Rinehart & Winston, 1977) Harlan Ellison, The Fantasies of Harlan Ellison (Gregg Press, 1979) George Allan England, Darkness and Dawn (Small Maynard, 1914) Philip José Farmer, The Lovers (Ballantine, 1961) Philip José Farmer, To Your Scattered Bodies Go (Putnam, 1971) Raymond Z. Gallun, edited by John J. Pierce, The Best of Raymond Z. Gallun (Ballantine , 1978) H. Rider Haggard, She (Harper and Bros, 1886) Peter Haining, ed., Weird Tales (Neville Spearman , 1976) Edmond Hamilton, City at World's End (Frederick Fell, 1951) Harry Harrison, Deathworld (Bantam, 1960) Raymond J. Healy & J. Francis McComas, eds., Adventures in Time and Space (Random House , 1946) Robert A. Heinlein, Double Star (Doubleday, 1956) Robert A. Heinlein, The Past Through Tomorrow (Putnam, 1967) Robert A. Heinlein, The Star Beast (Scribners, 1954) Robert A. Heinlein, Stranger in a Strange Land (Putnam, 1961) Frank Herbert, Dune (Chilton, 1965) Frank Herbert, Under Pressure (Ballantine, 1974) Robert E. Howard & L. Sprague de Camp, Conan the Conqueror (Gnome , 1950) L. Ron Hubbard, Final Blackout (Hadley, 1948) Aldous Huxley, Brave New World (Chatto & Windus, 1932) Henry Kuttner, The Best of Henry Kuttner (Nelson Doubleday/SFBC, 1975) Henry Kuttner, Destination Infinity (Avon, 1958) Ursula K. Le Guin, The Left Hand of Darkness (Ace Special, 1969) Fritz Leiber, The Best of Fritz Leiber (Nelson Doubleday/SFBC, 1974) Fritz Leiber, Gather, Darkness! (Pellegrini & Cudahy, 1950) Murray Leinster, edited by John J. Pierce, The Best of Murray Leinster (Ballantine, 1978) H. P. Lovecraft, At the Mountains of Madness (Astounding, 1936) Laurence Manning, The Man Who Awoke (Ballantine, 1975) Anne McCaffrey, Dragonflight (Ballantine, 1968) A. Merritt, The Face in the Abyss (Liveright, 1931) A. Merritt, The Moon Pool (Putnam , 1919) Walter M. Miller, Jr., A Canticle for Leibowitz (Lippincott, 1959) C. L. Moore, edited by Lester del Rey, The Best of C.L. Moore (Nelson Doubleday/SFBC, 1975) Sam Moskowitz, ed., Science Fiction by Gaslight (World , 1968) Larry Niven & Jerry Pournelle, The Mote in God's Eye (Simon and Schuster, 1974) Larry Niven, Ringworld (Ballantine, 1970) Andre Norton, Victory on Janus (Harcourt Brace & World , 1966) Andre Norton, Witch World (Ace , 1963) Philip Francis Nowlan, Armageddon 2419 AD (Avalon, 1962) Edgar Pangborn, Davy (St. Martin's, 1964) Edgar Pangborn, A Mirror for Observers (Doubleday, 1954) H. Beam Piper, Little Fuzzy (Avon , 1962) H. Beam Piper, Lord Kalvan of Otherwhen (Ace , 1965) H. Beam Piper, Space Viking (Ace, 1963) Frederik Pohl, edited by Lester del Rey, The Best of Frederik Pohl (Nelson Doubleday/SFBC, 1975) Frederik Pohl, Gateway (St. Martin's, 1977) Frederik Pohl & C. M. Kornbluth, The Space Merchants (Ballantine, 1953) Eric Frank Russell, The Best of Eric Frank Russell (Del Rey, 1978) Robert Silverberg, Dying Inside (Scribner's, 1972) Robert Silverberg, ed., Science Fiction Hall of Fame Volume One (Doubleday, 1970) Clifford D. Simak, City (Gnome Press, 1952) Clifford D. Simak, Way Station (Doubleday, 1963) Cordwainer Smith, edited by John J. Pierce, The Best of Cordwainer Smith (Nelson Doubleday/SFBC, 1975) Edward E. Smith, The Skylark of Space (Buffalo , 1946) George O. Smith, Venus Equilateral (Prime Press , 1947) Olaf Stapledon, Odd John (Methuen, 1935) Theodore Sturgeon, More Than Human (Farrar, Straus & Young/Ballantine, 1953) Theodore Sturgeon, Not Without Sorcery (Ballantine, 1961) J. R. R. Tolkien, The Fellowship of the Ring (Allen & Unwin , 1954) E. C. Tubb, The Winds of Gath (Ace Double, 1967) A. E. van Vogt, Slan (Arkham House, 1946) A. E. van Vogt, The World of Null-A (Simon & Schuster, 1948) Jules Verne, From the Earth to the Moon (J. Hetzel, 1865) Stanley G. Weinbaum, The Best of Stanley G. Weinbaum (Ballantine, 1974) H. G. Wells, The Time Machine (Henry Holt, 1895) H. G. Wells, The War of the Worlds (Heinemann, 1898) Jack Williamson, The Best of Jack Williamson (Ballantine Del Rey, 1978) Jack Williamson, The Legion of Space (Fantasy Press, 1947) Philip Wylie & Edwin Balmer, When Worlds Collide (Frederick A. Stokes, 1933) John Wyndham, The Day of the Triffids (Doubleday, 1951) John Wyndham, The Midwich Cuckoos (Michael Joseph, 1957) Roger Zelazny, Four for Tomorrow (Ace, 1967) Roger Zelazny, Nine Princes in Amber (Doubleday, 1970)

Міжнародні зустрічі[ред. | ред. код]

До вступу на посаду 12 Квітня 2019 обраний президент Володимир Зеленський з президентом Франції Емануелем Макроном^[4]

25 Квітня 2019 Зеленський зустрівся з прем'єр-міністром Нідерландів Марк Рютте|Марком Рютте]] травня ^[5]

Після іннаугурації: 20.05.2019 Президент України Володимир Зеленський провів зустрічі із Президентом Естонії Керсті Кальюлайд та Президентом Грузії Саломе Зурабішвілі^[6]. Також зустрівся з президентом Угорщини Яношем Адером та президентом Литви Далею Грибаускайте ^[7]

17 червня 2019^[8]

18 червня 2019 Президент України Володимир Зеленський зустрівся з президентом ФРН Франком-Вальтером Штайнмайєром^[9] та та федеральним канцлером Німеччини Ангелою Меркель ^[10]

2 липня 2019 Зеленський у Торонто зустрівся з прем'єр-міністром Канади Джастіном Трюдо^[11]

26 липня 2019 Зеленський зустрівся зі спецпредставником Сполучених Штатів Америки з питань України Куртом Волкером^[12]

7 серпня 2019 Президент України Володимир Зеленський зустрівся з президентом Туреччини Реджепом Таїпом Ердоганом^[13]

19 серпня 2019 Зеленський зустрівся з прем'єр-міністром Ізраїлю Беньяміном Нетаньягу.^[14]

31 серпня 2019 Президент України Володимир Зеленський зустрівся з президентом Анджеєм Дудою^[15] та прем'єр-міністром Польщі, з президентом Грузії Саломе Зурабішвілі ^[16]^[17],

1 вересня Президент України Володимир Зеленський зустрівся з президентом Литви Гітанасом Науседою. ^[18] та прем'єр-міністром Бельгії Шарлем Мішелем.^[19]

1 вересня Президент Володимир Зеленський у Варшаві зустрівся з віце-президентом США Майком Пенсом. ^[20]

13 вересня Президент України Володимир Зеленський зустрівся з президентом Фінляндії Саулі Нііністьо, який прибув до Києва з офіційним візитом.^[21] та с Президентом Естонської Республіки Керсті Кальюлайд ^[22]

16 вересня Президент України Володимир Зеленський зустрівся з президентом Словацької Республіки Зузани Чапутової, яка прибула до України з офіційним візитом, передає кореспондент УНН.^[23]

24 вересня 2019 року Володимир Зеленський зустрівся з президентом Казахстану Касимом-Жомартом Токаєвим.^[24] та Федеральним канцлером Німеччини Ангелою Меркель^[25]

25 вересня 2019 року У рамках участі у роботі 74-ї сесії Генеральної Асамблеї ООН Президент України Володимир Зеленський провів перемовини з Президентом Арабської Республіки Єгипет Абделем Фаттахом ас-Сісі. ^[26]

25 вересня 2019 року Володимир Зеленський зустрівся з Президентом Румунії Клаусом Йоганнісом^[27], прем’єр-міністром Норвегії Ерною Сульберґ^[28] прем’єр-міністром Швеції^[29]^[30]^[31]

25 вересня 2019 року Володимир Зеленський зустрівся з Президентом США Дональдом Трампом. ^[32]

4 жовтня 2019 року Президент України Володимир Зеленський під час форуму регіонів України та Білорусі у Житомирі.^[33]

https://www.latimes.com/world-nation/story/2019-10-10/ukraine-zelensky-trump-impeachment

1968[ред. | ред. код]

Артур Кларк «Дві тисячі перший рік: Космічна одісея» (англ. «2001: A Space Odyssey») (Шрі-Ланка)
Рафаель Лафферті (англ. R. A. Lafferty) «Володар минулого}» (англ. Past Master)) (США)
Джек Вільямсон «Впіймані до пастки у космосі» (англ. «Trapped in Space») (США)
Сергій Снєгов «Вторгення до Персею» (рос. «Вторжение в Персей») (Російська РФСР)
Іван Єфремов «Година бика» (рос. «Час быка») (Російська РФСР)
Джеймс Бліш «День після судного» (англ. «The Day After Judgment») (США)
Джек Фінні (англ. Jack Finney) «Десятицентовик Вудроу Вілсона» (англ. «The Woodrow Wilson Dime») (США)
Браєн Олдіс «Доповідь про ймовірність А^[en]» (англ. «Report on Probability A») (Велика Британія)
Майкл Фрейн^[en] «Дуже приватне життя^[en]» (англ. «A Very Private Life») (Велика Британія)
Пітер Дікінсон● «Заклинач погоди» «Заклинач погоди^[en]» англ. «The Weathermonger») (Велика Британія)
Едмонд Гемілтон «Закриті світи» (англ. «The Closed Worlds») (США)
Джон Браннер «Зупинка на Занзибарі» (англ. «Stand on Zanzibar») (Велика Британія)
Андре Нортон «Камінь передтеч» (англ. «The Zero Stone») (США)
Роберт Шеклі «Кординати див» (англ. «Dimension of Miracles») (США)
Гаррі Гаррісон «Кінні варвари» (англ. «Horse Barbarians») (США), (Велика Британія)
Роберт Сілвеберґ «Ковадло часу» (англ. «The Anvil of Time») (Велика Британія)
Томас Діш «Концтабір●» (англ. «Camp Concentration») (Велика Британія)
Ольга Ларіонова «Леопард з вершини Кіліманджаро» (рос. «Леопард с вершины Килиманджаро») (Російська РФСР)
Роберт Сілвеберґ «Людина в лабіринті» (англ. «The Man in the Maze») (США)
Мартін Кейдін● Машина Господа (англ. «The God Machine») (США)
Джек Венс «Місто Часща^[en]» (англ. «City of the Chasch») , (США)
Гюнтер Крупкат «Набу» (нім. «Nabou») НДР
Рене Баржавель «Ніч часів^[fr]» (фр. «La Nuit des temps») (Франція)
Семюел Ділейні «Нова●» (англ. «Nova») (США)
Джон Бойд● «Останній зореліт з Землі●» (англ. «The Last Starship from Earth») (США)
Майкл Муркок «Остаточна програма●» (англ. «The Final Programme»), (Велика Британія)
Кіт Робертс «Павана●» (англ. «Pavane») [1968]
Енн Маккефрі «Політ дракона» (англ. «Dragonflight») (США)
Кліффорд Сімак «Резервація гоблінів» (англ. «The Goblin Reservation») (США)
Олексій Паншин «Ритуал переходу^[en]» (англ. «Rite of Passage») (США)
Едмонд Гемілтон «Світ зоряних вовків» (англ. «World of the Starwolves») (США)
Пауль ван Герк (нід. Paul van Herck) «Сем з плутоднем» (швед. Sam of de Pluterdag) (Бельгія)
Дейвід Ґай Комптон «Синтезадоволення» (англ. «Synthajoy») (Велика Британія)
Пер Вальо «Сталевий стрибок» (швед. «Stålsprånget») (Швеція)
Бертіль Мартенсен● «Це — реальність» (швед. «Fangelsestaden») (Швеція)
Філіп Дік «Чи сняться андроїдам про електровівці?» (англ. «Do Androids Dream of Electric Sheep?») (США)
Джеймс Бліш «Чорний Великдень^[en]» (англ. «Black Easter») (США), (Велика Британія)
Френк Герберт «Бар'єр Сантароґи^[en]» (англ. «The Santaroga Barrier») (США)
Урсула Ле Ґуїн «Чарівник Земномор'я» (англ. «A Wizard of Earthsea») (США)

by

Артур Кларк «Дві тисячі перший рік: Космічна одісея» (англ. «2001: A Space Odyssey», 1968) http://lib.ru/KLARK/spaceode.txt
Рафаель Лафферті (англ. R. A. Lafferty) «Володар минулого●» (англ. Past Master) (1968) (США)
Сергій Снєгов «Вторгення до Персею» (рос. «Вторжение в Персей», 1968) http://loveread.ec/read_book.php?id=48505&p=1
Іван Єфремов «Година бика» (рос. «Час быка», 1968) http://booksonline.com.ua/view.php?book=150362
Джек Фінні (англ. Jack Finney) «Десятицентовик Вудроу Вілсона●» (англ. «The Woodrow Wilson Dime», 1968)
Пітер Дікінсон● «Заклинач погоди» «Заклинач погоди^[en]» англ. «The Weathermonger», 1968) (Велика Британія)
Джон Браннер «Зупинка на Занзибарі» (англ. «Stand on Zanzibar», 1968) https://www.e-reading.club/book.php?book=7889
Андре Нортон «Камінь передтеч» (англ. «The Zero Stone», 1968) http://testlib.meta.ua/book/165587/read/
Роберт Шеклі «Кординати див» (англ. «Dimension of Miracles», 1968) http://knijky.ru/books/koordinaty-chudes
Гаррі Гаррісон «Кінні варвари» (англ. «Horse Barbarians», 1968) https://lib.misto.kiev.ua/GARRISON/deathw_3.dhtml
Ольга Ларіонова «Леопард з вершини Кіліманджаро» (рос. «Леопард с вершины Килиманджаро», 1968)
Джон Бойд● «Останній зореліт з Землі●» (англ. «The Last Starship from Earth», 1968) https://royallib.com/read/boyd_dgon/posledniy_zvezdolet_s_zemli.html#0
Майкл Муркок Тетралогія «Остаточна програма●» (англ. «The Final Programme», ), (Велика Британія)
Кліффорд Сімак «Резервація гоблінів» (англ. «The Goblin Reservation», 1968) http://lib.ru/SIMAK/goblins.txt
Едмонд Гемілтон «Світ зоряних вовків» (англ. «World of the Starwolves») (США)
Пауль ван Герк (нід. Paul van Herck) «Сем з плутоднем» (швед. Sam of de Pluterdag) (1968) (Бельгія)
Бертіль Мартенсен● «Це — реальність» (швед. Fangelsestaden) (1968) (Швеція)
Філіп Дік «Чи сняться андроїдам про електровівці?» (англ. «Do Androids Dream of Electric Sheep?», 1968) https://coollib.net/b/170355/read
Джеймс Бліш «Чорний Великдень^[en]» (англ. «Black Easter», 1968) https://royallib.com/book/blish_dgeyms/chernaya_pasha.html

Урсула Ле Ґуїн «Чарівник Земномор'я» (англ. «A Wizard of Earthsea», 1968) https://javalibre.com.ua/java-book/book/411

Збірки

Роберт Шеклі «Пастка для людей^[en]» (англ. «The People Trap», 1968) https://www.rulit.me/books/lovushka-read-111898-1.html ?
Рене Баржавель● «Ніч часів^[fr]» (фр. «La Nuit des temps», 1968), https://www.litmir.me/br/?b=552589

1966[ред. | ред. код]

Деніел Кіз «Квіти для Елджернона» (англ. «Flowers for Algernon», 1967) https://www.rulit.me/books/kviti-dlya-eldzhernona-read-374622-1.html

Майбутнє[ред. | ред. код]

20 століття:
https://fantlab.ru/bygenre?wg100=on&lang=&form=
https://fantlab.ru/bygenre?wg100=on&lang=&form=nov тільки романи
https://fantlab.ru/bygenre?wg100=on&lang=for&form= тільки твори далекого зарубіжжя
https://fantlab.ru/bygenre?wg100=on&lang=for&form=nov тільки романи далекого зарубіжжя
https://fantlab.ru/bygenre?wg100=on&lang=for&form=sto тільки короткі романи, повісті та оповідання далекого зарубіжжя
https://fantlab.ru/bygenre?wg100=on&lang=rus&form= тільки рос+ твори
https://fantlab.ru/bygenre?wg100=on&lang=rus&form=nov тільки рос+ романи
https://fantlab.ru/bygenre?wg100=on&lang=rus&form=sto тільки рос+ короткі романи, повісті та оповідання

21 століття:
https://fantlab.ru/bygenre?wg101=on&lang=&form=
https://fantlab.ru/bygenre?wg101=on&lang=for&form= тільки твори далекого зарубіжжя
https://fantlab.ru/bygenre?wg101=on&lang=for&form=nov тільки романи далекого зарубіжжя
https://fantlab.ru/bygenre?wg101=on&lang=for&form=sto тільки короткі романи, повісті та оповідання далекого зарубіжжя
https://fantlab.ru/bygenre?wg101=on&lang=rus&form= тільки рос+ твори
https://fantlab.ru/bygenre?wg101=on&lang=rus&form=nov тільки рос+ романи
https://fantlab.ru/bygenre?wg101=on&lang=rus&form=sto тільки рос+ короткі романи, повісті та оповідання

Наближене майбутнє:
https://fantlab.ru/bygenre?wg102=on&lang=&form=
https://fantlab.ru/bygenre?wg102=on&lang=&form=
https://fantlab.ru/bygenre?wg102=on&lang=for&form= тільки твори далекого зарубіжжя
https://fantlab.ru/bygenre?wg102=on&lang=for&form=nov тільки романи далекого зарубіжжя
https://fantlab.ru/bygenre?wg102=on&lang=for&form=sto тільки короткі романи, повісті та оповідання далекого зарубіжжя
https://fantlab.ru/bygenre?wg102=on&lang=rus&form= тільки рос+ твори
https://fantlab.ru/bygenre?wg102=on&lang=rus&form=nov тільки рос+ романи
https://fantlab.ru/bygenre?wg102=on&lang=rus&form=sto тільки рос+ короткі романи, повісті та оповідання

Віддалене майбутнє:
https://fantlab.ru/bygenre?wg103=on&lang=&form=
https://fantlab.ru/bygenre?wg103=on&lang=&form= тільки романи
https://fantlab.ru/bygenre?wg103=on&lang=for&form= тільки твори далекого зарубіжжя
https://fantlab.ru/bygenre?wg103=on&lang=for&form=nov тільки романи далекого зарубіжжя
https://fantlab.ru/bygenre?wg103=on&lang=for&form=sto тільки короткі романи, повісті та оповідання далекого зарубіжжя
https://fantlab.ru/bygenre?wg103=on&lang=rus&form= тільки рос+ твори
https://fantlab.ru/bygenre?wg103=on&lang=rus&form=nov тільки рос+ романи
https://fantlab.ru/bygenre?wg103=on&lang=rus&form=sto тільки рос+ короткі романи, повісті та оповідання

Дуже віддалене майбутнє:

https://fantlab.ru/bygenre?wg104=on&lang=&form=
https://fantlab.ru/bygenre?wg104=on&lang=&form=nov тільки романи
https://fantlab.ru/bygenre?wg104=on&lang=for&form= тільки твори далекого зарубіжжя
https://fantlab.ru/bygenre?wg104=on&lang=for&form=nov тільки романи далекого зарубіжжя
https://fantlab.ru/bygenre?wg104=on&lang=for&form=sto тільки короткі романи, повісті та оповідання далекого зарубіжжя
https://fantlab.ru/bygenre?wg104=on&lang=rus&form= тільки рос+ твори
https://fantlab.ru/bygenre?wg104=on&lang=rus&form=nov тільки рос+ романи
https://fantlab.ru/bygenre?wg104=on&lang=rus&form=sto тільки рос+ короткі романи, повісті та оповідання

Невизначений час:

https://fantlab.ru/bygenre?wg104=on&wg105=on&lang=&form=
https://fantlab.ru/bygenre?wg104=on&wg105=on&lang=&form=nov тільки романи
https://fantlab.ru/bygenre?wg104=on&wg105=on&lang=for&form= тільки твори далекого зарубіжжя
https://fantlab.ru/bygenre?wg104=on&wg105=on&lang=for&form=nov тільки романи далекого зарубіжжя
https://fantlab.ru/bygenre?wg104=on&wg105=on&lang=for&form=sto тільки короткі романи, повісті та оповідання далекого зарубіжжя
https://fantlab.ru/bygenre?wg104=on&wg105=on&lang=rus&form= тільки рос+ твори
https://fantlab.ru/bygenre?wg104=on&wg105=on&lang=rus&form=nov тільки рос+ романи
https://fantlab.ru/bygenre?wg104=on&wg105=on&lang=rus&form=sto тільки рос+ короткі романи, повісті та оповідання

Наближене та віддалене
https://fantlab.ru/bygenre?wg102=on&wg103=on&lang=&form=
https://fantlab.ru/bygenre?wg102=on&wg103=on&lang=&form=nov романи

Віддалене та дуже віддалене
https://fantlab.ru/bygenre?wg103=on&wg104=on&lang=&form=
https://fantlab.ru/bygenre?wg103=on&wg104=on&lang=&form=nov романи
https://ukr.lb.ua/world/2019/09/29/438511_ielizaveta_yasko_vidmovlyatisya_vid.html

https://football24.ua/sk_dnipro_1_shahtar_video_goliv_ta_oglyad_matchu_tab4_gid35296/

https://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%9E%D0%B1%D1%81%D1%83%D0%B6%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D0%B5_%D1%83%D1%87%D0%B0%D1%81%D1%82%D0%BD%D0%B8%D0%BA%D0%B0:Ameshavkin#/media/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:FantLab_theme_classifier.jpg

CEE Spring 2018

Український письменник Богдан Лепкий у своїх спогадах «Мої вчителі» у розділі «Професор» пише: «Згадую бережанських професорів і тих, що вчили мене, і тих, що я їх тільки у місті стрічав або в гімназії. Між ними було чимало з нашими й німецькими прізвищами. За моїх часів були: Нойбурґ, Гохгекер, Флях, Штайнер і Шпіцер. Два перші – римо-католицькі катехити, Штайнер учив польської мови, Флях – німецької, а Шпіцер – історії та географії.

http://tv2.dp.ua/digital-resiver-tuner-t2.html
https://www.olx.ua/elektronika/tv-videotehnika/dnepr/q-%D1%822/
http://www.dvb-t2.dp.ua/equip.php
https://dp.prom.ua/T2-tyuner.html
https://oniks.org.ua/g4325743-tsifrovoe-televidenie
- - {Rhododendrites}
https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%92%D1%96%D0%BA%D1%96%D0%BF%D0%B5%D0%B4%D1%96%D1%8F:%D0%9F%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%B8%D0%BB%D0%B0_%D0%B2%D1%96%D0%B4%D1%82%D0%B2%D0%BE%D1%80%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B2%D0%BB%D0%B0%D1%81%D0%BD%D0%B8%D1%85_%D0%BD%D0%B0%D0%B7%D0%B2_%D1%96%D0%BD%D1%88%D0%BE%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D0%BF%D0%BE%D1%85%D0%BE%D0%B4%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F
http://kievpereklad.com.ua/ua/vlasni-nazvi-v-perekladi-chi-yak-odna-bukva-mozhe-vse-zminiti/
http://primeintour.com/informatsiya-3/pereklad-imen-ta-nazv/
http://pereklad.kiev.ua/
https://maksymus.livejournal.com/15618.html
hthttps://books.google.com.ua/books?id=zAzWCQAAQBAJ&pg=PA454&lpg=PA454&dq=%D0%BF%D1%80%D0%B8+%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BA%D0%BB%D0%B0%D0%B4%D1%96+%D0%B7+%D1%96%D1%81%D0%BF%D0%B0%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D1%97+%D0%BF%D1%80%D1%96%D0%B7%D0%B2%D0%B8%D1%89&source=bl&ots=8KA2wTJIdv&sig=FzK3aXSe4ky2C0puKxpK2_y_7eA&hl=ru&sa=X&ved=0ahUKEwiD34fwscbaAhWoE5oKHRWgBUoQ6AEIezAJ#v=onepage&q=%D0%BF%D1%80%D0%B8%20%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BA%D0%BB%D0%B0%D0%B4%D1%96%20%D0%B7%20%D1%96%D1%81%D0%BF%D0%B0%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D1%97%20%D0%BF%D1%80%D1%96%D0%B7%D0%B2%D0%B8%D1%89&f=false

tps://knigogid.ru/books/1599-brittle-innings/toread

theballisthrownup м'ячкинутийвгору

Ідальго, Мігель// Українська радянська енциклопедія, 1979, Т. 4, 335
Ідальго, Мігель// Український радянський словник, 1986, Т. 1, 690
Ідальго, Барталоме// Українська Літературна Енциклопедія, 1990, Т. 2, 297
Ідальґо (штат)// УСЕ, 1999, с. 545

Вважаю проблему штучною. По-перше, переважна більшість астероїдів названі на честь відомих топонімів, осіб чи персонажів мистецьких творів, назви яких широко вживаються у вітчизняних АД, тож нема жодної необхідності вживання в АД назв саме астероїдів, достатньо вживання в україномовних джерелах власних чи номенклатурних назв, на честь яких названі астероїди, тобто топонімів, антропонімів, біологічних організмів або вигаданих осіб чи істот тощо.

