Провулок Карпенка-Карого (Житомир)
Провулок Карпенка-Карого Україна | |
|---|---|
| Населений пункт | Житомир |
| Місцевість | Старе місто - Путятинка |
| Район | Корольовський |
| Історичні відомості | |
| Назва на честь | письменника, драматурга та актора Івана Карпенка-Карого |
| Колишні назви | 2-й провулок Мануїльського |
| Загальні відомості | |
| Протяжність | 230 м |
| Координати | 50°15′28″ пн. ш. 28°40′46″ сх. д. / 50.25791210002777376° пн. ш. 28.67947860002777816° сх. д.Координати: 50°15′28″ пн. ш. 28°40′46″ сх. д. / 50.25791210002777376° пн. ш. 28.67947860002777816° сх. д. |
| Поштові індекси | 10012 |
| Транспорт | |
| Рух | двосторонній |
| Інфраструктура | |
| Забудова | садибна житлова |
| Зовнішні посилання | |
| У проєкті OpenStreetMap | r14994873 ↑2692156 ·R (Житомир) |
| Мапа | |
 | |
Прову́лок Карпе́нка-Ка́рого — провулок в Корольовському районі Житомира. Названий на честь українського письменника, драматурга та актора Івана Карпенка-Карого[1].
Розташування[ред. | ред. код]
Розташований в Старому місті, розпланованому на землях історичної місцевості Путятинки.
Г-подібний на плані. Починається від вулиці Івана Мазепи між будинками № 63 та № 65 і прямує на південний захід, паралельно до вулиці Гоголівської. Затим повертає на північний захід та завершується виходом до Гоголівської вулиці.
Довжина провулка — 230 метрів.
Історія[ред. | ред. код]
Історія назви[ред. | ред. код]
До 19 лютого 2016 року називався 2-й провулок Мануїльського. Відповідно до розпорядження Житомирського міського голови від 19 лютого 2016 року № 112 «Про перейменування топонімічних об'єктів та демонтаж пам'ятних знаків у м. Житомирі», перейменований на провулок Карпенка-Карого[2].
Історія формування провулка[ред. | ред. код]
Виник і названий у 1954 році. Садибна забудова провулка сформувалася у 1950-х роках.
Провулок виник у кварталі, сформованому наприкінці ХІХ століття, запроєктованому генеральним планом середини ХІХ століття. Станом на 1879 рік за орієнтовним місцем розташування нинішнього кінця провулка (спрямованого на північний захід) розташовувався проїзд між землеволодіннями, що з'єднував Кашперівську вулицю (нині Бориса Тена) з початком східної ділянки Миловської вулиці (нині Гоголівська). Проїзд, що з'єднував новопрокладені вулиці Кашперівську (нині Бориса Тена) та Миловську (Гоголівську), з північної частини якого згодом сформується кінець провулка, показаний на плані кінця ХІХ століття в межах сформованого кварталу.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Краєзнавець Мокрицький пояснив логіку перейменування вулиць та провулків Житомира. https://www.zhitomir.info/. Процитовано 21 травня 2021.
- ↑ Сергій Сухомлин підписав розпорядження про перейменування вулиць у Житомирі. http://old.zt-rada.gov.ua/. Процитовано 21 травня 2021.
Джерела[ред. | ред. код]
- Офіційний геопортал Житомирської міської ради з використанням шарів «Топографічний план 1:2000», «Історичні плани», «Адресний реєстр», інструменту «виміряти відстань». [Архівовано 23 Грудня 2021 у Wayback Machine.]
- Генеральний план міста Житомира. План існуючого використання території. [Архівовано 20 січня 2022 у Wayback Machine.]
- Костриця Микола Юхимович, Кондратюк Руслан Юрійович. Житомир: Підручна книга з краєзнавства.— Житомир: Косенко, 2006. — 464 с., іл. — ISBN 966-8123-41-7.
- Мокрицький Георгій Павлович. Вулиці Житомира / Мокрицький Георгій Павлович ; [худож. В. Кондратюк та ін.]. — Житомир: Волинь, 2007. — 640 с. : ілюстр., фотогр., карти, табл., діагр. — (Енциклопедія Житомира. Т. 1). — Бібліогр.: с. 146, 393. — ISBN 966-690-084-X.
- Мокрицький Г.П. Вулиця Бориса Тена: Історико-краєзнавча фоторозповідь. — Житомир: Волинь, 1997. — 24 с. 30 іл. 4 сх. — ISBN 4-86868-032-4
| |||||||||||||||||||