Семикозівка
Перейти до навігації
Перейти до пошуку
| село Семикозівка | |
|---|---|
 | |
| Країна |  Україна
|
| Область | Луганська область |
| Район | Старобільський район |
| Громада | Біловодська селищна громада |
| Облікова картка | Семикозівка |
| Основні дані | |
| Населення | 1949 |
| Площа | 7,24 км² |
| Густота населення | 269,2 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 92805 |
| Телефонний код | +380 6466 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 49°14′36″ пн. ш. 39°34′04″ сх. д.H G O |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 92803, с. Семикозівка, вул. Уманського, 75 |
| Карта | |
  Семикозівка | |
 Семикозівка | |
| Мапа | |
| |
|
| |
Семико́зівка — село в Україні, у Біловодській селищній громаді Старобільського району Луганської області. Населення становить 1949 осіб.
Село постраждало внаслідок геноциду українського народу, вчиненого урядом СРСР у 1932—1933 роках, кількість встановлених жертв — 123 людей[1].
Відомі люди[ред. | ред. код]
- Гавриш Данило — (189? -1921) Повстанський отаман, анархо-махновець, один з найбільших отаманів Луганщини діяв в Старобільському повіті.
Населення[ред. | ред. код]
За даними перепису 2001 року населення села становило 1949 осіб, з них 84,45 % зазначили рідною мову українську, 15,5 % — російську, а 0,05 % — іншу[2].
Також[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Мартиролог. Луганська, ст. 42-45 (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 24 лютого 2014. Процитовано 5 січня 2016.
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою на ukrcensus.gov.ua. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 15 березня 2014.
| ||||||||
| |||||||||||||||||||||||||||||
|
Це незавершена стаття з географії України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