Тому писати варто саме 1125 Китай, а не 1125 China чи 1125 Чайна. Бо в численних українських джерелах є країна "Китай", а не China чи Чайна.--Yasnodark (обговорення) 14:54, 11 квітня 2018 (UTC)

По-друге, у тих небагатьох випадках, що не підпадають під вище наведену категорію варто використовувати саме максимально точний дослівний переклад назви поряд з номером. Точний переклад назви в жодному разі не може вважатися ОД. Адже для чого існує той пункт правил? Яка його сутність? Це - застереження про використання ОД при створенні статей існує для унеможливлення використання неправдивої, недоведеноъ та непідверджуваної інформації, тобто такої, що викривлює реальність та може ввести читача в оману. Проя яку неправдивість інформації може йтися при точному дослівному словниковому перекладі оригінальної назви? Він не несе жодної подібної небезпеки. Тож не треба доводити до абсурду та використовувати той пункт правил, як мавпа використовувала окуляри у відомій байці "Мавпа та окуляри".

Водночас, навпаки, є велика небезпека від використання транслітерованих та неперекладених латиномовних назв, бо зважаючи на популярність та авторитетність та цитованість вікіпедії у широких позавікіпедійних колах, слугуватиме поширенню відповідних назв в реальних українських АД та витісненню україномовних назв й підміні нашої мови мовними суррогатами. Від цього лише один негатив і жодних мінусів при вживанні перекладних назв. До того ж, за такого різнобою у назвах читач не розумітиме чому йому потрібно шукати в україномовній вікіпедії суррогатні 1125 China чи 1125 Чайна замість логічного 1125 Китай, хоча саме ця назва підпадає під перший пункт з використанням у назві астероїда топоніма, широко цитованого в українських АД саме як Китай. Проте одразу навіть не приходить у голову назва, що під цей пункт не підпадає. Практично всі назви астероїдів, що мені траплялися, викоритовують складовою у назві поруч з номером наймення топонімів, антропоніміив біологічних організмів чи вигаданих осіб або істот тощо, представлених в наших джерелах в українському варіанті.--Yasnodark (обговорення) 14:54, 11 квітня 2018 (UTC)

Отож іменна частина назви астероїда у вікіпедії має співпадати з назвою об'єкта чи суб'єкта, чиє ім'я вона носить. Якщо країна — Китай - то астероїд має носить в укрвікі назву 1125 Китай, 945 Барселона, бо місто — Барселона, 387 Аквітанія, бо регіон Франції — Аквітанія, 1095 Тюльпан — бо назва рослини - тюльпан, 2874 Джим Янг — бо астронома звуть Джим Янг, 1923 Осиріс — бо бог Осиріс, 211 Ізольда, бо ім'я персонажа Ізольда тощо . --Yasnodark (обговорення) 14:54, 11 квітня 2018 (UTC)

По-третє: Виняток, коли астероїди отримали свою самостійну назву (а не на честь чогось земного об'єкта чи суб'єкта, вже відомого нам, або одного чи кількох слів іншою мовою, що піддаються перекладу), подібно до щойно відкритої дослідником річки. Лише в цьому випадку, коли ми маємо новий космотопонім, що немає земної основи та не є словом, яке можна перекласти, варто використовувати транслітерацію. Приміром якщо астероїд названо чимось на кшталт "Lululaspiyena 1234" ми транслітеруємо "Лулуласпієна"--Yasnodark (обговорення) 14:54, 11 квітня 2018 (UTC)

Тетяна Родіна

https://ethnicelebs.com/jennifer-connelly предки з Галичини
https://ethnicelebs.com/wentworth-miller русин
https://ethnicelebs.com/nicole-scherzinger Ніколь Шерзінгер https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A3%D0%BB%D1%8E%D1%87
https://ethnicelebs.com/craig-olejnik Крейг Олійник ^[34]
https://www.zergnet.com/news/3924066/actors-we-lost-in-2019
Рогоза Наталія Миколаївна
Шевчук Ірина Борисівна
http://zarubegom.com/russkie-korni-gollivudskih-zvezd/
https://gwynethpaltrow.com/
https://ethnicelebs.com/gwyneth-paltrow
https://ethnicelebs.com/brad-falchuk
https://ethnicelebs.com/ellen-barkin

По[ред. | ред. код]

es:Valeriya Aprielieva
en:Veronika Hryshko
en:Veronika Hryshko
en:Veronika Hryshko
en:Veronika Hryshko
en:Veronika Hryshko
[[:de:]
[[:de:]
[[:de:]
[[:de:]
[[:de:]
[[:de:]
[[:de:]
[[:de:]
[[:de:]
[[:de:]
[[:de:]
[[:de:]
[[:de:]
[[:de:]
[[:de:]
[[:de:]
[[:de:]
[[:de:]
[[:de:]
[[:de:]
[[:de:]
[[:de:]
[[:de:]
[[:de:]
[[:de:]
[[:de:Pawel Wassiljewitsch Engelhardt]
[[:de:Nina Koshetz]
[[:de:Apollon Nikolajewitsch Mokrizki]
[[:de:Liste der Vorsitzenden der Werchowna Rada]
[[:de:Derschprom]
[[:de:Kapiton Stepanowitsch Pawlow]
[[:de:Mykola Markewytsch]
[[:de:Andrei Nikolajewitsch Markowitsch]
[[:de:Mussij Stepanowytsch Kononenko]
de:Andrij Iwanowytsch Lysohub
[[:de:Dmytro Andrijowytsch Lysohub]
[[:de:Oleksandr Iwanowytsch Lysohub]
[[:de:]
[[:de:]
[[:de:]
[[:de:]
[[:de:]
[[:de:]
[[:de:]
[[:de:]
[[:de:]
[[:de:]
[[:de:]
[[:de:]
[[:de:]
[[:de:]
[[:de:]
[[:de:]
[[:de:]
[[:de:]
[[:de:]
[[:de:]
[[:de:]
[[:de:]

https://www.ua-football.com/live/match/47897-sk-dnepr-1-metallist-1925

https://fantlab.ru/bookcase111?sort=by_autors

Просвирнин, Александр

https://www.youtube.com/watch?v=3SWL6kmPunw

Ulv80 Зверніть увагу на проблеми з Kategoria:Gry fantastyczne .--Yasnodark (обговорення) 14:59, 24 березня 2018 (UTC)

@Ulv80: вам на допомогу:

https://www.proza.ru/avtor/vadim64 https://fantlab.ru/searchmain?searchstr=%D0%BF%D0%BE%D0%BB+%D1%84%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%B5%D1%80%D0%B8%D0%BA

https://15minut.org/news/161200-kollektiv-radio-vesti-dobivaetsya-uvolneniya-shef-redaktora-iz-za-ee-vyskazyvanij-v-socsetyah-foto

У вашому переліку відсутні:

https://www.youtube.com/watch?v=gO8U8UXVlA4 - двомовна
https://www.youtube.com/watch?v=OPbRyTpyqco

Найперспективніші кандидати:

Ракицька

Вітаю! Багато хто можна таке сказати, і у всіх рівень сказаного щодо кількості буде відповідати їх уявленням. Один кадр довго відмовлявся зі схожої ж причини, а потім виявилося, що лише за останні 2 роки прочитав понад 600 жанрових творів. Наврядчи ви так само применшили свій рівень начитаності, проте вже своєю останньою відповіддю ви точно показали, що певну кількість достойних романів ви абсолютно точно прочитали і цього достатньо, щоб більш-менш усвідомлено ви внесли корективи у формуванння узагальненого підсумкового варіанту списку та певною мірою його підкоригували у бік ваших смаків.

Тоді я прошу все ж створити вище згадану сторінку і розподілити ваші преференції за рейтингом, бо приміром поки з вами переліченого жоден роман попередньо не входить до сотні, то ви сильно збільшете їх шанси на потрапляння до остаточної першої сотні, а один з романів Шеклі і роман Буля вже зараз зможуть увійти до проміжного приблизного віртуального варіанту на даний момент опитування (вже згадували та обговорювали багато разів - це поки не про ваші преференції, і до того ж, до підсумкової сотні потраплять саме ті романи, які будуть згадуватися саме багато разів і на найвищих позиціях, а поки і Шеклі і Буль є в моїй 50-ці та це не є правилом, скоріше винятком з них, Гаррісона та Савченка теж згадують - та ще рідше, а поріг проходження до сотні чим раз стає вищим).

Щодо тих романів, які за згадкою справили менше враження, їх краще теж розподілити, бо тоді ви зменшите шанси відверто провальних та сумнівних випадкових творів, що подекуди потрапляють до окремих варіантів. Наприклад якийсь роман вам здався цільком нормальним, проте занадто складним, інший теж непоганий та занадто розважальний, інший - чудовий роман, проте кінцівка дещо підкачала, їх теж можна включити та дати певну кількість балів і різниця в них знизить шанси гірших з них, і набагато зменшить шанси романів, що справили погане враження на відміну від вище перелічених варіантів чи тих, що просто не спрвили враження, бо відсутність негативу - це теж характеристика, бо інакше переважатиме вибір тих, хто ставиться до себе чи до критеріїв включення менш критично. Повірте ваш список точно тне буде найгірших і підвищить шанси Шеклі, Буля, Савченка, Гаррісона та інших достойних авторів на ваш погляд.

Тож будьте сміливіше: ви створіть ваш варіант, а потім оцінемо його в порівнянні з іншими на оригінальність та повторюваність, чим більше суб'єктивних та неповних варіантів буде — тим об'єктивнішим та більш повним буде остаточний варіант і зокрема перша фінальна сотня. З повагою.

.

14 липня 2017-го Генеральна прокуратура і Національна поліція під керівництва головного війського прокурора Олексія Матіоса провели обшук в офісі медіагрупи «Вести» у Києві, яка включає в себе зокрема «Радио Вести» і новинний сайт Vesti-ukr.com. Рейд був проведений в рамках розслідування розкрадання з боку екс-міністра податків і доходів Олександра Клименка^[35]^[36]^[37]. Під час обшуків співробітникам заборонили спілкуватися з представниками інших ЗМІ, начебто погрожуючи «прийти із обшуками додому». За словами одного з журналістів, силовики перевіряли мобільні телефони і не випускали з приміщення до закінчення обшуку.

Усього поряд з офісом знаходилось близько 80 силовиків зі зброєю. Анатолій Матіос зазначив, що журналістів Радіо «Вести» не обшукують, а допитують інших співробітників.^[38]. Журналісти радіостанції в ефірі підтвердили обмеження роботи, проте зазначили, що співробітники «КОРДу» в цілому вели себе досить толерантно.

Європейська федерація журналістів (EFJ) розцінила обшуки як спробу залякування^[39]^[40]. Про це йдеться в повідомленні EFJ, передають Українські Новини. Генсекретар EFJ Рікардо Гутьєрреш висловив сумніви щодо доцільності методів та засобів обшукових дій^[41]:

«Чому військовий прокурор відправив елітні сили на рейд в офіс радіостанції "Вести"? Чому вони шукали мобільні телефони журналістів для контактів, текстових повідомлень? Схоже, ми стикаємося з чистим залякуванням»»

Міжнародна організація «Комітет захисту журналистів» (CPJ, Нью-Йорк) висловила схожі побоювання^[42]^[43]

«Коли військовий прокурор надсилає елітні сили з кулеметами для рейду в офіс радіостанції і шукає мобільні телефони своїх журналістів для контактів, текстових повідомлень, може бути тільки одна інтерпретація: це спроба залякування і серйозна загроза свободі преси", - зазначив виконавчий директор CPJ Джоел Саймон»

. У своєму зверненні до Національної спілки журналістів України Голова ради директорів Медіа Холдингу «Вести Україна» Оксана Семченко наголосила на порушенні прав журналістів. Зокрема, вона зазначила, що журналістів і медіа-працівників 16 годин утримували в одному з офісних приміщень під наглядом озброєних людей, без можливості зв'язку і виконання своїх професійних обов'язків..^[44].

Рада Європи присвоїла другий рівень загрози озброєним обшукам у холдингу «Вісті»^[45]^[46].

Шеф-редактор радіостанції Андрій Блинов 19 липня у програмі «Максимум думок» повідомив про вирогідність арешту майна радіостанції та припинення віщання через відсутність доступу до обладнання^[47].

Вночі 8 лютого три поверхи комплексу «Гуллівер», на одному з яких був розташовані офіси медіахолдингу "Вести", зокрема студії та редакція Радіо "Вести", були зайняті співробітниками «АРМА» (Національного агентства з питань виявлення, розшуку та управління активами, отриманих від корупційних та інших злочинів), що заявило про перехід приміщень в його управління на основі судового рішення^[48]. Це сталося недовзі після заяви радіо "Вести" про можливе захоплення приміщень. Журналісти заявили про наявність діаметрального протилежного судового рішення, що дозволяє їм продовження перебування у приміщеннях на умовах аренди, а також про недопуск їх на робочі місця, натомість поліцейськими не були зупинені та були пропущені до студії невідомі особи без розпізнавальних знаків, що згодом заблокували студію^[49] та почали її погром^[50] за бездії правоохоронців та управлінців з «АРМА», представники якого заявили про неможливість доступу до поверху^[51]. Були розпочаті судові провадженння з приводу пошкодження майна радіостанції та її співробітників. Також журналісти холдингу звернулися до правоохоронних органів з приводу порушення статті 171 Кримінального кодексу України за фактом перешкоджання журналістській діяльності.

В день вторгнення вранці та вдень прямих ефірів на радіо не було, проте вийшов прямий вечірній ефір з резервної та технічно необладнаної студії, наступного дня дня мовлення поновилося зранку так само в обмеженому форматі^[52], без можливості дозвону слухачів.

Шеф-редактор радіостанції Андрій Блинов 9 лютого повіомив "Громадському радіо" наступне:

«Ми не можемо вести мовлення із будівлі редакції. Заблокована основна студія «А» і також наші деякі записні студії, які знаходяться на 33 поверсі у крилі цієї багатоповерхівки» – зазначив співробітник медіахолдингу. За його словами, редакцію блокують представники агентства «АРМА». «При цьому, та ж «АРМА» повідомляє, що там є інші люди, які контролюють усі поверхи, застосовуються димові шашки», — зазначив Андрій Блінов. Він зазначив, що зараз ситуація є незрозумілою. Із камер спостереження медіахолдингу «Вести», за словами Блінова, надходить інформація про елементи розгромів: розбита техніка та перегородки.».

^[53]

14 лютого 2018 журналісти радіо та холдингу «Вести» заявили про вимогу відставки глави «АРМА»^[54] та звернення до відповідних національних та міжнародних інституцій. Комітет захисту журналістів у Нью-Йорку висловив підтримку Холдингу і рішуче засудив силову атаку^[55]

15 лютого «АРМА» також заявило про перешкоджання їх діяльності, бо невідомі зі зброєю вигнали управителів з 33-го поверху бізнес-центру Гулівер^[56] Натомість компанія «Юнісон Груп», якій належить холдинг, звинуватила «АРМА» в спотворенні фактів щодо захоплення приміщень в БЦ «Гулівер» ^[57]

За наступний місяць ситуація істотно не змінилася: доступ журналістів до основних студій у ТРЦ «Гулівер» не було поновлено, обладнання не було повернено, трансляція відбувалася в обмеженому форматі прямого ефіру без дзвінків у прямий ефір та гостей у студії.

15 березня було відновлена можливість дзвінків слухачів до студії, було відновлено студію в мінімально необхідному форматі, а за тиждень у студії почали гості, зокрема олімпійська чемпіонка Олена Підгрушна.

18 березня стартувало нове радіо "НВ", що деякі слухачі, знайомі з "Вістями", "охрестили" нове ЗМІ "Нові вісті". Адже радіостанція стартувала на частотах радіо «Ера» у форматі, ідентичному до радіо "Вести". Нову радіостанцію очолив колишній головред радіо «Вести» Валерій Калниш, що привів за собою значну частину провідних колишніх співробітників радіо «Вести»^[58], серед яких: Дмитро Тузов, Олег Білецький, Євгген Олефіренко, Дмитро Симонов, Юрій Пустовіт, Віктор Стельмах, Олексій Зарахович, Богдан Амосов, Євгенія Гончарук, Олена Чабак, Анна Ільницька, Костянтин Лінчевський, Ірина Сінченко, Ольга Куришко тощо та застосував програмну сітку, подібну до "Радіо Вести" зі значною частиною схожих програм та подібною концепцією, з новими назвами та досвідченими ведучими.

Наприкінці березня після завершення переобладнання нової студії, більшості співробітників радіостанції було неочікувано об'явлено про непродовження з ними контракту на новий термін. 31 березня радіо провело останні прямі ефіри у звичному форматі. Змушені залишити радіостанції були шеф-редактор радіостанції Андрій Блинов, а також останні ведучі перших прямих ефірів 18 березня 2014 року — Юрій Калашников, Олександр Сотников та Вадим Плачинда, а також співробітники інформаційної служби. Було заявлено про реорганізацію ЗМІ, про заявила Марина Бердичевська, що очолила редакцію холдингу^[59].

Бердичевська, яка до цього була з початку роботи ЗМІ оглядачем блогів та преси, а згодом автором та ведучою програм «Радио Вести», повідомила «Детектору медіа», що очолювана нею нова мультимедійна редакція включачатиме в себе сайт, газету та процес трансформування радіо: «Буде повна трансформація, включаючи зміни в колективі» та зазначила, що «Радио Вести» припинило співпрацю не з усією командою, а з її частиною: «Тільки з частиною колективу (радіостанція припинила співпрацю - ДМ). Але це не пов'язано з їхнім професіоналізмом. Ми вдячні всім колегам, просто радіо змінює формат, і 10-годинної лінійки мовлення в FM-форматі поки не буде».

Ці слова підтвердилися: з 1 квітня ефір був заповнений виключно повторами раніше записаних програм, навіть без випусків новин.

Також Марина Бердичевська заявила про новий формат ЗМІ та наступні зміни:

««Ми докорінно змінюємо редполітіку та стаємо об'єктивним, незаангажованим журналістським проектом, спрямованим насамперед на розвиток діджитал-формату. Ми об'єднуємо всі редакції навколо нового конвергентного проекту, який буде використовувати всі можливі формати, – новини, стрім, інтерв'ю, коментарі, лонгріди, аудіо та відеопідкасти. Нова редполітіка буде представлена після 10-го числа. Зараз займаюся її розробкою. Три кити: об'єктивність, оперативність, якість».

^[60]

[Користувач:Mr.Rosewater|Олег]] ви мабуть мало ходили по інших розділах, в них тисячі статей, що суперечать тій першій основі. У нас не поблажливе, а жорстке ставлення, приміром порівнюючи з французькою треба.

https://books.google.com.ua/books?id=f1sFK-Zg5-AC&pg=PA196&lpg=PA196&dq=%D0%B4%D0%BC%D0%B8%D1%82%D1%80%D0%BE+%D0%BE%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%81%D0%B0%D0%BD%D0%B4%D1%80+%D0%BF%D1%80%D0%BE%D1%81%D0%B2%D1%96%D1%80%D1%96%D0%BD+%D0%BB%D0%B8%D0%B6%D0%BD%D0%B5+%D0%B4%D0%B2%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D1%80%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%BE&source=bl&ots=SfRhqbBt13&sig=dp60mdCE6BZ50e9StY_ZTEEipkk&hl=ru&sa=X&ved=0ahUKEwix78fv1dDZAhXB1iwKHUDvA9UQ6AEILzAB#v=onepage&q=%D0%B4%D0%BC%D0%B8%D1%82%D1%80%D0%BE%20%D0%BE%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%81%D0%B0%D0%BD%D0%B4%D1%80%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%D1%81%D0%B2%D1%96%D1%80%D1%96%D0%BD%20%D0%BB%D0%B8%D0%B6%D0%BD%D0%B5%20%D0%B4%D0%B2%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D1%80%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%BE&f=false

Джон Р. Р. Толкін «Володар перснів» (англ. «The Lord of the Rings», 1954)
Густав Майрінк «Голем●» (нім. «Der Golem», 1915)
Хіроюкі Моріока^[en] «Зоряний герб^[en]» (яп. Seikai no Monshō, 1999)
Джордж Р. Р. Мартін «Гра престолів» (англ. «A Game of Thrones», 1996)
Франсіс Карсак «Паразити в гриві лева» (фр. «La vermine du lion»},)
Кліффорд Сімак «Зачароване паломництво» (англ. «Enchanted Pilgrimage», 1975)
Джоан Роулінг «Гаррі Поттер і таємна кімната» (англ. «Harry Potter and the Chamber of Secrets», 1998)
Андре Нортон «Саргаси космосу» (англ. «Sargasso of Space», 1955)
Фредерик Пол «Брама» (англ. «Gateway», 1977)
Ієн Бенкс «Кроки по склу^[en]» (англ. «Walking on Glass», 1985)
Ернст Теодор Амадей Гофман «Володар бліх. Казка, що складається з семи пригод двох друзів» (нім. «Meister Floh. Ein Mährchen in sieben Abentheuern zweier Freunde», 1821—1822)
Міхаель Енде «Момо, або Дивна Історія про грабіжників Часу і про Дівчинку, яка повернула людям вкрадене час» (нім. «MOMO oder Die seltsame Geschichte von den Zeit-Dieben und von dem Kind, das den Menschen die gestohlene Zeit zurückbrachte)
Вернор Віндж «Глибина у небі» (англ. «A Deepness in the Sky», 1999)
Ларрі Нівен «Світ-кільце» ([] помилка: {{lang-xx}}: немає тексту (допомога), 1970}})
Джинні Дюпро^[en] «Місто Емберу^[en]» (англ. «The City of Ember», 2003)
Льюїс Керрол «Алісині пригоди у Дивокраї» (англ. «Alice's Adventures in Wonderland», 1865)
Діана Вінн Джонс «Мандрівний замок Хаула●» (англ. «Howl's Moving Castle», 1986)
Фріц Лайбер «Блукач●» (англ. «The Wanderer», 1964)
Роджер Желязни «Дев'ять принців Емберу●» (англ. «(Nine prince of Amber», 1970)
Філіп Хосе Фармер «Творець всесвітів^[en]» (англ. «The Maker of Universes», 1965)
Андре Нортон «Зоряна варта●» (англ. «Star Guard», 1955)
Кліффорд Сімак «Заповідник гоблінів» (англ. «The Goblin Reservation», 1968)
Джон Толкін «Гобіт, або Туди і Звідти» (англ. The Hobbit or There and back again, 1937)
Айзек Азімов «Фундація» (англ. «Foundation», 1942-44)
Джон Крістофер «Білі гори^[en]» (англ. «The White Mountains», 1967)
Джек Вільямсон та Фредерик Пол «Зоряне дитя» (англ. «Starchild», 1965)
Всеволод Нестайко «Чарівне дзеркальце, або Незнайомка з Країни Сонячних Зайчиків» (1988)
Семюел Ділейні «Імперська зірка^[en]» (англ. «Empire Star», 1966)
Дмитро Глуховський «Метро 2033» (рос. «Метро 2033», 2007)
Марк Леві «Викрадач тіней●» (фр. «Le voleur d'ombres», 2010)
Роберт Гайнлайн «Тунель до небес» (англ. «Tunnel in the Sky», 1955)
Паулe Коелью «Алхімік» (порт. «O Alquimista», 1988)
Френк Герберт «Дюна» (англ. «Dune», 1963/64)
Адольфо Бйой Касарес «Винахід Мореля» (ісп. «La invención de Morel»,1940)
Жозе Сарамаго «Кам'яний пліт^[en]» (англ. «A jangada de pedra», 1986)
Пол Андерсон «Орбіта необмежена» (англ. «Orbit Unlimited», 1961)
Отфрід Пройслер «Крабат» (англ. «Krabat», 1971)
Пірс Ентоні «Макроскоп●» (англ. «Macroscope», 1969)
Дуглас Адамс «Путівник по Галактиці для космотуристів» (англ. The Hitchhiker's Guide to the Galaxy», 1979)
Френк Баум «Дивовижний чарівник країни Оз» (англ. «The Wonderful Wizard of Oz», 1900)
Одрі Ніффенеггер «Дружина мандрівника в часі» (англ. «The Time Traveler's Wife», 2003)
Урсула Ле Гуїн «Останній берег» (англ. «The Farthest Shore», 1972)
Стівен Кінг «Лангольєри» (англ. «The Langoliers», 1990)
Станіслав Лем «Соляріс» (пол. «Solaris», 1961)
Роберт Джордан «Велике полювання●» (англ. «The Great Hunt», 1990)
Хол Клемент «Вогняний цикл» (англ. «Cycle of Fire», 1957)
Енн Маккефрі «Політ дракона» (англ. «Dragonflight», 1968)
Кріс Ріддел●, Пол Стюарт^[ru] «Бурелов●» (англ. «Stormchaser», 1999)
Ніл Ґейман «Книга кладовища» (англ. «The Graveyard Book», 2008)
Мірча Еліаде «Дівиця Крістіна^[ro]» (англ. «Domnisoara Christina», 1936)

Не увійшли:

Льюїс Керрол, «Аліса в Задзеркаллі» (англ. «Through the Looking-Glass, and What Alice Found There», 1876)
Джоан Роулінг «Гаррі Поттер і в'язень Азкабану» (англ. «Harry Potter and the Prisoner of Azkaban», 1999)
Джоан Роулінг «Га́ррі По́ттер і Смерте́льні релі́квії» (англ. «Harry Potter and the Deathly Hallow», 2000)
Айзек Азімов «Фундація та Імперія» (англ. Foundation and Empire, 1952)
Кліффорд Сімак «Принцип перевертня●» (англ. «The Werewolf Principle», 1967)
Кліффорд Сімак «Космічні інженери●» (англ. «Cosmic Engineers», 1939)
Джоан Роулінг «Гаррі Поттер і філософський камінь» (англ. «Harry Potter and the Philosopher's Stone», 1997)
Франсіс Карсак «Робінзони космосу» (фр. «Les Robinsons du Cosmos», 1955)

На станції «Василіск»[ред. | ред. код]

на станції Василіск автор Дейвід Вебер

Дата випуску +1993 видавець Baen Books Перше польське видання видавець Видавництво «Баєн» переклад попередній зниклий безвісти наступна честь королеви

«На станції Василіск» (ориг. On Basilisk Station) - перший роман Дейвіда Вебера з науково-фантастичного серіалу «Честь Харрінгтон» , опублікований у 1993 році видавництвом «Баєн» і виданий у Польщі того ж року Ребісом.

Дія роману відбувається близько 4000 року (19 століття "епохи діаспори"). Людство колонізувало зорі і населяє кілька тисяч зоряних систем, подорожуючи між ними, використовуючи так звані гравітаційне приведення в рух і червоточні отвори, що дозволяє надшвидкі міжзоряні перельоти. Планетні системи з більш ніж однією червоточною канавкою називають "черв'ячним вузлом", а їхні країни, як правило, є заможними завдяки контролю та оподаткуванню стику - важливих пунктів передачі міжзоряної економіки. Однією з таких систем є Мантикора, з якої походять головні герої роману. Слід зазнаючи, що однією з державоформуючих націй системи вважаються українці.

Військово-морський офіцер Зоряного королівства Мантикора (Star Kingdom Manticore) Гонор Гаррінгтон отримує своє перше незалежне командування: крейсер «Безстрашний» (англ. «HMS Fearless»). Прибувши на борт, вона швидко виявляє, що корабель призначений для випробування "гравітаційного спису" - нової, неефективної та нестабільної системи зброї, встановленої за рахунок більшості раніше наявних ключових озброєнь. Через кілька днів військові маневри закінчуються поразкою Безстрашнихі різке падіння моралі екіпажу. Корабель переїжджає до Базиліска - системи, що контролюється Королівством на іншому кінці червоточини, трактується командуванням як "точка заслання" для непрофесійних та неугідних офіцерів. Тут Гонор має вирішити низку проблем, серед яких низька довіра екіпажу до свого командира; небажання військової влади Василіска сприяти Королівському флоту; перший офіцер, що ревнує її до посади (через попередні власні плани на цей пост та менший досвід новопризначенки); процвітаюча система контрабанди; конфлікт з місцевим, розумним видом; і нарешті шпигуни конкуруючої та потенційно ворожої держави, Народної Республіки Гейвен [1] .

Гонор Стефані Гаррінгтон - головна героїня роману. Командувачу Королівського військово-морського флоту Мантикори близько 40-ка років, на час початку роману. Вона походить зі Сфінкса, планети з підвищеною силою тяжіння, що робить його мешканців вищими, краще збудованими і сильнішими, ніж більшість людей освоєєного космосу. Автор описує її як жінку з азіатськими рисами обличчя та чорним волоссям. В обов’язковому порядку вона налаштована довести свою цінність. Має проблеми із самооцінкою.

Німіц — названий на честь видатного американського адмірала предствник розумного позаземного виду, схожого деревного кота, що людьми зі Сфінксу використовується як симбіонт та значно неодоцінений за розумовими здібностями мешканцями інших планетних систем. Німіц пов'язаний з Гонор ментальним зв’язком. Це розумне створіння розміру і форми кота, але воно має додаткову пару вловимих лап. Він не вміє говорити, він говорить переважно жестикуляцією. Також він відомий своїм злісним почуттям гумору.

Алістер Маккеон - командувач Королівського флоту, перший офіцер «Безстрашного». Охарактеризований як "низький і квадратний", він фахівець з тактики та систем озброєння. Він був безстрашним командиром при своєму попередньому капітані, що спочатку є джерелом його неприязни до Гонор - він вважає, що він повинен отримати її посаду.

Джеймс Макґвіс - стюард Гонор Гаррінгсон. У романі йдеться, що вони знали один одного до того, як гонор прийняла командування «Безстрашним». Спокійний, піклується про правила та дбає про командира Гаррінгтон.

Прескотт "Скотті" Тремейн - наймолодший офіцерський офіцер Безстрашний , курсант [2] . Розумний і сприйнятливий, іноді дивує своїх підлеглих, але йому бракує досвіду. Застований Гонор для організації виявлення та моніторингу потоку контрабанди.

Горацій Гаркнес - Безстрашне пазуха. Декілька разів мав взискання через контрабанду, вживання алкоголю та бої з морськими солдатами. Відмінний хакер і фахівець з контрабанди (в основному через власний досвід). Вважає себе "художником мистецтва обману персоналу".

Леді Естель Мацуко - губернатор системи Василіска від імені Королівства та найвищий представник цивільного уряду. Вона розчарована попередніми, не дуже якісними офіцерами, відправленими до системи. Має добрі контакти з кількома корінними племенами [3] .

Місця

Зоряне королівство Мантикора - парламентська монархія, що складається з двох зоряних систем з королевою Елізабет III Вінтон та двох палат парламенту - палати лордів, зі спадковими посадами та палати громад, парламенту. Він розташований у системі подвійних зірок Мантикора, що складається з трьох планет: планети Мантикора і Грифон, що обертаються навколо Мантикори А, і планети Сфінкса, що обертається навколо Мантикори Б. Під контролем Королівства знаходиться Вузол Манторіра Черв'яків, набір із шести червоточин, які становлять основу багатства держави. Один з них перебуває на відстані кількох світлових років від Землі; інші — наближені до системи Тревор-зір, окупованої Народною Республікою; найновіша виявлен червоточина, спрямована до Базиліска, позасистемної власності Царства. Дейвід Вебер створив Мантикору на базі Великої Британії. Проте одним з головних народів, які колонізували планетну систему королівства були українці.

Василіск - система, що контролюється Королівством і включена до нього як провінція. Він служить основною торговою точкою між оточуючими країнами та Мантикорою. Він містить одну планету під назвою Медуза, описану як "заболочену, зарослу мохами та без нюху". Окрім співробітників адміністрації та торгових закладів, його населяє інтелектуальна раса Стільт, технологічно розвинена на рівні раннього середньовіччя.

Народна Республіка Гейвен - головний противник королівства, друга за величиною держава ойкумени, що проводить агресивну зовнішню політику, анексуючи сусідні системи та працює за неефективною моделлю планової економіки, яка залишається незмінною вже більше століття. Її політична система базується на кастовій системі, поділеній на долістів та правлячих законодавців.

Всесвіт Хонор Харрінгтон

Виноски Ми любимо читати - заклад Василіска

Тут є певна неточність: термін "кадет" з'являється лише в першій частині, у наступному використовується термін "середина людини".

TV Tropes - Персонажі / Честь Харрінгтон

вперше опубліковано в 1993 році Це перша книга в його честь Harrington серії, і слід командер Гонор Харрінгтон і її величність легкого крейсера Безстрашного під час свого призначення на Василіск система. Хоча станція Василіск та планета Медуза стали полігоном для військових офіцерів, які наразі не на гарному рахунку, з її домашньої зіркової системи Мантикора. Харрінгтон покладається на виконання обов'язку незалежно від складності обставин.

Історія слідує за Гонор та її екіпажем, коли вони розбираються з обов'язками, що їх виконує. Коли їхній обов’язок змушує їх виявити події, які призвели б до вторгнення Медузи, у них немає іншого вибору, як діяти.

Зміст[ред. | ред. код]

Сідні Гарріс , спадковий президент Народної Республіки Хейвен, обговорює економічну та військову ситуацію зі своїм кабінетом. Секретар економіки Вальтер Франкель представляє останні похмурі економічні прогнози, звинувачуючи військово-морський бюджет. Адмірал Амос Пурнелл заперечує, що флот зобов'язаний утримувати нещодавно придбані зіркові системи, а натомість звинувачує похмуру економічну ситуацію в збільшенні базової стихії. Франкель відповідає, що підвищення BLS - єдине, що тримає натовпу чеку. Жодна людина не бажає рухатися з місця, і обидві не визнають, що потрібен додатковий дохід, і відповідно до плану DuQuesne джерелом цього доходу повинні бути нові завоювання. Рух на південь у напрямку до Ереона відкидається настільки ж небезпечно, оскільки Солярійська ліга могла б сприймати це як загрозу. Рух на захід до Сілезької конфедерації вважається найкращим варіантом, але система Василіска перешкоджає, а система Базиліска містить кінець Мангорового вузла Маріморе . Прийнято рішення анексувати систему Василіск, і адмірал Парнелл покладає на себе завдання скласти плани для цього.

Історія Командуючий честю Харрінгтон , щойно закінчив курс тактичних курсів Королівського Мантикірського флоту, бере на себе командування легкого крейсера HMS Fearless, оскільки він завершує обширний ремонт зброї і, на її жаль, виявив, що його нормальне доповнення зброї було знято, замінене насамперед "гравант" через забаганку адмірала Соні Гемфілл. Хоча Харрінгтон використовує його для видовищного виступу в першому раунді серії військових ігор, її корабель суттєво розбитий у всіх наступних, і з тієї ж простої причини: гравітація руйнівна на великій відстані, але Безстрашний не має броні та інша зброя, необхідна для закриття з ворожим кораблем.

Щоб приховати неприємний провал її експерименту, адмірал Гемфілл (двоюрідний брат сера Едварда Яначека, перший лорд Адміралтейства) безстрашно переклав на пікет на станцію Базиліск, віддалену заставу Мантикора. У Медузі Гаррінгтон виявляє флот для пікетів Базиліска, яким командує капітан лорд Павло Янг, розбещений дворянин, чия кар'єра у зловмисниках частково пов’язана з його спробою згвалтувати честь в Академії декількома роками раніше і яка створила змову зруйнувати кар’єру Честі. Взявши свого важкого крейсера « Ворлок» до Мантікора для «відчайдушно потрібного» переобладнання, Янг залишає честь і безстрашність як єдиний підрозділ RMN, відповідальний за безпеку системи Basilisk, обов'язок, який практично неможливо виконати з одним судном.

Завдяки наполегливій праці та розумному використанню ресурсів, Honor незабаром пожвавив присутність RMN у Базиліску, захопивши кілька призів за звинуваченням у контрабанді та обернувшись безглуздою думкою флоту, яку тримали співробітники системи. Під час цього Honor дізнається про давнє наркотичне кільце, яке обслуговує аборигенів Medusan, триногих чуттєвих видів на рівні епохи бронзи . Наркотик, мехока , має місце в медусанській релігії за його галюциногенні властивості, але також може бути використаний для підбурювання їх до шаленого насильства. Безстрашнідослідження виявляють, що людина синтезує його на планеті для поширення серед кочових членів виду. Наліт на цій лабораторії наркотиків також показує наявність подальшого забруднення: казенна частина навантаження кремінного рушниці , призначене спеціально для використання Medusan і сирої нафту досить для Medusans виготовити самостійно.

Хоча втягнутий у цей сюжет і намагаючись розкрити, хто може бути за ним, Честь Харрінгтон вперше стає фігурою політичної ноти. Для того , щоб заробити на досягненнях Хонор і дискредитації консерваторів в уряді , які штовхають на висновок Королівства від Василіска, групи офіцерів і політиків в змову з метою відстрочити завершення Warlock ' переоснащення s і тримати Янг з посади доти , як можна.

Гаррінгтон та її екіпаж потрапляють на дно розповсюдженої ділянки: Хейвен, що має намір завоювати Медузу своїми, влаштувала державний переворот проти Базиліска. Перекочуючи деяких кочівників Медасана в убивчий шаленство, яке прокинеться по всій планеті в імлі крові, вони можуть претендувати на законний привід проникнути і взяти під контроль систему, перш ніж Мантікор зможе відповісти, як преамбула до вторгнення в сам Мантікор

Земля сила Medusans легко пролетів повз Безстрашний ' доповнення s з морської піхоти . Тим НЕ менше, інша половина плану є Сіріус , A хевенітскіх Q-корабель під виглядом вантажного судна з завданням сигналізації флоту хевенітскіх. Харрінгтон калічить один інший корабель Гавеніта на орбіті (дипломатичний кур'єр) і відправляє Безстрашного в гонитві за Сіріусом , повідомляючи Мантікора про майбутнє вторгнення. Нижче виснажливий бій , в якому безстрашний паралізована, але Сіріус ' капітан досить прикро збиток , заподіяний невеликий легкий крейсер , який він перетворює Сіріусзбирається забезпечити її знищення. При цьому він випадково приводить Сіріус в діапазоні безстрашно ' GRAV піки, і Сіріус буде знищений.

Manticore зміцнює систему вчасно, щоб привітати “відвідуючу” групу Хейвена, яка виїжджає через відповідний інтервал, щоб повідомити Хейвена про невдачу. Після капітального ремонту, щоб розпочати її пошкоджене судно, Честь повертається до Зоряного королівства, щоб вітати героя. Двічі підвищений до капітана Списку, Честь розчарована, коли легкий крейсер виходить із служби, але замість цього їй дається команда нещодавно побудованого важкого крейсера Star Knight - класу , який був повторно охрещений як новий Fearless .

Гравці Зоряне Королівство Мантикора готується до ймовірної війни з Гейвені. Однак деякі політичні фракції не вірять, що війна неминуча і тому перешкоджає планам уряду, включаючи необхідне посилення Василіска. Уряд, більшість якого стрункий, має мало вибору, ніж погодитися і залишити Базиліск майже не захищеним - доки Честь Харрінгтон не буде призначена туди.

Народна Республіка Хейвен вважає , що її економіка все більш напруженими з - за її держави загального добробуту і масивним військового бюджету, тим самим змушуючи їх лідерів припинити протистояння з Мантикора будь-якими необхідними засобами. Володіння Базиліском і його кінцевим кінцем дало б Хейвену стратегічну перевагу перед Зоряним Царством.

Персонажі Основна стаття: Список персонажів Honorverse Окрім Честі Харрінгтона, сюжет включає перші виступи Алістера МакКеона , Хаміша Олександра , лорда Павла Янг , Андреаса Венізелоса , Рафаеля Кардонеса , Естелли Мацуко , Пола Танкерслі , Мерседеса Брігама , Прескотта Тремена , Клауса Гаптмана та Аллена Літвейле .

Список літератури "Тінь свободи" . New York Times, USA Today, журнал Wall Street Journal та міжнародний феномен бестселерів Девід Вебер випускає книгу №18 у кількох серіях Honor Harrington від найновіших серій New York Times Зовнішні посилання Повний текст On Basilisk Station доступний для завантаження чи читання в Інтернеті у Безкоштовній бібліотеці Baen тут . На навчальному посібнику з станції Василіск

Без сумніву, найпопулярніший військовий тематичний серіал SF, романи «Честь Гаррінгтон» також є одним з найрозумніших, захоплюючих та найкорисніших жанрів. На станції Василіск"Прем'єрний том серіалу" - вражаючий сюжет бойовиків, який робить практично все правильно. Це дає вам хибних героїв, яких ви поважаєте і відчуваєте, не вдаючись до сентиментального хокуму. Він налаштовує свою дію на правдоподібну — як у військовому, так і політичному відношенні — віддалене майбутнє, що, звичайно, є відображенням нашого сьогодення. Він привертає вашу увагу через скорботи та жертви реальних людей, а не через використання кліше Lucasfilm. І він крутить чутливу і переконливу пряжу, повільне нарощування якої призводить до кліматичної розбивки волосся, що піднімає волосся, що призведе вас до стіни. Успіх серіалу не є таємницею. Вебер приймає все, що шанувальники могли побачити у своїх космічних оперних епосах, і поєднує це так добре, що інші письменники залишаються в незавидному становищі або використовувати ці книги в якості зразка, або запакувати свої спорядження та їхати додому.

Посилання[ред. | ред. код]

http://www.fantlab.ru/user47732/marks

Без сумніву, найпопулярніший військовий тематичний серіал SF, романи «Честь Гаррінгтон» також є одним з найрозумніших, захоплюючих та найкорисніших жанрів. На станції Василіск"Прем'єрний том серіалу" - вражаючий сюжет бойовиків, який робить практично все правильно. Це дає вам хибних героїв, яких ви поважаєте і відчуваєте, не вдаючись до сентиментального хокуму. Він налаштовує свою дію на правдоподібну - як у військовому, так і політичному відношенні - далеке майбутнє, що, звичайно, є відображенням нашого сьогодення. Він привертає вашу увагу через скорботи та жертви реальних людей, а не через використання кліше Lucasfilm. І він крутить чутливу і переконливу пряжу, повільне нарощування якої призводить до кліматичної розбивки волосся, що піднімає волосся, що призведе вас до стіни. Успіх серіалу не є таємницею. Вебер приймає все, що шанувальники могли побачити у своїх космічних оперних епосах, і поєднує це так добре, що інші письменники залишаються в незавидному становищі або використовувати ці книги в якості зразка, або запакувати свої спорядження та їхати додому. Браво!

На станції Basilisk представлений Honor Harrington, коли вона бере на себе командування легкого крейсера ВМС Королівського Мантікорана HMS Fearless . Система Мантікоран - це найвища космічна нерухомість. Похвалившись не однією, а трьома населеними планетами, він також примружився посеред найзайнятішого в космосі черв'якової криниці, факт, що значно розширив її економіку, одночасно вловивши заздрісне око експансіоністської (і зламаної) Республіки Хавен декількома системами по дорозі. У Мантікорі є стільки політичного розбрату, скільки сьогодні на Капітолійському пагорбі, але все є більш-менш перевіреним на час відкриття Василіска , оскільки центристи та коронні лоялісти є при владі, відштовхуючись від крайнощів як лібералів, так і консерваторів.

Але гострі ідеологічні переконання навіть зводять до керівництва військово-морського флоту, і перше завдання Гаррінгтона - випробувати нову зброю, що є дітищем адмірала, якого вона не любить. Перш за все випробування Гаррінгтона - проведення блискучого і зовсім несподіваного маневру атаки - успішно працює з літаючими кольорами. Але в наступних випробуваннях вона настільки сильно стукнула, що відповідний адмірал виводить її з приниження на Честь і привласнює її до узбережжя підводного черв'яка, термінал Василіск. Її екіпаж деморалізований, а її власний виконавчий директор практично ухиляється від неї. Що ще гірше, зараз Василіск знаходиться під командуванням капітана Павла Янга, сексистського мудака, який потрапив туди, де він чистий непотизм, і який одного разу намагався сексуально нападати на неї, коли вони були разом в академії.

Опинившись у Василіск, Честь знаходить станцію та систему, яку вона захищає (включаючи мир аборигенів «Медуза», яким керує цивільний комісар мантікоранських островів, хоча сам Мантікор фактично не є власником світу) в абсолютно безладді. Янг не тільки зняв свої обов'язки щодо належного пошуку торгових кораблів для контрабанди, але, як тільки вона приїде, він скидає на себе все своє робоче навантаження і повертається зі своїм кораблем до Мантікора для поправки. Коли б не було обов'язку, хоч як неприємно, Честь приводить її екіпаж у форму і закінчує виконувати роботу, яку молоді завжди мали робити.

Саме на Медузі починають заварювати цікаві клопоти. Зростає проблема, пов’язана з вживанням галюциногенних наркотиків серед первісних місцевих медусан, і хоча немає жодних вагомих доказів, здається, що гавеняни можуть бути причетними. Але ніхто не може зрозуміти, чому Гавен заважає, оскільки тубільці не мають реальної промисловості чи торгівлі, нічого не запропонували Гевену чи будь-якому передовому суспільству. Чи є тут тінисті закулісні дії?

У цій книзі є багато того, що вражає вище і за її першокласне виконання пригод космічної опери. Справді, у перших кількох главах все є скелястим. Вебер розраховує на інформаційні наповнення, щоб повідомити про те, як працює його "Пошана", і на перші сто сторінок ви відчуваєте себе часом, ніби просто переглядаєте підручники та технічні посібники. Але як тільки речі згортаються, вони котяться.

Одне, чим я захоплювався, зокрема, це те, що Вебер уникнув кліше зробити «честь» феміністським супергероїном, який важко зробив. Менший письменник зробив би всі негаразди, з якими потерпає честь, щоб отримати авторитет як капітана виключно щодо гендерної політики. У Василіск Янг - єдиний сексист. В цілому, Honor вважає, що їй належить довести себе по суті. Справа в суті: неповагу, з якою вона спочатку стикається зі свого XO, МакКеона. Коли Честь приймає команду над Безстрашним , Маккеон обурюється їй через молодості та відносної недосвідченості, і тому, що він вважає, що команда повинна була бути його, але він не resent her because she's a woman. Weber doesn't make gender an issue in his Navy, and he pulls it off in such a natural way that you never once think he's just being PC. The respect Honor must earn from her crew, and especially from McKeon (who goes from hating her guts to almost risking his career for her) stems entirely from her merits as a captain. Well done.

У той час як більшість космічних опер дають нам одну чи дві традиційні лиходії, щоб зробити чорні капелюхи / білі шапки найлегшими для розуміння, Вебер обертає свою пряжу на цілком правдоподібний політичний пейзаж, в якому ми розуміємо, що у Честі є стільки ворогів вдома в коридорах влади, коли вона ховається на пагорбах Медусана. Але у неї теж є союзники, тягнучи струни за лаштунками. Розумна космічна опера, подібна до цієї, що вкорінена в суспільно-політичних істинах і утворена реальними людьми, була б достатньо освіжаючою. Але просто так трапляється, що Вебер - один з найкращих бойовиків в СФ.

Я чесно мушу визнати, що, опинившись стільки пішохідних, формульних розповідей протягом багатьох років, я був переконаний в основі свого бідного чорного цинічного серця, що я ніколи не можу по-справжньому хвилюватись нічим таким причудливим, як космічний бій. Колір мене здивував. Заключний бій у Базиліскує однією з найбільш феноменальних таких сцен, коли-небудь викладених на папері. Вебер піднімає напругу до нестерпних рівнів, і він приводить додому людські витрати на все, що відбувається з виснажливою силою. Одразу це засвітає про те, як ти вкладаєшся у весь сценарій, і наскільки ти дбаєш про все, що відбувається, і всіх учасників. З самого початку ви розумієте, як честь, яка починає роман досить холодно і осторонь, зі стіною навколо неї, щоб захистити всі обстріли, на які буде терпіти її авторитет як капітан, з тих пір переросла в повнокровну людину перед вашими очима.

Це космічна опера, як слід писати. А романи «Честь Гаррінгтон» - це сага, яка триватиме після того, як так багато інших будуть забуті.http://sfreviews.net/weber_on_basilisk_station.html

Довге обговорення

Art & art works of Ukraine[ред. | ред. код]

Culture[ред. | ред. код]

Ідентифікатор «Q278813‎» не відомий системі. Будь ласка, введіть коректний ідентифікатор сутності.

Music bands and singers[ред. | ред. код]

№	Article	az	be	bs	bg	cs	de	el	eo	et	hr	hu	hy	ka	kk	lt	lv	mk	pl	ro	ru	sh	sk	sl	sq	sr	tr	uk	Σ	Wikidata	st.
1	Tin Sontsia	-	-	-	-	-	-	-	-	+	-	+	-	-	-	-	-	-	+	+	+	-	-	-	-	-	-	+	6	Q4468201	14	+
2	Oleh Skrypka	-	+	-	+	-	+	-	-	-	-	-	+	+	-	-	-	-	+	-	+	-	-	-	-	-	-	+	8	Q1988375	20	+
3	Eney	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	+	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	+	2	Q11014485	6
4	Motor'rolla	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	+	1	Q12130301	3	+
5	Braty Hadyukiny	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	+	-	+	-	-	-	-	-	-	+	3	Q4096030	13	+
6	Vivienne Mort	-	-	-	-	+	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	+	-	-	-	-	-	-	+	3	Q12072918	8	+
7	Pur:Pur	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	+	-	-	-	-	-	-	+	2	Q4047654	7
8	Odyn v kanoe	-	-	-	-	+	+	-	-	-	+	-	-	-	-	-	-	-	-	-	+	-	-	-	-	-	-	+	5	Q16709765	9	+
9	Oleksandr Polozhynskyi	-	-	-	-	+	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	+	-	+	-	-	-	-	-	-	+	4	Q11801469	23	+
10	White Tower	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	+	1	Q12086505	6
11	Zoryana	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	+	1	Q10775296	3
12	Yurcash	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	+	1	Q4534948	3	+
13	Valery Vladimirovich Kharchishin	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	+	-	-	-	-	-	-	+	2	Q12167037	7	+
14	Maksym Berezovsky	-	-	-	-	+	+	-	-	-	+	-	-	-	+	-	-	-	+	-	+	-	-	-	-	+	-	+	8	Q1353816	19	+
15	Vasyl Slipak	-	+	-	+	+	+	-	-	+	-	-	-	-	+	-	-	-	+	-	+	-	+	-	-	-	-	+	10	Q25050824	27	+
16	Sviatoslav Vakarchuk	+	+	-	-	+	+	-	+	+	-	-	+	+	+	+	-	-	+	-	+	-	-	-	-	-	-	+	13	Q2622781	31	+
17	Volodymyr Ivasyuk	-	+	-	-	+	+	-	-	-	+	-	-	-	-	-	-	-	+	+	+	-	-	-	-	-	-	+	8	Q786521	25	+
18	Viktoriia Lukianets	-	+	-	-	-	+	-	-	-	-	-	+	-	-	-	-	-	-	-	+	-	-	-	-	-	-	+	5	Q435893	13
19	Oleg Bryzhak	-	-	-	-	+	+	-	+	+	-	-	+	+	-	-	-	-	+	+	+	-	-	-	-	-	+	+	11	Q19676474	21
20	Solomea Krushelnytska	+	+	-	+	+	+	-	+	-	+	+	+	-	-	-	-	-	+	-	+	-	-	-	-	-	-	+	12	Q267058	23	+
21	Lama	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	+	-	+	-	-	-	-	-	-	+	3	Q13424654	7	+
22	Ada Rogovtseva	+	+	-	-	-	+	-	-	-	-	-	+	+	-	-	-	-	+	-	+	-	-	-	-	-	-	+	8	Q1711461	20	+
Σ	→ Autolist → gallery → timeline	3	7	0	3	9	10	0	3	4	4	3	6	4	3	1	0	0	12	3	17	0	1	0	0	1	1	22	117	avg: 5\4\20%	308

Literary works[ред. | ред. код]

№	Article	az	be	bs	bg	cs	de	el	eo	et	hr	hu	hy	ka	kk	lt	lv	mk	pl	ro	ru	sh	sk	sl	sq	sr	tr	uk	Σ	Wikidata	st.
1	Ukrainian literature	+	+	-	-	+	+	-	-	+	+	-	+	-	-	-	-	-	+	-	+	-	-	-	-	-	-	+	10	Q1276062	6	+
2	The Cathedral	+	+	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	+	-	-	-	-	-	+	+	5	Q12154124	7
3	The Star Corsair	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	+	1	Q30961798	5
4	Tiger Trappers	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	+	-	-	-	-	-	-	+	2	Q12161147	9
5	The Star Corsair	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	+	1	Q30961798	5
6	Mykola Dzherya	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	+	1	Q12123244	7
7	The Yellow Prince	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	+	+	-	-	-	-	-	-	+	3	Q17632803	8
8	Argonauts of the Universe	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	+	1	Q25439250	4
9	The Ark of the Universe	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	+	1	Q20077796	5
10	Kameniari	-	-	-	-	-	+	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	+	-	-	-	-	-	+	3	Q19274304	9	+
11	The Forest Song	-	-	-	-	+	+	-	-	-	-	-	-	+	-	-	-	-	+	-	+	-	-	-	-	-	-	+	6	Q11816946	10	+
12	Eneida	-	-	-	+	-	+	-	-	+	-	+	+	+	-	-	-	-	-	-	+	-	-	-	+	-	-	+	9	Q1143998	12	+
13	Time of the Deathly Hallows: Mirages of 2077	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	+	1	Q12169182	4
14	Dream	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	+	-	+	-	-	-	-	-	-	+	3	Q9335228	4
15	Love Ukraine!	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	+	1	Q25432249	7
16	The Black Council	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	+	-	-	-	-	-	-	+	2	Q12170490	9	+
17	Parade in Moscow	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	+	-	-	-	-	-	-	+	2	Q12100636	8
18	Maria	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	+	-	-	-	-	-	-	+	2	Q12121692	4
19	The Solar Machine	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	+	1	Q12154558	7
20	Boarding School	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	+	-	-	-	-	-	-	+	2	Q50987730	7
21	Black Raven: The Remnant	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	+	1	Q12105589	3
22	Airport	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	+	1	Q21682931	4
23	list of books about Euromaidan	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	+	1	Q20070047	1
Σ	→ Autolist → gallery → timeline	2	2	0	1	2	4	0	0	2	1	1	2	2	0	0	0	0	3	1	11	1	0	0	1	0	1	23	60	avg: 3\2\10%	145

Paintings[ред. | ред. код]

№	Article	az	be	bs	bg	cs	de	el	eo	et	hr	hu	hy	ka	kk	lt	lv	mk	pl	ro	ru	sh	sk	sl	sq	sr	tr	uk	Σ	Wikidata	st.
1	visual arts of Ukraine	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	+	-	-	-	-	-	-	+	2	Q12164008	4	+
2	Petrykivka painting	+	+	-	+	-	+	-	-	+	-	-	-	-	-	-	-	+	-	-	+	+	-	-	-	+	+	+	11	Q12140171	9	+
3	Reply of the Zaporozhian Cossacks	-	+	-	+	+	+	-	+	+	+	-	-	-	-	-	-	-	+	+	+	-	+	-	-	+	+	+	14	Q478271	17	+
4	list of paintings by Ivan Aivazovsky	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	+	-	-	-	-	-	-	-	+	-	-	-	-	-	-	+	3	Q18278090	2	+
5	list of paintings by Arkhip Kuindzhi	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	+	-	-	-	-	-	-	-	+	-	-	-	-	-	-	+	3	Q2888954	3	+
6	list of paintings by Taras Shevchenko	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	+	-	-	-	-	-	-	-	+	-	-	-	-	-	-	+	3	Q19977258	2
7	Portrait of an Unknown Woman with a Rose	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	+	1	Q12133097	12	+
8	list of paintings by Emma Andiyevska	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	+	1	Q12155354	1
9	Portrait of Maria Ivanovna Lopukhina	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	+	-	-	-	-	-	-	+	2	Q4373337	13	+
10	Picturesque Ukraine	-	-	-	-	-	+	-	+	-	-	+	-	-	-	-	-	-	-	-	+	-	-	-	-	-	-	+	5	Q12104480	3	+
11	Chumaks path in Mariupol	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	+	-	-	-	-	-	-	-	+	-	-	-	-	-	-	+	3	Q3272319	10	+
12	Evening in Ukraine	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	+	-	-	-	-	-	-	-	+	-	-	-	-	-	-	+	3	Q4110167	12	+
13	Moonlit Night on the Dnieper	+	-	-	-	-	+	-	-	-	-	+	+	-	-	-	-	-	+	-	+	-	-	-	-	+	+	+	9	Q3205872	16	+
14	Ukrainian Night	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	+	-	-	-	-	-	-	-	+	-	-	-	-	-	-	+	3	Q3206123	13	+
15	Self-portrait	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	+	1	Q12076084	8	+
Σ	→ Autolist → gallery → timeline	2	2	0	2	1	4	0	2	2	1	2	7	0	0	0	0	1	2	1	12	1	1	0	0	3	3	15	64	avg: 4\2\16%	125

Plays (theatre), Ballets, Operas[ред. | ред. код]

№	Article	az	be	bs	bg	cs	de	el	eo	et	hr	hu	hy	ka	kk	lt	lv	mk	pl	ro	ru	sh	sk	sl	sq	sr	tr	uk	Σ	Wikidata	st.
1	theatre in Ukraine	+	+	-	-	-	-	-	-	-	-	-	+	+	-	-	-	-	-	-	+	-	-	-	+	-	+	+	8	Q154659	5	+
2	Ukrainian opera	-	-	-	-	+	-	-	-	-	-	-	+	-	-	-	-	+	-	-	+	-	-	-	-	-	-	+	5	Q24255634	3
3	Tevye-Tevel	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	+	-	-	-	-	-	-	+	2	Q4453672	6
4	The Red Poppy	-	+	-	-	+	+	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	+	-	-	-	-	-	-	-	4	Q1199542	6	+
5	Forest Song	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	+	-	-	-	-	-	-	+	2	Q4259513	5
6	Eneida	-	-	-	-	+	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	+	-	-	-	-	-	-	+	3	Q12103933	13	+
7	Zaporozhets za Dunayem	-	-	-	-	+	+	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	+	-	-	-	-	-	-	+	4	Q4186875	16	+
8	Lileia	-	+	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	+	2	Q25445181	2
9	The Fair at Sorochyntsi	-	-	-	+	-	+	-	-	-	-	+	-	-	-	-	-	-	+	-	+	-	-	-	-	-	-	+	6	Q471725	15	+
10	Taras Bulba	-	-	-	-	+	-	-	-	-	-	-	-	+	-	-	-	-	-	-	+	-	-	-	-	+	-	+	5	Q7685521	16	+
11	When the Fern Blooms	-	-	-	-	+	+	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	+	-	-	-	-	-	+	+	5	Q12111624	10
12	Natalka Poltavka	+	-	-	-	+	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	+	-	+	-	-	-	-	-	+	+	6	Q6968328	18	+
13	Moses	-	+	-	-	+	+	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	+	-	-	-	-	-	+	+	6	Q18193573	11	+
Σ	→ Autolist → gallery → timeline	2	4	0	1	8	5	0	0	0	0	1	2	2	0	0	0	1	2	0	12	0	0	0	1	1	4	12	58	avg: 4\2\17%	126

Films[ред. | ред. код]

№	Article	az	be	bs	bg	cs	de	el	eo	et	hr	hu	hy	ka	kk	lt	lv	mk	pl	ro	ru	sh	sk	sl	sq	sr	tr	uk	Σ	Wikidata	st.
1	The Guide	-	-	-	-	-	-	-	-	+	-	-	+	-	-	-	-	-	+	+	+	-	-	-	-	-	-	+	6	Q12141247	21
2	The White Bird Marked with Black	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	+	+	-	-	-	-	+	+	4	Q1532296	15
3	The Tribe	-	+	-	-	-	+	-	-	-	-	-	+	-	-	-	-	-	+	-	+	-	-	-	-	-	-	+	6	Q16939876	30
4	Shadows of Forgotten Ancestors	-	+	-	+	-	+	-	-	+	+	+	+	-	-	-	-	-	+	+	+	+	-	-	-	+	-	+	13	Q1409627	22	+
5	Nazar Stodolya	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	+	-	-	-	-	-	-	+	2	Q4312086	7
6	Unforgotten Shadows	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	+	-	-	-	-	-	-	+	2	Q12163228	12	+
7	The Orange Sky	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	+	-	+	-	-	-	-	-	-	+	3	Q4335647	10
8	Earth	-	+	-	+	+	+	-	-	-	+	+	+	-	-	-	-	-	+	-	+	+	-	-	-	-	-	+	11	Q55188	22	+
9	Chasing Two Hares	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	+	-	-	-	-	-	-	+	2	Q4182238	14	+
10	The Fair at Sorochyntsi	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	+	-	-	-	-	-	-	+	2	Q16699697	12
11	Babylon XX	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	+	-	-	-	-	-	-	+	2	Q4102146	12	+
12	Evenings on a Farm near Dikanka	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	+	-	-	-	-	-	-	+	2	Q4110171	12
13	Firecrosser	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	+	-	+	-	-	-	-	-	-	+	3	Q3537621	13	+
14	The Stone Cross	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	+	-	-	-	-	-	-	-	+	-	-	-	-	-	-	+	3	Q4211280	11
15	Zakhar Berkut	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	+	-	-	-	-	-	-	+	2	Q4188524	12
16	Swan Lake. The Zone	-	+	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	+	-	-	-	-	-	-	+	3	Q4255924	10
17	Forest Song	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	+	-	-	-	-	-	-	+	2	Q17582634	11
18	Eneyida	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	+	-	-	-	-	-	-	+	2	Q3054072	15
19	Roksolana	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	+	-	+	-	-	-	-	-	-	+	3	Q12148602	4
20	Cherkasy	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	+	-	+	-	-	-	-	-	-	+	3	Q45409629	12	+
21	The Wild Fields	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	+	-	-	-	-	-	-	+	2	Q47492548	10
Σ	→ Autolist → gallery → timeline	0	4	0	2	1	3	0	0	2	2	2	5	0	0	0	0	0	8	2	21	3	0	0	0	1	1	21	78	avg: 4\3\14%	287

Songs & Albums[ред. | ред. код]

№	Article	az	be	bs	bg	cs	de	el	eo	et	hr	hu	hy	ka	kk	lt	lv	mk	pl	ro	ru	sh	sk	sl	sq	sr	tr	uk	Σ	Wikidata	st.
1	music of Ukraine	-	+	-	-	-	+	-	-	+	+	-	+	-	-	-	+	-	-	-	+	-	-	+	-	+	-	+	10	Q155858	11	+
2	Ukrainian folk song	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	+	-	-	-	-	-	-	+	2	Q4470542	6	+
3	cossack song of the Dnipropetrovsk Region	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	+	-	-	-	-	+	-	+	3	Q28702252	6	+
4	Rèvè ta stog'nè Dnipr chyrokyï	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	+	-	-	-	-	-	-	-	-	+	2	Q12147183	12
5	Vona	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	+	-	-	-	-	-	-	+	2	Q15620225	11
6	Two Colors	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	+	1	Q12099658	9
7	Ukraine	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	+	1	Q25446296	10
8	The duck is floating in Tisza	-	-	-	+	-	+	-	-	-	-	+	-	-	-	-	-	-	+	-	+	-	-	-	-	-	-	+	6	Q15912501	5	+
9	Chervona Ruta	-	+	-	+	-	-	-	-	+	-	-	-	-	+	-	-	-	+	+	+	-	-	-	-	-	-	+	8	Q2637026	12
10	Vodohray	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	+	1	Q12090073	4
11	A ballad about mallows	-	-	-	-	-	+	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	+	-	-	-	-	-	-	+	3	Q20072928	6
12	Merry, brother, times have come…	-	+	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	+	-	-	-	-	-	-	+	3	Q12088959	8
13	I will go to distant mountains	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	+	1	Q25421031	3
14	Dyki Tantsi	-	-	-	-	+	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	+	2	Q3487195	10
15	Myt Vesny – Dzvinkyi Viter	-	-	-	+	+	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	+	-	-	-	-	+	4	Q3621442	11
16	Birds (album)	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	+	1	Q12145471	5
17	Tales (album)	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	+	1	Q12107675	4
18	Tam, De Ti Ye...	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	+	1	Q12159844	6
19	Model	-	+	-	-	-	-	-	-	-	-	-	+	-	-	-	-	-	-	-	+	-	-	-	-	-	-	+	4	Q7224634	11
20	Tango (album)	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	+	1	Q12159880	8
21	Thunder in the smithy of God	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	+	1	Q20076005	3
Σ	→ Autolist → gallery → timeline	0	4	0	3	2	3	0	0	2	1	1	2	0	1	0	1	0	3	1	9	0	1	1	0	2	0	21	58	avg: 3\2\10%	161

Sculptures & Monuments[ред. | ред. код]

№	Article	az	be	bs	bg	cs	de	el	eo	et	hr	hu	hy	ka	kk	lt	lv	mk	pl	ro	ru	sh	sk	sl	sq	sr	tr	uk	Σ	Wikidata	st.
1	Potemkin Stairs	-	-	-	+	+	+	+	+	-	+	-	-	+	-	-	-	-	+	-	+	-	-	-	-	-	-	+	10	Q1413595	15	+
2	Mother Ukraine Monument	+	+	-	-	+	+	+	-	+	-	-	-	-	-	-	-	-	+	-	+	-	+	-	-	+	+	+	12	Q142917	17	+
3	Ukrainian sculpture	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	+	1	Q12163915	4	+
4	monuments to Ivan Franko	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	+	1	Q12138497	2	+
5	list of monuments to Taras Shevchenko	-	+	-	-	-	-	-	-	-	-	-	+	-	-	-	-	-	-	-	+	-	-	-	-	-	-	+	4	Q4343684	3	+
6	KSRKS (Ternopil)	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	+	1	Q25444031	0
7	Petro Sahaidachny monument	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	+	-	-	-	-	-	-	+	2	Q12138406	10	+
8	Hughes monument in Donetsk	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	+	-	-	-	-	-	-	-	+	-	-	-	-	-	-	+	3	Q4343147	12	+
9	Statue of the Duc de Richelieu in Odesa	+	+	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	+	-	-	-	-	-	-	+	4	Q4343477	13	+
10	Monument to Mykola Lysenko	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	+	1	Q12138383	13	+
11	Monument to victims of political repressions in Donetsk	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	+	-	-	-	-	-	-	+	2	Q4343500	12	+
12	Monument to Ivan Fedorov	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	+	-	-	-	-	-	-	+	2	Q12138319	12	+
13	Monument to Bohdan Khmelnytsky in Kyiv	-	-	-	-	-	+	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	+	-	+	-	-	-	-	-	-	+	4	Q4343088	12	+
14	Monument to Mykola Shchors in Kyiv	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	+	-	-	-	-	-	-	+	2	Q4320678	14	+
15	Statue of Valeriy Lobanovskyi at Mykhaila Hrushevskoho Street, Kyiv	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	+	-	-	-	-	-	-	+	2	Q4343100	11	+
16	Monument to Mykhailo Hrushevskyi, Kyiv	-	-	-	-	-	-	-	-	+	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	+	-	-	-	-	-	-	+	3	Q12138389	14	+
17	Statue of Volodymyr Vernadsky	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	+	-	-	-	-	-	-	+	2	Q4343102	13	+
Σ	→ Autolist → map gallery → timeline	2	3	0	1	2	3	2	1	2	1	0	2	1	0	0	0	0	3	0	13	0	1	0	0	1	1	17	56	avg: 3\2\12%	177

Buildings and structures[ред. | ред. код]

№	Article	az	be	bs	bg	cs	de	el	eo	et	hr	hu	hy	ka	kk	lt	lv	mk	pl	ro	ru	sh	sk	sl	sq	sr	tr	uk	Σ	Wikidata	st.
1	Ukrainian architecture	-	-	-	-	-	+	-	-	+	-	-	+	-	-	-	-	-	-	-	+	-	-	+	-	+	-	+	7	Q4470470	5	+
2	Mother Ukraine Monument	+	+	-	-	+	+	+	-	+	-	-	-	-	-	-	-	-	+	-	+	-	+	-	-	+	+	+	12	Q142917	17	+
3	House with Chimaeras	+	+	-	-	+	+	-	+	+	+	+	+	+	-	-	-	+	+	+	+	-	-	-	-	+	-	+	16	Q1440653	14	+
4	House with Chimaeras	+	+	-	-	+	+	-	+	+	+	+	+	+	-	-	-	+	+	+	+	-	-	-	-	+	-	+	16	Q1440653	14	+
5	Lubart's Castle	-	+	-	+	+	+	-	-	-	-	-	-	+	-	+	+	+	+	-	+	-	-	-	+	+	-	+	13	Q1866166	9	+
6	Pidhirtsi Castle	-	+	-	+	-	+	-	-	-	+	-	-	-	+	+	-	-	+	-	+	-	-	-	-	-	-	+	9	Q943794	13	+
7	Bilhorod-Dnistrovskyi Fortress	+	+	-	+	-	-	-	-	-	-	-	-	+	-	-	-	-	-	+	+	-	-	-	-	+	+	+	9	Q1968086	12	+
8	Kodak Fortress	+	-	-	+	+	+	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	+	-	+	-	-	-	-	-	-	+	7	Q1778194	8	+
9	Bakhchisaray Palace	+	+	+	-	-	+	+	-	-	-	+	+	-	+	+	-	+	+	+	+	-	-	+	-	+	+	+	17	Q743881	16	+
10	Lychakiv Cemetery	-	+	-	-	+	+	-	+	-	-	+	-	-	-	+	-	-	+	-	+	-	-	-	-	+	-	+	10	Q1316721	10	+
11	Freedom Square	-	+	-	-	+	+	+	-	+	-	+	-	-	-	-	+	-	+	-	+	-	-	-	-	-	+	+	11	Q961993	13	+
12	Khotyn Fortress	+	+	-	+	+	+	-	+	-	+	-	-	+	-	+	-	-	+	+	+	-	-	-	-	+	+	+	15	Q141012	11	+
13	Kamianets-Podilskyi Castle	+	+	-	+	+	+	-	+	-	+	-	-	+	-	+	-	+	+	+	+	-	-	-	-	+	+	+	16	Q2375603	13	+
14	Triumphal Arch	-	-	-	+	-	+	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	+	-	-	-	-	-	-	+	4	Q4463238	9	+
15	Bakhchisaray Palace	+	+	+	-	-	+	+	-	-	-	+	+	-	+	+	-	+	+	+	+	-	-	+	-	+	+	+	17	Q743881	16	+
Σ	→ Autolist → map gallery → timeline	9	12	2	7	9	14	4	5	5	5	6	5	6	3	7	2	6	12	7	15	0	1	3	1	11	7	15	179	avg: 12\7\44%	180

Article lists by country[ред. | ред. код]

Рисіна Оксана Андріївна https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%92%D1%96%D0%BA%D1%96%D0%BF%D0%B5%D0%B4%D1%96%D1%8F:%D0%92%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B2%D0%B8%D0%BB%D1%83%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D1%85_%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%BD%D0%BE%D0%BA/%D0%90%D1%80%D1%85%D1%96%D0%B2_7

https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%92%D1%96%D0%BA%D1%96%D0%BF%D0%B5%D0%B4%D1%96%D1%8F:%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%96-%D0%BA%D0%B0%D0%BD%D0%B4%D0%B8%D0%B4%D0%B0%D1%82%D0%B8_%D0%BD%D0%B0_%D0%B2%D0%B8%D0%BB%D1%83%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F/2_%D0%BB%D1%8E%D1%82%D0%BE%D0%B3%D0%BE_2016
http://www.mvk.if.ua/news/25606
http://uk.speedydeletion.wikia.com/wiki/%D0%A0%D0%B8%D1%81%D1%96%D0%BD%D0%B0_%D0%9E%D0%BA%D1%81%D0%B0%D0%BD%D0%B0_%D0%90%D0%BD%D0%B4%D1%80%D1%96%D1%97%D0%B2%D0%BD%D0%B0
http://uk.speedydeletion.wikia.com/wiki/%D0%A0%D0%B8%D1%81%D1%96%D0%BD%D0%B0_%D0%9D%D0%B0%D1%82%D0%B0%D0%BB%D1%96%D1%8F_%D0%90%D0%BD%D0%B4%D1%80%D1%96%D1%97%D0%B2%D0%BD%D0%B0
Рисіна Оксана Андріївна
http://www.bcgoverla.if.ua/index.php/ua/2011-10-26-16-10-43/novyny-klubu/1672-bk-hoverla-vitaie-bk-frankivsk-z-frankivsk-z-chempionstvom-u-zhinochoi-pershii-lizi-ukrainy
http://fbu.ua/statistics/league-10843/player-4771771?season_id=88249
http://www.galychyna.if.ua/publication/sport/shljakh-do-uspikhu/
http://firtka.if.ua/blog/view/bk-frankivsk-cempion-ukraini-zi-stritbolu39980 - примітно, що Рисіна в одній команді з однією з найкращих у світі баскетболісток Аліною Ягуповою.

https://tools.wmflabs.org/lrtools/pages/ukwiki/Orchideous

В[ред. | ред. код]

https://www.ua-football.com/ua/ukrainian/2a http://dniprograd.org/2017/07/13/u-dnipri-vidbudetsya-match-sk-dnipro-1-ta-fk-metalist-1925-vkhid-vilniy_58477 http://terrikon.com/football/ukraine/secondleague/ https://www.ua-football.com/ua/ukrainian/2a/1499535306-kravchenko-pered-sk-dnipro-1-stoyit-zavdannya-viyti-v-pershu-ligu.html https://football24.ua/sk_dnipro_1_metalist_gid26455/ http://terrikon.com/posts/279025 https://football24.ua/mihaylenko_hochemo_shhob_u_dnipri_bula_komanda_buv_futbol_n394245/

https://en.wikipedia.org/wiki/List_of_films_featuring_surveillance

http://www.sf-encyclopedia.com/entry/brown_dan

https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D0%BF%D0%B5%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0:%D0%92%D0%BD%D0%B5%D1%81%D0%BE%D0%BA/Luaza1313 http://www.sf-encyclopedia.com/entry/gerrold_david http://www.sf-encyclopedia.com/entry/doctorow_e_l

https://www.obozrevatel.com/politics/02734-izvestnogo-rossijskogo-oppozitsionera-ne-vpustili-v-ukrainu.htm http://www.yakaboo.ua/ua/fundacija.html https://www.bookclub.ua/ukr/read/?letter=48 https://www.obozrevatel.com/society/04698-kloun-nas-shantazhiruet-rossijskogo-oppozitsionera-vyismeyali-v-seti-za-ugrozyi-poroshenko.htm https://apostrophe.ua/news/world/ex-ussr/2017-07-04/zhurnalisty-uznali-o-begstve-iz-rossii-izvestnogo-oppozicionera/100562 https://forum.pravda.com.ua/index.php?topic=972188.0 http://archivsf.narod.ru/works/work_r.htm#0003 http://www.life2sport.com/elena-ostapenko-timeya-bachinski-smotret-onlayn-povtor-matcha-08-06-2017-rolan-garros-2017-1-2-finala.html

Козлов Філіп (нар. 2000(2000)) — український актор. Відомий за ролями Андрія з серіалу «Школа», та Дмитра з серіалу «Коли ми вдома».

Фільмографія^[61][ред. | ред. код]

Використати шаблони {{УФільмі}} та подібні.

2018-Стоматолог (Україна)- епізод
2017—2018 р-Коли ми вдома. Нова історія — Діма, син Насті та Олега
2017 — серіал Школа (Україна)- Андрій (учень школи)
2017 — відчайдушний домогосподар — епізод
2017 — Коли повертається минуле — Тимофеєв
2017 — Зустрічна полоса
2016-2017- Черговий лікар-школяр
2016- Хазяйка — не має в титрах
2016 — Лист надії- епізод
2016- Одинак — Артем Ширко
2016 — Нитки долі — епізод
2016- Майор и магія — епізод
2016 -Улюблена вчителька- епізод, не має в титрах
2016- Громадянин ніхто
2015-2016- Відділ 44 епізод
2014- Племінниця- епізод
2014 -Ковзани для чемпіонки — Юрик Зарубін, брат Ані
2013- Параджанов | Paradjanov | Je Paradjanov — soviétique artiste (Арменія, Грузія, Україна, Франція)-Сергій Параджанов
2013-Вилікувати страх (Білорусь, Україна)
2013-В мережі
2012- Синевiр
2012 — Мамусю моя
2010- Сусіди

Примітки[ред. | ред. код]

Степа́н Прокопович Гладу́н (6 березня 1914(19140306), село Новосілка Станіславського воєводства, Польща, нині Тлумацького району Івано-Франківської області) — відомий український художник-іконописець і громадський діяч.

Життєпис[ред. | ред. код]

Хочемо того чи ні, а кожний із нас є головним героєм і водночас автором унікального твору, назва якому – життя. Когось ледь вистачить на коротке нудне оповіданнячко, а комусь вдасться написати захоплюючий роман чи ліричну поему. Попри жанрове розмаїття життєписів, роман про Степана Гладуна був би об’ємною трилогією, бо дитинство майбутнього художника починалося в роки Першої світової війни і перебігало в умовах історичних катаклізмів, коли розліталися на шматки імперії, коли на рідних землях то перекочувалися змінні воєнні фронти, то закріплювалась ворожа окупаційна влада. Через його дитинство перейшло створення ЗУНР, унікальний феномен Січового Стрілецтва, об’єднання з УНР, польсько-українська війна, загарбання Галичини Юзефом Пілсудським та військами генерала Галлера. Та в ті важкі часи під радикальний сумнів не підпадала стійкість моральних поглядів, не захиталось поняття добра і зла. Це сталося пізніше, за влади «совєтів», а до того побут і обрядовість у сільських родинах базувалась на непохитній традиції, віра і молитва додавали сил долати життєві труднощі, а сонце, ліс і прекрасний Дністер ставали співтворцями душевних настроїв та мрій про майбутнє…

На мальовничому березі Дністра розкинулось невелике село Новосілка, Тлумацького району, Івано-Франківської області. Тут у багатодітній сім’ї Прокопа і Катерини 6 березня 1914 року народився хлопчик, якого назвали Степаном. Прокіп, син Василя Гладуна походив із давнього козацького роду, його прадід Яків Гладун був сотенним осавулом козацького війська. Дитинство Степана пройшло в селі: ходив до школи, плавав у Дністрі, бігав босоніж разом з друзями лісовими стежками, збиваючи з високих трав сльози вранішньої роси. Юнаком змайстрував сам мандоліну і навчився на ній грати, а ще дуже гарно співав. Перший свій мольберт також зробив самостійно, ставив його у батьковому саду і малював, забуваючи про усе на світі. Згодом, вже парубком став активістом СУМу (Спілка Української Молоді). У 1934 році Степана і його товаришів заарештувала поліція за те, що розклеювали листівки, а ще у них знайшли тексти «Декалогу» та іншу заборонену польською владою літературу. У Станіславові (тепер Івано-Франківськ) сидів у в’язниці. Тікав. Переховувався…

Після довгих поневірянь втік до Львова, працював ретушером, художником, не маючи змоги здобути академічну художню освіту, багато працював і художньої майстерності досягав своєю наполегливістю. «Labor omnia vicit improbus» - наполеглива праця перемагає все! Потім була війна, на окупованих німцями територіях встановлено жорстокий режим. Міське населення терпіло від нестачі їжі, води і тепла. Допомагала в цих складних життєвих ситуаціях неабияка винахідливість і твердий намір вижити. Та в жорстоких умовах війни не оминуло молодого чоловіка кохання, у листопаді 1942 року Степан Гладун одружується з Ольгою-Іриною Білик. Її краса і жіночність справили неабияке враження на митця, і різниця у віці в 12 років не мала значення, вони прожили все життя душа в душу і дуже любили одне одного. Мав четверо дітей, з яких дві дочки загинуло майже при народженні. Його сини живі і до сьогодні, це: Гладуна Зіновій Степанович та Гладуна Орест Степанович.

Після війни Степан Гладун почав працювати художником у Львівських художньо-виробничих майстернях відділення художнього фонду УРСР, де пропрацював усе життя.

Після року тяжкої хвороби з волі Всевишнього 4 лютого 1973 року відійшов у вічність Степан Гладун. Похований на Личаківському кладовищі у Львові, недалеко від Івана Яковича Франка.

Художня діяльність[ред. | ред. код]

Файл:Гладун Захід сонця.jpg

Маючи статус вільного художника, рідко брав замовлення в художніх майстернях, малював ікони вдома підпільно, а ще виїздив влітку у храми і розмальовував іконостаси та ікони в місцевих церквах. Степан Гладун був глибоко віруючою людиною і в кожну ікону, в кожний образ Божий вкладав душу. Барви на його іконах є тими носіями світла, які ведуть людину до молитовного діалогу з Богом. Кожна ікона є божественними дверима до вічності, становить містичну проекцію неба на землі. Крізь неї погляд з неба дає нам можливість увійти до тісного онтологічного зв’язку з Творцем.

В одному із багатьох листів від священиків, які приходили на адресу художника, читаємо: «…Покладаю надію на те, що в новому році, десь після Свят Великодня, не пізніше як у травні продовжимо роботу в нашій церкві і тому заздалегідь дуже прошу вкласти нашу просьбу в свій робочий план на літо. Минулого вже року, в листопаді ми святкували наше церковне свято 21. ХІ, був запрошений наш Архієпископ Йосиф і шість священиків, дуже вподобали собі малювання нашої церкви, мається розуміти те, що зроблено Вами… Вітаю Вас усіх з Новим Роком, бажаю Веселих Свят, доброго міцного здоров’я… Божої ласки і благословення усім на Многії Літа! З глибокою пошаною о. А. Соколан 31.ХІІ.1969 р.»

Іконопис – високе мистецтво, і Степан багато зробив для того, щоб наблизити його до людей, щоб в цьому світі витав дух творчості, духовності, істинної віри та любові до Бога, до людей і до живої природи. Цю місію він проніс із честю через усе життя.

Файл:Картина Життя шахів Степан Гладун.jpg

Кожна людина як витвір Божої любові є неповторною, єдиною і має своє призначення. Біблійна притча про таланти є віддзеркаленням християнського життя Степана Гладуна, бо, отримавши від Господа талант до малювання, він його не закопав, а розвивав та шліфував, як самородок, щоденною працею, поки він не засяяв всіма барвами. Щоб зрозуміти своє покликання, людина має відчути внутрішньо, що вона готова чинити те, впевнено йти обраною дорогою. Справжнє покликання в житті людини приносить гармонію, вона розуміє, що живе повноцінним життям. Тому митець своєю творчістю розвиває власну сутність, вартості своєї духовності, осягаючи цим задоволення і приносячи насолоду іншим. Альберт Пайн сказав: «Те, що ми зробили особисто для себе, помре разом з нами. Те, що ми зробили для інших і для всього світу – залишиться. Воно безсмертне». Гладун Степан Прокопович малював багато образів та ікон. Також розмальовував церкви. У той час така художня діяльність була підпільною. З його робіт до сьогодні збереглось не багато.

Громадська діяльність[ред. | ред. код]

Гладун Степан Прокопович окрім своєї професійної діяльності художника іконописця вів ще і громадсько-соціальну діяльність. Він спас дуже багатьох людей (у т.ч. євреїв) від гибелі. У свій час до нього ходили радились, як міський голова міста Львова, так і інші чиновники.

Виставка до 100 років з дня народження художника[ред. | ред. код]

Нещодавно пройшла виставка до 100 років з дня народження художника, де виставлялись його деякі роботи, які збереглися до сьогодні.

Душа – це втілення діянь,

Відкритих Богом і Тобою,

Гора освячених надбань,

Як німб над совістю людською…

Несу в собі початок Божий

Людського болю і краси,

І щедрий усміх. Щастя множить

Відкритий погляд догори.

Несу в собі людську незламність,

Несхибну віру в кожну мить.

Несу в собі усе, що можна

На кисть досягнень уложить.

Несу упевненість.

Принесе Доробок кожен у свій час,

І увійдем в життя небесне –

Христос чека на прихід наш.

Джерела[ред. | ред. код]

Історія міст і сіл Української РСР. Івано-Франківська область.
Гладун (визначення у тлумачному словнику)

Чортківська офензива — військово-історичний фестиваль, приурочений річницям Чортківської офензиви.

Історія фестивалів[ред. | ред. код]

2018[ред. | ред. код]

Свято, яке провели в честь 99-ї річниці Чортківської офензиви, за масштабами визнали державним. Триденний фестиваль на честь «Чортківської офензиви» основного розпалу набув у суботу та неділю.

День перший[ред. | ред. код]

15 червня, у п’ятницю до замку Гольських з’їхалися та поселилися військові реконструктори зі Львова. На тій же локації відбулася акція «Україна моя вишивана» та показ фільму «Спадок нації».

День другий[ред. | ред. код]

Весь день 16-го червня функціонували ярмарки та виставки. Для участь у ярмарку було запрошено не лише майстрів Тернопілля, а й Буковини, Хмельницької та Львівської областей.

На сцені грали народні інструменти, талановиті виконавці співали пісні. Під час цього свята були також екскурсоводи, які показали Чортків з іншої сторони. Завершився день показом фільму «Міф».

День третій[ред. | ред. код]

Незважаючи на короткочасний дощ, на площі біля костелу святого Станіслава жителів Тернопільської, Івано-Франківської та Львівської областей об’єднало відзначення 99-річчя подій Чортківської офензиви. Військові реконструктори відтворили бій воїнів УГА з польським військом.

Цього ж дня, представ ники трьох областей підписали Меморандум про відзначення у 2019 році 100-річчя Чортківської офензиви на державному рівні.

Голова Тернопільської ОДА Степан Барна відпо відно до постанови Кабінету Міністрів України від 19 жовтня 2016 року № 719 «Питання забезпечення деяких категорій осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територі альну цілісність України, а також членів їх сімей» вручив учаснику бойових дій 58-річному капітану Шіхмагомедову Гіясуддіну Абдулмаксимовичу сертифікат для придбання житла на 628 тис. грн.

Також голова ОДА за активну громадянську позицію нагородив почесного громадянина міста Чорткова, краєзнавця Юхима Макотерського та священика УГКЦ, капелана Володимира Заболотного відзнаками «Гордість Тернопілля».

Наприкінці фестивалю молодь розважали гурти: «Карпати», «Чорноморці», «Медовий полин», «Периферія», «Loud Silence», «Моторола», «Тінь Сонця».

2019[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

Ядвінська, А. Огородник М.,. 99 років, як один день // Чортківський Вісник. — 2018. — № 22 (22 червня). — С. 6. — (Чортківська офензива. 100 літ.
Заяць, Т. Офензива, якої Чортків ще не бачив! // Голос народу. — 2018. — № 25 (22 червня). — С. 6—7. — (Фестиваль).

Посилання[ред. | ред. код]

Зовнішні відеофайли
	На Тернопільщині відзначили 99-ту річницю Чортківської офензиви на YouTube // Відеоканал TV-4. — 2018. — 20 червня.

[[Категорія:Фестивалі Тернопільської області] [[Категорія:Чортків]

Гладу́н Орест Степа́нович
Файл:Orest Hladun.jpg
Народився	5 березня 1959(1959-03-05) (65 років) Львів
Громадянство	Україна
Національність	українець
Військове звання	матрос

Орест Степа́нович Гладу́н (нар. 5 березня 1959(19590305), Львів) — український письменник, художник-ілюстратор.

Життєпис[ред. | ред. код]

Гладун Орест Степанович — український письменник, художник-ілюстратор, який народився 5 березня 1959 року у м. Львові в сім'ї художника Гладуна Степана Прокоповича: та його дружини Ольги Карпівни. Після смерті батька працював на заводі та навчався у вечірній школі. Військову строкову службу проходив на Балтійському флоті. Закінчив Львівський лісотехнічний інститут, за фахом інженер-економіст. Одружений, має двоє дітей — сина Гладуна Дмитра Орестовича та дочку Гладун Ольгу Орестівну.

Освіта[ред. | ред. код]

загальна середня освіта, загальноосвітня середня школа № 21, м. Львів.
вища освіта, інженер-економіст Львівського лісотехнічного інституту (1990 р.)

Художня та письменницька діяльність[ред. | ред. код]

«Не занедбуй благодатного дару в собі», — читаємо у Павла в І Посланні до Тимофія. Кожна людина, як витвір Божої любові, є неповторною, єдиною, має своє особливе призначення у цьому житті. Треба прагнути розпізнати і реалізувати якнайбільше своїх здібностей і талантів, пам'ятаючи, що кожен з нас — дитя Боже й має свою цінність і призначення.

Орест Гладун захоплюється живописом та графікою. Член творчого об'єднання народних майстрів і художників-аматорів, постійний учасник виставок, які проходять по всій Україні. Ілюстрував багато українських родоводів. Має персональні виставки, як народний художник-умілець^[1].

Перші поетичні спроби робив ще у школі. Захоплюється музикою, театром. Дуже любить походи в гори і подорожі на байдарках, що додає йому творчих сил. Великий політик і неперевершений оратор Ціцерон говорив: «Поетами народжуються, ораторами стають». Поети народжуються з люблячим великим серцем і щирою відкритою душею. Їх існування не є випадковим чи помилковим, вони — дар для світу, божественний витвір мистецтва. Бог їх створив, обдарував та поселив на Землі.

Файл:Поезії.jpg

Його збірка віршів під назвою «Поезії», яку він ілюстрував своїми роботами, була видана видавництвом «Простір-М» 2014 року у місті Львові^[2]. Ось один з його віршів з його збірки (Із циклу «Я так живу»), який він написав у 2014 році та зачитував в місті Києві на Майдані Незалежності

Вірш «Майдан» зі збірки Ореста Гладуна «Поезії»:

Я європеєць, львівський пан, Іду сміливо й гордо на Майдан, У Києві, у серці України, Читаю вірші з головної сцени
Знайте всі: «зек» засів на троні, Хам — його прізвисько на зоні.
Цей безбожний антихрист і тиран, В крові втопити хоче наш Майдан.
Та з нами Бог, еліта нації, народ.
Хто ж проти нас?
Нікчемний зек?
Диявол? Чорт?
Нашу віру не здолати, Дух козацький — нації оплот, Будуймо барикади
Та стоїмо до перемог
Над чорною ордою, над круками, Щоб святих голубів стали ворогами, Це ті іуди і пілати, Що хочуть кров'ю історію писати.
Ми будемо до останнього стояти, Народ наш неможливо подолати
Ми творимо легенду, Мрію нації — державу
В ім'я майбутніх поколінь, во славу.
В ім'я Великої Святої Справи: Для слави України і Героїв Слави!

Примітки[ред. | ред. код]

↑ Бердаль-Шевчик, Ірина (2013). Культурно-просвітницький вісник "Животоки", №3-4 (українська) . Львів: ТОВ "Дін А лтд". с. 14—15.
↑ Гладун, Орест (2014). Поезії (українська) . Львів: Видавництво ТОВ "Простір-М". с. 52.

Джерела[ред. | ред. код]

Гладун (визначення у тлумачному словнику)

Не згоден. Серіал відомий та популярний. Ці дівчата ні чим не гірші за футболіста, що зіграв в одному значимому матчі. В них кар'єра попереду, якщо за два роки - ніде не зіграє — тоді інша справа. Вікіпедія має працювати на читачів, а не на купку вікіпедистів. Відвідуваність зашкалює https://tools.wmflabs.org/pageviews/?project=uk.wikipedia.org&platform=all-access&agent=all-agents&range=latest-30&pages=%D0%A7%D0%B5%D1%80%D0%BD%D1%8F%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%9A%D0%B0%D1%80%D0%B8%D0%BD%D0%B0

діяльність особи висвітлена у ЗМІ, відповідає додатковим критеріям:

Митці, чия творчість (концерти, виставки, публікації тощо) була висвітлена у ЗМІ, інтернет-виданнях;
Митці, чию творчість представлено в онлайнових базах даних;
Наявність фан-клубів й інших організованих форм популярності;

https://lux.fm/devyat-tisyach-fanativ-serialu-shkola-atakuvali-golovnih-geroyiv_n65100/amp http://i-visti.com/news/kiev/3708-aktorka-borisplskogo-teatru-berezl-graye-u-seral-shkola.html

https://pingvin.pro/movies/movies-news/shkola-pokazhe-yak-treba.html

http://zmist.pl.ua/signatures/7?page=2 https://flymark.com.ua/Dancer/Show/30915

Чернявська Карина
Народилася	8 січня 1996(1996-01-08) (28 років) Київська область
Національність	українка
Громадянство	Україна
Діяльність	акторка

Чернявська Карина (нар. 8 січня 1996(19960108)) — українська акторка театру та кіно. Є відомою завдяки ролі Асі в українському серіалі «Школа».

Біографія[ред. | ред. код]

Карина навчалася в школі 23 у Биківні Київської області в театральному класі. Пізніше поступила на факультет акторів кіно Київського національного університету культури і мистецтв (КНУКіМ). Відомо, що зараз Карина активно виступає в театрі «Березіль» у Борисполі. Роль «Асі» в серіалі — це перша роль акторки на телевізійному екрані. Акторка рада, що її запросили виконувати одну з головних ролей в серіалі «Школа», адже це дало їй серйозний поштовх в акторській кар'єрі^[1]^{[неавторитетне джерело]}.

Примітки[ред. | ред. код]

↑ Карина Чернявська (Ася) з серіалу Школа – вік, особисте життя, соціальні мережі. Серіал «Школа» (укр.). 23 січня 2018. Процитовано 16 лютого 2018.

Посилання[ред. | ред. код]

{{Instagram|karinachernavskaya}

https://www.facebook.com/pg/radioNV.ua/reviews/ https://www.facebook.com/shamanov76?hc_ref=ARSwowXA5LnfjrADjOBoa3EXNpMH4Dj2lgYErVEklTYoZeWYsmNBtaRjcNgIHhqMDTg https://www.facebook.com/olga.kuryshko.1?hc_ref=ARQ7NPN-i6ZI0bdC8AMWN6NI_-xwy0T3o-mosQovCo2L7TQkXTbEBZNkx8mWrR2E0cE https://www.facebook.com/people/%D0%98%D1%80%D0%B8%D0%BD%D0%B0-%D0%A1%D0%B8%D0%BD%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BA%D0%BE/100002123175145?hc_ref=ARS7uPexaPpP1yvbwAOsKmpctPBplhaWiVK76PTguEI4JjcPRhQ9wl1nIoINH9KLrFE

https://www.facebook.com/amossov?hc_ref=ARS8kHZZvX3sGFacjL7YXEvonnX9IiReKkEdzxGjkGG0ilU0Ir8x9r7zX-4bjzg_We8

https://www.facebook.com/pg/radioNV.ua/reviews/

Довге обговорення

1952 prev <— Astounding/Analog All-Time Poll thread —> <— 1956 awards thread —> 1966 next 1956 Astounding/Analog All-Time Poll

BOOK 1) Adventures in Time and Space, Raymond J. Healy & J. Francis McComas, eds. (1946) 2) City, Clifford D. Simak, (1952) 3*) The Martian Chronicles, Ray Bradbury, (1950) 3*) More Than Human, Theodore Sturgeon, (1953) 5) Slan, A. E. van Vogt, (1946) 6) The Man Who Sold the Moon, Robert A. Heinlein, (1950) 7) The Demolished Man, Alfred Bester, (1952) 8) The Astounding Science Fiction Anthology, John W. Campbell, ed. (1952) 9*) Childhood's End, Arthur C. Clarke, (1953) 9*) Nineteen Eighty-Four, George Orwell, (1949) 9*) The World of Null-A, A. E. van Vogt, (1948) 12) The Foundation Trilogy, Isaac Asimov, (1953) 13*) To the End of Time, Olaf Stapledon, (1953) 13*) Who Goes There?, John W. Campbell, (1948) 15) Brave New World, Aldous Huxley, (1932) 16) Seven Science Fiction Novels, H. G. Wells, (1950) 17) The Green Hills of Earth, Robert A. Heinlein, (1951) 18*) The Humanoids, Jack Williamson, (1949) 18*) Mission of Gravity, Hal Clement, (1954) 20) Lest Darkness Fall, L. Sprague de Camp, (1941) 21) I, Robot, Isaac Asimov, (1950) 22*) The City and the Stars, Arthur C. Clarke, (1956) 22*) The Illustrated Man, Ray Bradbury, (1951) 22*) The Space Merchants, Frederik Pohl & C. M. Kornbluth, (1953) 25*) Fahrenheit 451, Ray Bradbury, (1953) 25*) Prelude to Space, Arthur C. Clarke, (1951)

1956 prev <— Astounding/Analog All-Time Poll thread —> <— 1966 awards thread —> 1971 next 1966 Astounding/Analog All-Time Poll

BOOK 1) The Foundation Trilogy, Isaac Asimov, (1953) 2) Seven Science Fiction Novels, H. G. Wells, (1950) 3) Slan, A. E. van Vogt, (1946) 4) The Rest of the Robots, Isaac Asimov, (1964) 5) The Demolished Man, Alfred Bester, (1952) 6) Childhood's End, Arthur C. Clarke, (1953) 7) The City and the Stars, Arthur C. Clarke, (1956) 8) The Martian Chronicles, Ray Bradbury, (1950) 9) City, Clifford D. Simak, (1952) 10) A Canticle for Leibowitz, Walter M., Miller Jr, (1959) 11) Starship Troopers, Robert A. Heinlein, (1959) 12) I, Robot, Isaac Asimov, (1950) 13) To the End of Time, Olaf Stapledon, (1953) 14) The Man Who Sold the Moon, Robert A. Heinlein, (1950) 15) Mission of Gravity, Hal Clement, (1954) 16) The Stars My Destination, Alfred Bester, (1956) 17) Stranger in a Strange Land, Robert A. Heinlein, (1961) 18) The World of Null-A, A. E. van Vogt, (1948) 19) More Than Human, Theodore Sturgeon, (1953) 20) Adventures in Time and Space, Raymond J. Healy & J. Francis McComas, eds. (1946) 21) Dune, Frank Herbert, 22) The Space Merchants, Frederik Pohl & C. M. Kornbluth, (1953) 23) The Chrysalids, John Wyndham, (1955) 24) Waldo & Magic, Inc., Robert A. Heinlein, (1950) 25) The Weapon Shops of Isher, A. E. van Vogt, (1951) 26) Methuselah's Children, Robert A. Heinlein, (1958) 27) Way Station, Clifford D. Simak, (1963)

1966 prev <— Astounding/Analog All-Time Poll thread —> <— 1971 awards thread —> — next 1971 Astounding/Analog All-Time Poll

PRE-1940 SHORT FICTION (tie) 1) "Twilight", John W. Campbell (1934) 1) "Who Goes There?", John W. Campbell (1938) 3) "A Martian Odyssey", Stanley G. Weinbaum (1934) 4) "Helen O'Loy", Lester del Rey (1938) 5) "Night", John W. Campbell (1935) 6) "Forgetfulness", John W. Campbell (1937) 7*) "Black Destroyer", A. E. van Vogt (1939) 7*) "The Lost Machine", John Wyndham (1932) 9) "Marooned Off Vesta", Isaac Asimov (1939) 10*) "The Machine Stops", E. M. Forster (1909) 10*) "The Sands of Time", P. Schuyler Miller (1937) 12*) "The Colour Out of Space", H. P. Lovecraft (1927) 12*) "Proxima Centauri", Murray Leinster (1935) 14*) "Armageddon—2419 A.D.", Philip Francis Nowlan (1928) 14*) "Life-Line", Robert A. Heinlein (1939) 16*) "The Adaptive Ultimate", Stanley G. Weinbaum (1935) 16*) ""I, Robot"", Eando Binder (1939) 16*) "Robots Return", Robert Moore Williams (1938) 19*) "The Blue Giraffe", L. Sprague de Camp (1939) 19*) "The Country of the Blind", H. G. Wells (1904) 19*) "The Faithful", Lester del Rey (1938) 19*) "He Who Shrank", Henry Hasse (1936) 19*) "The New Accelerator", H. G. Wells (1901) 19*) "Politics", Murray Leinster (1932) 25*) "The Crystal Egg", H. G. Wells (1897) 25*) "The Girl in the Golden Atom", Ray Cummings (1919) 25*) "He That Hath Wings", Edmond Hamilton (1938) 25*) "Old Faithful", Raymond Z. Gallun (1934) 25*) "The Runaway Skyscraper", Murray Leinster (1919) 25*) "Seeds of the Dusk", Raymond Z. Gallun (1938) 25*) "The Shadow Out of Time", H. P. Lovecraft (1936) 25*) "Shambleau", C. L. Moore (1933) 25*) "Sidewise in Time", Murray Leinster (1934) 25*) "Within the Pyramid", R. DeWitt Miller (1937) SHORT FICTION 1) "Nightfall", Isaac Asimov (1941) 2*) "Flowers for Algernon", Daniel Keyes (1959) 2*) "The Green Hills of Earth", Robert A. Heinlein (1947) 2*) "The Star", Arthur C. Clarke (1955) 5) "A Rose for Ecclesiastes", Roger Zelazny (1963) 6) "Light of Other Days", Bob Shaw (1966) 7*) "The Nine Billion Names of God", Arthur C. Clarke (1953) 7*) "'Repent, Harlequin!' Said the Ticktockman", Harlan Ellison (1965) 9*) "By His Bootstraps", Robert A. Heinlein (1941) 9*) "The Cold Equations", Tom Godwin (1954) 9*) "First Contact", Murray Leinster (1945) 9*) "Rescue Party", Arthur C. Clarke (1946) 13*) "The Little Black Bag", C. M. Kornbluth (1950) 13*) "Microcosmic God", Theodore Sturgeon (1941) 15*) "I Have No Mouth, and I Must Scream", Harlan Ellison (1967) 15*) "The Last Question", Isaac Asimov (1956) 17*) "The Big Front Yard", Clifford D. Simak (1958) 17*) "The Sentinel", Arthur C. Clarke (1951) 17*) "Surface Tension", James Blish (1952) 20) "It's a Good Life", Jerome Bixby (1953) 21*) "'—And He Built a Crooked House'", Robert A. Heinlein (1941) 21*) "For a Breath I Tarry", Roger Zelazny (1966) 21*) "A Martian Odyssey", Stanley G. Weinbaum (1934) 21*) "Mimsy Were the Borogoves", Henry Kuttner (1943) 21*) "Twilight", John W. Campbell (1934) 26*) "The Game of Rat and Dragon", Cordwainer Smith (1955) 26*) "Who Goes There?", John W. Campbell (1938) 28*) "Dear Devil", Eric Frank Russell (1950) 28*) "The Roads Must Roll", Robert A. Heinlein (1940) 30*) "'All You Zombies—'", Robert A. Heinlein (1959) 30*) "Allamagoosa", Eric Frank Russell (1955) 30*) "The Long Watch", Robert A. Heinlein (1949) 30*) "Omnilingual", H. Beam Piper (1957) 30*) "A Planet Named Shayol", Cordwainer Smith (1961) 35*) "'Arena'", Fredric Brown (1944) 35*) "A Boy and His Dog", Harlan Ellison (1969) 35*) "In Hiding", Wilmar H. Shiras (1948) 35*) "Killdozer!", Theodore Sturgeon (1944) 35*) "The Man Who Sold the Moon", Robert A. Heinlein (1950) 35*) "The Year of the Jackpot", Robert A. Heinlein (1952)

1975 Locus All-Time Poll ALL TIME NOVEL

Dune, Frank Herbert (1965) Childhood's End, Arthur C. Clarke (1953) The Left Hand of Darkness, Ursula K. Le Guin (1969) Stranger in a Strange Land, Robert A. Heinlein (1961) A Canticle for Leibowitz, Walter M. Miller, Jr. (1959) The Foundation Trilogy, Isaac Asimov (1953) The Stars My Destination, Alfred Bester (1957) The Moon Is a Harsh Mistress, Robert A. Heinlein (1966) More Than Human, Theodore Sturgeon (1953) Lord of Light, Roger Zelazny (1967) Stand on Zanzibar, John Brunner (1968) Ringworld, Larry Niven (1970) The Dispossessed, Ursula K. Le Guin The Demolished Man, Alfred Bester (1953) The Lord of the Rings, J. R. R. Tolkien (1955) Mission of Gravity, Hal Clement (1954)

The City and the Stars, Arthur C. Clarke (1956)
To Your Scattered Bodies Go, Philip José Farmer (1971)

Dying Inside, Robert Silverberg (1972)

Rendezvous with Rama, Arthur C. Clarke (1973)
The Time Machine, H. G. Wells (1895)
The Man in the High Castle, Philip K. Dick (1962)
Starship Troopers, Robert A. Heinlein (1959)
The Martian Chronicles, Ray Bradbury (1950)
The Space Merchants, Frederik Pohl & C. M. Kornbluth (1953)
The War of the Worlds, H. G. Wells (1898)

Cities in Flight, James Blish (1970)

2001: A Space Odyssey, Arthur C. Clarke (1968)
A Case of Conscience, James Blish (1958)
The Caves of Steel, Isaac Asimov (1954)
Last and First Men, Olaf Stapledon (1930)
Star Maker, Olaf Stapledon (1937)
Time Enough for Love, Robert A. Heinlein (1973)
Davy, Edgar Pangborn (1964)
The Dragon in the Sea, Frank Herbert (1956)
Babel-17, Samuel R. Delany (1966)
The Door Into Summer, Robert A. Heinlein (1957)
Flowers for Algernon, Daniel Keyes (1966)
A Mirror for Observers, Edgar Pangborn (1954)
The Witches of Karres, James H. Schmitz (1966)
Nineteen Eighty-Four, George Orwell (1949)
Rite of Passage, Alexei Panshin (1968)

1987 Locus All-Time Poll ALL TIME SF NOVEL

Dune, Frank Herbert (1965) The Left Hand of Darkness, Ursula K. Le Guin (1969) Childhood's End, Arthur C. Clarke (1953) The Moon is a Harsh Mistress, Robert A. Heinlein (1966) Stranger in a Strange Land, Robert A. Heinlein (1961) The Foundation Trilogy, Isaac Asimov (1953) A Canticle for Leibowitz, Walter M. Miller, Jr. (1959) Gateway, Frederik Pohl (1977) Ringworld, Larry Niven (1970) The Stars My Destination, Alfred Bester (1957) Lord of Light, Roger Zelazny (1967) More Than Human, Theodore Sturgeon (1953) The Mote in God's Eye, Larry Niven & Jerry Pournelle (1974) The Man in the High Castle, Philip K. Dick (1962) The Time Machine, H. G. Wells (1895) Stand on Zanzibar, John Brunner (1968) The Dispossessed, Ursula K. Le Guin (1974)

The Demolished Man, Alfred Bester (1953)
The Forever War, Joe Haldeman (1974)

The Martian Chronicles, Ray Bradbury (1950) Starship Troopers, Robert A. Heinlein (1959) Dying Inside, Robert Silverberg (1972) Dhalgren, Samuel R. Delany (1975) Time Enough for Love, Robert A. Heinlein (1973)

Rendezvous with Rama, Arthur C. Clarke (1973)
Way Station, Clifford D. Simak (1963)

To Your Scattered Bodies Go, Philip José Farmer (1971) Earth Abides, George R. Stewart (1949) The Door Into Summer, Robert A. Heinlein (1957) City, Clifford D. Simak (1952) The Witches of Karres, James H. Schmitz (1966) The City and the Stars, Arthur C. Clarke (1956) The Caves of Steel, Isaac Asimov (1954) Nineteen Eighty-Four, George Orwell (1949) Norstrilia, Cordwainer Smith (1975) Mission of Gravity, Hal Clement (1954) Ubik, Philip K. Dick (1969)

2001: A Space Odyssey, Arthur C. Clarke (1968)
Timescape, Gregory Benford (1980)

Fahrenheit 451, Ray Bradbury (1953) Downbelow Station, C. J. Cherryh (1981) The War of the Worlds, H. G. Wells (1898) Last and First Men, Olaf Stapledon (1930) Double Star, Robert A. Heinlein (1956) Davy, Edgar Pangborn (1964) ALL TIME FANTASY NOVEL

The Lord of the Rings, J. R. R. Tolkien (1955) The Hobbit, J. R. R. Tolkien (1937) A Wizard of Earthsea, Ursula K. Le Guin (1968) The Shadow of the Torturer, Gene Wolfe (1980) The Last Unicorn, Peter S. Beagle (1968) The Once and Future King, T. H. White (1958) Nine Princes in Amber, Roger Zelazny (1970) The Chronicles of Thomas Covenant the Unbeliever, Stephen R. Donaldson (1977) Dragonflight, Anne McCaffrey (1968) Little, Big, John Crowley (1981) Alice's Adventures in Wonderland, Lewis Carroll (1865) The Gormenghast Trilogy, Mervyn Peake (1959) The Riddle-Master of Hed, Patricia A. McKillip (1976) The Incomplete Enchanter, Fletcher Pratt & L. Sprague de Camp (1941) Watership Down, Richard Adams (1972) The Dying Earth, Jack Vance (1950) Glory Road, Robert A. Heinlein (1963) A Spell for Chameleon, Piers Anthony (1977) Dracula, Bram Stoker (1897) The Wonderful Wizard of Oz, L. Frank Baum (1900) Silverlock, John Myers Myers (1949) Something Wicked This Way Comes, Ray Bradbury (1962)

The Stand, Stephen King (1978)
The White Dragon, Anne McCaffrey (1978)

Lord Valentine's Castle, Robert Silverberg (1980) The Chronicles of Narnia, C. S. Lewis (1950) The Shining, Stephen King (1977) Conjure Wife, Fritz Leiber (1953)

Deryni Rising, Katherine Kurtz (1970)
The Worm Ouroboros, E. R. Eddison (1922)

Witch World, Andre Norton (1963) 'Salem's Lot, Stephen King (1975) A Wrinkle in Time, Madeleine L'Engle (1962)

SF NOVEL (BEFORE 1990)

Dune, Frank Herbert (1965) The Moon is a Harsh Mistress, Robert A. Heinlein (1966) The Left Hand of Darkness, Ursula K. Le Guin (1969) The Foundation Trilogy, Isaac Asimov (1953) Stranger in a Strange Land, Robert A. Heinlein (1961) The Stars My Destination, Alfred Bester (1957) A Canticle for Leibowitz, Walter M. Miller, Jr. (1959) Childhood's End, Arthur C. Clarke (1953) Ender's Game, Orson Scott Card (1985) Hyperion, Dan Simmons (1989) Gateway, Frederik Pohl (1977) The Forever War, Joe Haldeman (1974) More Than Human, Theodore Sturgeon (1953) Lord of Light, Roger Zelazny (1967) Neuromancer, William Gibson (1984) Startide Rising, David Brin (1983) The Time Machine, H. G. Wells (1895) The Man in the High Castle, Philip K. Dick (1962) The Dispossessed, Ursula K. Le Guin (1974) Stand on Zanzibar, John Brunner (1968) Nineteen Eighty-Four, George Orwell (1949) The Demolished Man, Alfred Bester (1953) The Martian Chronicles, Ray Bradbury (1950) Starship Troopers, Robert A. Heinlein (1959)

Downbelow Station, C. J. Cherryh (1981)
Ringworld, Larry Niven (1970)

2001: A Space Odyssey, Arthur C. Clarke (1968) The War of the Worlds, H. G. Wells (1898) Fahrenheit 451, Ray Bradbury (1953) The Mote in God's Eye, Larry Niven & Jerry Pournelle (1974) Way Station, Clifford D. Simak (1963) Star Maker, Olaf Stapledon (1937) Dying Inside, Robert Silverberg (1972) The City and the Stars, Arthur C. Clarke (1956) Dhalgren, Samuel R. Delany (1975) Rendezvous with Rama, Arthur C. Clarke (1973) Mission of Gravity, Hal Clement (1954)

City, Clifford D. Simak (1952)
Cyteen, C. J. Cherryh (1988)

Flowers for Algernon, Daniel Keyes (1966)

Double Star, Robert A. Heinlein (1956)
Earth Abides, George R. Stewart (1949)
The Door Into Summer, Robert A. Heinlein (1957)
Last and First Men, Olaf Stapledon (1930)
Ubik, Philip K. Dick (1969)
Norstrilia, Cordwainer Smith (1975)
The Witches of Karres, James H. Schmitz (1966)
Frankenstein, Mary Shelley (1818)
Have Space Suit -- Will Travel, Robert A. Heinlein (1958)
Time Enough for Love, Robert A. Heinlein (1973)

Do Androids Dream of Electric Sheep?, Philip K. Dick (1968)

The Gods Themselves, Isaac Asimov (1972)
"Riverworld" series, Philip José Farmer (1971)

FANTASY NOVEL (BEFORE 1990)

The Lord of the Rings, J. R. R. Tolkien (1955) The Hobbit, J. R. R. Tolkien (1937) The Book of the New Sun, Gene Wolfe (1983) "Earthsea" series, Ursula K. Le Guin (1968) Alice's Adventures in Wonderland, Lewis Carroll (1865) "Gormenghast" series, Mervyn Peake (1950) The Once and Future King, T. H. White (1958) Little, Big, John Crowley (1981) Nine Princes in Amber, Roger Zelazny (1970) "The First Chronicles of Thomas Covenant", Stephen R. Donaldson (1977) Dragonflight, Anne McCaffrey (1968) "The Belgariad", David Eddings (1983) The Chronicles of Narnia, C. S. Lewis (1950) The Anubis Gates, Tim Powers (1983) "The Dying Earth" series, Jack Vance (1950) The Wonderful Wizard of Oz, L. Frank Baum (1900) Dracula, Bram Stoker (1897)

The Last Unicorn, Peter S. Beagle (1968)
The Mists of Avalon, Marion Zimmer Bradley (1983)

The Stand, Stephen King (1978) Watership Down, Richard Adams (1972) The Riddle-Master of Hed, Patricia A. McKillip (1976) The Worm Ouroboros, E. R. Eddison (1922) Glory Road, Robert A. Heinlein (1963) Mythago Wood, Robert Holdstock (1984) "Alvin Maker" series, Orson Scott Card (1987) A Wrinkle in Time, Madeleine L'Engle (1962) Witch World, Andre Norton (1963) "The Fionavar Tapestry", Guy Gavriel Kay (1986) Deryni Rising, Katherine Kurtz (1970) "Discworld" series, Terry Pratchett (1983)

"Elric" series, Michael Moorcock (1972)
Replay, Ken Grimwood (1987)
Something Wicked This Way Comes, Ray Bradbury (1962)
"Fafhrd & Gray Mouser" series, Fritz Leiber (1970)
The Incomplete Enchanter, Fletcher Pratt & L. Sprague de Camp (1941)

1987 prev <— Locus All-Time Poll thread —> <— 1998 awards thread —> 1999 next

Top Ten Speculative Fiction Novels of All Time

Book Cover Lord of the Rings 1. Lord of the Rings by J.R.R. Tolkien

"Whether blatant copies, or brilliantly inspired, nearly every fantasy novel written in the past 60 years owes a debt to this series." - Brennil

"What else? This is where it all started." - Zodac

"Unfortunately many people have come to judge this novel - and it is a novel, not a trilogy - by its fans. But a thousand years from now, the wearers of plastic pointy ears will all be dead; the book itself will still be one of the wisest, cleverest, funniest and most original imaginative achievements in all human history." - Vefantur

"These books just blow me away, the detail in the characters and land that Tolkien creates is beyond comparison." - Spudy1

Book Cover Stranger in a Strange Land 2. Stranger in a Strange Land by Robert Heinlein

"A blueprint for social revolution disguised as a book about a Martian visiting Earth." - ljim2000

"When Charles Manson was finally arrested, this book was in his backpack. Despite that, it is an excellent novel, and one of which you must have knowledge to understand Heinlein’s future works." - Decagon

"This is probably his most influential, best-loved novel." - Custer1

"It was for me the weirdest book I ever liked." - Captainkalaa1

"Arguably Heinlein's strongest book, it certainly is the most representative of his abiding belief in human potential." - Brennil

Book Cover 1984 3. 1984 by George Orwell

"The definitive dystopia. A book we should all keep in mind when we look at current political developments." - pecooper

"Made going to school worthwhile." - Golophin

"This is a book everyone should read. I've heard it described as 'the ultimate post-apocalyptic anti-Utopia.' I simply believe it affected all literature written since this book was published." - Captainkalaa1

Book Cover Dune 4. Dune by Frank Herbert

"Dune is a compelling, brilliantly told, attention gripping, prophetic, philosophical look at culture, religion, metaphysics, ecology and messianic/hero worship. It has everything from knife fights to nuclear warfare, monsters to mind powers." - weapons are available

"Colossal religious science fiction epic. Dense, rich, intensely political and thought provoking." - Brennil

Book Cover Foundation Trilogy 5. The Foundation Trilogy by Isaac Asimov

"The space-age equivalent of the fall of the Roman Empire and an amazing tale in its own right." - Tobias Timepiece

"The individual stories were at the heart of the golden age of magazine sf; the trilogy in book form was immensely successful and influential, and the later additions aren't bad either." - Custer1

Book Cover The Book of New Sun 6. The Book of New Sun by Gene Wolfe

"Fantasy? SF? Complex, devious parable or ridiculously convoluted adventure yarn? This four-volume sequence is all these things and more. A measure of writerly ambition in the speculative field that has rarely been surpassed." - criminalenglish

"Rich, thought-provoking, sublime." - Infinite Chun

"It's original, thoughtful and multi-layered, and written by a man who truly understands the English language and what you can do with it if you know how." - Vefantur

Book Cover Fahrenheit 451 6. Fahrenheit 451 by Ray Bradbury

"What would happen if books were totally banned? A new meaning to the job of Fireman." - Sekhmet McFeerson

Book Cover At the Mountains of Madness 8. At the Mountains of Madness by H.P. Lovecraft

"No living horror author has ever achieved what H.P. Lovecraft achieved. The blending of fact and fantasy is so artful, he makes you want to believe everything in his stories. And this novella is no exception." - Tobias Timepiece

"Magnificent story of a truly alien race and alien time." - Bravo1102

"He may get filed in the horror section, but this story is speculative fiction of the finest sort. The science he uses for his SF is archeology and biology and with it he creates a very believable and terrifying prehistory for our planet." - ljim2000

"Perfectly formed SF Horror." - Infinite Chun

Book Cover The Hitchhiker's Guide to the Galaxy 9. The Hitchhiker's Guide to the Galaxy by Douglas Adams

"This book got me into reading and writing, and is just so hilarious that it keeps bringing me back to it again. Everyone who hasn't read it, should read it. It is a classic in Speculative Fiction and will remain to be so until it is publicly burned or becomes unfashionable." - False Dawn GAW

"42 is all you need know." - Sekhmet McFeerson

Book Cover The Man in the High Castle 10. The Man in the High Castle by Philip K. Dick

"Dick brought an edge to sf, and this strange novel of an alternate America, divided after World War II by the victorious Axis powers, is particularly memorable." - Custer1

And by popular demand, we have decided to print further results of the vote for the sake of reader interest:

Book Cover Neuromancer 11. Neuromancer by William Gibson

11. Starship Troopers by Robert Heinlein

13. A Canticle for Leibowitz by Walter M. Miller, Jr.

14. The Deed of Paksenarrion by Elizabeth Moon

15. The Left Hand of Darkness by Ursula K. LeGuin

Book Cover Brave New World 16. Brave New World by Aldous Huxley

17. The Dying Earth by Jack Vance

17. The Stars My Destination by Alfred Bester

19. Ender’s Game by Orson Scott Card

19. Flowers for Algernon by Daniel Keyes

Book Cover The Silmarillion 19. The Silmarillion by J.R.R. Tolkien

22. Have Spacesuit Will Travel by Robert Heinlein

22. The Mists of Avalon by Marion Zimmer Bradley

24. Star Maker by Olaf Stapledon

24. Valis by Phillip K. Dick

Book Cover A Wrinkle in Time 26. A Wrinkle in Time by Madeline L'Engle

26. Do Androids Dream of Electric Sheep? By Philip K. Dick

26. Job: A Comedy of Justice by Robert Heinlein

29. A Case of Conscience by James Blish

Book Cover Harry Potter 29. Harry Potter and the Philosopher's Stone by J.K. Rowling

29. I, Robot by Isaac Asimov

32. Chronicles of Amber by Roger Zelazny

32. The Chronicles of Thomas Covenant by Stephen Donaldson

32. The Eye of the World by Robert Jordan

32. More Than Human by Theodore Sturgeon

32. The Shadow of the Torturer by Gene Wolfe

37. The King of Elfland's Daughter by Lord Dunsany

Book Cover Around the World in 80 Days 38. Around the World in Eighty Days by Jules Verne

38. The Day of The Triffids by John Wyndham

38. Dying Inside by Robert Silverberg

38. Firebird by Kathy Tyers

38. Gormenghast by Mervyn Peake

38. The Haunting of Hill House by Shirley Jackson

Book Cover Lord of Light 38. Lord of Light by Roger Zelazny

38. Moby Dick by Herman Melville

38. The Moon is a Harsh Mistress by Robert Heinlein

38. The Recognitions by William Gaddis

38. The Farseer Trilogy by Robin Hobb

38. Startide Rising by David Brin

38. The Worm Ouroboros by E.R. Eddison

Book Cover The Chronicles of Narnia 51. The Chronicles of Narnia by C.S. Lewis

51. Eye in the Sky by Philip K. Dick

51. The Fionavar Tapestry by Guy Gavriel Kay

51. Frankenstein by Mary Shelley

51. Gulliver's Travels by Jonathan Swift

51. Jerusalem Quartet by Edward Whittemore

51. Liveship Traders by Robin Hobb

51. Naked Lunch by William Burroughs

51. Podkayne of Mars by Robert Heinlein

51. Protector of the Small by Tamora Pierce

51. This Perfect Day by Ira Levin

51. Time and Again by Jack Finney

51. Voyage of the Space Beagle by A.E. Van Vogt

Book Cover The Colour of Magic 64. The Colour of Magic by Terry Pratchett

64. Don Quixote by Miguel de Cervantes

64. Dragon Lance by Margaret Weis & Tracy Hickman

64. The Earth Abides by George R Stewart

64. Einstein's Dreams by Alan Lightman

64. The Forever War by Joe Haldeman

64. The Hand of Thrawn Trilogy by Timothy Zahn

64. Lord of the Flies by William Golding

Book Cover Pattern Recognition 64. Pattern Recognition by William Gibson

64. Quake by Rudolph Wurlitzer

64. The Stepford Wives by Ira Levin

64. Tawny Man Trilogy by Robin Hobb

64. War of the Worlds by H.G. Wells

64. Woman in the Dunes by Kobo Abe

64. Yesterday's Son by A.C. Crispin

Book Cover 20,000 Leagues 80. 20,000 Leagues Under the Sea by Jules Verne

80. Blood Meridian by Cormac McCarthy

80. City by Clifford D. Simak

80. The Dispossessed by Ursula LeGuin

80. Dorothy and the Wizard in Oz by L. Frank Baum

80. The Dragonriders of Pern by Anne McCaffrey

Book Cover The Hobbit 80. The Hobbit by J.R.R. Tolkien

80. The Life of Pi by Yann Martel

80. Riverworld by Philip Jose Farmer

80. Space War Blues by Richard Lupoff

80. The Sword of Shannara by Terry Brooks

80. Three Hearts and Three Lions by Poul Anderson

80. Waldo by Robert Heinlein

80. Winter's Tale by Mark Helprin

2001: A Space Odyssey by Arthur C. Clarke (1968) Same series: 2010: Odyssey Two, 2061: Odyssey Three (The Odyssey Sequence) Rendezvous With Rama by Arthur C. Clarke (1900) Same series: Rama II, The Garden of Rama (Rama Universe) Brave New World by Aldous Huxley (1955) The Illustrated Man by Ray Bradbury (1951) Foundation by Isaac Asimov (1951) Same series: Foundation and Empire, Second Foundation (Foundation - Chronological) Ringworld by Larry Niven (1970) Same series: Protector (Known Space) The Robots of Dawn by Isaac Asimov (1983) Same series: The Caves of Steel, The Naked Sun (Isaac Asimov's Robot Series) A Canticle for Leibowitz by Walter M. Miller Jr. (1959) I Sing the Body Electric by Ray Bradbury (1969) Something Wicked This Way Comes by Ray Bradbury (1963) Same series: Dandelion Wine, Farewell Summer (Green Town) Animal Farm by George Orwell (1946) The Moon is a Harsh Mistress by Robert A. Heinlein (1966) The Forever War by Joe Haldeman (1976) The Mote in God's Eye by Larry Niven (1974) Do Androids Dream of Electric Sheep? by Philip K. Dick (1975)

Джейсон Смарт
Народився	20 січня 1979(1979-01-20) (45 років) Коннектикут, США
Діяльність	Політтехнолог
У шлюбі з	Адріана Рів'єра де Смарт
Діти	3

Джейсон Джей Смарт (англ. Jason Jay Smart; народ. 20 січня 1979, Коннектикут, США) — американський політтехнолог і політичний експерт. На даний час веде діяльність в Україні (та інших країнах Європи й Південної Америки), будучи засновником недержавної організації «За вільну Україну»^[1] (англ. For a Free Ukraine), покликану допомагати у боротьбі за територіальну цілісність України та сприяти вкикоріненню корупції.

Діяльність[ред. | ред. код]

Навчався в Університеті Джорджа Мейсона та Політехнічному інституті й університеті штату Вірджинія, де отримав ступені бакалавра та магістра з державної та міжнародної політики, та політології. Має ступінь кандидата наук з міжнародних відносин. Смарт також є старшим науковим співробітником Лабораторії вивчення очорнювання репутації та репутаційної політики.^[2]

За час своєї політтехнологічної діяльності, Джейсон Смарт керував політичними кампаніями на території Сполучених Штатів, співпрацював з сенатором Джоном Маккейном, кандидатом в президенти США Тедом Крузом, консультував Ліберал-демократичну партію Молдови^[3] та проводив роботу з іншими політичними діячами. Окрім того, Смарт обіймав посаду регіонального директора Міжнародного республіканського інституту^[4] та вів політичну діяльність в Україні, Киргизстані, Молдові, Казахстані, Еквадорі та Камбоджі.^[5]^[6]^[7]

У Киргизії Смарт був радником першої жінки-президента в історії Центральної Азії Рози Отунбаєвої^[8] і допомагав в розробці нової національної Конституції після революції в квітні 2010 року^[9]. Крім того, Смарт вів роботу з місцевими органами влади для поліпшення управління на місцевому та парламентському рівнях^[10], як він розповів в інтерв'ю Times в Центральній Азії: «ми працюємо з офісами мерів у двох містах, щоб краще інформувати громадян про те, з ким їм треба контактувати, і хто найбільш компетентний у вирішенні їх проблем».^[11] За час перебування на посаді директора кампанії, Смарт також працював над просуванням прав жінок^[12] і пропонував реформи у виборчому законодавстві^[13].

Джейсон Смарт виступає в ролі спікера на політичних конференціях та форумах. Разом з такими українськми політиками, як міністр внутрішніх справ України Арсен Аваков, екс-виконуючий обов'язки Президента України Олександр Турчинов, спеціальний представник Держдепартаменту США з питань України Курт Волкер, Смарт брав участь у «Національному експертному форумі» в Києві, організованому Інститутом Горшеніна.^[14] Також, є регулярним учасником «Форуму вільної Росії», організованим Гаррі Каспаровим у Вільнюсі, котрий збирає представників опозиції Російської Федерації. В грудні 2017 року Смарт був запрошений виступити як політтехнолог на «IV Форумі вільної Росії» за темою «Режим Володимира Путіна на Міжнародній арені».^[15]

Коментарі Смарта щодо подій на міжнародній політичній арені з'являлися або з'являються у таких виданнях, як «Кореспондент»^[16] і «Сегодня»^[17]^[18], на ресурсах «Апостроф»^[19]^[20] і «Обозреватель»^[21], на сайті Дмитра Гордона^[22] та агенства УНІАН^[23]. Смарт неодноразово виступав у ролі експерта на телебаченні, в тому числі на телеканалах «Еспресо TV»^[24]^[25], «7 канал»^[26], «UATV»^[27], «Oboz.TV»^[28]^[29]^[30], «ZIK»^[31], і на передачі «Шустер LIVE» на каналі «ICTV»^[32]^[33], а також давав експертні інтерв'ю для Радіо «Ера».^[34] Діяльність і досвід Смарта були оцінені у ЗМІ:

	Справжній професіонал, що працював в дев'яти країнах. Це фахівець високого рівня, продовження тієї плеяди американських консультантів, які тут вже давно. І Смарт як людина, яка пройшла багато країн на пострадянському просторі і в Азії, за своїм підходом до справи тут в Україні. Він суміш американського політтехнолога високого рівня з ученим. Це дуже якісний консультант.
— Сергій Костеж, Четверта Влада

^[35]

Є співавтором книги про чорний піар та очорнювання репутації^[36], та продовжує писати наукові статті за тематикою репутаційного менеджменту в політиці^[37]^[38]^[39], зокрема в контексті України^[40], що публікуються і в українських академічних журналах, таких, як Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка^[41].

Окрім теоретичної академічної діяльності у формі написання публікацій на політичну тематику, Смарт також займається практичною просвітницькою діяльністю. Смарт викладав у Киргизько-Турецькому університеті під час своєї політконсультаційної роботи з державними службовцями в Киргизстані.^[42] Він виступає з лекціями на факультетах навчальних закладів, серед яких присутнії факультети журналістики, політології та соціології Київського національного університету імені Тараса Шевченка, Києво-Могилянської академії, Київського міжнародного університету й Американського університету в Центральній Азії.^[43]^[44]^[45]^[46], та є учасником форумів і навчальних конференцій на теми міжнародної політики та політичних технологій. Разом з такими політологами та громадськими діячами, як Кость Бондаренко, Інна Богословська, Олександр Солонтай, Смарт бере участь у навчальних курсах-форумах «Школа політичного консалтингу» та «Політичний експерт 4.0», які дають громадськості можливість отримати навички у сферах політичного піару, іміджмейкінгу та ведення електоральних кампаній^[47]^[48]^[49].

Джейсон Смарт перебуває у шлюбі з колишньою телеведучою та продюсером^[50] Адріаною Смарт. Подружжя має трьох дітей.

Продовжуючи свою роботу в Україні, Смарт «націлений на відновлення демократичного порядку в країні і активну боротьбу з корупцією».^[51]

Інше[ред. | ред. код]

Смарт володіє англійською, іспанською та російською мовами. На даний момент вивчає українську.

Має статус персони нон ґрата у Росії за протидію режиму Володимира Путіна.

Бібліографія[ред. | ред. код]

Rezaev A.V., Smart J.J. Transnational Migrants in St. Petersburg and Washington, D.C.: A Comparative Analysis of the City's Educational Policies and Practices of Social Inclusion and Exclusion. Presented at the Kennan Institute of the Woodrow Wilson International Center for Scholars, 2008.
Smart J.J. The Compendium of Russian Politics. In (the «educational package» of) Russian Government and Politics, ed. Shiraev E. Palgrave (London), 2010.
Smart J.J. Character Assassination in the American Political Context. Presented at the «Character Assassination: The Art of Defamation Throughout the Ages», international colloquium in Heidenberg, Germany, 2011.
Smart J.J. Russian Influence and Kyrgyz Weakness: A Realist Understanding of Kyrgyz National Interest (master's thesis). Virginia Polytechnic Institute and State University, Blackburg, VA, 2013. — 110 p.
Smart J., Shiraev E. Character Attacks and American Presidents. In Character Assassination throughout the Ages, eds. Icks M., Shiraev E. Palgrave Macmillan US, 2014. — pp. 215—235.
Icks M., Smart J., Yang Z. Character Assassination: How Ideology, Culture, and Psychology Shaped the Art of Defamation Throughout Ages. Presented at «Ideologies and Ideological Conflict: The Political Psychology of Belief Systems», the 37th annual scientific meeting of International Society of Political Psychology (ISPP) in Rome, Italy, 2014.
Smart J.J. Understanding the political tendencies in Russian vs American perceptions of the Pussy Riot incident: a case study in character assassination. In Moldoscopie, Numărul 3(74), 2016. — pp. 164—174.
Smart J.J. West versus East, or somewhere in between: how to understand cooperative times in United States — Russian relations. In Revista de Filozofie, Sociologie şi Ştiinţe Politice, Numărul 3(172), 2016. — pp. 213—221.
Smart J., Borovskyi O. The political performance as a tool for communication in during elections. In Post-soviet states between Russia and the EU: analysing special circumstances and political tendencies: Conferinţa ştiinţifică internaţională, 27 September, 2016, Chişinău, Moldova. — pp. 134—140.
Smart J., Borovskyi O., Bondarenko N. The political mimicry during presidential campaign in Ukraine 2014. In Post-soviet states between Russia and the EU: analysing special circumstances and political tendencies: Conferinţa ştiinţifică internaţională, 27 September, 2016, Chişinău, Moldova. — pp. 318—330.
Смарт Дж. Дж. Порівняльний аналіз конкретних історичних прикладів політичного очорн.вання Катерини Великої та Григорія Распутіна. // Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Серія: Філософія, Політологія, № 1, 2017. — с. 27-31.

Примітки[ред. | ред. код]

↑ Компанія "За Вільну Україну".
↑ Research Team. Communication (англ.). Процитовано 29 червня 2017.
↑ ЛДПМ (PDF).
↑ Russian Studies Alum Working in Kyrgyzstan. Russian and Eurasian Studies (англ.). Процитовано 29 червня 2017.
↑ Jason Smart - Former Guest Speaker. leadershipinstitute.org. Процитовано 29 червня 2017.
↑ Партийная жизнь | Официальный сайт партии «Ар-Намыс». www.ar-namys.org (амер.). Процитовано 29 червня 2017.
↑ Programs: BA in Russian and Eurasian Studies. Russian and Eurasian Studies (англ.). Процитовано 29 червня 2017.
↑ IRI (27 квітня 2010). http://twitpic.com/1iwj38 - #IRI's Steve Nix, Jeffrey Lilley and Jason Smart meet with Kyrgyz Interim President Rosa Otunbaeva (right). @iriglobal. Процитовано 31 липня 2017.
↑ Партийная Жизнь.
↑ Кыргыз Республикасынын Жогорку Кеңеши - По проведенным встречам за 20…. archive.li. 24 квітня 2014. Процитовано 31 липня 2017.
↑ TCA. US organization trains election observers in Kyrgyzstan. www.timesca.com (en-gb) . Процитовано 31 липня 2017.
↑ В южной столице Кыргызстана обсуждается роль женщин в стабилизации ситуации в стране - Новости Кыргызстана. Процитовано 31 липня 2017.
↑ КАБАР, КНИА. В Бишкеке проходит круглый стол по обсуждению законодательства о выборах. Процитовано 31 липня 2017.
↑ «Україна: у прагненні до рівноваги». VIII НЕФ (ru-RU) . Процитовано 6 грудня 2017.
↑ Форум Свободной России (ru-RU) . Процитовано 6 грудня 2017.
↑ Джейсон Смарт - Кореспондент.
↑ США не сдадут России Крым и Донбасс – американский эксперт. www.segodnya.ua (рос.). Процитовано 7 липня 2017.
↑ В США дали прогноз захвата Путиным Беларуси по крымскому сценарию. www.segodnya.ua (рос.). Процитовано 7 липня 2017.
↑ У США розповіли про найбільшу проблему Путіна. Апостроф (укр.). Процитовано 29 червня 2017.
↑ У США пояснили, чому Росія може "здати" Донбас. Апостроф (укр.). Процитовано 29 червня 2017.
↑ Джейсон Смарт - новини про персону на Обозревателе. Українська версія. Процитовано 29 червня 2017.
↑ За время своей каденции Трамп не сделал ни одного шага навстречу России – американский политолог. Процитовано 7 липня 2017.
↑ Росія може піти на здачу "ЛНР" та "ДНР" - американський політолог (укр.). Процитовано 29 червня 2017.
↑ Espreso.TV (13 січня 2016), Президент США Барак Обама виступив з промовою "Про стан держави", процитовано 5 липня 2017
↑ Espreso.TV (9 листопада 2016), Дональд Трамп - новий президент США, процитовано 29 червня 2017
↑ Новости 7 канал Одесса (10 жовтня 2017), В Киеве собрались политтехнологи со всего мира, процитовано 6 грудня 2017
↑ UATV English (6 жовтня 2017), What Does the Future Hold for the US-Russia Relations?, процитовано 6 грудня 2017
↑ Обозреватель ТВ (3 жовтня 2017), Як розстріли у Лас-Вегасі можуть вплинути на політику? (Частина 1), процитовано 6 грудня 2017
↑ Обозреватель ТВ (3 жовтня 2017), Позиція США щодо Курдистану (Частина 2), процитовано 6 грудня 2017
↑ Обозреватель ТВ (3 жовтня 2017), Чи буде вирішена корейська криза (Частина 3), процитовано 6 грудня 2017
↑ Телеканал ZIK (7 вересня 2017), Про протистояння США і Росії – М.Воробйов, Д.Смарт, К.Грищенко, О.Мартиненко, О.Савостьянов, процитовано 6 грудня 2017
↑ SavikShusterStudio (20 листопада 2016), Shuster LIVE | ENGLISH: Surprising real life of war-torn Donbass, процитовано 29 червня 2017
↑ SavikShusterStudio (27 листопада 2016), Shuster LIVE | ENGLISH: Will Ukraine Ever Overcome Chronic Corruption?, процитовано 29 червня 2017
↑ США підтримують Україну проти російської агресії на 100-відсотків. www.eramedia.com.ua. Процитовано 31 липня 2017.
↑ Алексей Боровский, политический социолог: Расходы на украинского избирателя растут, а технологии борьбы становятся изощрённее - Четвертая власть. Четвертая власть (ru-RU) . 17 липня 2017. Процитовано 18 липня 2017.
↑ Character Assassination throughout the Ages | M. Icks | Palgrave Macmillan (англ.).
↑ Understanding the political tendancies in russian vs american perceptions of the Pussy Riot incident: a case study in character assassination | Instrument Bibliometric National. ibn.idsi.md. Процитовано 5 липня 2017.
↑ West versus East, or somewhere in between: how to understand cooperative times in United States — Russian relations| Instrument Bibliometric National. ibn.idsi.md. Процитовано 5 липня 2017.
↑ Post-Soviet States Conference (PDF).
↑ Смарт Дж., Боровский А., Бондаренко Н. (2016). Политическая мимикрия во время президентской кампании на Украине 2014 года (PDF). Post-soviet states between Russia and the EU: analysing special circumstances and political tendencies: Conferinţa ştiinţifică internaţională, 27 September, 2016, Chişinău, Moldova.
↑ Смарт, Джейсон Джей (2017). Порівняльний аналіз конкретних історичних прикладів політичного очорнювання Катерини Великої і Григорія Распутіна (PDF). Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Серія: Філософія, Політологія, № 1.
↑ Отношения между США и Турцией будут ухудшаться. korrespondent.net (рос.). Процитовано 19 жовтня 2017.
↑ лекція відомого американського політолога Джейсона Смарта — Моніторинговий центр. labs.journ.knu.ua (укр.). Процитовано 7 вересня 2017.
↑ Якою має бути сучасна виборча кампанія?. www.facebook.com (укр.). Процитовано 6 грудня 2017.
↑ Лекція Джейсона Смарта «Соціологія та соціальні технології виборчої кампанії». Факультет социологии (рос.). 2 листопада 2017. Процитовано 6 грудня 2017.
↑ ХХІІІ Міжнародна науково-практична конференція молодих вчених, аспірантів та студентів у КиМУ. kymu.edu.ua (ua) . Процитовано 8 жовтня 2018.
↑ Школа политического консалтинга - politconsulting.com.ua. politconsulting.com.ua (рос.). Процитовано 7 вересня 2017.
↑ Политический эксперт. depcenter.com.ua. Процитовано 7 вересня 2017.
↑ Политический эксперт (рос.). Процитовано 7 вересня 2017.
↑ Adriana Isabel Rivera de Smart – Discover. discov.org (англ.). Процитовано 29 червня 2017.
↑ Политолог Джейсон Смарт назвал коррупцию главным врагом Украины. Народная Правда. 23 червня 2017. Процитовано 31 липня 2017.

Портал «Політологія»

[[Категорія:Народились 20 січня] [[Категорія:Народились 1979] [[Категорія:Політтехнологи] [[Категорія:Українські політологи] [[Категорія:Українські політтехнологи] [[Категорія:Американські політичні консультанти] [[Категорія:Політологи США]

SAHARA
Учасники гурту зліва направо: Олег Холод, Андрій Ющенко, Марина Валоваженко, Сергій Валоваженко
Основна інформація
Жанр	Денс-рок Інді-рок Поп-рок Альтернативний рок Арт-рок Денс-панк Акустичний рок
Роки	2016—наш час
Країна	Україна
Місто	Пирятин
Мова	англійська українська
Склад	Марина Валоваженко Сергій Валоваженко Олег Холод Андрій Ющенко
Сторінка у Facebook [3]

«SAHARA» — український Indie dance-rock гурт з міста Пирятин Полтавської області, створений у листопаді 2016 року. Кожен з учасників, володіючи досвідом гри в інших колективах, віддає цьому проекту частинку себе, а також вносить власні неповторні штрихи.

За музикантів говорить їхня музика: «Приходь, слухай, танцюй разом з нами!»

Історія[ред. | ред. код]

Гурт було створено наприкінці листопаду 2016 року, на базі Пирятинського районного будинку культури відбулась перша спільна репетиція. Учасники, які до цього грали в різних гуртах та стилях від акустичної музики до мат-рок, вирішили відійти від сумних та меланхолічних тем і грати ритмічну гітарну музику, під яку хочеться танцювати. Завдяки злиттю різних стилів, з'явився саунд гурту SAHARA. Гурт також має акустичну програму (вокал, гітара, бас/гітара, кахон) з власним матеріалом та кавер версіями відомих українських та закордонних виконавців. З перервою майже в пів року гурт відновив свою діяльність, записав кілька лайв-синглів. Влітку 2017 році були учасниками ХАМfest 2017 (м. Хорол), Творчий мікрофон 2017 (м. Пирятин), Джем-сейшн 2017 (м. Пирятин), спільного концерту з гуртом «Не ждали», що з м. Прилуки та інших мистецьких акцій.

В лютому 2018 року розпочато роботу над записом дебютного демо ЕР який складатиме 5-6 треків.

Для участі у відбірковому етапі Червона Рута 2018 було зроблено переклад англомовних текстів пісень українською мовою. В березні 2018 року серед 65 солістів та гуртів з районів та міст Полтавської області SAHARA здобула перемогу в двох номінаціях: акустична музика та рок-музика в обласному відборі Чевона Рута 2018 в м. Полтава, та виборола право представляти Полтавську область у фіналі Всеукраїнського фестивалю сучасної пісні та популярної музики Чевона Рута 2019 у м. Чернівці. В травні 2018 року гурт став лауреатом Фестивалю авторської пісні присвяченого пам'яті В.Прокопенка (м. Пирятин).

В червні цього ж року гурт отримав можливість виступати на Рок Булава Open Air FEST 2018 на основній сцені якого були відомі українські та закордонні команди: Green Grey,KARNA, Morphine Suffering, Space of Variations, ТТ-34^[ru] (Білорусь), Пасть Крокодила, PROJECT XY (Швеція) та ін.

Склад гурту[ред. | ред. код]

Марина Валоваженко— вокал, тексти, музика;
Сергій Валоваженко — гітара, акустична гітара, клавіші, музика, аранжування;
Олег Холод — бас, акустична гітара, аранжування;
Андрій Ющенко — барабани, перкусія, аранжування

Сингли (Live version)[ред. | ред. код]

«Cheek by jowl» (2016)
«Gate 8»(2017)
«SelfdepenDance» (2017)
«Collaboration» (2017)
«Stop talking!» (2017)
«Slowly Dance» (2018)

Відео[ред. | ред. код]

В червні 2018 року на студії звукозапису Пияртинського районного Будинку культури було записано тизер треку Slowly Dance, та відзнято відеоряд до нього.

Посилання[ред. | ред. код]

[[Категорія:Музичні колективи України] [[Категорія:Музичні колективи Полтавської області] [[Категорія:Музичні колективи, що з'явились 2016] Категорія:Гурти з жіночим вокалом [[Категорія:Жіночий вокал у рок-музиці] Категорія:Інді-рок [[Категорія:Українські рок-гурти] [[Категорія:Українські поп-гурти] Категорія:Музичні колективи 2010-х Категорія:Українські музичні гурти

Rainford Electronics
rainford-tv.com.ua
Тип	Публічна компанія
Галузь	Електроніка
Засновано	1998
Штаб-квартира	Дніпро, Україна
Продукція	Електроніка, Телевізори, Мобільні телефони

Rainford Electronics — українська компанія, була заснована 1998 року. Сфери діяльності компанії: високі технології, економіка, інвестиційна діяльність, розробка ПЗ. Основні виробничі потужності компанії розташуються у промислових регіонах України.

Історія[ред. | ред. код]

1998 року на підприємстві було встановлено складальну лінію, яка спроектована і виготовлена компанією Samsung, що дозволяє виконувати збірку сучасних моделей телевізорів з використанням електронних вузлів і компонентів світових лідерів у галузі виробництва електроніки: Siemens, Thompson, Philips, LG, Samsung, Hitachi, JVC.

З 1999 р. підприємство атестовано Держстандартом України і пропонує споживачеві вітчизняну телевізійну техніку під торговою маркою Rainford, зібрану з комплектуючих таких відомих виробників, як Siemens, Thompson, Philips, LG, Samsung. Також на підприємстві здійснена сертифікація системи виробництва на предмет якості технологічних процесів і загального технічного рівня оснащеності, проведена інженерами компаній Philips, LG, Samsung, Hitachi, JVC.

У 2003 р. телевізійний завод Rainford взяв участь у конкурсі «100 найкращих товарів України» і став лауреатом.

В наш час під торговою маркою Rainford виробляється близько 130 моделей кольорових телевізорів з розміром діагоналі екрана від 37 до 84 см, в тому числі: моделі «Flat», «Slim» і «Wide», телевізори з вбудованим DVD-програвачем, рідкокристалічні телевізори з розміром діагоналі від 38 до 82 см і плазмові панелі з розміром діагоналі 105 см і більше.

Це незавершена стаття про підприємство.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

Категорія:Підприємства Дніпра Категорія:Підприємства, засновані 1998 Категорія:Підприємства у Половиці Категорія:1998 у Дніпрі

дуже детальне джерело. У мене з тими хто не бачить джерел різний гугл?

україномовний передрук

ще джерело
Ще джерела [4] (україномовна версія), [5]
Є навіть англомовні джерела
ще джерела: [6], [7], [8], [9], [10], [11]

http://nevmenandr.net/nazarenko/sf.php

http://fandea.ru/articles/zhanry/fantastika http://lurkmore.to/%D0%A4%D0%B0%D0%BD%D1%82%D0%B0%D1%81%D1%82%D0%B8%D0%BA%D0%B0

https://www.mirf.ru/

http://epizodsspace.(зайве)no-ip.org/bibl/tm/2000/10/romantika.html - ця стаття відомого російського критика та письменника-фантаста Анта Скаландіса. посилання розірвав через спамфільтр, (зайве) - треба вилучити під час гугл-пошуку.

Толковый словарь современного русского языка. Языковые изменения конца ХХ столетия. Под ред. Г.Н. Скляревской — М.: "Астрель", 2001).

Яна Дубинянська http://old.dyvensvit.org/articles/3457.html - тут вам українською
https://fantlab.ru/series204
http://www.irbis-nbuv.gov.ua/cgi-bin/irbis_nbuv/cgiirbis_64.exe?Z21ID=&I21DBN=EC&P21DBN=EC&S21STN=1&S21REF=10&S21FMT=fullwebr&C21COM=S&S21CNR=20&S21P01=0&S21P02=0&S21P03=U=&S21COLORTERMS=0&S21STR=%D0%A85(7%D0%A1%D0%9F%D0%9E)6-4%20%D0%90%D1%81%D0%BF%D1%80%D1%96%D0%BD%20%D0%A0.%20534 УГОЛЬНІКОВА Наталія. Гумористична фентезі у творчості Р. Аспріна. — канд. філол. наук. — спеціальність 10.01.04 — література зарубіжних країн. — Сімферополь, 2014. тут вам ще українською
https://coollib.com/b/296736
https://fantlab.ru/work16446
http://www.dissercat.com/content/slavyanskaya-fentezi

Павло Амнуель: [info]amnuel@lj 2006-05-23 07:44 И я за женский. Но не только потому, что привык, а и потому, что фэнтези - часть фантастики (ж.р.), а фантастика - часть литературы (ж.р.), а в фантастике есть научная (ж.р.), прогностическая (ж.р.), сказочная (ж.р.) и так далее. И вдруг среди всех этих милых женщин появляется некое создание среднего рода. Ощущение лично у меня возникает странное - будто среди живых появляется нечто неодушевленное... Впрочем, может, так оно и есть?

http://epizodsspace.airbase.ru/bibl/tm/2001/2/fant.html

https://coollib.net/b/132441/read#t35

https://www.bukinist.in.ua/ukr/antiques/user/2129/185/page:1/sort:Book.created/direction:desc

Довге обговорення

Мілад Фарахі (Milad Farahi,19.09.1986, Шираз, Іран) - іранський та український письменник-фантаст. Автор трилогії: Пригоди Чорного Тигра M.Z. і його команди.

[12] У 2004 р. поступив у Національний авіаційний університет у Києві. Спеціаліст по медичному обладнанні. Був старостою групи, вивчав як українську, так і китайську та африканську культуру.

У 2007 р. одружився, через три роки закінчив магістратуру кафедри кібернетики НАУ та переїхав з дружиною до її рідного міста Івано-Франківська (Україна), де проживають на даний час. Працює програмістом.

Життєве кредо: "Я - землянин".

Літературний дебют відбувся у 2019 році на IX Міжнародному фестивалі «Книжковий Арсенал», на якому була представлена книга-комікс "M.Z. - Заборонене місце"^[1]. Це перша частина із трилогії про пригоди M.Z., видана в унікальному форматі: поєднання фентезійної оповіді та коміксу.

↑ MZ Hero_AUTHOR. www.mzcompanymf.com. Процитовано 2 липня 2019.

Література[ред. | ред. код]

Офіційна сторінка автора у Фейсбуці: https://www.facebook.com/harkolmz
Офіційна сторінка в Інстаграмі: https://www.instagram.com/__milad_f/
Інформація про автора на офіційній сторінці книги-коміксу: https://www.mzcompanymf.com/author.html
Фейсбук-магазин видавництва "Український пріоритет": https://www.facebook.com/pg/uapriority/shop/

M.Z. - Заборонене місце — книга-комікс Мілада Фарахі (Milad Farahi), перша частина фентезійної трилогії про пригоди Чорного Тигра MZ і його команди задля спасіння людства. Книга видана в унікальному форматі: мікс книги та 3D-коміксу "M.Z. - камінь майбутнього". У творі автор нестандартно підходить до понять добра й зла, які, згідно його філософії, мають єдине джерело та є відносними^[1]. Малюнки виконані самим автором^[2] у 3D-форматі у стилі Photoshop-artworks.Книга-комікс вперше вийшла друком українською мовою в 2019 р. у видавництві «Український пріоритет». Сам комікс перекладений також на англійську^[3], німецьку та російську мови.

Книга чорно-біла, це скоріше оповідь у стилі фентезі. Кольорові 3D-комікси виконують роль ілюстративного матеріалу.

Сюжет[ред. | ред. код]

Передісторія[ред. | ред. код]

Наша планета перебуває під захистом стародавнього безсмертного духа Тигра, який тисячі років боровся з перемінним успіхом із силами, що дисгармонізують та порушують встановлений баланс. В якийсь момент історії він починає усвідомлювати, що планета прямує до загибелі, і причина цього катаклізму - людство. Не можучи прийняти факту неминучої катастрофи, внаслідок внутрішньої боротьби, він розколюється на Білого Тигра з чорними смугами та Чорного Тигра з білими смугами - M.Z.^[4]. Це своєрідна алюзія на "Інь та Янь".

Початок[ред. | ред. код]

Тигр страждає від кошмарних віщих снів. Пріоритетом для нього являється збереження Планети — "його любові". Тому Білий Тигр готовий знищити людство, діяльність якого призвела до катастрофи, та розпочати історію з чистого листа.Натомість для M.Z., Чорного Тигра, головною цінністю є самі люди. Він не впевнений, що причина полягає саме в них, та вірить, що зможе врятувати світ з їхньою допомогою.

На відміну від традиційної європейської парадигми, не можна сказати, що Білий Тигр ("Інь") є "злом", а Чорний ("Янь") - "добром". Їх скоріше можна назвати "світлим" та "темним": світлі мислять прямо, а темні озираються навсібіч, хитрують. Логіка, якою користується M.Z., наступна: вбити людство можна завжди, але раптом навпаки, і вони ключ до порятунку, або можуть допомогти врятувати світ?!

Між Тиграми сотні років триває боротьба за людство. Врешті Білий Тигр втомився від боротьби, відступає на деякий час та дозволяє Чорному діяти на свій розсуд. Однак він готовий повернутися й закінчити бій, як тільки M.Z. розчарується в людях.

Окрім Тигра Землю оберігає ще один стародавній дух - Дракон. На відміну від войовничого Тигра, який символізує силу, він представляє інший аспект - мудрість. Першопочатково ці духи були рівними, однак M.Z., як половина Тигра, вже не володіє такою ж потугою, як Дракон.

Основна лінія[ред. | ред. код]

Верховні Хранителі та Головний Хранитель Землі Дракон, дозволили M.Z. прийняти образ людини, щоб зсередини з'ясувати причину назріваючої катастрофи, а також знайти однодумців, готових стати однією командою для порятунку Землі. Чорний Тигр твердо вірив, що лише спільними зусиллями можна вирішити проблему.

Він зібрав команду людей, які пройшли складне навчання, ставши органічним цілим у думках і діях, своєрідною сім'єю Чорного Тигра.

Попри одержимість спільною ідеєю, вони залишились незнайомцями, більше того, ніхто не знав чи є M.Z. людиною і як насправді він виглядає.

У коміксі ставиться одне з "проклятих питань": чи вартують життя люди, які загрожують існуванню цілої планети? Кого або що знадобиться принести в жертву для порятунку? Чи порушить M.Z. свої принципи в ім'я збереження Землі?

Продовження[ред. | ред. код]

Книга-комікс "M.Z. - Заборонене місце" - це лише перша частина із задуманої трилогії про пригоди Чорного Тигра. За словами автора, вона відповідає на питання "Чому?"^[5] . Наступні два 3D-комікси повинні розкрити питання "Як?" та представити "Кінець історії".

Видавнича рада[ред. | ред. код]

Ак Вельсапар en^{[Ak_Welsapar]}, письменник, видавець (Швеція). Євген Баран, голова Івано-Франківської ОО НСПУ, літературознавець. Станіслав Бондаренко, письменник. Павло Вольвач, письменник. Володимир Даниленко, голова КМО НСПУ. Володимир Казарін, письменник, ректор Таврійського університету. Анатолій Кичинський, лауреат Шевченківської премії. Олександр Косенко, поет. Василь Кузан, письменник. Елла Леус, письменниця, головний редактор альманаху «Палісадник». Василь Слапчук, лауреат Шевченківської премії. Ольга Слоньовська, письменниця. Сергій Дмитрієв, голова Одеської ОО НСПУ. Ігор Гургула, голова Львівської ОО НСПУ. Надія Степула, письменниця. Володимир Шовкошитний, директор видавництва.

Цікаві моменти[ред. | ред. код]

Вперше в історії художньої літератури відбулося поєднання книги та коміксу. На думку автора даної трилогії, такий унікальний формат видавництва дозволить краще зрозуміти його задум, а також привабить як дорослих, так і дітей до читання художньої та фантастичної літератури.
Ідея створення власної історії про героїв з унікальними характерами, зародилася в автора у 12 років, коли довкола всі захоплювалися Суперменом та інших Супергероїв.
Понад 15 років ідея визрівала, і аж у 2017 р. була закінчена чернетка книги.
Головні герої Мілада Фарахі не мають імен, а носять нумерацію, символи якої автор розробив сам.
Власне, автор обіцяє розкрити імена та історії герої (лише для читачів) у наступних частинах.

Критичні відгуки[ред. | ред. код]

Одна з найавторитетніших книжкових блогерів українського сегменту Instagram books.ko^[6], відзначивши оригінальність концепції - книга+комікс, зауважила, що події розвиваються занадто швидко, як читач, побажала плавнішого розгортання сюжету. В цілому доволі схвально оцінила задум автора.

Блог epsilankcomics^[7], спеціалізований на огляді коміксів, теж схвально відгукнувся про оригінальність задуму. Однак зауважив, що багато питань залишаються незрозумілими: яким чином відбиралася команда і чому саме ці люди, мотивація членів команди, що означають символи і т.д. Як стверджує автор, він витримує інтригу, відповіді поступово розкриються у другій та третій частині трилогії.

Примітки[ред. | ред. код]

↑ MZ Hero_MZ - Камень будущего. www.mzcompanymf.com. Процитовано 2 липня 2019.
↑ Natali Ya в Instagram: «МІСТО МОЖЛИВОСТЕЙ 😊🏆 Пост про цікаву книгу та її автора 😉 . Цей хлопець @__milad_f приїхав до України з Ірану 🇮🇷 Навчався в Києві та…». Instagram (укр.). Процитовано 8 липня 2019.
↑ www.amazon.com https://www.amazon.com/Stone-future-First-part-Book-ebook/dp/B07DF61Y56. Процитовано 2 липня 2019. {{cite web}}: Пропущений або порожній |title= (довідка)
↑ MZ-камінь майбутнього.pdf. Google Docs. Процитовано 2 липня 2019.
↑ MZ Hero_AUTHOR. www.mzcompanymf.com. Процитовано 2 липня 2019.
↑ Ні дня без книг в Instagram: «Комікси — дуже специфічний вид творчості. Хтось каже, що це навіть окремий вид мистецтва! Не можу стверджувати точно, але тут однозначно…». Instagram (укр.). Процитовано 7 липня 2019.
↑ Epsilank Comics в Instagram: «Маю твір під назвою M.Z. Заборонене місце з приміткою книга-комікс. Сюжет тут наступний, розколовся баланс всесвіту, тому зло хоче знищити…». Instagram (укр.). Процитовано 7 липня 2019.

Література[ред. | ред. код]

Офіційний веб-сайт книги: https://www.mzcompanymf.com/
Офіційна сторінка у Фейсбук: https://www.facebook.com/mz.company.mf/
Офіційна сторінка в Інстаграм: https://www.instagram.com/mz.company.mf/

25-та година
25-й час
Тип	телесеріал
Телеканал(и)	Інтер
Жанр	драма, кримінальний фільм, містика
Компанія	«Star Media»
Сценарист	Анна Ольховська, Олександр Зеленко, Євген Григоренко, Ярослава Сегал, Яна Дубинянська
Режисер	Микола Михайлов
Оператор	Володимир Іванов Олександр Онопрієнко
Художник	Олександр Заславський
Продюсери	Лариса Журавська Влад Ряшин
У головних ролях	Тетяна Арнтгольц, Антон Хабаров, Олександр Кобзар, Таїсія Шипілова, Микола Іванов, Жанна Еппле, Микола Боклан, Вікторія Білан, Костянтин Самоуков, Олена Стефанська, Бесо Гатаєв, Анна Кузіна, Олександр Яцко, Ігор Хрипунов
Композитор	Тимур Полянський Юрій Здоренко
Країна-виробник	Україна
Мова оригіналу	російська
Перший показ	17 жовтня 2016 — 21 жовтня 2016
Посилання
Офіційний сайт Профіль у базі IMDb

«25-та година» — російськомовний 12-ти серійний кримінально-драматичний телесеріал знятий в Україні. Серіал вироблено кіно-компанією Star Media, режисером виступив Микола Михайлов. Прем'єра серіалу відбулася на телеканалі Інтер 17 жовтня 2016 року.^[1]

Синопсис[ред. | ред. код]

Фільм про журналістку газети «24 години» Анну Громову (Тетяна Арнтгольц), яка рятує життя онукові загадкового годинникаря. На знак подяки він дає їй старовинний годинник, який має дивовижну властивість. Він може повернути свого господаря в недалеке минуле (на годину назад), давши йому таким чином можливість змінити хід подій. Правда, управляти переміщеннями героїня не може. Але коли життям людей загрожує небезпека, годинник переносять Анну тому, щоб вона встигла запобігти лиху, що насувається.

Примітки[ред. | ред. код]

↑ 20 жовтня телеканалу "Інтер" – 20 років! - Ukranews, 17 жовтня 2016

Посилання[ред. | ред. код]

[[Категорія:Українські телесеріали 2016] [[Категорія:Фантастичні телесеріали України] [[Категорія:Кримінальні телесеріали України] [[Категорія:Драматичні телесеріали України] [[Категорія:Телесеріали «Стар медіа»] [[Категорія:Телесеріали російською мовою]

Yasnodark/Чернетка. Різне

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Соловйова.

Марина Михайлівна Соловйова (нар. 16 листопада 1961(19611116), м. Лисичанськ, Луганська область) — український політичний та громадський діяч, адвокат (індивідуальна адвокатська), фізична особа-підприємець. 3 червня 2014 р. призначена до складу Тимчасової спеціальної комісії з перевірки суддів судів загальної юрисдикції при Вищій раді юстиції, обрана на посаду секретаря ТСК, з 11.11.2016 — член Громадської ради доброчесності.

Біографія[ред. | ред. код]

Народилась в сім'ї службовців. У 1977 р. переїхала до м. Сміла Черкаської області. У 1979 р. закінчила Смілянську середню школу № 3.

У 1980 р. переїхала до міста Києва. У 1988 р. закінчила Київський політехнічний інститут за спеціальністю «Інженер». У 2002 р. закінчила Київський національний економічний університет за спеціальністю «Правознавство».

У 1989–1998 роках працювала інженером ДАК «Укрресурси», з 1998 р. по 2001 р. — у представництві АООТ «Промислова компанія „Сплав“ в Україні», з 2001 р. по 2003 р. — у представництві ВАТ «Машинобудівна корпорація „Сплав“ в Україні». У 2003–2014 р. — фізична особа-підприємець (надання юридичних послуг і консультацій).

У 2006 році отримала свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю. З того часу і до тепер здійснює незалежну адвокатську діяльність та громадську діяльність, спрямовану на захист культурної спадщини України.

У 2012 році виступила співзасновником та очолює громадську організацію «Андріївсько-пейзажна ініціатива».

З 2013 року — помічник-консультант народного депутата України Гриценка А. С. — на громадських засадах. Дійсний член РКМО ПП «Громадянська позиція».

На парламентських виборах 2014 р. — № 3 у виборчому списку «Громадянської позиції».^[1] На парламентських виборах 2019 р. — № 5 у виборчому списку «Громадянської позиції».^[2]^[3] Адвокат адвокатського об'єднання «Невмержицька, Соловйова та партнери».

Має двох дітей: доньку (1982), яка працює лікарем, та сина (1990), працює менеджером.

Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

Yasnodark/Чернетка. Різне у соцмережі «Facebook»
DreamKyiv

[[Категорія:Уродженці Лисичанська] [[Категорія:Випускники КПІ] [[Категорія:Випускники Київського національного економічного університету] [[Категорія:Українські адвокати] [[Категорія:Українські громадські діячі] [[Категорія:Члени «Громадянської позиції»] [[Категорія:Українські жінки-політики] [[Категорія:Персоналії за алфавітом] [[Категорія:Помічники народних депутатів України]